Ухвала

від 28.11.2024 по справі 391/581/24

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/581/24

Провадження № 2-о/391/36/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого суддіКапиш В.М.,

з участю секретаря судового засідання Говорової К.О.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Компаніївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Біденко Олександр Станіславович, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про встановлення факту перебування на утриманні

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Компаніївського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Біденко Олександр Станіславович, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про встановлення факту перебування на утриманні свого цивільного чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , з яким вона проживала як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, з 01 січня 2004 року по день його смерті, вона також була на його утриманні.

Заявниця також вказувала, що на момент своєї смерті ОСОБА_4 був військовослужбовцем, тому вона, як цивільна дружина, має право на отримання допомоги після смерті військовослужбовця. Саме для оформлення виплат та матеріальної допомоги їй потрібно в судовому порядку встановити факти проживання однією сім`єю та перебування на утриманні, оскільки відповідне рішення суду подається разом із заявою до компетентних органів для отримання вказаної допомоги.

Ухвалою судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06.09.2024 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у розгляді справи як заінтересовану особу -Міністерство оборони України.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30.10.2024 року залучено до участі у розгляді справи як заінтересовану особу Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області.

На адресу суду 21.10.2024 надійшло клопотання представника Міністерства оборони України, відповідно до якого представник просив відмовити у задоволені заяви у повному обсязі.

Крім того, 30.10.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника Міністерства оборони України в якому представник заінтересованої особи просить залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду. Заяву обґрунтовано тим, що задоволення заяви заявниці може стати підставою для отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю військовослужбовця. Тобто вбачається, що встановлення судом юридичного факту у даній справі прямо пов`язано з подальшим вирішенням спору про право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Виходячи з цього, дана заява про встановлення юридичного факту не підлягає розгляду в порядку окремого провадження на підставі існування спору про право.

05.11.2024 на адресу суду від представника заявниці адвоката Біденко О.С. надійшли заперечення на клопотання представника Міністерства оборони України. Представник заявниці зазначив, що саме Міністерство оборони України рекомендувало заявниці, повертаючи документи на доопрацювання, надати рішення суду щодо перебування на утриманні. Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийме обгрунтоване рішення, чи підлягає дана заява задоволенню, просить заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні клопотання представників Міністерства оборони України відмовити.

12.11.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відповідно до якого представник просив відмовити у задоволені заяви у повному обсязі.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та представник заявниці адвокат Біденко О.С. заперечували проти клопотання представника Міністерства оборони України щодо залишення заяви без розгляду зазначаючи, що в даній справі відсутній спір про право, а тому у задоволенні клопотання представників Міністерства оборони України слід відмовити. Разом з тим зазначили, що встановлення факту перебування на утриманні потрібен заявниці для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Заінтересована особа ОСОБА_3 також просила суд відмовити у задоволенні клопотання представників Міністерства оборони України щодо залишення заяви без розгляду.

Представник заінтересованої особи Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

В судове засідання належним чином повідомлені Заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не з`явилися, про причини неявки суду не відомо, представників для участі в судовому засіданні не направили.

Заслухавши заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Біденка О.С. заінтересовану особу ОСОБА_3 , приймаючи до уваги заяви учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, щоокреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК Україниокреме провадженняце вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з заяви та було встановлено в судовому засіданні, метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту перебування на утриманні померлого, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для отримання допомоги після смерті військовослужбовця, зокрема з метою наступного вирішення питання для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи,залишає заяву без розгляду.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 12 січня 2022 року у справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156св21) та від 26 січня 2022 року у справі № 568/310/21 (провадження № 61-16757св21).

Відповідно до статті 41Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно зі статтею 16 якого одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно доСімейного кодексу України, а утриманці - відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України в період воєнного стану визначенонаказом Міністра оборони України від 25 січня 2023 року № 45.

При цьому, спори щодо розміру грошової допомоги та права на її відшкодування між особами, які претендують на такі виплати та органом, який проводить їх нарахування та виплату розглядаються судами в позовному провадженні за загальними правилами.

Таким чином, факт про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Такі ж висновки викладено в постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 199/6329/20 (провадження № 61-13935св21).

Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 42, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Біденко Олександр Станіславович, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про встановлення факту перебування на утриманні - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 02.12.2024

Суддя В.М. Капиш