Ухвала

від 28.11.2024 по справі 756/11103/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/11103/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/18608/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Диба О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

УХВАЛА

28 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року, постановлену у складі судді Диби О.В., у справі №756/11103/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним договору та свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним акту приймання-передачі та відновлення становища, яке існувало до порушення, -

УСТАНОВИВ:

До Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним договору та свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним акту приймання-передачі та відновлення становища, яке існувало до порушення.

19 листопада 2024 року на адресу Київського апеляційного суд на запит надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним договору та свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним акту приймання-передачі та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на протокольну ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року якою відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про залучення співвідповідача ОСОБА_3 .

Згідно ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Частина перша статті 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, та оскаржувана апелянтом ухвала, не входить до переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № з-рп/2010).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-2054018), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184ЦС18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-2594018), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62ЦС19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, то дана апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню апелянту.

УХВАЛИВ:

Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним договору та свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним акту приймання-передачі та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач:

Судді: