Ухвала

від 23.10.2024 по справі 487/3908/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 487/3908/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до компанії Zaforpo Ventures Limited, компанії ЕВС Eastern Beverage Company Limited, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український горілчаний стандарт», ОСОБА_2 , компанії Florin Advisers Limited, компанії Millenary Limited, TMC Trade Mark Company, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домані Груп», Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані», Державного підприємства «Уманський Лікеро-Горільчаний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький горілчаний завод» про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року позивач звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідачів про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та зобов`язати вчинити дії.

19 квітня 2023 року ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва було прийнято справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

На адресу Заводського районного суду м. Миколаєва 15 травня 2023 року від представника позивача ОСОБА_3 , надійшла заява про передачу цивільної справи №487/3908/22-ц до Печерського районного суду міста Києва за підсудністю.

В обґрунтуванні поданої заяви до суду, представник позивача зазначив про те, що місцем вчинення порушення майнових прав інтелектуальної власності є місцезнаходження ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності» (місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Глазунова, буд. 1), до повноважень якої належить здійснення реєстрації прав на торгові марки. А тому представник позивача вважав, що справа не підсудна Заводському районному суду м. Миколаєва та підлягає передачі на розгляд за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Також на адресу Заводського районного суду м. Миколаєва від представника відповідача компанії ЕВС Eastern Beverage Company Limited - адвоката Корзун С.В., надійшло клопотання від 16 травня 2023 року в якому просив суд вирішити питання щодо територіальної та предметної підсудності.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білецького Олега Петровича та вищевказану справу у порядку ст. 31 ЦПК України, направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року прийнято справу у своє провадження.

Судові засідання у даній справі призначались на: 23 жовтня 2023 року, 24 травня 2024 року, 28 серпня 2024 року, 19 вересня 2024 року та 23 жовтня 2024 року.

Позивач та його представник ОСОБА_4 у жодне з призначених засідань не з`явилися, повідомлялися належним чином про розгляд справи, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення розгляду справи не подавали.

Щоразу, судові повідомлення на адресу позивача та його представника направлялися завчасно у передбачений ЦПК України спосіб за адресами відомими суду та зазначених позивачем а його предстанвиком у заяві особисто.

Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного суду в постанові від 21 вересня 2020 року справа № 658/1141/18, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року в справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року в справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року в справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року в справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року в справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року в справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року в справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року в справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року в справі № 522/22303/14-ц.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно з положеннями, визначеними в постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Як встановлено вище, ні в одне судове засідання, призначене судом у цій справі позивач та його представник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Крім того, суд вказує, що зазначена справа перебуває в провадженні Печерського районного суду м. Києва з серпня 2023 року, при тому, як чинне законодавство встановлює строк розгляду цивільної справи протягом розумного строку.

За вищевикладених обставин суд, вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких доказів на підтвердження причин його неявки, відповідно до яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, відтак суд і позбавлений можливості з`ясувати дійсну волю позивача щодо змісту заявлених ним вимог.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.44, 158, 223, 257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до компанії Zaforpo Ventures Limited, компанії ЕВС Eastern Beverage Company Limited, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український горілчаний стандарт», ОСОБА_2 , компанії Florin Advisers Limited, компанії Millenary Limited, TMC Trade Mark Company, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домані Груп», Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані», Державного підприємства «Уманський Лікеро-Горільчаний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький горілчаний завод» про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та зобов`язати вчинити дії- залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя