Ухвала від 28.11.2024 по справі 369/14602/24

Справа № 369/14602/24

Провадження № 2/369/7400/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про передачу справи за підсудністю)

28.11.2024 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І. О. , вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі №369/14602/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 02 вересня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/4 частка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, у зв`язку із пропущенням строку для вступу у спадщину.

Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ №6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Розпорядженням Верхховного Суду від 10.03.2022 р. N 4/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану, Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість Бердянським міськрайонним судом Запорізької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на Томаківський районний суд Дніпропетровської області .

Враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Києво-Святошинському районному суді Київської обалсті, а підсудний Томаківському районному суді Дніпропетровської області(змінена територіальної підсудності Бердянського міськрайонного суду Запорізької області), вважаю за необхідне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини передати за підсудністю до Томаківського районного суду Дніпропетровської області (53500, Україна, Томаківський р-н, Дніпропетровська обл., селище міського типу Томаківка, вулиця шосейна, будинок, 14).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідност. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно зКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст.378 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним направити за підсудністю цивільну позовну заяву ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини до Томаківського районного суду Дніпропетровської області (53500, Україна, Томаківський р-н, Дніпропетровська обл., селище міського типу Томаківка, вулиця шосейна, будинок, 14).

Керуючись ст.ст.27,28,30, 32,32,187 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини передати на розгляд за підсудністю до Томаківського районного суду Дніпропетровської області (53500, Україна, Томаківський р-н, Дніпропетровська обл., селище міського типу Томаківка, вулиця шосейна, будинок, 14).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА