Рішення

від 26.11.2007 по справі 1/461

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

26.11.07                                                                                

Справа № 1/461.

Суддя

Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного

підприємця ОСОБА_1, смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області

до

1-го

відповідача -Дочірнього підприємства "ЛІО" спільного підприємства

"Новоайдарський комбінат громадського харчування" Новоайдарської

райспоживспілки, смт. Новоайдар 

Луганської області

2-го відповідача -Спільного підприємства "Новоайдарський

комбінат громадського харчування" Новоайдарської райспоживспілки, смт.

Новоайдар Луганської області

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору,- Новоайдарська райспоживспілка, смт. Новоайдар

Луганської області

про стягнення  1658 грн. 21

коп.

в

присутності представників сторін:

від

позивача -ОСОБА_2, дов. від 04.06.07 № 25; 

від

відповідачів -Коростельов К.Є., дов. від 01.01.06 б/н та від 31.08.07 б/н;

в с т а н о в и в:

Суть спору за первісним позовом: про стягнення

1074 грн. 32 коп. боргу за одержану відповідачем продукцію; 171 грн. 89 коп.

пені, 61 грн. 77 коп. 3% річних та 350 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань, 500

грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

1-ий відповідач  у

відзиві  на позовну заяву від 16.08.07

проти позову заперечує з посиланням на відсутність у нього документів у

підтвердження поставки, процес реорганізації підприємства, недоведеність

позивачем понесення витрат на надання юридичної допомоги.

Суть спору за зустрічним позовом: про визнання

недійсним договору від 04.01.05 № 4 в частині зобов"язань за накладними

без номеру від 02.07.05, від 02.07.05.

              Дослідивши обставини справи,

надані  матеріали, вислухавши

представників сторін, суд  прийшов до

наступного.

Так, між приватним підприємцем ОСОБА_1/позивачем/ та Дочірнім

підприємством "ЛІО" /відповідачем/ було укладено договір на поставку

продуктів від 04.01.05 № 4, за умовами якого позивач прийняв на себе

зобов'язання по поставці відповідачу товару, вказаного у накладних, які є

невід'ємною частиною договору, а відповідач 

- оплатити його на протязі семи календарних днів з моменту поставки, що

передбачено п. 3.1 договору.

          Як було встановлено при розгляді справи, з

боку позивача зобов"язання по поставці товару було виконане належним

чином, що підтверджено матеріалами справи, у т.ч. накладними від 02.07.05 б/н

на суми 181 грн. 59 коп. та 892 грн. 73 коп.

          З пояснень

представників сторін вбачається, що підписи в зазначених накладних про

одержання товару, які засвідчені печаткою, зроблено в. о. директора ДП

"ЛІО" ОСОБА_3 У зв"язку з тим, що директор СП

"Новоайдарський комбінат громадського харчування" Довгаль Н.В. не

мала права призначати ОСОБА_3 на посаду, на думку відповідача, відсутні належні

докази отримання товару з боку ДП "ЛІО". Але суд відхиляє дані

заперечення відповідача з огляду на відмову у задоволенні зустрічного позову,

який обґрунтований тими ж самими обставинами, які полягають у наступному. 

Так, позивач за зустрічним позовом про визнання недійсним договору

від 04.01.05 № 4 в частині зобов"язань за накладними без номеру від

02.07.05, від 02.07.05 зазначає, що відповідно до вимог ст. 92 ЦК України

юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої

органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Згідно умов

договору представник ДП "ЛІО" в особі директора повинен діяти на

підставі Статуту. Договір № 4 від 04.01.2005 року підписаний Довгаль Надією

Василівною, яка була призначена на посаду директора ДП "ЛІО" наказом

№ 64 від 10.09.02 року виконуючим обов'язки   

директора    СП    „Новоайдарський        комбінат    громадського    харчування „Новоайдарського

райспоживспілки"ОСОБА_4. Відповідно до вимог п. 4.3 Статуту ДП

"ЛІО" керівник підприємства за рішенням директора СП

"Новоайдарського комбінату громадського харчування" призначається на

контрактній підставі. В контракт з керівником підприємства включаються його

права та обов'язки, умови його матеріального забезпечення,

відповідальність та інше. Вимоги п. 4.3. Статуту ДП "ЛІО" є єдиними

умовами призначення керівника ДП "ЛІО", а також здійснення їм

своїх повноважень. В порушення вимог п. 4.3. Статуту ДП "ЛІО"

директором СП "Новоайдарського комбінату громадського харчування"ОСОБА_4

не було укладено контракт з директором ДП "ЛІО". Згідно розпорядження

голови правління Новоайдарської райспоживспілки № 97 від 12.11.2002 року

ОСОБА_4 за невиконання своїх обов'язків був притягнутий до відповідальності.

Згідно вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа яка вчиняє правочин

повинна мати необхідний осяг цивільної дієздатності. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК

України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимоги, яка встановлена ч. 2 ст. 203 цього

кодексу. Тобто особа яка підписала договір № 4 від 04.01.2005 року на поставку

товарів не мала на те законних підстав та повноважень. Будь-які документи, що

спростовують зазначене відсутні. Крім того, відповідно до ст. 207 ГК України господарське

зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або укладене учасниками

господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із

сторін визнано недійсним повністю або в частині. Відповідно до вимог п. 2 ст.

