Рішення

від 28.11.2024 по справі 451/1434/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

28 листопада 2024 рокуСправа №451/1434/24 Провадження № 2/451/481/24

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.,

з участю позивача, представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Радехові цивільну справу №451/1434/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін

11 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 . Сторони перебували у шлюбі, який був зареєстрований 1 червня 2013 року (актовий запис №85) у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонногоуправління юстиції у Львівській області. Вказаний шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2015 року по справі 452/3806/14-ц.Після розірвання шлюбу позивач повернулася на своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Від цього шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області складено актовий запис №275 та видано Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1 . У вказаному свідоцтві в графі батьки зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, та виховання рідної дитини.

Згідно з довідки №3 від 4 березня 2024 року дитячим ясла-садком №9 відділу освіти Самбірського міськвиконкому: ОСОБА_4 з 2017 року по 2019 рік виховувався у Дошкільному навчальному закладі №9 м. Самбора, його батько ОСОБА_3 під час навчання дитини контакту із закладом не підтримував, вихованням дитини не цікавився.

У довідці №01-20/14 початкової школи м. Самбора Самбірської міської ради Львівської області від 1 березня 2024 року зазначається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 03.06.2019 по 12.06.2023 навчався у Самбірській початковій школі, його батько ОСОБА_3 під час навчання сина у початковій школі контакту із закладом не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вчителям не спілкувався, батьківські збори не відвідував.

Згідно з довідки Комунальний заклад «Ліцей ім. Чайковського м. Самбора Самбірської міської ради Львівської області» №01-22/20 від 04.03.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 вересня 2023 року навчається у Самбірському ліцею ім. А. Чайковського та його батько ОСОБА_3 під час навчання сина у ліцею контакту з закладом освіти не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вчителями не спілкується, батьківськи збори не відвідує.

Відповідно до довідки лікаря педіатра Сікори С.А. від 04.03.2024 до лікаря з питань лікування, щеплення ОСОБА_4 , тощо звертається мати або баба дитини.

На підставі консультативного висновку клінічного психолога КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» неповнолітній ОСОБА_4 проживає з мамою та вітчимом. Вітчима називає татом. Батько ОСОБА_3 не проживає з ними вже багато років. Зі слів дитини батько не цікавиться його успіхами, захопленнями та емоційним станом. Розповідаючи про батька ОСОБА_4 поводить себе емоційно збудженим, емоційно відстороненим, малослівним. Дитина категорично не хоче зустрічей з батьком та боїться його присутності.Підсумок проведеної бесіди: ОСОБА_4 відкритий до спілкування; психологічний стан дитини - емоційно стабільний, проте під час розмов про батька ОСОБА_3 дитина почувається схвильовано і ця тема його пригнічує;в своїй теперішній сім`ї з мамою і вітчимом ОСОБА_4 почувається щасливим і задоволеним, йому так комфортно жити, йому приділяють достатньо уваги та піклуються про емоційні та соціально - побутові потреби.

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеного 26 червня 2024 року, представниками Самбірської міської ради Львівської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, має окрему належно облаштовану кімнату. Наявний робочий стіл, шафа для одягу та канцелярії. Створено місце для навчання та відпочинку дитини. Забезпечено необхідними речами для відповідного віку. Дитина проживає у приватному будинку житловою площею 109,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок складається з трьох кімнат. Умови проживання добрі, наявна індивідуальна система опалення, водопостачання та водовідведення. В помешканні проведений ремонт наявна мебель та побутова техніка.

З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 1 липня 2024 року, Виконавчим комітетом Самбірської міської ради видно, що:« ОСОБА_3 не займається вихованням малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не надає необхідного фінансового забезпечення, харчування, медичного догляду малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що негативно впливає на його розвиток, як складову виховання.Вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Зазначає, що між відповідачем і сином відсутній психоемоційний зв`язок, відсутнє взаєморозуміння та повага. Зі сторони відповідача не було жодних спроб/ініціатив для спілкування між сином та відповідачем хоча жодних об`єктивних перешкод у цьому не має. Син також ніколи не просив позивача організувати зустріч з відповідачем.

Вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, з урахуванням цього позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_4 (а.с.1-6).

Відповідач ОСОБА_3 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Своєю ухвалою від 14 жовтня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання (а.с.35-36).

Ухвалою підготовчого засідання від 6 листопада 2024 року суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду (а.с.53).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що у у червні 2013 року одружилася із відповідачем та у вересні цього ж року у них народився син. Сімейне життя відразу не склалося, тому 16.01.2025 року шлюб між ними було розірвано. Останній раз відповідач бачив сина коли йому був 1 рік 9 місяців, з цього часу він дитиною не цікавиться, не спілкується з сином на те відвідує його. Його поведінка не може змінитися, тому вважає, що є усі підстави для задоволення позову.

Представник позивача ОСОБА_1 звертала увагу суду на те, що поведінка відповідача є сталою, вона не може бути зміненою, оскільки він протягом 10 років дитиною не цікавиться і не приймає жодної участі у її вихованні, тому просила постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву до суду не подав та в судове засідання повторно не з`явився, хоча про місце, час розгляду судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а.с.56).

Представник третьої особи Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування) не з`явився, подав до суду заяву, у якій зазначає, що наданий ним висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №54 від 1 липня 2024 року підтримує у повному обсязі, довіряє суду у розгляді даної справи та просить справу розглядати без його участі (а.с.48).

