Постанова

від 02.12.2024 по справі 120/4699/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4699/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

02 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестаційна група "Атлант" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішенння, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестаційна група "Атлант" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 вказану заяву задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестаційна група "Атлант" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні вказаної заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу є суттєво завищеним та не співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2024 позов задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 11.10.2023 №9693257/42647953 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2023 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна група «Атлант» від 18.07.2023 №26, датою її фактичного подання на реєстрацію.

18.06.2024 року за вх.№35808/24 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. До заяви додані документи на підтвердження понесених витрат в розмірі 7 000 грн.

Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18 зазначено, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Встановлено, що на підтвердження понесення судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 7000 грн, представник позивача надав: договір про надання юридичних послуг від 26.03.2024 року, додаткову угоду від 27.03.2024 року до договору про надання правової допомоги від 26.03.2024 року, рахунок №1 від 04.04.2024 року, платіжну інструкцію від 17.06.2024 року; акт приймання-передачі від 17.06.2024 року за договором від 26.03.2024, звіт від 17.06.2024 року за договором від 26.03.2024 року та ордер серії АВ №1126393.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України, суд першої інстанції вірно виходив із того, що розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження, дана справа не потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи підлягають відшкодуванню у розмірі 3000 грн.

Водночас, доводи апеляційної скарги щодо зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу враховані судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення при зменшенні заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви позивача, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.