Ухвала

від 28.11.2024 по справі 760/19271/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю:

секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року,-

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність службової особи Національного Антикорупційного Бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку статті 303 КПК України.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_5 26 липня 2024 року звернувся до Національного Антикорупційного Бюро України із заявою від 25 липня 2024 року про кримінальні правопорушення, в якій просив внести до Єдиного реєстру кримінальних проваджень дані про злочини відносно суддів Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ТОВ «Мега Астер», код ЄДРПОУ 35332267, відповідальність за які, передбачена ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 5 ст. 191 КК України. У скарзі зазначив, що, на переконання заявника, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду - головуючий суддя ОСОБА_6 , суддя ОСОБА_7 , суддя ОСОБА_8 під час винесення постанови від 21 травня 2024 року у справі № 922/2817/18 (922/3822/23) з корисливих мотивів внесла завідомо неправдиву інформацію про те, що загальна площа об`єкту за адресою АДРЕСА_1 становить 40 736 кв. м., що стало підставою для незаконного витребування від добросовісного набувача ТОВ «Євроторг 2017» всіх нежитлових приміщень загальною площею 18679 кв. м., які розташовані за адресою м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 68 на користь ТОВ «Мега Астер». Колегія суддів умисно не врахувала судову практику, перелік якої мається у скарзі заявника. Відтак, як слідує зі змісту скарги, ТОВ «Мега Астер» у зговорі з колегією суддів Східного апеляційного господарського суду незаконно заволоділо нерухомим майном, належним ТОВ «Євроторг 2017» загальною площею 18679 кв. м. Даними незаконними діями, які мають корупційну складову, нанесені збитки добросовісному набувачу та власнику нерухомого майна ТОВ «Євроторг 2017» на загальну суму 149 112 000, 00 грн. Такі дії, які на думку скаржника, є незаконними, підпадають під санкції ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 5 ст. 191 КК України. Однак, 12 серпня 2024 року на електронну адресу заявника надійшла відповідь НАБУ з якої встановлено, що дані про злочин до ЄРДР не внесені.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_5 , оскільки слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об`єктивно свідчити, що подана ОСОБА_5 заява містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року скасувати та зобов`язати уповноважену службову особу Національного Антикорупційного Бюро України внести до Єдиного реєстру кримінальних проваджень дані за його заявою від 25 липня 2024 року про кримінальні правопорушення відносно суддів Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ТОВ «Мега Астер», код ЄДРПОУ 35332267, відповідальність за які передбачено ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 5 ст. 191 КК України, визнати його, ОСОБА_5 викривачем відповідно норм Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення згідно цієї заяви. Розпочати досудове розслідування. Надати йому витяг з ЄРДР. Повідомити його за вищевказаною адресою про прийняте рішення.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя виходив з того, що апелянтом не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Факт незгоди із судовим рішенням не свідчить про його неправосудність, підроблення, отримання суддею неправомірної вигоди за прийняття такого рішення або зловживання ним службовим становищем. Однак, такі висновки слідчого судді не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки апелянт у своїй скарзі слідчому судді чітко вказав на факти, які містять ознаки кримінального правопорушення, в його скарзі йдеться не про оскарження судового рішення, а про зловживання повноваженнями при його ухваленні.

Насамперед слід зазначити, що апеляційним судом були вжиті всі необхідні заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_5 про день, час та місце судового засідання. Однак, в судове засідання апелянт не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судового провадження, які надійшли в порядку ст. 422 КПК України, в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17 червня 2020 року, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб`єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб`єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.

При цьому, імперативні вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України не покладають на слідчого суддю обов`язок, у разі оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у будь-якому випадку задовольняти такі скарги, оскільки ухвала слідчого судді за результатами розгляду такої скарги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 307 цього Кодексу, може бути не тільки про задоволення скарги та зобов`язання вчинити певну дію, зокрема внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, а й про відмову у задоволенні такої скарги.

Так, з аналізу поданої слідчому судді скарги, а також заяви про кримінальні правопорушення, вбачається, що ОСОБА_5 повідомляє орган досудового розслідування про зловживання, допущені, на його думку, з боку колегії суддів Східного апеляційного господарського суду - головуючий суддя ОСОБА_6 , судді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під час розгляду судової справи № 922/2817/18.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ОСОБА_5 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Вказане вище дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов`язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.

Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину. Однак це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.

Частиною 1 ст. 2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Сам лише факт незгоди із судовим рішенням не свідчить про його неправосудність, підроблення, отримання суддею неправомірної вигоди за прийняття такого рішення або зловживання ним службовим становищем. Можливе порушення суддею норм матеріального та процесуального права, як результат суддівської помилки, не може кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до відповідальності.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчим суддею доречно не встановлено відомостей, які могли б об`єктивно свідчити, що подана ОСОБА_5 заява містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення.

Початок досудового розслідування без законних на те підстав є порушенням принципів верховенства права, законності та інших принципів, передбачених ст. 7 КПК України, а також вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - без зміни.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3