Постанова

від 25.11.2024 по справі 915/23/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/23/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Богатиря К.В.,

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України: Горбач А.М.,

від Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України та Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 року, суддя в І інстанції Смородінова О.Г., повний текст якого складено 05.08.2024, в м. Миколаєві

у справі №915/23/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України

до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз

про стягнення 1 708 863,63 грн

В С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у загальній сумі 1 708 863,63 грн, з яких:

- 100 813,02 грн 3% річних;

- 1 101 086,83 грн пеня;

- 506 963,78 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позову посилався на неналежне виконання зобов`язань за Договором транспортування природного газу № 2002000111 від 04.02.2020, а саме прострочення відповідачем зобов`язань зі здійснення оплати замовленої та перевищення замовленої потужності.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України три відсотки річних в розмірі 100 813,02 грн, інфляційні втрати в розмірі 506 963,78 грн, пеню в розмірі 550 543,41 грн, а також 25 632,95 грн судового збору; в решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 550 543,42 грн відмовлено позивачу.

Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати замовленої та перевищення замовленої потужності за газові місяці - лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та - січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2023 року, у зв`язку з чим позивач правомірно на підставі п.п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України просив суд стягнути з відповідача за сукупний період прострочення з 22.03.2022 по 27.12.2023 пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

При цьому, суд зазначив, що посилання відповідача на наявність у спірних правовідносинах прострочення кредитора та ненастання строку оплати за послуги, у зв`язку з тим, що на адресу відповідача не надходили звіти використання договірної потужності, разом із рахунками, відхиляються судом, оскільки Верховним Судом неодноразово було зазначено, що Оператор ГТС має право направляти відповідні документи (електронні) через інформаційну платформу як це передбачено п. 19.2 Договору, що і було здійснено з боку позивача.

Доводи відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені судом також було відхилено з огляду на те, що строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України (загальна та спеціальна позовна давність), у спірних правовідносинах були продовжені з 12.03.2020 (запровадження на усій території України карантину та в подальшому введення воєнного стану в Україні) та тривають станом на даний час.

Разом з цим, беручи до уваги повне виконання відповідачем основного зобов`язання та відсутність доказів того, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов`язання постачальнику завдано збитків, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені на 50%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені 550 543,41 грн (50% обґрунтовано заявленого до стягнення розміру).

26.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, в якій останнє просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24 скасувати в частині відмови у стягненні 550 543,42 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що у даній справі немає підстав для зменшення пені, оскільки прострочення Відповідачем оплати отриманих послуг було майже протягом 1 року; розмір пені 1 101 086,83 грн, тобто розмір пені в жодному разі не перевищує розмір боргу і становить менше 15 %; даний випадок не є винятковим у правовідносинах між сторонами, Відповідач заперечує проти позовних вимог та намагається навести будь-які аргументи проти їх задоволення; Відповідач не наводить жодної реальної причини невиконання зобов`язання або неможливості виконання зобов`язання у спірному періоді, і не надає жодного доказу, який би підтвердив неможливість своєчасного виконання обов`язку за Договором; Відповідач не звертався до Позивача із заявами про відстрочення оплати, встановлення графіків платежів або розтермінування оплат; нарахування пені обмежено шестимісячним терміном та враховано лише 184 дні прострочення, в той час як загальний термін прострочення станом на день звернення до Суду із даною позовною заявою було 352 дні; відсутній справедливий баланс інтересів.

26.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз, в якій останнє просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем до матеріалів справи додано розрахунок пені, якій розпочато з 22.03.2022 року. Враховуючи дату відкриття провадження у справі 15.01.2024 року позивачем заявлено до стягнення сума пені за межами строку позовної давності.

Додатково зазначає, що укладеним між Сторонами Договором передбачено обов`язок відповідача оплатити вартість перевищення договірної потужності на підставі звіту використання договірної потужності, якій разом з рахунком направляється електронною поштою на електрону адресу вказану у п. 19.4. Договору. Враховуючи, що на адресу відповідача зазначені вище документи не надходили, як передбачено умовами Договору, строк оплати послуг не настав, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Тому, оскільки саме позивачем допущено прострочення зобов`язання в частині направлення передбачених умовами Договору документів, відповідач звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. При цьому Кодексом ГТС не врегульовано питання порядку направлення таких документів як звіт використання договірної потужності та рахунку на оплату за допомогою інформаційної платформи, а тому в цьому випадку Позивач повинен діяти у відповідності до пунктів 8.4, 11.1, 11.2, 19.2, - 19.4 укладеного між Сторонами Договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, вказує, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зменшення належної до сплати суми пені у даній справі, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання підприємством яке надає населенню комунальні послуги зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності..

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач зазначає, що підписавши Договір Відповідач ознайомився із необхідністю використання інформаційної платформи та з тим, що в процесі виконання вказаного Договору його Сторони використовують інформаційну платформу, зокрема також, як засіб обміном інформацією, а тому твердження про те, що Відповідач не отримував Звіти про використання потужності та Рахунки потужності не відповідають дійсності та фактичним умовам Договору від 04.02.2020 № 20020000111.

Додатково зазначає, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 Верховним Судом підтверджено, що не надіслання Замовнику послуг транспортування рахунку на оплату послуг не є свідченням того, що не наступив строк оплати таких послуг, оскільки взаємовідносини між Оператором ГТС та Оператором ГРМ відбуваються на інформаційній платформі у якій Позивач має право направляти такі документи через інформаційну платформу і вони вважаються такими, що отримані Відповідачем

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами та призначено справу до розгляду на 25.11.2024 об 11:30.

18.11.2024 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України адвоката Горбача Андрія Миколайовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №915/23/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

21.11.2024 до суду апеляційної інстанції від представника Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз - адвоката Іноземцева Євгена Сергійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №915/23/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 25.11.2024 було задоволено вищевказані клопотання та здійснено розгляд апеляційних скарг в режимі відеоконференції.

В засідання суду апеляційної інстанції 25.11.2024 прийняв участь представник позивача. Представник Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз - адвокат Іноземцев Євген Сергійович, який клопотав про участь у судовому засіданні у справі №915/23/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на зв`язок не вийшов, в телефонній розмові повідомив, що не бути приймати участь у даному судовому засіданні.

Разом з цим, 25.11.2024 до суду апеляційної інстанції від іншого представника відповідача адвоката Приходько Сергія Володимировича надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, мотивоване прийняттям участі представника останнього в іншому судовому засіданні.

Порадившись на місці, колегія суддів відмовила в задоволенні поданого представником відповідача адвокатом Приходько С.В. клопотання про відкладення розгляду даної справи, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

У вирішенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги зі справи суд врахував необхідність розумних строків розгляду справи та дотримання балансу інтересів учасників справи.

Частиною 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду зазначено, що явка повноважних представників учасників справи у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

Посилання на неможливість прийняття участі у даному судовому засіданні адвоката Приходько С.В. у зв`язку з прийняттям участі в іншому судовому засіданні, судова колегія не приймає до уваги, оскільки позивач мав достатньо часу для забезпечення явки іншого представника в судове засідання до Південно-західного апеляційного господарського суду, крім того представник Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз - адвокат Іноземцев Євген Сергійович, який клопотав про участь у судовому засіданні у справі №915/23/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на зв`язок не вийшов, а в телефонній розмові повідомив, що не бути приймати участь у даному судовому засіданні.

Судова колегія наголошує, що діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Крім того, участь у судовому засіданні має право приймати безпосередньо керівник Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз, адже у відповідності до ч.3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судова колегія зазначає, що правова позиція Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз викладена безпосередньо в апеляційній скарзі.

Таким чином, відсутність представника Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою, неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні заявником обґрунтовано не було.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не визнає поважними причини неявки у судове засідання у даній справі, які викладені у вищезазначеному клопотанні про відкладення Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як Оператором, та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», як Замовником, був укладений Договір транспортування природного газу № 2002000111 (далі Договір), відповідно до предмету якого Оператор надає Змовнику послугу транспортування природного газу (далі Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1).

За умовами наведеного Договору:

- послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника (п. 2.2);

- обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (п. 2.3);

- приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п. 2.4);

- Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках вигоду в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.5);

- взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператор відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи (копія повідомлення додається) за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8);

- Оператор зобов`язаний, зокрема: своєчасно надавати Послуги належної якості (п. 3.1);

- Оператор має право, зокрема: своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим Договором (п. 3.2);

- Замовник зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом (п. 4.1);

- Замовник має право, зокрема: отримувати від Оператора Послуги належної якості та в обумовлені Договором строки (п. 4.2);

- вартість договірної потужності визначається виходячи з обсягу розподіленої потужності Замовнику згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку розподілу потужності на період однієї газової доби (п. 8.1, в редакції додаткової угоди № 1 від 04.09.2020);

- вартість замовленої потужності Замовника (суб`єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця (із наведенням відповідної формули). … Замовник, який є оператором газорозподільної системи або який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 1 і Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи або замовником послуг транспортування, який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій), визначений оператором газотранспортної системи на підстав остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів. … Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди (п. 8.4);

- послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг (п. 11.1);

- Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора (п. 11.2);

- Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається заданими Оператора (п. 11.3);

- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п. 13.1);

- у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5);

- цей Договір набирає чинності з дня його укладання та поширює свою дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1);

- будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених Сторонами випадках направлено електронною поштою (п. 19.2);

- повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання (п. 19.4).

Вищенаведений Договір скріплено підписами та печатками обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» було замовлено потужність відповідно до номінацій (електронні файли надано позивачем у вигляді електронних доказів, які розміщені на цифровому диску DVD-R, реєстр яких також оформлено на папері та додано до позовної заяви), зокрема:

- у травні 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м3 на суму 4,62 грн;

- у червні 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,02200 тис.м3 на суму 3,28 грн;

- у вересні 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис.м3 на суму 4,46 грн;

- у жовтні 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м3 на суму 4,62 грн;

- у листопаді 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис.м3 на суму 3,72 грн;

- у грудні 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м3 на суму 4,62 грн;

- у січні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м3 на суму 4,62 грн;

- у лютому 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,02800 тис.м3 на суму 4,18 грн;

- у березні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м3 на суму 4,62 грн;

- у квітні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис.м3 на суму 4,46 грн;

- у червні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0.03000 тис.м3 на суму 4,46 грн;

- у липні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м3 на суму 4,62 грн;

- у серпні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м3 на суму 4,62 грн;

- у вересні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис.м3 на суму 4,46 грн.

У подальшому, за результатами остаточної алокації відборів та подач Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- у лютому 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,00125 тис.м3 на суму 0,19 грн;

- у березні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 13 233,74455 тис.куб.м. всього на загальну суму 1 971 722,06 грн;

- у квітні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 520,42952 тис.куб.м. всього на загальну суму 524 515,84 грн;

- у травні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 215,76602 тис.куб.м, всього на загальну суму 32 147,41 грн;

- у червні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 361,64182 тис.куб.м. всього на загальну суму 53 881,74 грн;

- у вересні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 910,01440 тис.куб.м. всього на загальну суму 135 584,87 грн;

- у жовтні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 034,15612 тис.куб.м. всього на загальну суму 303 072,98 грн;

- у листопаді 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 6 122,81525 тис.куб.м. всього на загальну суму 912 250,49 грн;

- у грудні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 8 237,56132 тис.куб.м. всього на загальну суму 1 227 330,73 грн;

- у січні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 7 572,77320 тис.куб.м. всього на загальну суму 1 128 282,62 грн;

- у лютому 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 6 253,26200 тис.куб.м. всього на загальну суму 931 686,01 грн;

- у березні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 4 005,88282 тис.куб.м. всього на загальну суму 596 844,49 грн;

- у квітні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 718,26243 тис.куб.м. всього на загальну суму 404 999,35 грн;

- у липні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 43,65652 тис.куб.м. всього на загальну суму 6 504,47 грн;

- у серпні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 7,44761 тис.куб.м. всього на загальну суму 1 109,64 грн;

- у вересні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 4,83030 тис.куб.м. всього на загальну суму 719,68 грн.

На запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з листом № 5616/16.2.1/7-23 від 26.05.2023 надала позивачу звіти Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» (Форма 8в), в тому числі за газові місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень 2023 року.

З наданих Форм 8в вбачається, що відповідачем самостійно подано до НКРЕКП звіти, в яких відповідач у повному обсязі визнає обсяги переданого природного газу з газотранспортної системи та обсяги використаної потужності за газові місяці березень, квітень, травень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, травень, червень, липень та серпень 2023 року.

Відповідно до п. 8.4 Договору Оператором було направлено в інформаційній платформі Замовнику звіти про використання замовленої потужності, у тому числі: за газові місяці лютий - травень, червень, вересень - грудень 2022 року, січень - квітень, липень, серпень - вересень 2023 року.

Матеріали справи також містять скріплені підписами та печатками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень:

- Акти наданих послуг (замовлена (договірна) потужність): № 05-2022-2002000111/9990000 від 31.05.2022 за газовий місяць травень 2022 року на суму 4,62 грн; № 06-2022-2002000111/9990000 від 30.06.2022 за газовий місяць червень 2022 року на суму 3,28 грн; № 10-2022-2002000111/9990000 від 30.09.2022 за газовий місяць вересень 2022 року на суму 4,46 грн; № 10-2022-2002000111/9990000 від 31.10.2022 за газовий місяць жовтень 2022 року на суму 4,62 грн; № 11-2022-2002000111/9990000 від 30.11.2022 за газовий місяць листопад 2022 року на суму 4,46 грн; № 12-2022-2002000111/9990000 від 31.12.2022 за газовий місяць грудень 2022 року на суму 4,62 грн; № 01-2023-2002000111/9990000 від 31.01.2023 за газовий місяць січень 2023 року на суму 4,62 грн; № 02-2023-2002000111/9990000 від 28.02.2023 за газовий місяць лютий 2023 року на суму 4,18 грн; № 03-2023-2002000111/9990000 від 31.03.2023 за газовий місяць березень 2023 року на суму 4,62 грн; № 04-2023-2002000111/9990000 від 30.04.2023 за газовий місяць квітень 2023 року на суму 4,46 грн; № 07-2023-2002000111/9990000 від 31.07.2023 за газовий місяць липень 2023 року на суму 4,62 грн; № 08-2023-2002000111/9990000 від 31.08.2023 за газовий місяць серпень 2023 року на суму 4,62 грн; № 09-2023-2002000111/9990000 від 30.09.2023 за газовий місяць вересень 2023 року на суму 4,46 грн;

- Акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності): № 02-2022-2002000111/1000222 від 28.02.2022 за газовий місяць лютий 2022 року на суму 0,19 грн; № 03-2022-2002000111/1000322 від 31.03.2022 за газовий місяць березень 2022 року на суму 1 971 722,06 грн; № 04-2022-2002000111/1000422 від 30.04.2022 за газовий місяць квітень 2022 року на суму 524 515,84 грн; № 05-2022-2002000111/1000522 від 31.05.2022 за газовий місяць травень 2022 року на суму 32 147,41 грн; № 06-2022-2002000111/1000622 від 30.06.2022 за газовий місяць червень 2022 року на суму 53 881,74 грн; № 09-2022-2002000111/1001022 від 30.09.2022 за газовий місяць вересень 2022 року на суму 135 584,87 грн; № 10-2022-2002000111/1001022 від 31.10.2022 за газовий місяць жовтень 2022 року на суму 303 072,98 грн; № 11-2022-2002000111/1001122 від 30.11.2022 за газовий місяць листопад 2022 року на суму 912 250,49 грн; № 12-2022-2002000111/1001222 від 31.12.2022 за газовий місяць грудень 2022 року на суму1 227 330,73 грн; № 01-2023-2002000111/1000123 від 31.01.2023 за газовий місяць січень 2023 року на суму 1 128 282,62 грн; № 02-2023-2002000111/1000223 від 28.02.2023 за газовий місяць лютий 2023 року на суму 931 686,01 грн; № 03-2023-2002000111/1000323 від 31.03.2023 за газовий місяць березень 2023 року на суму 596 844,49 грн; № 04-2023-200200111/1000423 від 30.04.2023 за газовий місяць квітень 2023 року на суму 404 999,35 грн; № 07-2023-2002000111/1000723 від 31.07.2023 за газовий місяць червень 2023 року на суму 6 504,47 грн; № 08-2023-2002000111/1000823 від 31.08.2023 за газовий місяць серпень 2023 року на суму 1 109,64 грн; № 09-2023-2002000111/1000923 від 30.09.2023 за газовий місяць вересень 2023 року на суму 719,68 грн.

Для здійснення оплати відповідних послуг Оператором було направлено в інформаційній платформі Замовнику:

1. Рахунки на оплату замовленої (договірної) потужності: № 05-2022-2002000111/9990000 від 31.05.2022 на загальну суму 4,62 грн; № 06-2022-2002000111/9990000 від 30.06.2022 на загальну суму 3,28 грн; № 09-2022-2002000111/9990000 від 30.09.2022 на загальну суму 4,46 грн; № 10-2022-2002000111/9990000 від 31.10.2022 на загальну суму 4,62 грн; № 11-2022-2002000111/9990000 від 30.11.2022 на загальну суму 4,46 грн; № 12-2022-2002000111/9990000 від 31.12.2022 на загальну суму 4,62 грн; № 01-2023-2002000111/9990000 від 31.01.2023 на загальну суму 4,62 грн; № 02-2023-2002000111/9990000 від 28.02.2023 на загальну суму 4,18 грн; № 03-2023-2002000111/9990000 від 31.03.2023 на загальну суму 4,62 грн; № 04-2023-2002000111/9990000 від 30.04.2023 на загальну суму 4,46 грн; № 07-2023-2002000111/9990000 від 31.07.2023 на загальну суму 4,62 грн; № 08-2023-2002000111/9990000 від 31.08.2023 на загальну суму 4,62 грн; № 09-2023-2002000111/9990000 від 30.09.2023 на загальну суму 4,46 грн.

2. Рахунки на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності: № 02-2022-2002000111/1000222 від 28.02.2022 на загальну суму 0,19 грн; № 03-2022-2002000111/1000322 від 31.03.2022 на загальну суму 1 971 722,06 грн; № 04-2022-2002000Ш/1000422 від 30.04.2022 на загальну суму 524 515,84 грн; № 05-2022-2002000111/1000522 від 31.05.2022 на загальну суму 32 147,41 грн; № 06-2022-2002000111/1000622 від 30.06.2022 на загальну суму 53 881,74 грн; № 09-2022-2002000111/1000922 від 30.09.2022 на загальну суму 135 584,87 грн; № 10-2022-2002000111/1001022 від 31.10.2022 на загальну суму 303 072,98 грн; № 11-2022-2002000111/1001122 від 30.11.2022 на загальну суму 912 250,49 грн; № 12-2022-2002000111/1001222 від 31.10.2022 на загальну суму 1 227 330,73 грн; № 01-2023-2002000111/1000123 від 31.01.2023 на загальну суму 1 128 282,62 грн; № 02-2023-2002000111/1000223 від 28.02.2023 на загальну суму 931 686,01 грн; № 03-2023-2002000111/1000323 від 31.03.2023 на загальну суму 596 844,49 грн; № 04-2023-2002000111/1000423 від 30.04.2023 на загальну суму 404 999,35 грн; № 07-2023-2002000111/1000723 від 31.07.2023 на загальну суму 6 504,47 грн; № 08-2023-2002000111/1000823 від 31.08.2023 на загальну суму 1 109,64 грн; № 09-2023-2002000111/1000923 від 30.09.2023 на загальну суму 719,68 грн.

За даними позивача, станом на 27.12.2023 розмір основного боргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за замовлену потужність та за перевищення замовленої потужності за газові місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2023 року у розмірі 8 230 652,57 грн сплачено у добровільному порядку, що підтверджується банківськими довідками №15932/18162/2023 від 12.05.2023 про надходження грошових коштів від відповідача за період з 01.01.2022 по 10.05.2023 та №15932/40177/ 2023 від 27.11.2023 про надходження грошових коштів від відповідача за період з 11.05.2023 по 23.11.2023, в яких зазначені суми та призначення платежів із вказанням «Оплата за замовлену (договірну) потужність» та «Оплата за перевищення замовленої (договірної) потужності».

Позивач зазначив, що оплату замовленої та перевищення замовленої потужності за газові місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2023 року відповідач здійснив із простроченням, чим порушив умови п. 2.5, 8.4 Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, предметом апеляційного перегляду є вимога позивача щодо стягнення з відповідача процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором, зокрема, щодо своєчасної оплати вартості замовленої (договірної) потужності та вартості перевищення замовленої (договірної) потужності.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами у даній справі на підставі Договору транспортування природного газу № 2002000111 від 04.02.2020.

Договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.

Згідно з п.п. 17, 19, 45 ч. 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу»).

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Відповідно до п. 2 р. 1. глави IV Кодексу газотранспортної системи (надалі Кодекс ГТС) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Згідно з п.5 р. 1 гл. 1 Кодексу ГТС зазначається що розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Абзац 2 пункту 1 р. 1 гл. IX Кодексу ГТС визначає, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. 15 р. 1 гл. IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. 1 р. 7 гл. IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором газотранспортної системи.

Пунктом 2 р. 3 гл. XV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну отриманого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, обов`язок щодо оплати наданих Послуг визначений в пункті 4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору Замовник зобов?язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом.

Відповідно до п. 3.2. Договору Оператор має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, Відповідачем замовлено потужність відповідно до номінацій, а за результатами остаточної алокації відборів та подач Відповідача Позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у відповідному розрахунковому місяці.

