Ухвала

від 27.11.2024 по справі 371/116/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.11.2024 Єдиний унікальний № 371/116/23

провадження № 1-кп/371/78/24

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/116/23

Провадження № 1-кп/371/78/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участі

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено 24 жовтня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111220000208, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав Богуславського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не депутата, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Миронівського районного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні захисник заявив клопотання, про закриття провадження у справі у зв`язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує 2508 грн.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив суд закрити провадження у справі, вказав на причетність до кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання захисника.

Обвинуваченому роз`яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження.

Суд, заслухавши думку учасників, дослідив матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 1-2частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Судом встановлено, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження із зазначених підстав.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 Кримінального кодексу України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у Кримінального кодексу України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст.5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 6 ст.3 Кримінального кодексу України, законодавство України про кримінальну відповідальність становитьКримінальний кодекс України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX(далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідно до вказаногоЗакону, дрібною крадіжкою, за яку передбачено адміністративну відповідальність, є крадіжка, розмір якої не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Пункт 5 підрозділу 1розділу XX Податкового Кодексу Українипередбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп.169.1.1 п.169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2022 становить 2481,00 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1240,50 грн. на 2022 рік, а 2 неоподатковуваних мінімуми становить 2481,00 грн.

Отже, крадіжка майна вартістю до 2481,00 грн. включно, є адміністративним правопорушенням.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 Кримінального кодексу України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.

Частина 7 ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і діяЗаконумає зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 був достовірно обізнаним у тому, що у зв`язкуз військовоюагресією російськоїфедерації протиУкраїни, УказомПрезидента України№ 64/2022від 24.02.2022(із змінами,внесеними згідноз УказамиПрезидента №133/2022від 14.03.2022,№ 259/2022від 18.04.2022,№ 341/2022від 17.05.2022,№ 573/2022від 12.08.2022) в Україні введено воєнний стан.

23.10.2022, близько 15 години 10 хвилин, ОСОБА_4 перебував в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник протиправний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

23.10.2022, близько 15 години 15 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його злочинними діями не спостерігають сторонні особи та його дії залишаються ніким не поміченими, керуючись корисливими мотивами та переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, здійснив спробу таємного викрадення чужого майна належного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: одного ліхтарика марки «Wiren», однієї обкладинки для ID-карти та однієї пари бездротових навушників марки «Wireless», які ОСОБА_4 помістив до карману одягненої на ньому куртки і, таким чином, утримуючи зазначені предмети в кармані при собі, пішою ходою почав залишати приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не сплативши за них грошові кошти.

У цей саме час злочинні дії ОСОБА_4 були помічені адміністратором магазину ОСОБА_6 , яка чекала ОСОБА_4 на виході з магазину «Аврора». Вийшовши з приміщення вказаного магазину ОСОБА_6 зупинила ОСОБА_4 та таким чином припинила вчинення ним кримінального правопорушення.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна до кінця, кримінальне правопорушення не було ним закінчено з причин, які не залежали від його волі, тому як під час здійснення спроби покинути місце скоєння злочину з таємно викраденим чужим майном ОСОБА_4 затримала адміністратор магазину ОСОБА_6 , та предмети вчинення кримінального правопорушення були в нього вилучені.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що своїми умисними протиправними діями вчинив закінчений замахнатаємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК України.

Своїми діями ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи завдав юридичній особі товариству з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» майнову шкоду на суму 657,80 гривень.

Пунктом 4-1 частини 1 статті 284КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у разі, якщо буде з`ясовано, що наявні підстави, передбачені у тому числі пунктом 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати суд покладає на ОСОБА_4 в порядку ст.124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21), а також в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284,369,371,372,376,479-2 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Клопотання захисника про закриття кримінального провадження - задовольнити.

2.Кримінальне провадження№ 12022111220000208від 24жовтня 2022року заобвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

3.Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , вартість проведення експертизи у кримінальному провадженні (одержувач платежу: ДКСУ по коду доходів 24060300, МФО 899998) в сумі 230 гривень.

4.Після набрання вироком законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2022 року скасувати, повернувши його ТОВ «Вигідна покупка».

5.Копію ухвали негайно після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

6.Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя підпис ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_1