Ухвала

від 02.12.2024 по справі 643/14464/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/14464/24

Провадження № 2/643/5915/24

УХВАЛА

про залишення позову без руху

02.12.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіф-Сервіс»

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіф-Сервіс» (далі відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 81933, 60 грн.

Відповідно допротоколу автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями від26.11.2024року длярозгляду вищевказаноїпозовної заявивизначено суддюНовіченко Н.В.

Розглянувши вищевказану позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ЦПК щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 185 ЦПК, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

В силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За таких обставин, оскільки позовна заява подана до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», при зверненні до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

Водночас, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову в порядку та розмірі, встановлених законом.

При цьому, у позовній заяві позивач посилається на те, що він не повинен сплачувати судовий збір, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2024 у справі № 209/2226/22.

Суд вказані доводи позивача вважає безпідставними та до уваги не приймає, враховуючи наступне.

У даному випадку, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі ст. 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП).

У постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, на яку посилається позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору, Велика Палата Верховного Суду зазначила:

-середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП мають різну правову природу;

-середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах;

-середній заробіток за статтею 117 КЗпП за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати;

-спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці;

-за пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» Водночас, на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, оскільки позивачем заявлені вимоги не про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП, а вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі ст. 117 КЗпП.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.11.2024 у справі № 638/3799/23.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 968, 96 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК Суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення йому копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачуспосіб усуненнянедоліків позовноїзаяви шляхомподання досуду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 968, 96 грн.

4. Роз`яснити позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК).

5. Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.В. Новіченко