Рішення

від 27.11.2024 по справі 458/319/23

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/319/23

2/458/13/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Ференц Р.І.,

секретар судового засідання Баранишин Д.В.,

за участі сторін цивільного провадження:

позивач ОСОБА_1 не прибув,

представник позивача адвокат Лука Т.М. не прибув,

відповідач ОСОБА_2 не прибув,

представник відповідача адвокат Винниченко М.П. не прибув,

розглянувши в м.Турка Самбірського району Львівської області цивільну справу з повідомленням (викликом) сторін в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2023року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» в Турківський районний суд Львівської області через свого представника адвоката ЛукуТ.М. з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 кошти за договором позики від 12.07.2022 в сумі 22500,00євро, три відсотки річних за порушення виконання зобов`язання в сумі 264,66євро, пеню за договором позики від 12.07.2022р. в сумі 36800,00євро та судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана дана справа.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 кошти за договором позики від 12.07.2022 року в сумі 22500,00 євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 три відсотки річних за порушення виконання зобов`язання відповідно до 625 ЦК України в сумі 264,66євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 пеню за договором позики від 12.07.2022року в сумі 36800,00євро; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в загальній сумі 5097,13грн як сплачений позивачем судовий збір за подання до суду позовної заяви; стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8322,87грн.

23.02.2024 року складено повний текст судового рішення.

20.02.2024року засобами підсистеми «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому представник просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 109481,11грн, що понесенні у зв`язку з розглядом даної справи.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 14.02.2024року оскаржив відповідач ОСОБА_2 , цивільну справу було надіслано до Львівського апеляційного суду для розгляду в апеляційній інстанції.

04.07.2024року постановою Львівського апеляційного суду задоволено частково. Рішення Турківського районного суд Львівської області від 14 лютого 2024 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 264,66 євро та пені в сумі 36 800 євро скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог позивача; змінено рішення в частині розподілу судових витрат.

02.10.2024року цивільна справа повернута в Турківський районний суд Львівської області після апеляційного розгляду.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Судові засідання призначалися на 20.11.2024 та 27.11.2024.

В судове засідання сторони не прибули, не забезпечили самопредставництво, або при допомозі участі у справі свого представника, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду справи належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженнями, причини неприбуття в суд не повідомили, клопотань не надсилали.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч.5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: п.1) на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);

2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);

3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);

4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що правову допомогу ОСОБА_1 надавав ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги та представництво інтересів №01/17.12.2022 від 17 грудня 2022 року.

Згідно додатку №2 до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів №01/17.12.2022 від 17 грудня 2022 року та акту приймання виконаних робіт від 16 лютого 2024 року, адвокатом ЛукоюТ.М. було надано послуги з професійної правничої допомоги у справі №458/319/23, до яких відносяться юридичні послуги (представництво інтересів та правова допомога ОСОБА_1 у межах справи №458/319/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, а саме: складання і направлення претензій та листів-вимог ОСОБА_2 , проведення розрахунків заборгованості та її складових, складання і направлення адвокатом позовної заяви до Турківського районного суду Львівської області (з поштовими витратами та витратами на копіювання), складання і направлення адвокатом заяв та клопотань, відповіді на відзив, представництво інтересів у Турківському районному суді Львівської області) протягом березня 2023р. - лютого 2024р. - 36000,00грн. (24 год. роботи); досягнення зі сторони виконавця для замовника позитивного результату у межах справи №458/319/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, що слухається у провадженні Турківського районного суду Львівської області де судом першої інстанції прийнято рішення про повне задоволення позову, «гонорар успіху» Виконавця складає 3% від стягнутої виконавцем у користь замовника суми згідно рішення суду, а саме 1786,9398 Євро, згідно курсу НБУ (41,1212 грн. за 1 Євро) на момент винесення такого рішення суду, що міститься на офіційному сайті НБУ, а саме 73481,11грн.

Вартість послуг на підставі додатку №1 до договору про надання правової допомоги та представництво інтересів №01/17.12.2022 від 17 грудня 2022 року та акту приймання виконаних робіт від 16 лютого 2024 року складає 109481,11 грн.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Суд зазначає зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10 жовтня 2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 березня 2021 у справі № 910/15621/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц), Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, Постанови КЦС ВС у справах №757/13974/21 ц від 31 травня 2023 року та від 28 вересня 2023 року у справі №686/31892/19.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 листопада 2018р. по справі 910/23210/17.

Суд, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, з огляду на скасування рішення Турківського районного суду Львівської області в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 264,66 євро та пені в сумі 36 800 євро та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні даних вимог позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема суд звертає увагу, що предметом позову в даній справі є позов про стягнення заборгованості за договором позики, яка за своїм обсягом та складністю правовідносин не викликає проблем у вивчені та формуванні правової позиції.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокат склав позовну заяву, претензію, лист-вимогу, розрахунки заборгованості.

Крім того, адвокат Лука Т.М. здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 в Турківському районному суді Львівської області 12.07.2023 (7хв), 08.08.2023 (14хв), 04.09.2023 (39хв), 26.09.2023 (14хв), 05.12.2023 (22хв), 18.01.2024 (1 год 36хв), 31.01.2024 (27хв), 14.02.2024(23хв), що разом становить 4год 02хв.

Зважаючи на складність справи, предмет доказування у даній справі, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання позовної заяви, претензії, листа-вимоги, розрахунків заборгованості та участь у судових засіданнях, які фактично тривало 4 години), з огляду на огляду на скасування рішення Турківського районного суду Львівської області в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 264,66 євро та пені в сумі 36 800 євро та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні даних вимог позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на ОСОБА_2 обов`язку з відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді в заявленому розмірі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000грн.

Керуючись ст.ст.2-5,10,12,19,23,27,28,76-81,95,258,259,263-265,268,272,273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 12000,00 грн.

В завдоволенні решти вимог відмовити.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://tk.lv.court.gov.ua/

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ;

зареєстрований за адресою: 82550 с.Комарники Самбірський район Львівська область, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 25.10.1997 року Турківським РВ УМВСУ у Львівській області; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ;

місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий 06.03.1998 року Турківським РВ УМВСУ у Львівській області; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 02.12.2024 року.

Суддя Р.І.Ференц