Постанова

від 14.11.2024 по справі 636/2840/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 636/2840/24 Головуючий суддя І інстанції Гуменний З. І.

Провадження № 22-ц/818/3118/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: інших фактів, з них:.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2024 року, по справі №636/2840/24, за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, Чугуївська міська рада Харківської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , без шлюбу у період з березня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Представниками заінтересованих осіб подані заяви про розгляд справи без участі представників та ухвалення рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

Заявник у судовому засіданні пояснила суду, що встановлення даного факту необхідно для визнання права власності на квартиру та на майно.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Вказує, що встановлення факту їй необхідно для отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Заінтересовані особи заперечень щодо змісту заяви не подавали, спір про право відсутній.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 263ЦПК України визначено,що судоверішення повинноґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бути законнимі обґрунтованим. Законним євирішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Залишаючи без розгляду заяву суд зазначив наступне.

Звертаючись з даною заявою до суду, заявник просить в порядку окремого провадження встановити факт проживання однією сім`єю для отримання свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно.

Враховуючи вищевказане, беручи до уваги, що встановлення даного факту тягне за собою право на спадщину, тобто встановлення факту може вплинути на права та обов`язки інших спадкоємців, суд вважає наявним у даному випадку спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20)).

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить - виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Тож справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Отже судом встановлено, що встановлення факту проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу має юридичне значення, від його встановлення залежить виникнення спадкових прав у заявниці, але такий факт у даному випадку не може бути встановлений у позасудовому порядку.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)).

Саме такий випадок встановлений судом у даній справі.

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21(провадження № 61-126св22)).

Звертаючись з даною заявою до суду, заявник просить в порядку окремого провадження встановити факт проживання однією сім`єю для отримання свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, однак відомостей про те, що у даному випадку відсутні інші спадкоємці, - матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до наведених норм цивільного процесуального права, правових висновків касаційного суду закрив провадження у справі, доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02 грудня 2024 року.

Головуючий В.Б.Яцина

Судді Ю.М.Мальований

Н.П.Пилипчук