Рішення

від 26.11.2024 по справі 336/9263/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/9263/24

Провадження №: 2-о/336/407/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (представник заявника адвокат Єрьоміна Єлизавета Володимирівна), заінтересована особа Оріхівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту припинення обтяження,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 р. до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 про встановлення факту припинення обтяження.

В заяві заявник зазначає, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №333055113 стало відомо, що на нерухоме майно накладено обтяження у вигляді заборони (архівний запис), підстава - повідомлення, б/н, Оріхівська держнотконтора, реєстраційний номер обтяження 2048899, зареєстрований 06.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н Оріхівської держнотконтори. Додаткові відомості про обтяження: архівний номер: 2195662ZAP112, архівна дата: 12.12.2000, дата виникнення: 19.06.1981, №реєстра 69406-245 внутр. №5001F52D2DF14B31404F.

Згідно листа Запорізького обласного державного нотаріального архіву № 527/01-21 від 02.05.2024, інформація про накладення заборони до Єдиного реєстру заборон (Феміда) вносилась на підставі Реєстрів для реєстрації заборони відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна, та арештів, накладених судовими та слідчими органами та Алфавітних книг обліку заборони (арештів) державних нотаріальних контор на території якої знаходиться арештоване майно (apxiвна дата - 12.12.2000 року). Перенос даних з Єдиного реєстру заборон (Феміда) до оновленого Єдиного Державного реєстру заборон був проведений у 2005 році ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції» автоматично (номер обтяження: 2048899, 06.06.2005, реєстратор Оріхівська державна нотаріальна контора).

У справі № 448 «Реєстри для реєстрації заборон» Оріхівської державної нотаріальної контори за 1964 1981 роки на стор.100 (дата виникнення обтяження - 19.06.1981 року, коментар р-5) прописано: Порядковий № - 5; Назва банку та інших органів, за вимогою яких накладена заборона, номер i дата документу - Запорожская облконтора «Стройбанка» (запис згідно Реєстру для реєстрації заборон); Дата одержання повідомлення - 19.06.1981; Прізвище, ім`я та по батькові особи, яка одержали позичку, та місце знаходження будівлі - ОСОБА_3 АДРЕСА_1 (запис згідно Реєстру для реєстрації заборон), Дата надіслання повідомлення до комунального відділу (сільради) з написом про накладення заборони - 1300; Дата i номер повідомлення банку про погашення позички - прописана відмітка про сплату мита 0-50, 19.06.1981; Дата надіслання розпорядження про зняття заборони до комунального відділу (сільради) не заповнено.

Згідно отриманоїна запитвідповіді №24-0006/41544від 29.05.2024,у Державномуреєстрі банківвідсутні відомостіпро реєстрацію,ліквідацію таправонаступника Будбанку.Стосовно БудбанкуСРСР повідомлено,що згідноз УказомПрезидії ВерховноїРади СРСРвід 07.04.1959«Про реорганізаціюсистеми банківдовгострокових вкладень»та ПостановиРади МіністрівСРСР від07.04.1959№ 369«Питання,пов`язані зреорганізацією системибанків довгостроковихвкладень» функціїСільгоспбанку такомунальних банківСРСР покладенона ІНФОРМАЦІЯ_1 .Відповідно допостанови ЦККПРС,Ради МіністрівСРСР від17.07.1987№ 821Про вдосконаленнясистеми банківв країніі посиленняїх впливуна підвищенняефективності економіки(далі Постанова№ 821)реорганізовано діючіта утворенонові спеціалізованібанки,які створилисистему банківу такомускладі:Державний банкСРСР (ДержбанкСРСР),Банк зовнішньоекономічноїдіяльності СРСР(ЗовнішекономбанкСРСР), Промисловобудівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Пунктом 8 Постанови № 821 передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР. Згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради Української РСР Про порядок введення в дію Закону України Про банки і банківську діяльність від 20.03.1991 № 873-XII Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку Укрпромбудбанк з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами оголошений Верховною Радою України власністю України. 27.09.1991 Національний банк України зареєстрував статут Державного комерційного промислового-будівельного банку України (далі Промбудбанк України), про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 1. 09.04.1992 Національний банк України анулював реєстрацію Промбудбанку України (протокол засідання Правління Національного банку України від 09.04.1992 № 1), про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків. Крім того, було зазначено, що станом на дату надання відповіді Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, який став правонаступником Промбудбанку України. Документи Будбанку СРСР на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися, тому надати інформацію про фінансові зобов`язання ОСОБА_1 неможливо.

Обтяжувачем майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (який в подальшому був ліквідований), повідомлення кредитора про погашення позики та відомості про зміну, перехід прав вимоги за основним зобов`язанням до іншого кредитора відсутні.

Таким чином, враховуючи, що обтяжувач майна Будбанк СРСР був ліквідований, повідомлення кредитора про погашення позики та відомості про зміну, перехід прав вимоги за основним зобов`язанням до іншого кредитора відсутні, заявник позбавлений можливості в позасудовий спосіб вжити заходи щодо зняття обтяження у вигляді заборони.

В поданій до суду заяві представник ОСОБА_1 просить встановити факт припинення обтяження: заборони відчуження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка була внесена на підставі повідомлення, б/н, Оріхівської держнотконтори, реєстраційний номер обтяження 2048899, зареєстрованого 06.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою; скасувати запис про заборону відчуження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава обтяження: повідомлення, б/н, Оріхівська держнотконтора, реєстраційний номер обтяження 2048899, зареєстрований 06.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н Оріхівської держнотконтори. Додаткові відомості про обтяження: архівний номер: 2195662ZAP112, архівна дата: 12.12.2000, дата виникнення: 19.06.1981, №реєстра 69406-245 внутр. №5001F52D2DF14B31404F.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16.09.2024 р. справу передано в провадження судді Щасливої О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 08.10.2024 р. справу передано в провадження судді Дмитрюк О.В.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці в період з 14.10.2024 р. по 20.10.2024 р. питання щодо відкриття провадження не вирішувалось.

Ухвалою від 25.10.2024 р. відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд на 26.11.2024 р. за правилами окремого провадження.

Представник ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та за відсутності заявника, заяву підтримує, просить задовольнити.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, про розгляд заяви повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, пояснень по суті заяви не подавав.

Суд розглянув заяву за відсутності представника заінтересованої особи на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представника заявника, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих заявником письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №333055113 вбачається, що на нерухоме майно накладено обтяження у вигляді заборони (архівний запис), підстава - повідомлення, б/н, Оріхівська держнотконтора, реєстраційний номер обтяження 2048899, зареєстрований 06.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н Оріхівської держнотконтори. Додаткові відомості про обтяження: архівний номер: 2195662ZAP112, архівна дата: 12.12.2000, дата виникнення: 19.06.1981, №реєстра 69406-245 внутр. №5001F52D2DF14B31404F (а.с.8).

Згідно листа Запорізького обласного державного нотаріального архіву № 527/01-21 від 02.05.2024, інформація про накладення заборони до Єдиного реєстру заборон (Феміда) вносилась на підставі Реєстрів для реєстрації заборони відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна, та арештів, накладених судовими та слідчими органами та Алфавітних книг обліку заборони (арештів) державних нотаріальних контор на території якої знаходиться арештоване майно (apxiвна дата - 12.12.2000 року). Перенос даних з Єдиного реєстру заборон (Феміда) до оновленого Єдиного Державного реєстру заборон був проведений у 2005 році ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції» автоматично (номер обтяження: 2048899, 06.06.2005, реєстратор Оріхівська державна нотаріальна контора).

У справі № 448 «Реєстри для реєстрації заборон» Оріхівської державної нотаріальної контори за 1964 1981 роки на стор.100 (дата виникнення обтяження - 19.06.1981 року, коментар р-5) прописано: Порядковий № - 5; Назва банку та інших органів, за вимогою яких накладена заборона, номер i дата документу - Запорожская облконтора «Стройбанка» (запис згідно Реєстру для реєстрації заборон); Дата одержання повідомлення - 19.06.1981; Прізвище, ім`я та по батькові особи, яка одержали позичку, та місце знаходження будівлі - ОСОБА_3 АДРЕСА_1 (запис згідно Реєстру для реєстрації заборон), Дата надіслання повідомлення до комунального відділу (сільради) з написом про накладення заборони - 1300; Дата i номер повідомлення банку про погашення позички - прописана відмітка про сплату мита 0-50, 19.06.1981; Дата надіслання розпорядження про зняття заборони до комунального відділу (сільради) не заповнено (а.с.9).

За змістом ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 598 ЦК України, припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

На адресу Національного банку України представником заявника було направлено заяву щодо наявних відомостей про реєстрацію, ліквідацію Запорізької облконтори «Будбанку», його правонаступників, інформації щодо зміни, переходу прав вимоги за зобов`язаннями до іншого кредитора та про наявність у ОСОБА_1 взагалі таких зобов`язань.

Згідно отриманоївідповіді №24-0006/41544від 29.05.2024,у Державномуреєстрі банківвідсутні відомостіпро реєстрацію,ліквідацію таправонаступника Будбанку.Стосовно БудбанкуСРСР повідомлено,що згідноз УказомПрезидії ВерховноїРади СРСРвід 07.04.1959«Про реорганізаціюсистеми банківдовгострокових вкладень»та ПостановиРади МіністрівСРСР від07.04.1959№ 369«Питання,пов`язані зреорганізацією системибанків довгостроковихвкладень» функціїСільгоспбанку такомунальних банківСРСР покладенона ІНФОРМАЦІЯ_1 .Відповідно допостанови ЦККПРС,Ради МіністрівСРСР від17.07.1987№ 821Про вдосконаленнясистеми банківв країніі посиленняїх впливуна підвищенняефективності економіки(далі Постанова№ 821)реорганізовано діючіта утворенонові спеціалізованібанки,які створилисистему банківу такомускладі:Державний банкСРСР (ДержбанкСРСР),Банк зовнішньоекономічноїдіяльності СРСР(ЗовнішекономбанкСРСР), Промисловобудівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Пунктом 8 Постанови № 821 передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР. Згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради Української РСР Про порядок введення в дію Закону України Про банки і банківську діяльність від 20.03.1991 № 873-XII Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку Укрпромбудбанк з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами оголошений Верховною Радою України власністю України. 27.09.1991 Національний банк України зареєстрував статут Державного комерційного промислового-будівельного банку України (далі Промбудбанк України), про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 1. 09.04.1992 Національний банк України анулював реєстрацію Промбудбанку України (протокол засідання Правління Національного банку України від 09.04.1992 № 1), про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків. Крім того, було зазначено, що станом на дату надання відповіді Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, який став правонаступником Промбудбанку України. Документи Будбанку СРСР на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися, тому надати інформацію про фінансові зобов`язання ОСОБА_1 неможливо (а.с.10).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суди розглядають справи в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Відповідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Обтяжувачем майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (який в подальшому був ліквідований), повідомлення кредитора про погашення позики та відомості про зміну, перехід прав вимоги за основним зобов`язанням до іншого кредитора відсутні.

Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.09.2023 по справі № 295/7291/20 було констатовано, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України).

Відповідно, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду від 13.06.2024 по справі № 333/8899/21.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Однак, в окремих випадках саме скасування такого запису в реєстрі є належним способом захисту прав та інтересів позивачів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (пункт 5.17), від 4 вересня 2018 року у справі №915/127/18 (пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (пункт 74)).

Згідно ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно - правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Відповідно п. 6 постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, крім іншого, накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про нотаріат", нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з пп. 5.1. п. 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Верховний суд у своїх висновках, викладених в постанові від 13.09.2023 по справі № 295/7291/20 акцентував увагу, що відповідна постанова суду, якою було встановлено факт припинення іпотеки та скасовано запис про заборону відчуження на нерухоме майно є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.

Таким чином, враховуючи, що обтяжувач майна Будбанк СРСР був ліквідований, повідомлення кредитора про погашення позики та відомості про зміну, перехід прав вимоги за основним зобов`язанням до іншого кредитора відсутні, заявник позбавлений можливості в позасудовий спосіб вжити заходи щодо зняття обтяження у вигляді заборони, а тому захист його права, як власника нерухомості, підлягає захисту у обраний ним спосіб.

Аналізуючи надані заявником письмові докази у сукупності з положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту припинення обтяження.

Керуючись ст. ст. 12, 293-294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа Оріхівська державна нотаріальна контора (Запорізька область, м.Оріхів, вул.Шевченка, 15, ЄДРПОУ 02884233), про встановлення факту припинення обтяження - задовольнити.

Встановити факт припинення обтяження: заборони відчуження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка була внесена на підставі повідомлення, б/н, Оріхівської держнотконтори, реєстраційний номер обтяження 2048899, зареєстрованого 06.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою.

Скасувати запис про заборону відчуження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава обтяження: повідомлення, б/н, Оріхівська держнотконтора, реєстраційний номер обтяження 2048899, зареєстрований 06.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н Оріхівської держнотконтори. Додаткові відомості про обтяження: архівний номер: 2195662ZAP112, архівна дата: 12.12.2000, дата виникнення: 19.06.1981, №реєстра 69406-245 внутр. №5001F52D2DF14B31404F.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Дмитрюк