Ухвала

від 02.12.2024 по справі 160/8779/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 160/8779/21

адміністративне провадження № К/990/45671/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року,

додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року,

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року

у справі №160/8779/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Трейд»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №160/8779/21, предметом спору в якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0059750719, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 34 802 971,25 гривень (податкове зобов`язання 27 842 377 гривень, штрафні (фінансові) санкції 6 960 594,23 гривень); № 0059800719, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 37 676 272,5 гривень (податкове зобов`язання 30 141018 гривень, штрафні (фінансові) санкції 7 535 254,50 гривень); № 0059880719, яким застосовано штраф на суму 111 186,50 гривень; № 0059850719, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість разом у розмірі 1 346 367 гривень.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0059750719 від 30 квітня 2021 року в частині визначення податкового зобов`язання на суму 34 397 186,25 гривень; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0059800719 від 30 квітня 2021 року в частині визначення податкового зобов`язання на суму 37 407 311,25 гривень.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, яке ухвалено з підстав не вирішення усіх позовних вимог, щодо яких досліджувалися докази: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми ПН від 30 квітня 2021 року №0059880719, яким до ТОВ «Нафто-Трейд» застосовано штрафну санкцію відповідно до п.1201.2 ст.1201 Податкового кодексу України в сумі 111186,5 гривень; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми В4 від 30 квітня 2021 року №0059850719, яким ТОВ «Нафто-Трейд» донараховано від`ємне значення з податку на додану вартість разом на суму 1346367 гривень.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та додаткове рішення від 08 травня 2024 року у справі №160/8779/21 без змін.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі №280/597/19 тощо.

Скаржником не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не наведено подібності правовідносин, висновки щодо яких викладені у постановах Верховного Суду, що на думку скаржника, не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім того, вказані скаржником постанови не містять безпосередньо правових висновків Верховного Суду, а є виключно рішеннями у справах, які відображають правову позицію суду за результатами їх розгляду, внаслідок оцінки обставин, які не є подібними у розумінні закону внаслідок низки істотних відмінностей, що істотно впливають на юридичну оцінку викладених вище обставин і - безпосередньо - на результати розгляду справи. Правовідносини у справах подібними не є, хоча й мають деякі спільні риси у різній їх сукупності.

Вказані висновки Верховного Суду сформовані на підставі встановлених фактичних обставин у конкретній справі і наявних в матеріалах справи доказів, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Крім того, Суд зазначає, що предметом спору у справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0059750719, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 34 802 971,25 гривень (податкове зобов`язання 27 842 377 гривень, штрафні (фінансові) санкції 6 960 594,23 гривень); № 0059800719, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 37 676 272,5 гривень (податкове зобов`язання 30 141018 гривень, штрафні (фінансові) санкції 7 535 254,50 гривень); № 0059880719, яким застосовано штраф на суму 111 186,50 гривень; № 0059850719, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість разом у розмірі 1 346 367 гривень, тому скаржник має обґрунтувати підстави касаційного оскарження в розрізі кожного оскаржуваного податкового повідомлення- рішення.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №160/8779/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова