Рішення

від 22.11.2024 по справі 541/2021/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2021/24

Номер провадження 2/541/799/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 листопада 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування. Свій позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Попівка Миргородського району Полтавської області помер її батько ОСОБА_3 . За життя на сімейній раді батько в усному порядку на випадок смерті розпорядився, щоб належне йому майно було поділено між нею та її сестрою ОСОБА_2 таким чином: по одній земельній ділянці (паю) кожній і з них, а будинковолодіння по АДРЕСА_1 переходить у її власність. Після смерті батька між нею та ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадкового майна, згідно якого частина майна була поділена відповідно до волі покійного. Окрім майна, зазначеного в Договорі, відповідно до волі покійного, у її власність в порядку спадкування повинно було перейти і будинковолодіння, але нотаріус відмовив внести його у договір поділу спадкового майна і відмовляє у вчиненні будь-яких нотаріальних дій по відношенню до цього майна мотивуючи тим, що відсутній правовстановлюючий документ на нього. Де знаходиться оригінал правовстановлюючого документа їй не відомо, а виготовити інший не має можливості, оскільки відповідно до п. 11 ч.2 ст.346 ЦК України право власності припиняється внаслідок смерті власника. Просила визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування було закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Третя особа ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 19.03.1987р., копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 08.08.2008р., та копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 16.10.2023р. (а.с. 7,8,21).

Після смерті якого відкрилась спадщина, в тому числі, на будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язані звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частина 5 ст.1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7«Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазинича Р.В., спадкова справа №48/2024. (а.с.43-66).

Крім того, донька померлого ОСОБА_3 ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

18.04.2024р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадщини, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазиничем Р.В., згідно якого частина спадкового майна була поділена (а.с.50).

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазиничем Р.В. від 27.05.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності на нього спадкодавця (а.с.65 зворотній бік).

Вирішуючи питання про належність на праві власності спадкодавцю вказаного житлового будинку, суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно з довідкою КП Бюро технічної інвентаризації від 13 березня 2024 р. № 151 -Д, станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.12).

Згідно з виписками з погосподарських книг за 1986-1990 роки головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті якої спадщину прийняла донька ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 75, а.с. 103-110). Згідно з виписками з погосподарських книг за 2016-2020, 2021-2024 роки головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 , що підтверджує його право власності на будинок (а.с. 76-77).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні

питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 за життя на праві власності належав житловий будинок в АДРЕСА_1 , однак, останній не здійснив державну реєстрацію свого права власності.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Комишнянської селищної ради №04 від 08.02.2024р., ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті був зареєстрований разом з : ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.49 зворотній бік).

Таким чином ОСОБА_1 прийняла спадщину спірний будинок, але не оформила її.

Отже, суд встановив, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , даний будинок входить в спадкову масу, та оскільки встановити право власності у позасудовому порядку позивачці, як спадкоємиці, неможливо, що позбавляє її права успадкувати будинок.

Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не має можливості отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно у вигляді житлового будинку (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.05.2024р), чим порушуються її права.

Оскільки позивачка виконав всі необхідні умови для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Комишнянська селищна рада, місцезнаходження: вул. Миру, буд.84, смт Комишня Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 26163478.

Повний текст рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя: О. М. Дністрян