Рішення

від 28.11.2024 по справі 638/16201/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16201/24

Провадження № 2/638/5844/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Ізюмської міської ради Харківської області (далі Відповідач) про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якості правових підстав позову посилається на норми статті 1272 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Ухвалою від 04.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у підготовче засідання не з`являвся, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 04.11.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду з викликом сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд не здійснював.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка Позивачки - ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 20.01.2022.

Позивачка зазначила, що на момент смерті ОСОБА_2 була не одружена, шлюб з чоловіком - ОСОБА_3 , розірвано 24.09.1996, єдиний син - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки (бабуся та дідусь Позивачки) тітки померли.

З листа приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу від 01.08.2024 №629/01-16 «Щодо оформлення спадщини» вбачається, що Позивачка звернулася 01.08.2024 до нотаріуса із заявою про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . Нотаріус у листі зазначив, що ОСОБА_1 у встановлений законом 6-місячний строк для прийняття спадщини не зверталася, що є підставою для відмови у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом, у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивачка зазначає, що звернулася із пропуском строку для прийняття спадщини у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. Місто Ізюм, Харківської області, де вона мешкала, під час дії строку для прийняття, спадщини знаходилось в зоні активних бойових дій, а згодом тимчасово окупованою територією Російської Федерації, на якій були відсутні українські державні установи та нотаріуси. Після деокупації міста Ізюм у зв`язку з відсутністю електропостачання засоби поштового зв`язку запрацювали в грудні 2022 року, а нотаріус в січні 2023 року, тобто після закінчення строку для прийняття спадщини. Також позивачка зазначає, що військове керівництво тимчасово окупованої території міста Ізюм не давало можливості виїхати за межі міста, після деокупації неможливо було виїхати до іншого міста, оскільки були зруйновані всі мости в місті. Зазначені обставини стали причинами пропуску Позивачкою 6-місячного строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, які вона просить визнати поважними.

Частинами першою та третьоюстатті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17, від 22.03.2023 у справі № 361/8259/18, від 26.06.2024 у справі №686/5757/25 тощо.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/25).

Принцип пропорційності тісно пов`язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

Так,строк дляподання заявипро прийняттяспадщини післяпомерлої ОСОБА_2 ,почався 20.01.2022.Позивачка звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини 01.08.2024.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження вчинення нею дій, спрямованих на подання заяви про прийняття спадщини, а також і щодо конкретних обставин, які перешкоджали подати відповідну заяву у вказаний строк.

Посилання Позивачки на перебування міста Ізюм тимчасово окупованою територією з відсутністю можливостей подання заяви, не є належним обґрунтуванням поважності причин неподання відповідної заяви, враховуючи, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 почався 20.01.2022, а місто Ізюм Ізюмської міської територіальної громади перебувало тимчасово окупованою територією Російською Федерацією з 01.04.2022 по 08.09.2022 відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Також, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Позивачка не надала докази того, що з 20.01.2022 та до дати 01.04.2022 початку перебування міста Ізюм тимчасово окупованою територією, не мала можливості подати до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом, зокрема можливості направити відповідну заяву засобами поштового зв`язку до будь-якого нотаріуса або нотаріальної контори.

Отже, Позивачка не надала доказів на підтвердження сукупності підстав, необхідних для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини, що має наслідком відмову в позові.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, покладаються на Позивачку.

Керуючись статтями12,13, 76-81,89,141, 223,259,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.12.2024.

Суддя О.В. Малахова