207 ЦК України, правочин який вчиняє юридична особа, підписується особами,

уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або

іншими актами цивільного законодавства та скріплюються печаткою.

          Також позивач за

зустрічним позовом посилається на відсутність довіреностей на отримання товару.

Накладні на отримання продуктів були підписані 02.07.05. На момент підписання

цих накладних згідно наказу № 1-к від 12.01.05 року директора ДП "ЛІО"

Довгаль Н.В. на посаду виконуючій обов'язки директора була призначена

ОСОБА_3Згідно вимог п. 4.3. Статуту ДП "ЛІО" керівник підприємства за

рішенням директора СП "Новоайдарського комбінату громадського

харчування" призначається на контрактній підставі. Наказ № 1-к від

12.01.05 року був підписаний Довгаль Н.В. в порушення вимог п. 4.3. Статуту ДП

"ЛІО", тому що в п. 4.3. вказується, що повноваження призначати

директора ДП "ЛІО" має директор СП "Новоайдарського комбінату

громадського харчування". Тому позивач стверджує, що ОСОБА_3не мала

законних підстав та повноважень підписувати будь-які документи та отримувати

товар від імені ДП "ЛІО". На думку позивача оспорювані накладні

складені з порушенням вимог, передбачених Положенням про документальне забезпечення

записів у бухгалтерському обліку  і не

мають всіх обов'язкових реквізитів.

          Аналіз вказаних

тверджень позивача за зустрічним позовом свідчить, що вони фактично зведені до

висновку про відсутність повноважень у Довгаль Н.В та ОСОБА_3 на підписання

договору від 04.01.05 та отримання товару, оскільки не було укладено трудовий

контракт з Довгаль Н.В. Але питання щодо факту укладання трудового договору

/контракту/ та відповідальності за їх порушення є такими, що врегульовані

нормами трудового законодавства, тому їм не може бути надано оцінку  при розгляді даної справи.

          У відповідності до

ст. 204 ЦК України, яка законодавчо закріплює презумпцію правомірності

правочину,  останній є правомірним, якщо

його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний

судом недійсним.

          За таких обставин

у задоволенні зустрічного позову слід відмовити. Судові витрати за зустрічним

позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.  

Відповідач за первісним позовом не здійснив оплату даного товару,

тому утворилась заборгованість та позивач звернувся до суду.

Таким чином неналежне виконання відповідачем зобов'язання по

оплаті одержаного товару підтверджується матеріалами справи.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння

відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись

належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

          Щодо стягнення 61

грн. 77 коп. 3% річних та 350 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань, то вимоги

позивача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625

ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового

зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3%

річних з простроченої суми.   

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

передбачена сторонами укладеним договором /п. 3.1/ у вигляді пені у розмірі 5%

від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Позивачем заявлено

пеню за період з 18.07.06 по 18.07.07/ у сумі 171 грн. 89 коп. Але у цій

частині позову позивачем не дотримано положення ст. 232 ГК України, якою

передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

грошового зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором,

припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути

виконане, тобто за матеріалами даної справи з 10.07.05 по 10.01.06. Тому

на суму пені у задоволенні первісного позову слід відмовити.

За таких обставин первісний позов задовольняється частково за

рахунок 1-го відповідача та до стягнення підлягає 1074 грн. 32 коп. боргу, 61

грн. 77 коп. 3% річних та 350 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань, на суму пені

слід відмовити. При цьому слід зазначити, що наявними у справі документами не

підтверджено факт правонаступництва 2-го відповідача відносно 1-го, зміни та

доповнення до Статуту /арк. справи 40/ не оформлені у державного реєстратора у

відповідному порядку, не складений передавальний акт, процес припинення

діяльності триває. У задоволенні первісного позову відносно 2-го відповідача

слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони за первісним позовом

пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у тому числі витрати на послуги

адвоката у сумі 448 грн. 17 коп., сплачені за квитанцією до прибуткового

касового ордеру № 47, надані адвокатом ОСОБА_2/свідоцтво про право на заняття

адвокатською діяльністю НОМЕР_1/ на підставі договору на надання правової

допомоги від 04.06.07 № 14/6, укладеного між позивачем та ТОВ "Юридична

компанія "Власник", предметом якого згідно п. 1.1 є надання замовнику

правової допомоги.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526  ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85

ГПК України,  суд                                         в и р і ш и в :

1.          Первісний позов

задовольнити частково за рахунок 1-го відповідача.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "ЛІО" спільного

підприємства "Новоайдарський комбінат громадського харчування

"Новоайдарської райспоживспілки", смт. Новоайдар Луганської області,

вул. Пролетарська, 10, ідент. код 30090127 на користь приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 - 1074 грн. 32 коп. боргу,  61 грн. 77 коп. 3% річних, 350 грн. 23 коп.

інфляційних нарахувань, 91 грн. 43 коп. державного мита, 105 грн. 77 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу та 448 грн. 17 коп. витрат на послуги адвоката, видати на

виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.         

3. У задоволенні пені за первісним позовом відмовити.

4. У задоволенні позову відносно 2-го відповідача відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити. Судові витрати за

зустрічним позовом віднести на позивача за зустрічним позовом.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного

строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання

рішення -03.12.07.

Суддя                                                                                           

Н.М.Зюбанова