Ухвала

від 03.12.2024 по справі 214/10304/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/10304/24

2/214/5378/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., дослідивши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 адвоката Петрушкевича Олега Васильовича до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ГІРНИЦЬКИЙ-7» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, вихідної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Петрушкевич О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою 29.07.2024, в якій просить суд: стягнути з ОСББ «ГІРНИЦЬКИЙ-7» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 4190 грн. 48 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.06.2024 до 27.11.2024 включно 46002 грн. 00 коп., вихідну допомогу при звільненні 26684 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.; допустити до негайного виконання рішення сулу в частині стягнення з ОСББ «Гірницький-7» на користь ОСОБА_2 11428 грн. 57 коп.

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали позовної заяви передано у провадження судді Євтушенку О.І. 29.11.2024 (отримано 02.12.2024).

Згідно з відповіддю №43922673 від 03.12.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на електронний запит суду, ОСББ «ГІРНИЦЬКИЙ-7», код ЄДРПОУ 43922673, юридична адреса: м. Кривий Ріг, мкрн. Гірницький, буд.7, зареєстроване як юридична особа.

Згідно з відповіддю №940098 від 03.12.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманою в порядку ч.8 ст.187 ЦПК України, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суддею встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України.

За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір»справляється судовий збір в розмірі, встановленому цим законом, який включається до складу судових витрат.

Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому,ч.ч.1,2ст.9Закону України«Про судовийзбір» встановлено,що судовийзбір сплачуєтьсяза місцемрозгляду справита зараховуєтьсядо спеціальногофонду Державногобюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Дослідження змісту позову та пред`явлених вимог встановлено, що спір стосується захисту трудових прав позивача, порушених внаслідок не проведення з нею повного розрахунку при звільненні, а саме, не виплатою усіх належних їй виплат, компенсацій. У зв`язку з цим адвокат Петрушкевич О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , одночасно заявляє 3 майнові вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі (4190 грн. 48 коп.), середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 11.06.2024 до 27.11.2024 включно 46002 грн. 00 коп.) та вихідної допомоги при звільненні (26684 грн. 00 коп.).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Так,ст.5Закону України«Про судовийзбір» установленопільги щодосплати судовогозбору,згідно зп.1ч.1якої відсплати судовогозбору підчас розглядусправи вусіх судовихінстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Для встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» необхідно визначити, чи входить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, вихідна допомога (без оскарження підстав звільнення та не заявлення вимог про поновлення на роботі) до структури заробітної плати, у справах про стягнення якого позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці»,заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (тобто усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У розумінні ст.ст.116, 117 КЗпП України, Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. За своєю правовою природою він є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У свою чергу, вихідна допомога це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Положення про вихідну допомогу передбаченіст. 44 КЗпП України, в якій залежно від різної категорії підстав визначається різний розмір вихідної допомоги. В цілому, сукупність наведених в статті підстав дозволяє зробити висновок, що право на вихідну допомогу належить особам, які звільненні не за власним бажанням або їх звільнення спричинене умовами, що від них не залежать.

Вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця. Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, що виплачується працівникові при звільненні, оскільки її розмір пов`язаний не з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Отже, основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц).

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Висновок стосовно застосування приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі 910/4518/16. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 КЗпП, мають різну правову природу: середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги у розмірі 1% від загальної суми вимог, але не менше 1 211 грн. 20 коп. та надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідноч.1 ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачеві/ його представникові 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, який обчислювати дня вручення копії даної ухвали.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач/його представник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, сплатять судовий збір, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Керуючисьст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Петрушкевича Олега Васильовича до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ГІРНИЦЬКИЙ-7» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, вихідної допомоги залишити без руху та надати позивачеві/його представникові 10-денний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, який обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві та його представникові за адресою, вказаною в позовній заяві, а також до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.І. Євтушенко