Рішення

від 29.11.2024 по справі 186/1403/24

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/1403/24

Провадження номер № 2/0186/759/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Шахтарське

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Демиденко С.М.,

секретар - Фадєєва Т.Б.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Шахтарське в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторінцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконкому Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Органу опіки та піклування виконкому Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства.

Просить суд визнати позивача ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також внести до актового запису про народження дитини відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач проживав спільно, однією сім`єю, без реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з листопада 2018 року під час якого остання народила ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_2 .

В свідоцтві про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості в графі батько визначено зі слів матері дитини у відповідності до ст. 135 Сімейного кодексу України.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла в результаті чого рішенням виконкому Першотравенської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини сироти та тимчасово влаштовано на проживання в сім`ю родичів.

В даному випадку позивач впевнений в тому, що саме він є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він бажає брати участь у його вихованні і розвитку, спілкуватись з ним, це відповідає інтересам в першу чергу самої дитини, але відсутність інформації про цого батьківство в актовому записі про народження сина перешкоджає йому у реалізації прав та обовязків батьківства, а отже цим обумовлена необхідність звернутися до суду з позовною заявою про визнання батьківства.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій прохав суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача орган опіки та піклування виконкому Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник третьої особиПетропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в засідання не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Зкопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 22.08.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вбчається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народила сина ОСОБА_2 про що зроблено відповідний актовий запис № 59 від 22.08.2019 року. Батьком у вказаному свідоцтві заначено: ОСОБА_4 .

Відомості в графі батько визначено зі слів матері дитини у відповідності до ст. 135 Сімейного кодексу України, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України виданий Петропавлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла про що в Книзі реєстрації смертей 05.07.2024 року зроблено відповідний актовий запис № 345 Петропавлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 виданим 05.07.2024 року Петропавлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Згідно висновку молекулярно-генетичного дослідження № 2409-МГ виданого ДСУ «Дніпропетровське областе бюро СМЕ» від 07 листопада 2024 року встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого громадянкою ОСОБА_3 . Вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.

Вирішуючи позивні вимоги суд виходить з наступного.

Згідност. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно вимогст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановленостаттею 12 цього Кодексу.

У відповідності дост. 128 ч. 1 Сімейного кодексу України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідност. 128 ч. 3 Сімейного кодексу України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Статтею 129 Сімейного кодексу України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6).

Відповідно дост. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених устатті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

19 березня 2019 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "М.Т. проти України" ("M.T. v. Ukraine", заява № 950/17) (далі також - Рішення), у якому звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (див. рішення від 22 березня 2012 року у справі "Каутзор проти Німеччини" ("Kautzor v. Germany", заява № 23338/09), та від 22 березня 2012 року у справі "Аренс проти Німеччини" ("Ahrens v. Germany", заява № 45071/09, § 74)). Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи (див. рішення ЄСПЛ від 18 травня 2006 року у справі "Ружанські проти Польщі" ("Rozanski v. Poland", заява № 55339/00, § 78).

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018року по справі № 591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Судом встановлено, що відповідно молекулярно-генетичного дослідження № 2409-МГ виданого ДСУ «Дніпропетровське областе бюро СМЕ» від 07 листопада 2024 року вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999 %.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки в ході розгляду справи судом знайшов своє підтвердження факт того, що позивач є біологічним батьком дитини, представником відповідача надано заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем до суду надано заяву про визнання за ним судових витрат по справі, що складаються зі сплаченого судового збору.Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог, тому суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити та залишити судові витрати на ньому.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,61,81,200,258,263-268,354 ЦПК України, ст.ст.128,129,134, СК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконкому Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уроженця: м. Першотравенськ Дніпропетровської області, рідним батьком: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внести зміни до актового запису № 59 про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зроблений 22.08.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, вказавши в графі батько дитини: « ОСОБА_1 , громадянин України», та змінивши прізвище дитини на: « ОСОБА_5 ».

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С.М. Демиденко