Постанова

від 02.12.2024 по справі 440/1263/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 р. Справа № 440/1263/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі № 440/1263/24 та на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 по справі № 440/1263/24, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО ЗІЗ"

до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАНГО ЗІЗ (далі- позивач, ТОВ МАНГО ЗІЗ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві),в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 16 січня 2024 року №15343.

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Манго ЗІЗ», ідентифікаційний код 44530211 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року по справі №440/1263/24 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 січня 2024 року № 15343 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО ЗІЗ" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНГО ЗІЗ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО ЗІЗ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного від 19.04.2024 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Соборності, буд. 43, м. Полтава, Полтавська область, 36003, код ЄДРПОУ 44530211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАНГО ЗІЗ (вул. Шолуденка, 33/19, Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Головне управління ДПС у м. Києві, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 р. по справі №520/13152/23 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Головне управління ДПС ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного від 19.04.2024 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МАНГО ЗІЗ.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "МАНГО ЗІЗ" є юридичною особою приватного права, яка зареєстрована в ЄДР за № 1 000 701 0700 01095035 від 01.02.2024 року, перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України, ІПН 44530211. Видами діяльності платника податків є: оптова торгівля одягом і взуттям (код за КВЕД 46.42, основний), виробництво взуття (код за КВЕД 15.20), діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами (код за КВЕД 46.16), діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (код за КВЕД 46.18), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код зв КВЕД 46.19), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код за КВЕД 46.49), неспеціалізована оптова торгівля (код за КВЕД 46.90).

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з питань розгляду питання щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ "МАНГО ЗІЗ", прийнято рішення від 16 січня 2024 року № 15343, згідно з яким ТОВ МАНГО ЗІЗ визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку / а.с. 31-33/.

У графі податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товару (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 придбання товару (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- Тип операції постачання , період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 05.04.2023, код згідно УКТЗЕД 6403400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41034963;

- Тип операції придбання, період здійснення господарської операції з 07.10.2022 по 16.01.2024, код згідно УКТЗЕД 6403400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41034963;

Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також в оскарженому рішенні контролюючий орган зазначає, що платником податку не надано зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього; договір з додатками до нього; довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки -фактури/інвойси; акт приймання -передачі товарів ( робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації на відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності; придбання товарів у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ЄДРПОУ 41034963 (31.10.2022), 01.01.2022-16.01.2024, УКТЗЕД 6403.

Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії від 16 січня 2024 року № 15343 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Приписами пп.20.1.45. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Положеннями п.61.1 ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі за текстом - Порядок №1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165 (у редакції, чинній на момент винесення спірного рішення), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).

Згідно з додатком 4 до Порядку №1165, яким передбачено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм слідує, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Колегія суддів наголошує на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня впливає на права, інтереси та обов`язки такої особи.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві щодо ТОВ МАНГО ЗІЗ прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №65934 від 05.04.2023 по п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно Постанови КМУ від 11 грудня 2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві з поясненнями разом з копіями документів.

Однак, Комісією ГУ ДПС у м. Києві щодо ТОВ МАНГО ЗІЗ прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 09.01.2024 №1 рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 16 січня 2024 року №15343 по п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Податковим органом в рішенні від 16 січня 2024 року №15343 у графі "У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено: 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товару (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 придбання товару (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також, у графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено:

Тип постачання , період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 05.04.2023, код згідно УКТЗЕД 6403400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41034963;

Тип інформації придбання, період здійснення господарської операції з 07.10.2022 по 16.01.2024, код згідно УКТЗЕД 6403400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41034963.

Також, зазначено про ненадання копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, серед яких: зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього; договір з додатками до нього; довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки -фактури/інвойси; акт приймання -передачі товарів ( робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації на відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності; придбання товарів у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ЄДРПОУ 41034963 (31.10.2022), 01.01.2022-16.01.2024, УКТЗЕД 6403.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що виходячи із системного аналізу норм Порядку № 1165, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі 640/6130/20.

Із змісту оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №15343 від 16 січня 2024 року слідує, що воно прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегією суддів установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування,.

Тобто рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

При цьому, до матеріалів справи ГУ ДПС у м. Києвіна підтвердження правомірності оскаржуваних рішень не надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією спірних рішень.

Згідно з пунктами 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Між тим, податковий орган при перевірці позивача на критерії ризиковості не звертався із запитами до позивача та не вчиняло жодних дій для підтвердження отриманої інформації, а лише обмежився узагальненою інформацією з баз даних ДПС.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем було прийнято рішення ризиковості №65934 від 05.04.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність ТОВ "МАНГО ЗІЗ" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Так, позивачем були надані до податкового органу копії документів та пояснення.

Однак, контролюючим органом не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією рішення №15343 від 16 січня 2024.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не є безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про нереальність/безтоварність господарських операцій. Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень. Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 480/1798/22.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято лише у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що у свою чергу свідчить про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якому має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Верховний суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Згідно із встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), якщо воно приймається з підстави, визначеної у пункті 8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки.

Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Спірне рішення Комісії №15343 від 16 січня 2024 не містить конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому господарська діяльність ТОВ "МАНГО ЗІЗ" є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції.

Відповідачем також не надано доказів того, що ТОВ "МАНГО ЗІЗ" задіяне у проведенні ризикових операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи контролюючим органом не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16 січня 2024 року № 15343, як такого, що прийняте без дотримання вимог законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНГО ЗІЗ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві без задоволення, а судове рішення без змін.

Приймаючи додаткове рішення про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання, а тому відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу в цій справі підлягає 5000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У поданій заяві ТОВ МАНГО ЗІЗ просило ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою МАНГО ЗІЗ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн. 00 коп.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем у цій справі надано копії: договір № 0102/24-1 про надання правової допомоги від 01 лютого 2024 року, акт приймання -передачі наданих послуг від 12 квітня 2024 року, ордер на надання правової допомоги серії АЕ № 1260235, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3726

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 лютого 2024 року між ТОВ МАНГО ЗІЗ та адвокатом Скрипчук М.Є. було укладено договір про надання правової допомоги №0102/24-1.

Відповідно до пункту 1 вказаного Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов?язання з представництва інтересів та захисту прав Клієнта щодо участі в розгляді справи за позовом Клієнта до ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНГО 313» про скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 16 січня 2024 року №15343 та зобов?язання вчинити певні дії, а Клієнт зобов?язується прийняти надані послуги та оплатити їх та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1, 4.2 вказаного Договору порядок оплати і вартість послуг Виконавця, що надаються в рамках реалізації цього Договору є фіксованим та складає 45 000 (сорок п?ять тисяч) гривень 00 копійок.

Оплата гонорару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанцій за позовом Клієнта по ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВАНОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНГО ЗІЗ»

Зі змісту акту приймання -передачі наданих послуг від 12 квітня 2024 року слідує, що адвокатом були надані послуги щодо підготовки та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасуваня рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 16 січня 2024 року №15343; зобов`язання Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Манго ЗІЗ», ідентифікаційний код 44530211 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Вартість послуги становить 45 000 грн.(фіксований гонорар)

Отже, в підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні документи.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги не містять жодних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Посилання апелянта на висновки судів першої інстанції не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях судів першої інстанції.

Решта доводів та заперечень відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 року по справі №440/1263/24 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі № 440/1263/24 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року по справі №440/1263/24 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року по справі №440/1263/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій