Постанова
від 02.12.2024 по справі 140/7407/24
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/7407/24 пров. № А/857/24297/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу Волинської митниці залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №140/7407/24 без змін.

23 жовтня 2024 року, у відзиві на апеляційну скаргу представник ТзОВ «Завод «Промлит» просив стягнути судові витрати, які позивач поніс у зв`язку з апеляційним розглядом справи.

В обґрунтування поданого клопотання зазначав те, що судові витрати на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи апеляційним судом, підлягають стягненню на його користь з відповідача в розмірі 8000 грн.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд заяви проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та заявлене клопотання в сукупності, колегія суддів дійшла переконання про необхідність винесення додаткового судового рішення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному розгляді справи заявник долучив: акт виконаних робіт від 23 жовтня 2024 року №2, детальний опис робіт (наданих послуг) від 23.10.2024 року, рахунок від 23.10.2024 року №2, платіжну інструкцію від 23.10.2024 року №3106.

Відповідно до переліку наданих послуг адвокатом в суді апеляційної інстанції надавались наступні послуги: вивчення апеляційної скарги, законодавства та судової практики, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (11 год.).

З наданих суду доказів видно, що понесені витрати на правничу допомогу при апеляційному розгляді справи становлять 8000 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу є ідентичними до обставин, що наводились представником позивача в адміністративному позові та відповіді на відзив в суді першої інстанції, відтак не потребували значних зусиль та витраченого часу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, з огляду на складність справи, виходячи з критерію співрозмірності, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, який належить стягнути на користь позивача з відповідача повинен становити 2 000 грн., решта витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

За таких обставин, колегія суддів, за наслідками розгляду клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою в порядку розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» (код ЄДРПОУ - 33273933) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ - 43958385) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.12.2024
Оприлюднено04.12.2024
Номер документу123448257
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —140/7407/24

Постанова від 02.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Постанова від 21.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 17.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 17.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 30.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Рішення від 30.08.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Стецик Назар Васильович

Ухвала від 02.08.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Стецик Назар Васильович

Ухвала від 18.07.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Стецик Назар Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні