Рішення

від 29.11.2024 по справі 735/1454/24

КОРОПСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №735/1454/24р.

Провадження по справі № 2-а/735/26/2024р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 листопада 2024 року смт.Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Балаби О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Редько А.О.,

позивача, представника відповідача - Чичканя С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Короп адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області (Чернігівський рибоохоронний патруль) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

07.10.2024 позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтуванняпозову вказує,що 27.09.2024на йогоадресу надійшлапостанова посправі проадміністративне правопорушення,складена головнимдержавним інспекторомЧернігівського рибоохоронногопатруля,якою позивачавизнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.3ст.85КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі170грн.,вилучено сомєвропейський -3шт.,лящ -2шт.Вказаною постановоювизначено сумунарахованих збитківта вартістьвилученої рибив розмірі18649грн.Вважає вказанупостанову протиправною,безпідставною,не обгрунтованоюта такою,що підлягаєскасуванню, так як винесена всупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача. Оскільки несвоєчасно отримав копію постанови, тому просить поновити строки на звернення до суду.

29.10.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю оскільки оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена правомірно та без порушень вимог чинного законодавства. Обставини, викладені у позові грунтуються виключно на поясненнях позивача і не підтверджуються жодними доказами.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просить задовольнити. Пояснив, що о 14 год 00 хв, 20.09.2024 інспектори Чернігівського рибоохоронного патруля ще на місце події не приїхали, вони прибули після 15 год 00 хв, отже відомості зазначені у постанові не відповідають дійсності. Не погоджується з видами водних біоресурсів, що зазначені у протоколі та постанові. Він виловив на спінінг 3 шт густери та 2 шт канадських сомиків. Державний інспектор заміри риби не проводив, відеофіксація вчинення правопорушення не проводилась. Як протокол про адміністративне правопорушення, так і оскаржувана постанова на місці події не складались і на підпис позивачу не надавались. Крім того, зазначені свідки є зацікавленими особами, оскільки ОСОБА_2 є дільничним інспектором, який приймав участь у рибоохоронному рейді, а ОСОБА_3 це державний інспектор Чернігівського рибоохоронного патруля.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що відеофіксація не проводилась оскільки нагрудний відеореєстратор розрядився.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав показання, що 20.09.2024 ловив рибу разом з позивачем. Позивач приїхав з ночівлею, а він приїхав 20.09.2024 близько 7:00 години ранку та поїхав близько 15:00 години. Працівників рибоохорони не бачив. Ввечері близько 17:00 зателефонував позивач і повідомив, що на нього склали протокол за риболовлю.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 20.09.2024 головним державним інспектором Чернігівського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 складено протокол серії ЧН № 000287 згідно якого, 20.09.2024 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 на річці Десна поблизу смт. Короп, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області здійснював лов риби трьома спінінгами при цьому виловив меншими за мінімально дозволені для вилову розмірами водних біоресурсів: сом європейський 3 шт (15 см, 17 см та 24 см) лящ 2 шт (15 см та 16 см), чим порушив вимоги пункту 2 розділу II Правил любительського рибальства, завдавши збитків рибному господарству України на суму 18649 грн.

20.09.2024 головним державним інспектором Чернігівського рибоохоронного патруля Чичкань С.І. винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 2-7049.3-15, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 20.09.2024 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 на річці Десна поблизу смт. Короп, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області здійснював лов риби 3 спінінгами при цьому виловив меншими за мінімально дозволені для вилову розмірами водних біоресурсів: сом європейський 3 шт (15 см, 17 см та 24 см) лящ 2 шт (15 см та 16 см) чим завдав збитків рибному господарству України на суму 18649 грн та вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI).

Відповідно до ст. 6 Закону № 3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 затверджено Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство).

Згідно ст. 10 Закону № 3677-VI посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам статтею 60 Закону України «Про тваринний світ» та пунктом 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512 передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50,частинами третьою - п`ятою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 88-1, 90, 91-2, статтею 164- в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та статтею 35 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов`язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з абз. 4, 5 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 524/4247/17, провадження № К/9901/23689/18, погодився з висновком судів попередніх інстанції, що "наданий Відповідачем до суду відеозапис, в якому зафіксований момент правопорушення є належним та допустимим доказом згідно статті 73 - 74 КАС України".

Враховуючи, несвоєчасне отримання позивачем оскаржуваної постанови, а саме 27.09.2024, що підтверджується матеріалами справи суд вважає за потрібне поновити строки на звернення до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає до скасування із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, а саме відеозапису на якому зафіксовано момент скоєнння правопорушення.

А тому, із врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, і відповідно заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 283-284, 288, 289, 293КУпАП суд,

у х в а л и в:

поновити ОСОБА_1 строки для звернення до суду.

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області (Чернігівський рибоохоронний патруль) (код ЄДРПОУ 41186945, місце знаходження: вул. П`ятницька, 69, м. Чернігів) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати постанову про накладення адміністративного стягнення № 2-7049.3-15 від 20.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., протиправною, скасувати її та закрити провадження по справі.

Стягнути з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Балаба