Ухвала

від 28.11.2024 по справі 643/13286/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/13286/24

Провадження № 1-кс/643/1606/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 м. Харків

Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Московського районного суду м. Харкова скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 від 14.07.2023 про закриття кримінального провадження № 62022170020000920 від 26.10.2022, -

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Московського районного суду м. Харкова із скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління ОСОБА_5 від 14.07.2023 про закриття кримінального провадження № 62022170020000920 від 26.10.2022.

В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що постанова слідчого по кримінальному провадженню № 62022170020000920 від 26.10.2022 винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, без додержання вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, тому підля гає скасуванню.

Зокрема, адвокат зазначає, що на даний час заявнику ОСОБА_4 не відомо, чи проводилися допити лікарів ВМКЦ Північного регіону, Чутівської районної лікарні щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 вже після лікування у ВЧ 3005. Чи проводилося службове розслідування за фактом неналежного виконання професійних обов`язкіа медичними працівниками ВЧ 3005, які призвели до тяжких наслідків.

Адвокат ОСОБА_3 вважає постанову про закриття кримінального провадження передчасною, винесеною без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Скаржник Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задоволити з підстав, викладених в скарзі. Вважає, що кримінальне провадження закрите передчасно, оскільки слідчим не проведені всі слідчі (розшукові) дії в межах досудового розслідування, зокрема, не допитані свідки лікарів ВМКЦ Північного регіону, Чутівської районної лікарні щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 вже після лікування у ВЧ 3005.

Слідчий в судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 07.11.2024 відкрито провадження по скарзі, витребувано із Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, матеріали кримінального провадження № 62022170020000920 від 26.10.2022.

25.11.2024 через канцерію суду від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення доказів, у якому він просив долучити до матеріалів скарги копії медичних документів ОСОБА_4 щодо проходження останнім лікування тавстановлення діагнозу хронічний ОСОБА_6

28.11.2024 витребовувані згідно ухвали слідчого судді матеріали надійшли до слідчого судді за вх. 48910/24.

Заслухавши учасника судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Частина 2 ст. 9 КПК України визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно зі ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно із ст. 284 ч.2 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження.

Згідно з ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 303 КПК України закріплено право певного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Під час розгляду скарги встановлено, що 26.10.2022 до ЄРДР внесені відомості за № 62022170020000920 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 139 КК України.

За постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління ОСОБА_5 від 14.07.2023 кримінальне провадження № 62022170020000920 від 26.10.2022 було закрите.

У наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження міститься постанова слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 від 09.11.2022 про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до якої відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні. Постанова мотивована тим, що не є можливим встановити, які саме тяжкі наслідки для хворого та в чому вони полягали спричинили дії медичних працівників медичної служби військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Відтак процесуальний статус ОСОБА_7 у даному кримінальному проваджені визначений як свідка, про що свідчить протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 11.11.2022.

Згодом в якості свідків було допитано начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_8 відповідно до протоколу допиту від 21.01.2023, та начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_9 відповідно до протоколу допиту від 10.05.2023.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим не встановлені і не допитані в якості свідків інші особи, зокрема, не допитані свідки лікарів ВМКЦ Північного регіону, Чутівської районної лікарні щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 вже після лікування у ВЧ 3005.

Як слідує із змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, досудовим розслідуванням закрито провадження, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення.

Однак, такий висновок слідчого є не повним, оскільки в оскаржуваній постанові не спростовано наявність причинно-наслідкового зв`язку між діяннями медичних працівників та подальшим діагнозом ОСОБА_4 . Відсутні посилання на проведені будь-які інші слідчі дії в цьому провадженні, на проведення відповідної експертизи.

Тобто, крім наведених аргументів які вказують на закриття провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, інші відомості проведеного розслідування, слідчим не наведено.

З сукупності доказів наявних в матеріалах кримінального провадження не можливо одностайно встановити відсутність вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_4 , оскільки факт ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов`язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого та факт невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого не спростовані та не з урахуванням поточного стану здоров`я ОСОБА_4 .

Отже, з постанови слідчого про закриття кримінального провадження вбачається, що ним не з`ясовано всіх обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

Вказані факти свідчать про неповноту проведеного досудового розслідування та передчасного прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

У відповідності до вимог ст.9 КПК України, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена в порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

З огляду на встановлені в ході розгляду скарги обставини, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, оскільки рішення про відсутність в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення прийнято передчасно, без вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення складу кримінального правопорушення та належної правової оцінки встановленим обставинам, а також об`єктивної оцінки всіх наданих показів свідків та визначення усіх елементів кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна чи об`єктивна сторона).

Слід зауважити, що слідчий суддя не повинен підміняти собою одну зі сторін кримінального провадження щодо ініціювання питання про збирання, отримання доказів або їх забезпечення, оскільки це не відповідатиме критеріям ефективності здійсненні судового контролю у кримінальному провадженні. Згідно з ч. 3ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами кримінального провадження та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи, що при розслідуванні вказаного кримінального провадження не було проведено всіх необхідних слідчих дій для повного і всебічного встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, слідчим належним чином не вжито заходів для виконання вимог ст. 9 КПК України, що є суттєвим порушенням і безпосередньо впливає на вмотивованість прийнятого рішення, тому постанова, винесена слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 від 14.07.2023 про закриття кримінального провадження № 62022170020000920 від 26.10.2022, підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження № 62022170020000920- поверненню до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

При цьому, слідчим суддею приймається до уваги правова позиція, викладена у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» (заява № № 10919/05), в якому зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

В той же час, слідчий суддя враховує, що п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Питання щодо захисту слідчим суддею порушених прав учасників кримінального провадження після завершення досудового розслідування обмежується вирішенням питання про скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Таким чином, вирішуючи дану скаргу, слідчий суддя діяв у межах повноважень, при цьому виходив із загальних засад кримінального провадження, для досягнення його завдань та з метою застосування належної правової процедури.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 9, 24, 26, 84, 91, 94, 110, 284, 303-304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 ,на постановуслідчого Другогослідчого відділу(здислокацією ум.Харкові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Полтаві, ОСОБА_5 від 14.07.2023про закриттякримінального провадження№ 62022170020000920від 26.10.2022-задоволити, а зазначену постанову - скасувати.

Матеріали кримінального провадження повернути до Другого слідчоговідділу (здислокацією ум.Харкові)слідчого управлінняТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Полтаві,для продовження досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 03.12.2024 о 08:05.

Слідчий суддя ОСОБА_1