Постанова

від 02.12.2024 по справі 308/18759/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18759/24

3/308/9427/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областіСвітлик О.М.,за участюпредставника Закарпатськоїмитниці Державноїмитної службиУкраїни СелешаО.Я.,розглянувши справупро порушеннямитних правил,що надійшлаіз Закарпатськоїмитниці Державноїмитної службиУкраїни,відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду керівника приватного підприємства «КЕДР ЗАХІД» (код ЄДРПОУ 44259345), закордонний паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 1ст. 483 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

29.10.2024 о 20 год. 46 хв. в зону митного контролю митного поста «Ужгород - автомобільний» в напрямку «виїзд з України» заїхав сідловий тягач марки «MAN TGX 18.440», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «SCHMITZ», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_4 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 з вантажем «пиломатеріали обрізні ялиця, 1-3 сорт, розміром: 23-48х98х6000мм. Загальний об`єм 35,12 м3».

До митного контролю водієм було подано наступні документи: міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №б/н від 23.102024, рахунок-фактура №20 від 21.10.2024, відвантажувальна специфікація №20 від 21.10.2024, сертифікат про походження лісоматеріалів та вироблених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №20241022-000280 від 22.10.2024, фітосанітарний сертифікат від 23.10.2024 №13/13-6008/ЕВ-653972 на вантаж «пиломатеріали обрізні хвойні ялицеві 1-3 сорт, свіжопиляні, розмірами: 23-48х98х6000 мм кількістю 35,12 м.куб.».

Відповідно до поданих документів відправником та продавцем вказаного вантажу є приватне підприємство «КЕДР ЗАХІД» (Львівська область, Самбірський район, с. Вільшаник, вул. Мостова, буд. 35), а покупцем та отримувачем UAB VEDRANA, м. Вільнюс, вул. Лепкальне, 35А, Литва.

Під час виконання митних формальностей щодо пропуску вказаного вантажу та транспортного засобу через митний кордон України, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 320, ч. 2 ст. 338 МК України, на підставі результатів застосування системи управління ризиками, 31.10.2024 в період з 10 год. 22 хв. по 12 год. 43 хв. проведений повний огляд товару «пиломатеріали обрізні, ялиця, 1-3 сорт, розміром: 23-48х98х6000 мм. Загальний об`єм 35,12 м3» із залученням спеціаліста провідного інженера ЗЕД філії Ужгородського лісового господарства Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Під час огляду вказаного вантажу було встановлено, що в напівпричепі, реєстраційний номерний знак України НОМЕР_4 , переміщується вантаж: пиломатеріали обрізні 1-3 сорту розмірами 23-48х98х6000 мм., об`ємом 35,12 м.куб. у 12 вантажних місцях. Здійснено перерахунок кількості вантажних місць та з`ясовано, що кількість місць товару «пиломатеріалів обрізних» становить 12 вантажних місць, що відповідає даним, заявленим у ТСД. Проведено заміри фізичних розмірів товару, в результаті чого встановлено, що розміри відповідають даним, заявленим у товаросупровідних документах.

Під час огляду встановлено наявність на окремих дошках маркувальних бирок з наступними номерами: 274619013, 274619926, 271308038, 271308034, 269625658, 274619929, 271308131, 274619630, 271308127, 274619931 та розрізаних бирок, в яких наявна перша частина номеру, а саме: 271308, 27130, 2746, 27461, 272210.

За допомогою відкритого реєстру Державного агентства лісових ресурсів України встановлено, що бирки з номерами 274619013, 274619926, 269625658, 274619929, 274619630, 274619931 належать постійному лісокористувачу/власнику лісів філії Славського лісового господарства, порода деревини ялина, а бирки з номерами 271308038, 271308034, 271308131, 271308127 належать постійному лісокористувачу/власнику лісів філії Дрогобицького лісового господарства, порода деревини ялиця, що також підтверджується фізичними властивостями деревини. Зазначені відомості не відповідають графі 2 сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів №20241022-000280 від 22.10.2024, де лісокористувачем-продавцем зазначено виключно філію Самбірського лісового господарства Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ», графі 4 вказаного сертифіката, де порода лісопродукції вказана як виключно «ялиця», та графі 5 сертифіката, де партія пиломатеріалів, що експортується, зазначена як «пиломатеріали обрізні ялиця».

Відповідно до абзацу 1 ч. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Обов`язковість подання «Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, передбачено Законом України від 08.09.2005 №2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №483 «Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі».