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Установлені судом фактичні обставини справи

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 1 червня 2013 року (актовий запис №85) у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонногоуправління юстиції у Львівській області. Вказаний шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2015 року по справі 452/3806/14-ц. Після розірвання шлюбу позивач повернулася на своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.11).

Сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 21.09.2013, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області (а.с.13).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 15 травня 2024 року ОСОБА_4 з 22 жовтня 2013 року зареєстрований на АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно з довідки №3 від 4 березня 2024 року дитячим ясла-садком №9 відділу освіти Самбірського міськвиконкому ОСОБА_4 з 2017 року по 2019 рік виховувався у Дошкільному навчальному закладі №9 м. Самбора, його батько ОСОБА_3 під час навчання дитини контакту із закладом не підтримував, вихованням дитини не цікавився, з вихователями не спілкувався, батьківські збори та свята не відвідував, дитину до навчального закладу завжди приводила і забирала мама (а.с.15).

На підставі довідки №01-20/14 від 01.03.2024 початкової школи м. Самбора Самбірської міської ради Львівської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 03.06.2019 по 12.06.2023 навчався у Самбірській початковій школі, його батько ОСОБА_3 під час навчання сина у початковій школі контакту із закладом не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вчителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував. Дитину до школи завжди приводила мати, на виклики до школи теж приходила тільки мама (а.с.16).

З довідки Комунальний заклад «Ліцей ім. Чайковського м. Самбора Самбірської міської ради Львівської області» №01-22/20 від 04.03.2024 видно, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 вересня 2023 року по даний час навчається у 5-Б класі Самбірського ліцею ім. А. Чайковського та його батько ОСОБА_3 під час навчання сина у ліцеї контакту з закладом освіти не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вчителями не спілкується, батьківськи збори не відвідує (а.с.17).

Відповідно до довідки лікаря педіатра Сікори С.А. від 04.03.2024 до лікаря з питань лікування, щеплення ОСОБА_4 , тощо звертається мама або баба дитини (а.с.18).

Згідно з консультативного висновку клінічного психолога КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» №377 від 02.04.2024 неповнолітній ОСОБА_4 проживає з мамою та вітчимом. Вітчима називає татом. Батько ОСОБА_3 не проживає з ними вже багато років. Зі слів дитини батько не цікавиться його успіхами, захопленнями та емоційним станом. Розповідаючи про батька ОСОБА_4 поводить себе емоційно збудженим, емоційно відстороненим, малослівним. Дитина категорично не хоче зустрічей з батьком та боїться його присутності.Підсумок проведеної бесіди: ОСОБА_4 відкритий до спілкування; психологічний стан дитини - емоційно стабільний, проте під час розмов про батька ОСОБА_3 дитина почувається схвильовано і ця тема його пригнічує;в своїй теперішній сім`ї з мамою і вітчимом ОСОБА_4 почувається щасливим і задоволеним, йому так комфортно жити, йому приділяють достатньо уваги та піклуються про емоційні та соціально - побутові потреби (а.с.20).

На підставі акту обстеження умов проживання, складеного 26 червня 2024 року, представниками Самбірської міської ради Львівської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, має окрему належно облаштовану кімнату. Наявний робочий стіл, шафа для одягу та канцелярії. Створено місце для навчання та відпочинку дитини. Забезпечено необхідними речами для відповідного віку. Дитина проживає у приватному будинку житловою площею 109,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок складається з трьох кімнат. Умови проживання добрі, наявна індивідуальна система опалення, водопостачання та водовідведення. В помешканні проведений ремонт наявна мебель та побутова техніка (а.с.21-22).

Відповідно до Висновку Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №54 від 1 липня 2024 року орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23-24).

З розрахунку заборгованості по аліментах від 02.10.2024, видно, що відповідач ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.10.2024 у сумі 3 853 (три тисячі вісімсот п`ятдесят три) гривні 69 (шістдесят дев`ять) копійок (а.с.25-27).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення батька неповнолітньої дитини від виконання своїх батьківських обов`язків.

Позиція суду

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зазначене, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Джерела права та нормативно-правові акти, які застосував суд

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Конституції України, Сімейного кодексу України (далі - СК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», та Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.11.1991 № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини).

Статтею 7 СК України передбачено, що суд під час розгляду справ про регулювання сімейних відносин повинен забезпечити можливість здійснення прав дитини, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні та максимально можливо враховувати інтереси дитини.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Із ч. 1 ст. 155 СК України видно, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 12 вищевказаного Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Із ч. 4 ст. 155 СК України видно, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, у тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, п. 15, 17 цієї ж Постанови Верховного Суду України позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, згідно зі ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

До того ж, положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми враховуються судом, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини.

Так, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 7 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Також суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» потрібно проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_3 свідомо нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов`язків стосовно свого малолітньогосина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Висновки суду

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Зважаючи на те, що батько не цікавиться життям дитини, не приймає участі в її вихованні та утриманні, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та він свідомо відмовився приймати участь у житті своєї дитини, суд доходить висновку про законність позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доцільним роз`яснити відповідачу ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із ч. 1 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

На підставі ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 7, 8, 150, 155, 164, 165, 166, 169, 180 СК України, керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 76, 78, 80, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських правщодо сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники у справі

Позивач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована на АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Захарко Юлія Юріївна, місцезнаходження на вулиці Мазепи, 18, у місті Самбір Самбірського району Львівської області, 80400.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований на АДРЕСА_3 .

Третя особа: Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування), місцезнаходження на площі Ринок, 1, у місті Самбір Самбірського району Львівської області, 80400.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 2 грудня 2024 року.