Ухвала

від 02.12.2024 по справі 756/11955/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.12.2024 Справа № 756/11955/24

Унікальний номер 756/11955/24

Номер провадження 6/756/582/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

за участю представника заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку», Оболонський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою, в якій просить скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, яке застосоване ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2012 року по справі № 6/2605/203/12.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року у справі № 2-454/2009 стягнуто з ОСОБА_2 на користь АБ «Банк Регіонального Розвитку» суму боргу у розмірі 59 794,14 грн. Оболонським РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві 08 квітня 2009 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Оболонським районним судом м. Києва 25 червня 2012 року у справі №6/2605/203/12 за поданням державного виконавця відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України. 09 липня 2012 року виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі с.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Начальником 1 групи інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 12 квітня 2023 року прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 в перетині державного кордону України на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 17 травня 2011 року у справі № 6-124-11. ОСОБА_2 23 листопада 2023 року звернулася до Оболонського районного суду м. Києва зі заявою про видачу копії ухвали суду від 17 травня 2011 року у справі №6-124-11. З відповіді Управління забезпечення примусового виконання у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 08 квітня 2024 року стало відомо, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 знищені, копії відсутні, а виконавчий лист №2-454, виданий 27 березня 2009 року Оболонський районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Банк Регіонального Розвитку» суму боргу у розмірі 59 794,14 грн., повторно до відділу не надходив та на виконанні не перебуває. 02 грудня 2009 року постановою правління Національного банку України №713 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АБ «Банк Регіонального Розвитку» прийнято рішення з 07 грудня 2009 року відкликати банківську ліцензію у банку та ініціювати процедуру ліквідації банку. Відносно ОСОБА_2 відкритих примусових проваджень, в реєстрі боржників не значиться, а стягувач перебуває в процесі припинення, а тому просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2024 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року прийнято заяву до свого провадження та призначено розгляд заяви на 23 жовтня 2024.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції, вимоги заяви підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представники заінтересованих осіб АБ «Банк Регіонального Розвитку» та Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялись, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи. 10 жовтня 2024 року через канцелярію суду від представника заінтересованої особи Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Матеріали справи встановлено, що 25 червня 2012 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань гідно із заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року (а.с. 11).

12 квітня 2023 року міжнародним автомобільним пунктом пропуску «Рава-Руська-Хребенне» було прийнято рішення про відмову у перетині державного кордону на виїзд з України громадянці України ОСОБА_2 , у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 травня 2011 року, за цив. спр. № 6-124-11 тимчасово обмежено у праві виїзду з України (а.с.8).

Із листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) про розгляд звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 березня 2024 року за № ПІ-С-1838, вбачається, що у Відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 12274795 з примусовим виконанням виконавчого листа №2-454, виданого 27 березня 2009 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Банк Регіонального Розвитку» боргу в розмірі 59 794,14 грн. (дата відкриття 08 квітня 2009 року). 09 липня 2012 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Борг стягнуто частково у сумі 15 946,55 грн., за рахунок реалізації майна. Залишок боргу складає 43 847,59 грн. Надати більш детальну інформацію неможливо, оскільки щодо виконавчого провадження була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу та справу передано до архіву і в подальшому була знищена у порядку, передбаченому законодавством. Виконавчий лист №2-454, виданий 27 березня 2009 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Банк Регіонального Розвитку» боргу в розмірі 59 794,14 грн., повторно до Відділу не надходив та станом на дату відповіді на виконанні не перебуває (а.с. 12).

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 23 серпня 2024 року відносно ОСОБА_2 , за вказаними параметрами запиту інформація відсутня (а.с.17).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну (ст.1 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України). Частина 5 ст. 6 даного Закону передбачено можливість обмеження у праві на виїзд громадян в тому числі у випадку наявності факту ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Натомість, влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", §124 і рішення Європейського Суду "Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Венгрии", §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (постанова ВС від 28.10.2020 року по справі № 331/8536/17-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Отже, обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи є тимчасовим засобом, який встановлюється на певний строк, а саме до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасово обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Згідно положень п. 2 ч. 1ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну», громадян України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Згідно витягу з виконавчого провадження №12274895, державним виконавцем борг стягнуто частково у сумі 15 946,55 грн. за рахунок реалізації майна боржника. Залишок боргу складає 43 847,59 грн. В ході проведених виконавчих дій з примусового виконання зазначеного виконавчого документу майна, належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Заходи, здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника, виявились безрезультатними. Виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі встановлено, що за даною адресою майно боржника не розшукано. Винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.13-14).

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 23 серпня 2024 року відносно ОСОБА_2 , за вказаними параметрами запиту інформація відсутня (а.с.17).

Зважаючи на відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_2 та втрату стягувачем права повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання через пропуск строку, відсутність вжиття заходів щодо поновлення такого строку, встановлена судом заборона виїзду за межі України не забезпечує справедливого балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких спрямоване зазначене обмеження.

Подальше існування обтяження є безпідставним та обмежує права заявника.

Суд, дослідивши матеріали справи, з метою захисту прав та інтересів заявника, враховуючи відсутність відкритих виконавчих проваджень, повернення востаннє виконавчого листа за п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувачу 09 липня 2012 року, спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, відсутності доказів про поновлення в судовому порядку строку пред`явлення виконавчого лиса до виконання, а також у відповідності до норм процесуального права, вважає, що є всі підстави для скасування тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, який по суті є заходом забезпечення виконавчого провадження, а тому заява представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 81, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України, встановленого ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2012 року у справі № 6/2605/203/12.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 02 грудня 2024 року.

Суддя І.С. Шролик