Рішення

від 12.11.2024 по справі 336/7722/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №336/7722/24

Пр. 2/336/2954/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), цивільну справу №336/7722/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП НОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за відсутності сторін та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Вовк О.В. 06.08.2024 в інтересах позивача за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду із зазначеним позовом, за змістом якого просить стягнути на користь позивача з відповідача 3% річних за період з 29.07.2023 по 31.07.2024 у сумі 5 929,84 гривень та інфляційні втрати за період з 29.07.2023 по 31.07.2024 у сумі 10 760,90 гривень.

За змістом позову рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2022 позовні вимоги ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» про стягнення заборгованості з відповідача по справі задоволено. Стягнуто заборгованість у сумі 115 000 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.01.2023 позовні вимоги ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» про стягнення заборгованості з відповідача по справі задоволено та стягнуто за період з 11.06.2021 по 17.08.2022 3% річних сумі 4 341,14 гривень, інфляційні втрати в сумі 27 478,13 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень та судовий збір в розмірі 2 406,57 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25.01.2023 стягнуто з відповідача на користь позивача виграти на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень та витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 930,10 гривень.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.11.2023 стягнуто за період з 18.08.2023 по 28.07.2023 3% річних сумі 4 342,92 гривень, інфляційні втрати в сумі 14 247,89 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень та судовий збір в розмірі 2 531,54 гривень.

На підставі вищевказаних рішень суду на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ».

Станом на день подачі позову рішення суду відповідачем неналежним чином не виконані, на підставі чого, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та 5000 гривень на правову допомогу.

Ухвалою судді від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Згідно з ухвалою відповідачці визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, роз`яснено право на подання зустрічного позову згідно зі ст.193 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву за вх.№ від 08.11.2024, за змістом якої просить розглядати справу без участі сторони позивача, заперечень проти винесення заочного рішення по справі за відсутності відповідача не наведено.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток за адресою реєстрації, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, шляхом надісланням смс-повідомлень. Враховуючи подання позову за допомогою системи «Електронний суд», обов`язок надіслання копії позовної заяви із додатками мав виконати саме позивач, відповідні докази наявні у справі.

Своїм правом на подання відзиву відповідач у встановлений судом в ухвалі суду строк (відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України) не скористався.

Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заяв та клопотань до матеріалів справи сторонами не надано, про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив.

Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст.281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

За приписами ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.01.2022 по справі №336/5279/21 позовні вимоги ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» заборгованість у сумі 115 000 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень. Рішення суду набрало законної сили 24.02.2022 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.01.2023 по справі 336/4035/22 позовні вимоги ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» 3% річних за період з 11.06.2021 по 17.08.2022 у розмірі 4341,14 гривень та інфляційні втрати за період з 11.06.2021 по 17.08.2022 у розмірі 27 478,13 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2406,57 гривень, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень. Рішення суду набрало законної сили 02.03.2023 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25.01.2023 по справі №336/8953/21 стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, витрат пов`язаних з розглядом справи у розмірі 930,10 гривень. Ухвала суду набрало законної сили 10.02.2023 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.11.2023 по справі 336/7912/23 позовні вимоги ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» 3% річних за період з 18.08.2022 по 28.07.2023 у розмірі 4342,92 гривень та інфляційні втрати за період з 18.08.2022 по 28.07.2023 у розмірі 14247,89 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень та судовий збір в розмірі 2531,54 гривень. Рішення суду набрало законної сили 26.12.2023 року.

На виконання вказаних рішень видано виконавчі листи, які були пред`явлені до виконання.

Відповідно до інформації №99023/5 від 24.07.2024, наданої Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у відділі перебуває зведене виконавче провадження №69890001 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ», до складу якого входять: ВП № 69323105 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» заборгованості у сумі 115 000 гривень, яке відкрите 04.07.2022; ВП № 69323127 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» витрат по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень та витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень, яке відкрите 04.07.2022; ВП №71382269 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» 3% річних за період з 11.06.2021 по 17.08.2022 у розмірі 4341,14 гривень та інфляційні втрати за період з 11.06.2021 по 17.08.2022 у розмірі 27 478,13 гривень, яке відкрите 27.03.2023; ВП № 71382380 про стягнення з ОСОБА_1 та користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень та судового збору у розмірі 2406,57 гривень яке відкрите 27.03.2023; ВП № 72177253 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП НОВАЦІЯ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, витрат пов`язаних з розглядом справи у розмірі 930,10 гривень, яке відкрите 06.07.2023 року; ВП № 73855794 з примусового виконання виконавчого листа № 336/7912/23 виданого 26.12.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП Новація» заборгованість у розмірі 18 590,81 гривень, яке відкрито 17.01.2024; ВП № 73857374 з примусового виконання виконавчого листа № 336/7912/23 виданого 26.12.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП Новація» заборгованість у розмірі 7 531,54 гривень, яке відкрито 17.01.2024.

Однак судові рішення залишаються не виконаними.

При розгляді справи суд виходить з таких норм цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2, та ч. 5 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Даний припис є концептуально важливим у даній справі, адже підстава виникнення зобов`язання, з урахуванням умов воєнного стану, має вирішальне значення для застосованості положень ст.625 ЦК України.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Отже між сторонами виникло грошове зобов`язання на підставі рішення суду.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній 16 травня 2018 року в справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові №6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, за змістом ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що 3 % річних (чи інший розмір, визначений договором) визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку % річних за основу має братися саме прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Такий правовий висновок, викладений, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 04 червня 2019 року в справі №916/190/18, п.64).

Враховуючи, що рішення суду є обов`язковим для виконання відповідачем, з якого стягнуто суму заборгованості, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання з виплати суми заборгованості, стягнутої за рішенням суду, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 361/7939/2015ц вказано, що суд в оцінці обґрунтованості вимог позивача виходить з того, що зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат відповідно до вимог ст.625 ЦК України є обґрунтованими.

Щодо розрахунків трьох процентів річних від простроченої суми боргу та інфляційних втрат суд виходить з наступного.

Позивач, здійснюючи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за наступні періоди, зазначив, що: з 29.07.2023 до 26.12.2023 сума боргу становить 180 405,84 гривень; з 27.12.2023 до 31.07.2024 - 206 538,19 гривень відповідно. Однак, суд не погоджується з наданим розрахунком позивачем, виходячи з того, що рішенням суду від 24.11.2023 по справі 336/7912/23 встановлена сума боргу станом на 28.07.2023 у розмірі 180 425,94 гривні, а, відтак, розрахунок основної суми боргу необхідно здійснювати таким чином: з 29.07.2023 до 26.12.2023 - сума боргу 180 425, 94 гривень; з 27.12.2023 до 31.07.2024 сума боргу 206 548,29 гривень.

Таким чином, розмір 3 % річних за період:

з 29.07.2023 до 26.12.2023, складає 2 239,26 гривень = 180 425, 94 гривень (сума боргу) / 365 (кількість днів у році) х 151 (кількість днів прострочення за сумою боргу) х 0,03 (3% річних).

з 27.12.2023 по 31.12.2023, складає 84,88 гривень = 206 548, 29 гривень (сума боргу) / 365 (кількість днів у році) х 5 (кількість днів прострочення за сумою боргу) х 0,03 (3% річних).

з 01.01.2024 по 31.07.2024, складає 3 606,13 гривень = 206 548, 29 гривень (сума боргу) / 366 (кількість днів у році) х 213 (кількість днів прострочення за сумою боргу) х 0,03 (3% річних).

Загальних розмір 3% річних становить - 5 930,27 гривень.

Щодо суми боргу, з урахуванням індексу інфляції, суд зазначає, що вона повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р).

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Відповідно до п. 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 у кредитора згідно з ч.2 ст.625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

З наведеного вбачається, що розмір інфляційних втрат за період з 29.07.2023 до 26.12.2023 складає 1 962,80 гривень = 180 425, 94 гривень (сума боргу) х 101,088% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 180 425, 94 гривень (сума боргу).

Розмір інфляційних втрат за період з 27.12.2023 до 31.07.2024 складає 8 798,75 гривень = 206 548, 29 гривень (сума боргу) х 104,260% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 206 548, 29 гривень (сума боргу).

Загальних розмір інфляційних втрат становить - 10 761,55 гривень.

Отже, за таких обставин, враховуючи невиконання грошового зобов`язання, розмір якого визначений рішеннями суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 29.07.2023 по 31.07.2024 у розмірі 5 930,27 гривень та інфляційних втрат за період з 29.07.2023 по 31.07.2024 у розмірі 10 761,55 гривень.

Проте, із врахуванням ціни позову, а також заявлених позовних вимог стягненню підлягає сума 16 690,74 гривень.

З урахуванням підстави виникнення зобов`язання відповідача, що визнається доведеним, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України застосуванню не підлягає. Разом з цим, спосіб захисту, обраний позивачем, відповідає нормі п.5 ч.2 ст.6 ЦК України (примусове виконання обов`язку в натурі).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.5 ст.135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також їх документального обґрунтування.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Позивачем до позовної заяви додано договір про надання професійної правничої (юридичної) допомоги № 35 від 19.05.2021, додаток № 10 до договору № 35, акт про прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої (юридичної) допомоги № 35 від 19.05.2021, датований 05.08.2024, рахунок на оплату № 6 від 02.08.2024, платіжна інструкція № 7004 від 05.08.2024, згідно з якими витрати на правничу допомогу є підтверджені з боку позивача та складають 7 000,00 гривень

Оскільки витрати на правничу допомогу підтверджуються наданими до позовної заяви доказами, є співмірними зі складністю справи, а отже підлягають стягненню у повному обсязі.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 2 422,40 гривень, тобто, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню, з урахуванням звернення позивача до суду за допомогою системи "Електронний Суд".

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП НОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новація» заборгованість, що складається з 3% річних за період з 29.07.2023 по 31.07.2024 та інфляційні втрати за період з 29.07.2023 по 31.07.2024, що у загальній сумі становить 16 690,74 гривень (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто гривень 74 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Новація» витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок) та судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Реквізити сторін: Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП НОВАЦІЯ», ЄДРПОУ: 33526103, адреса місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, буд.104, кв.8, адреса електронної пошти: r.pohribnyi@nppnovacia.com.ua

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 12.11.2024.

Суддя Л.А. Вайнраух