Постанова

від 02.12.2024 по справі 160/19545/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19545/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року (суддя Ніколайчук С.В.)

у справі №160/19545/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.05.2022 по 09.07.2022 урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.05.2022 по 09.07.2022 з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 03.05.2022 по 09.07.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується наданою довідкою. Таким чином, позивач вважає, що він набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, в розрахунку на місяць, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за вказаний ним, однак виплати позивачу проведені відповідачем не в повному обсязі, що підтверджуються довідкою від 06.04.2023 №13/155.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що довідок командира військової частини, в якій проходив службу позивач, про його безпосередню участь у бойових діях у спірний період або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до відповідача не надходило. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не існувало правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди за спірні періоди, виходячи із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Скаржник вказує, що рішення від 25.03.2022 про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди та Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Вважає, що у спірному випадку єдиним нормативно-правовим актом для регулювання виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану є сама постанова Кабінету Міністрів України №168. Також позивач звертає увагу, що відповідачем не зазначено заперечень з посиланням на відповідні докази щодо факту не взяття позивачем як безпосередньої участі у бойових діях, так і у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи припинення відносин військової служби протягом спірного періоду. Вважає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги довідку військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2023 №6/12-123.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Відповідач наполягає на тому, що позивача було відряджено до ОУВ «Дніпро», а довідок на позивача згідно додатку №1 або №2 Окремого доручення, витягів з бойових наказів (бойових розпоряджень), витягів журналів бойових дій від даного угруповання до військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач з 13.04.2022 проходив службу в Збройних Силах України у складі Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України.

Відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 30.04.2022 №85 підполковник ОСОБА_1 вибув у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання бойових завдань у складі зведеного загону загородження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (посвідчення про відрядження від 29.04.2022 №128) відповідно до бойового розпорядження об`єднаного командного пункту оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №313/ОУВ/647т.

Відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 09.07.2022 №164 прибув з відрядження та приступив до виконання службових обов`язків.

Військовою частиною НОМЕР_1 складена довідка від 30.06.2023 №6/12-123У, згідно якої у період з 03 травня 2022 року по 09 липня 2022 року позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) відповідно до Бойового розпорядження Об`єднаного командного пункту оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №313/ОУВ/ НОМЕР_3 т.ОКП-02.05.2022.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення від 06.04.2023 №13/155 ОСОБА_1 виплачено: квітень - 32589,20 грн, травень 2022 року 78199,01 грн, червень 2022 року 54660,21 грн, липень 2022 року - 54709,00 грн, серпень 2022 року - 54924,80 грн, вересень 2022 року - 54924, 80 грн, жовтень 2022 року - 87591,47 грн, листопад - 55067,80 грн, грудень 2022 року - 78756,83 грн.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в належному розмірі, а саме, збільшеному до 100 000 грн за період з 03.05.2022 по 09.07.2022, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи витребував додаткові докази, зокрема:

від Оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - докази, що підтверджують участь позивача у складі Оперативного угрупування військ «Дніпро», а саме: рапорти, журнал бойових дій, довідки керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до якого для виконання завдань відряджений позивач;

від Військової частини НОМЕР_1 - довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Витребувані докази до суду не подані.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу не нарахування та не виплати позивачеві додаткової винагороди за період з 03 травня 2022 року по 09 липня 2022 року, виходячи із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Отже, визначальним у цій справі є встановлення обставин, які б підтверджували або спростовували твердження позивача щодо допущеної відповідачем протиправної бездіяльності у спірних відносинах.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди, зокрема, військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Пунктом 1 цієї постанови в редакції на час виникнення спірних правовідносин установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально. За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000,00 грн не виникає.

Відповідно до п.2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 (в редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793, яка застосовується з 24 лютого 2022 року) порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

25.03.2022 Міністром оборони України прийнято рішення про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яке того ж дня телеграмою №248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.

Пунктом 2 цієї телеграми, яка застосовувалась до 01.06.2022, передбачено на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100 000 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30 000 грн іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Відповідно до п.3 телеграми документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Відповідно до п.4 телеграми командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини(установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (п.6 телеграми).

З 01.06.2022 застосовується порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України.

Пунктом 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно із п. 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Згідно до п. 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, є відповідні накази командирів (начальників) військових частин, в яких проходить службу військовослужбовець, які видаються у разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, що засвідчується Довідкою керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

У свою чергу, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.

Додатком №1 до телеграми №912/з/29 від 23.06.2022 та Окремого доручення №912/з/29 від 23.06.2022 визначено форму довідки. У довідці визначається період такої участі військовослужбовця, а також зазначаються підстави для її видання: бойові накази, журнал бойових дій, рапорти командирів підрозділів.

З огляду на вказані норми можливо дійти висновку, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів є відповідна довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, яка видається на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.

Як встановлено судом вище та не заперечується позивачем, у спірному періоді позивач був відряджений до оперативного угрупування військ «Дніпро» для виконання бойових завдань у складі зведеного загону загородження ОУВ «Дніпро», втім матеріли справи не містять доказів, що даним угрупованням, до якого був відряджений позивач, складались довідки про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Сам факт перебування позивача у відрядженні для виконання бойового завдання не є доказом про безпосередню участь позивача у бойових діях.

Стосовно довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2023 №6/12-123 суд апеляційної інстанції зауважує, що ця довідка не є належним документом, який би встановлював факт безпосередньої участі позивача у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у визначений позивачем період і був підставою нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до постанови №168 у збільшеному до 100 000 грн розмірі, оскільки видана військовою частиною НОМЕР_1 , яка в даному випадку не є повноважною на вчинення таких дій.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на виконання пункту 2-1 Постанови №168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, та Окремого доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29, якими надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.

У такий спосіб Міністр оборони України, як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови №168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

З уваги на це можна констатувати, що окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, у розмірі до 100 000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.

Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника, що рішення від 25.03.2022 про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди та Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди за спірний період, виходячи із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а отже відповідачем не було допущено протиправну бездіяльність.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі №160/19545/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко