Рішення

від 29.11.2024 по справі 299/7612/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Кашуба А.В.

при секретарі судового засідання Чернянчук К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Сколівська міська рада Львівської області, Служба у справах дітей Сколівської міської ради Львівської області,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду передано цивільну справу за вказаним позовом.

Позивач просить суд розірвати шлюб із відповідачкою, визначити місце проживання дитини разом із батьком, встановити той факт, що позивач самостійно утримує та виховує дитину.

Позов обґрунтовано тим, що 06.03.2013 між ним та відповідачкою зареєстровано шлюб. У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач та відповідачка не проживають разом, не пов`язані спільним побутом, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбні стосунки. Дитина проживає разом із батьком. Відповідачка залишила доньку та змінила місце проживання без пояснень. Вихованням дитини не займається, матеріально не забезпечує.

Відзиву не подано.

У ході підготовки справи до розгляду третя особа Служба у справах дітей Сколівської міської ради Львівської області підготувала висновок з порушеного у позові питання, що лежить у межах компетенції третьої особи.

На судовий розгляд справи учасники справи не з`явилися, будучи належним чином своєчасно повідомленими про дату, час та місце проведення судових засідань.

Позивач подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу без його участі. Позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідачка подала письмову заяву, у якій просила розглядати справу без її участі. Щодо вимог позову зазначила, що визнає їх. Пояснює, що її теперішній співмешканець не може допомагати їй утримувати та виховувати її дитину, вони виїжджають на заробітки. Всі батьківські обов`язки взяв на себе батько дитини ОСОБА_2 .

Третя особа Служба у справах дітей Сколівської міської ради Львівської області подала клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши подані на їх підтвердження письмові докази, вивчивши зміст Висновку органу опіки та піклування суд вирішив наступне.

Суд встановив, що 06.03.2013 року сторони спору ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 . Шлюб зареєстровано у Підгородецькій сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис №1.

В шлюбі у подружжя народилася дитина донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі слів обох із подружжя, шлюбні відносини між подружжям припинено, шлюб є формальним, обоє прийняли рішення про недоцільність існування формального зареєстрованого шлюбу.

Відповідачка змінила місце проживання, проживає окремо, в АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 , разом із ним зареєстровані та проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Дані обставини підтверджено Витягом №479 від 18.10.2024 про зареєстрованих у будинку осіб, виданим Сколівською міською радою Львівської області, Актом №276 встановлення фактичного місця проживання від 21.10.2024.

Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

З часу запровадження даної цивільної справи сторони не виявили бажання зберегти шлюбні відносини, примиритися. Позивач наполягає на розірванні шлюбу. Відповідачка визнала цю вимогу, не заперечила проти її задоволення.

З огляду на наведені вище обставини та відповідні їм норми сімейного права, шлюб слід розірвати.

Крім того, суд встановив, що батько та мати дитини ОСОБА_9 - проживають окремо. Дитина залишилася проживати разом із батьком за адресою АДРЕСА_2 , що територіально є у межах компетенції Служби у справах дітей Сколівської міської ради.

Служба у справах дітей Сколівської міської ради, залучена до участі у справі, на виконання своїх повноважень у межах своєї компетенції вивчила порушене батьком дитини питання та з`ясувала наступне.

Фахівець соціальної роботи КУ «Територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг» Сколівської міської ради Львівської області здійснив оцінку потреб сім`ї Колосовських, і за результатами оцінювання потреб з`ясовано, що між подружжям виникають конфлікти, які негативно впливають на виховання та розвиток дитини. Мама дитини не бере участь у вихованні та матеріально не забезпечує її. Зі слів дитини, вона більш прихильна до батька чим до матері. Тому, Служба у справах дітей вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини з батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно із ч.3 ст.160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК України).

Згідно з положенням ст.8 ЗУ Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини.

Згідно ст.150 СК України, обовязками батьків є піклування про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Відповідно до ч 2, 8, 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.

У п.1 ст.9 конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 конвенції).

Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» зазначено, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Європейський суд з прав людини 11.07.2017 року у справі «М.С. проти України» виніс рішення де визначив «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків, за вирішенням питання про визначення місця проживання дитини.

Згідно ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Крім того, суд звертає увагу обох сторін на те, що для гармонійного та повноцінного розвитку дітей участь обох батьків у вихованні дітей є важливою, та, останніми, як батьками дітей, в свою чергу, слід налагодити відносини між собою з метою досягнення належного спільного виховання дітей.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, особистої прихильності дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення місця проживання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із її батьком ОСОБА_1 .

Крім того, подана позивачем сукупність доказів на підтвердження факту самостійного виховання та утримання дитини є достатньою. Докази є належними та допустимими, а їх достовірність не викликала у суду сумнівів.

Так, за змістом письмового пояснення Служби у справах дітей Сколівської міської ради, мати дитини, відповідачка ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та матеріально не забезпечує дитину. Дані обставини узгоджуються із обставинами, що повідомлені свідками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Такі обставини визнані відповідачкою ОСОБА_2 , та підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З поданих доказів вбачається, що відповідачка переїхала на постійне місце проживання до м.Виноградів Закарпатської області, де має співмешканця.

Позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий у розмірі 3028 грн. У зв`язку із задоволенням позову судові витрати позивача слід на його користь стягнути із відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, 280-281, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 06.03.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Підгородецькій сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис №1 - розірвати.

Визначити місце проживання дитини - дівчинки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 .

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , самостійно без участі матері утримує та виховує дитину доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийА. В. Кашуба