Рішення

від 02.12.2024 по справі 635/7067/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.12.24

Справа № 635/7067/24

Провадження по справі № 2/635/46/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; доручити Службі у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Позивач зазначає про те, що відповідач фактично не виконує своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, відпочинок, не спілкується з дитиною, не телефонує їй, не надає матеріальної допомоги, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування. Відповідач не цікавиться життям своєї дитини, не відвідує її. Дитина тимчасово влаштована до родини позивача до прийняття рішення про подальшу долю дитини, дитина не пам`ятає матері та не має до неї ніяких почуттів. Крім того, позивача зазначає, що відповідач не була позбавлена інформації стосовно місця перебування її та дитини, вона ніколи не створювала перешкоди у спілкуванні доньки з матір`ю та у прийманні матері участі у вихованні. На думку позивача, позбавлення батьківських прав відповідача є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя, гармонічного виховання, що повністю буде відповідати інтересам дитини. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.

01 лютого 2024 року надійшла заява позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить призначити опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення вимоги до досягнення дитиною повнолітнього віку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 квітня 2024 року заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав закрито. Призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав призначення опікуна, стягнення аліментів до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач по справі в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і позивач по справі.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, дослідивши надані та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Виконачим комітетом Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області 28 грудня 2020 року, актовий запис №236, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного Кодексу України.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Відповідно до Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням Органу опіки та піклування Мереф`янської міської ради № 35/23 від 13.11.2023, Орган опіки та піклування Мереф`янської міської ради вважає доцільним і відповідаючим інтересам дитини позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 , 1995 р.н., відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З наданого висновку вбачається, що на обліку Служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради з 07.07.2023 знаходиться малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, на підставі ухилення матері від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Відомості про батька дитини, записані в свідоцтві про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СКУ.

Родина гр. ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом у фахівців із соціальної роботи КУ «Мереф`янський центр надання соціальних послуг», як така, що знаходиться у складних життєвих обставинах.

Відповідно до інформації ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 07.09.2023 гр. ОСОБА_2 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягалась, за місцем мешкання зарекомендувала себе з посередньої сторони, інформації щодо зловживання алкогольними чи наркотичними засобами не надходило, не має постійного місця роботи та джерела доходу, участі у вихованні дитини не приймає.

Відповідно до письмового пояснення гр. ОСОБА_2 , 1995 р.н. від 13.09.2023 вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично з 29.05.2023 року мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з проявами домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_5 з боку її батьків, вона вирішила піти з дому. Зі слів ОСОБА_5 , її примусово заставляли відмовитись від дитини. Під час смс-повідомлень ОСОБА_6 писала, щоб її матір віддала дитину, однак їй надійшла відповідь, що дитина тобі не потрібна, народиш ще. Кожного місяця з моменту від`їзду ОСОБА_6 перераховує кошти на дитину, що підтверджує скріншотами з мобільного додатку Приват 24. Зі слів ОСОБА_2 вона має бажання та намір забрати свою доньку ОСОБА_7 , однак вона розуміє, що вона вчинила негарно по відношенню до доньки, залишивши її.

Відповідно до інформації КНП «ЦПМД № 1 Харківського району» від 21.09.2023 малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , задекларована у лікаря ЗПСЛ ОСОБА_8 . Рекомендації сімейного лікаря виконуються повністю. Профілактичні щеплення виконуються згідно до календаря щеплень.

28.09.2023 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одружилась з гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 виданого Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)).

09.10.2023 до Служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради було запрошено гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , де останні надали письмові пояснення. В своєму поясненні та під час ОСОБА_11 зазначила, що вона була присутня на першому судовому засіданні, на якому надала пояснення чому вона поїхала з дому. Також, вона зазначила, що 06.10.2023, 07.10.2023 спілкувалась з матір`ю по телефону, цікавилась про дитину, та ОСОБА_12 дозволила 08.10.2023 поспілкуватись з дитиною по відео зв`язку. Зі слів ОСОБА_13 , вона хоче налагодити відносини з батьками, однак має сумнів чи хочуть цього батьки. Під час спілкування з ОСОБА_1 було встановлено, що її донька ОСОБА_13 була присутня на судовому засіданні, та дійсно з 06.10.2023 по 08.10.2023 спілкувалась з нею та з донькою. ОСОБА_14 під час спілкування з донькою поводила себе агресивно. Також, встановлено той факт, що гр. ОСОБА_2 за час перебування малолітньої ОСОБА_3 , 2020 р.н., на обліку Служби, жодного разу не звертався до Служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради з відповідними заявами щодо перешкоджання її матір`ю гр. ОСОБА_1 у вихованню доньки. Вищезазначене свідчить про те, що гр. ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2020 р.н.

11.10.2023 року Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мереф`янської міської ради було розглянуто питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , 1995 р.н., відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Комісією рішення не було прийнято, у зв`язку з необхідністю доповнення матеріалів справи. Гр. ОСОБА_2 під час Комісії було рекомендовано приділити час своїй донці, поспілкуватись з батьками та налагодити з ними відносини. Однак, ОСОБА_6 не скористалась цим шансом, та в той же день поїхала зі своїм чоловіком до Київської області. Зі слів гр. ОСОБА_1 її донька приїжджала додому в день коли відбувалось засідання в Харківському районному суді Харківської області, а саме 16.10.2023 року, та з донькою не спілкувалась, лише взяла свої деякі речі особистого вжитку та поїхала. Також, гр. ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_13 цікавиться дитиною тільки в смс повідомленнях, навіть не намагалась поспілкуватись з дитиною по відео. Спеціалістом Служби було направлено запит до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради щодо здійснення обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 та надання інформації щодо можливості проживання разом з нею за цією адресою її малолітньої доньки. 31.10.2023 року на адресу Служби надійшла відповідь, що відповідно до інформації старости Ничипорівського Старостинського округу Яготинської міської ради, громадянка ОСОБА_2 , не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою не проживає та місце її перебування не відоме.

ОСОБА_1 надала копію консультативного висновку дитячого невролога з амбулаторії «Педиатр Плюс» від 27.10.2023, в якому зазначені скарги: емоційна лабільність, істерики, порушення сну (засинає о 02:00 год. просинається о 14:00 год.). Зі слів бабусі та аналіз відео: не завжди відкликається на ім`я, знижений зоровий. Говорить словосполученнями, не завжди в змозі підтримати діалог. Розуміє мову, але часто ігнорує. Гра носить предметний характер. Подобається грати з піском (пересипає, їсть пісок). Протестна поведінка, на відмову - кусається, падає на підлогу, кричить. Висновок: розлад нейророзвитку у вигляді затримки психоповного розвитку та розвитку в соціально-емоційної сфери. Рекомендації: Спостереження невролога, клінічний аналіз крові, феритин, сивороткове залізо, заняття з поведінковим терапевтом, корекційним педагогом, корекція режиму дня та рекомендації як поводитися в момент істерики дані. З моменту 11.10.2023 року громадянка ОСОБА_2 до Служби у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради не зверталась, щодо сприянні у спілкуванні з донькою. Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_2 злісно, умисно ухиляється від своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Частиною1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров`ю.

Згідно із частиною 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Дане поняття є «оціночним» і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова № 3) роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (абзац 2 пункту 16 Постанови № 3).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позбавлення батьківських прав є виключним і надзвичайним засобом впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Отже, враховуючи те, що позивачем було в повній мірі доведено факт ухилення відповідача від виконання ним своїх батьківських обов`язків, суд приходить до висновку, щодо необхідності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Що стосується вимоги про призначення опікуном суд зазначає наступне.

З Висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням Органу опіки та піклування Мереф`янської міської ради № 119/24 від 12.04.2024, Орган опіки та піклування Мереф`янської міської ради вважає доцільним і відповідаючим інтересам дитини призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст.55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно ст.243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Так, згідно ч. 3 ст.60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Згідно з ч. 2, 3, 4 ст.63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника; при призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Беручи до уваги, надані суду докази, а також враховуючи, що за станом свого здоров`я та матеріальним становищем ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна, має можливість і бажає ретельно виконувати їх, а тому враховуючи висновки органу опіки та піклування, суд вважає заявлені позовні вимоги в цій частині також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом ч. 3 ст. ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Позивач визначив спосіб стягнення аліментів з відповідача шляхом стягнення їх у частці від доходу матері дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Частинами 1, 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідачами не надано суду доказів щодо наявності на їх утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків та інших осіб, а також будь-яких доказів щодо стану їх здоров`я. Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідачів від обов`язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні, заперечень щодо розміру аліментів відповідачами також не надано.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача і визначити розмір аліментів на утримання дитини, який підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 грн., а також на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн..

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 01 лютого 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ;

представник позивача: адвокат Шмуйлова Інна Миколаївна, РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_4;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце АДРЕСА_3 ;

третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 41948904, місце знаходження Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213.

Суддя О.В.Назаренко