Частиною 6 ст. 3 Закону України від 08.09.2005 №2860-IV визначено, що суб`єкт підприємницької діяльності, що отримав Сертифікат про походження на партію лісоматеріалів, зазначену у відповідному сертифікаті, має право експорту саме цієї «певної партії» пиломатеріалів. Згідно з ч. ч. 10, 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №483, Сертифікат є обов`язковим документом для здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Сертифікат видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи такого органу і діє протягом 60 днів з дати його видачі та підлягає анулюванню з дня закінчення цього строку. Частинами 4 та 5 вказаного Порядку передбачено, що видача сертифіката здійснюється за заявою, поданою в електронній формі засобами Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» та/або Порталу Дія. До заяви на видачу сертифіката додаються (у разі неможливості отримання відповідних відомостей в порядку інформаційної взаємодії): договір купівлі-продажу, на підставі якого експортується товар, та рахунки-фактури (інвойси) до договору; рахунок-фактура (інвойс) та специфікація на партію лісопродукції, що експортується, із зазначенням коду товару згідно з УКТЗЕД; товарно-транспортна та/або залізнична накладна із технічною специфікацією та/або ТТН-ліс та/або ТТН-ліс-продукція або лісорубний квиток (для постійних лісокористувачів).

Відповідно до абзацу 4 ч. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Частиною 2 ст. 459 МК України передбачено, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств. Пунктом 43 ч. 1 ст. 4 МК України передбачено, що посадові особи підприємств це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Таким чином, керівником приватного підприємства «КЕДР ЗАХІД» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підставу для митного оформлення документів, а саме сертифікату про походження лісоматеріалів та вироблених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №20241022-000280 від 22.10.2024, що містить неправдиві відомості та який виданий на іншу партію товару.

Представник Закарпатської митниці Державної митної служби України у судовому засіданні вважає, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому її необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до неї стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до положень ст. 526 МК України вважаю за можливе провести розгляд даної справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання.

При цьому враховую, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Дослідивши та оцінивши у всій сукупності наявні в матеріалах докази, приходжу до висновку, що діяння, обставини якого підтверджені матеріалами справи, доведене і підпадає під ознаки ч. 1 ст. 483 МК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0738/30500/24 від 31.10.2024, в якому викладені обставини інкримінованого порушення митних правил; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; рахунком-фактурою №20 від 21.10.2024; відвантажувальною специфікацією №20 від 21.10.2024; сертифікатом про походження лісоматеріалів та вироблених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №20241022-000280 від 22.10.2024; фітосанітарним сертифікатом від 23.10.2024 №13/13-6008/ЕВ-653972.

Санкцією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

З вказаної санкції слідує, що обов`язковій конфіскації підлягають транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Така конфіскація, відповідно до ст. 465 МК України, може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує роз`яснення, викладені у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», згідно з якими, вирішуючи питання про конфіскацію предметів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) і транспортних засобів, що використовувалися для приховання чи переміщення товарів, враховуються обсяги конструктивних змін внесених у ці предмети або транспортні засоби із зазначеною метою; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил, із розмірами транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення суддя також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у відповідності до яких кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23 лютого 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.

Рішення Європейського суду з прав людини є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Так, ухвалюючи рішення у справі, суддя бере до уваги правові позиції, висловлені ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Росії» (09.06.2005) та у справі «Фрізен проти Росії» (24.03.2005), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Крім того, суддя враховує правові позиції, висловлені у справі «Ісмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), згідно з яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.

З розглядуваного протоколу вбачається, що пиломатеріали виявлено працівниками митниці при огляді транспортного засобу без приховування чи використання тайників (сховищ), доступ до них нічим не утруднювався.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За правилами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вказане, а також те, що від дій ОСОБА_1 тяжких наслідків не настало, обтяжуючих відповідальність особи обставин не виявлено, беручи до уваги альтернативну санкцію в частині визначення розміру штрафу, що підлягає накладенню на особу, вважає, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил.

Матеріалами справи підтверджено, що безпосереднім предметом порушення митних правил в даному порушення є пиломатеріали обрізні хвойні ялицеві з бирками 274619013, 274619926, 269625658, 274619929, 274619630, 274619931, 271308038, 271308034, 271308131, 271308127, які належать постійному лісокористувачу/власнику лісів філії Дрогобицького лісового господарства, філії Самбірського лісового господарства Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ», відомості про які не відповідають поданому до митного контролю сертифікату про походження лісоматеріалів та вироблених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №20241022-000280 від 22.10.2024. Вартість зазначених товарів відповідно до рахунку-фактури №20 від 21.10.2024 становить 1348,31 грн.

Такий вид адміністративного стягнення буде мати достатній профілактичний вплив і дозволить запобігти вчиненню особою правопорушень в майбутньому, а також засвідчить невідворотність реагування на кожне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 483, 522, 527, 528, 529 МК України, ст.ст. 40-1, 283-285, 287-290, 303 КУпАП, Закон України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил, що становить 1348 (дна тисяча триста сорок вісім) гривень 31 коп.

Вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил №0738/30500/24 від 31.10.2024 товари повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або її представнику за довіреністю, для здійснення митних формальностей.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 600 коп. судового збору.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик