Ухвала

від 03.12.2024 по справі 570/4307/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4307/24

Номер провадження 2/570/1354/2024

У Х В А Л А

03 грудня 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судовогозасіданняЗахарук Г.Л.

представника позивача - адвоката Діонісьєва І.М.

представника відповідача - адвоката Колісника А.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Рівне(підготовчесудове засідання)заяву адвокатаКолісника АндріяІвановича про відвідсудді уцивільній справізапозовом Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» до ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшла заява про відвід судді.

Заявник ОСОБА_2 зазначає, що суддею були ухвалені заочні рішення від 03.11.2020 р. та рішення від 28.09.2021 р. у справі 570/1706/21, яким позовні вимоги були задоволені. Предметом тієї справи було витребування із чужого незаконного володіння земельних ділянок. Позивач був той самий, що і в цьому позові, спір стосується цієї ж земельної ділянки. Постановою Верховного Суду від 31.01.2024 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 28.09.2021 року, яке ухвалено під головуванням судді Красовського О.О. та постанову Рівненського апеляційного суду, якою рішення суду першої інстанції було залишено без змін, по справі 570/1706/21 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Крім того, позивач у своєму позові посилається на рішення Рівненського районного суду Рівненської області, яке було ухвалено під головуванням судді Красовського О.О., в якому встановлено факт права володіння первинних п`яти земельних ділянок за ПП "Фірма Укрекопласт", не зазначаючи, що обставини, які були встановлені в тому рішенні, не набрали законної сили. Тобто, суддя Красовський О.О. не може бути об`єктивним та неупередженим у розгляді цієї справи. Тому у відповідача виникли обгрунтовані сумніви щодо безсторонності судді Красовського О.О. За наведеного просить суд задоволити заяву про відвід.

В судовому засіданні представник позивача при вирішенні питання про відвід покладається на думку суду.

Відповідачка на розгляд справи не з`явилася.

Представник відповідачки у судовому засіданні заяву підтримав з підстав, що у ній викладені.

Заслухавши думку учасників процесу суд вважає, за заява про відвід судді підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію про те, що незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, наявність такої може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодосуб`єктивної складовоїданого поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Стосовнооб`єктивної складової, то у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

За українською практикою, суддя відмовляє у відводі, якщо вважає його доводи непереконливими. За практикою ЄСПЛ, суддя повинен переконати учасника справи або розумного спостерігача в своєї об`єктивності. Правосуддя має не тільки бути здійснено; воно має виглядати, як здійснюване. Тобто, сумнів виникає, якщо на перший погляд суд може бути побачений як несправедливий. У свої рішеннях ЄСПЛ зазначає, що будь-який суддя, у відношенні якого існує легітимний привід боятися відсутності безсторонності, має вийти зі справи. Сумніви можуть бути будь-якими. Це відповідає на питання, чи потрібний для відводу судді сумнів поза розумним сумнівом чи 50/50. За практикою ЄСПЛ, достатньо мінімального будь-якого сумніву. На персональному рівні суддя не має можливості переконати учасника у власної неупередженості. Тому навіть мінімальні сумніви у учасника процесу є підставою для його відсторонення.

Національне законодавство встановлює таку підставу відводу, як наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості.

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав люди (справа Індра проти Словакії) щодо проблеми, яка може виникнути, якщо суддя приймає участь у двох провадженнях, що стосуються одних фактів, а також з метою уникнення численних заяв про неупередженість судді при розгляді справи, вважаю, що з даних підстав відвід підлягає задоволенню.

В даному випадку приймається до уваги право учасників процесу на справедливий суд, що закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ВП ВС в ухвалі від 15.09.2022 р. у справі № 201/10234/20 нагадала, що головною метою відводу є гарантія безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

У відповідності до ч. 6 ст. 13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» №1402-VII та ч. 4 ст. 263ЦПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду і зокрема Великої Палати Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, і у суддів відсутні права для не застосування таких висновків.

Ми маємо ситуацію, яка зі сторони поміркованого учасника процесу чи слухача, у разі незадоволення заяви про відвід, свідчила б про те, що головуючий дійсно порушує права сторін та є заінтересованим в ухваленні певного рішення через його небезсторонність. За наведеного суд вважає, що наявні підстави, які унеможливлюють розгляд головуючим даної цивільної справи.

Тому, з метою уникнення звинувачень у необ`єктивності, упередженості та заінтересованості в результаті розгляду справи, запобіганню будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді суд вважає за доцільне задоволити заяву про відвід.

Керуючись ст. 40 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву адвоката КолісникаАндрія Івановича про відвідсудді уцивільній справізапозовомПриватного підприємства«Фірма Укрекопласт»до ОСОБА_1 про витребуванняз чужогонезаконного володінняземельної ділянки - задоволити.

Відвести суддю Красовського О.О. від розгляду зазначеної справи.

Справу передати до канцелярії суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Красовський О.О.