Відповідно до п. 8.4. Замовник, який є оператором газорозподільної системи або який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб?єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов?язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов?язків, або оператором газорозподільної системи або замовником послуг транспортування, який виконує функції постачальника «останньої надії», у рамках виконання цих функцій), визначений оператором газотранспортної системи на підстав остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов?язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

У відповідності до п. 8.4. Договору Позивачем було направлено в інформаційній платформі

Відповідачу звіти про використання замовленої потужності, у тому числі: за газові місяці лютий - травень, червень, вересень - грудень 2022 року, січень - квітень, липень, серпень - вересень 2023 року.

Таким чином, позивачем правомірно здійснено обрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (за прострочення сплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності у відповідні періоди 2022 - 2023 років) з двадцять першого числа місяця, наступного за звітним попередньо виходячи з дати вручення акту наданих послуг.

Відповідно до п. 11.2. Договору Оператор до п?ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.

При цьому п. 11.3. Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов?язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг.

У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

На виконання вказаних умов Договору, Позивачем направлено Відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) та акти наданих послуг (замовлена (договірна) потужність).

Між тим, як було встановлено судом та не спростовано відповідачем, у строки встановлені п.8.4. Договору, Відповідач не оплатив на користь Позивача вартість замовленої (договірної) потужності та вартість перевищення замовленої (договірної) потужності, чим порушив умови п. 2.5., 8.4. Договору.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 27.12.2023 розмір основного боргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за замовлену потужність та за перевищення замовленої потужності за газові місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2023 року у розмірі 8 230 652,57 грн сплачено у добровільному порядку, що підтверджується банківськими довідками №15932/18162/2023 від 12.05.2023 про надходження грошових коштів від відповідача за період з 01.01.2022 по 10.05.2023 та №15932/40177/ 2023 від 27.11.2023 про надходження грошових коштів від відповідача за період з 11.05.2023 по 23.11.2023, в яких зазначені суми та призначення платежів із вказанням «Оплата за замовлену (договірну) потужність» та «Оплата за перевищення замовленої (договірної) потужності».

Разом з цим, у зв`язку з простроченням Відповідачем зобов`язань зі здійснення оплати замовленої та перевищення замовленої потужності за газові місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2023 року, Позивачем на підставі п.п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України нараховано Відповідачу: 3% річних від простроченої суми у розмірі 100 813,02 грн, пеню у розмірі 1 101 086,83 грн та інфляційні втрати в розмірі 506 963,78 грн.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо Інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї етапі поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Колегією суддів перевірено здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вони є арифметично правильними, відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Судова колегія відхиляє аргументи скаржника - Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз про безпідставність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на те, що відповідачем не отримувалися звіти про використання замовленої потужності, з огляду на наступне.

Пунктом 2.2 договору транспортування природного газу № 2002000111 від 04.02.2020 передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Згідно пункту 2.4 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу.

Пунктом 19.2 даного Договору передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

З урахуванням вказаних норм Договору транспортування, такий фактично передбачає два різних порядки визначення способу обміну інформацією і документами: для інформації, що стосується надання послуг - відповідно до Кодексу ГТС, для інших повідомлень, вимог, звітів, інформації, що мають бути надані за цим Договором - рекомендованим листом, кур`єром або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

Односторонні акти оператора ГТС та рахунки стосуються надання послуг, тому на них поширюється пункт 19.1 Договору.

Враховуючи викладене, доводи апелянта про неотримання актів перевищення замовленої (договірної) потужності чи звітів про використання замовленої потужності за спірний період на електронну поштову адресу є безпідставними, оскільки такі акти в порядку пункту 19.1. Договору направлені відповідачу засобами електронної пошти через інформаційну платформу Оператора ГТС, що підтверджується відповідним реєстром відправлених повідомлень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №918/686/21, а також у постановах Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі №924/362/21, від 29 червня 2022 року у справі №906/184/21.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1437 від 27 грудня 2017 року затверджено Зміни до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років, та, зокрема, запроваджено роботу інформаційної платформи. Вказана постанова набрала чинності з 01 серпня 2018 року.

Відповідно до частини 4 статті 1 Кодексу ГТС інформаційна платформа це електронна платформа оператора газотранспортної системи у формі веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Таким чином, Кодекс ГТС передбачає функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб`єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01 березня 2019 року.

Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №927/1041/19.

Умовами укладеного Договору сторони погодили, що Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи. Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу.

Таким чином, відповідно до вимог Кодексу ГТС та умов Договору взаємодія сторін і обмін інформацією здійснюється із використанням електронного цифрового підпису через інформаційну платформу Оператора ГТС, який виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайт інформацію, передбачену цим Кодексом.

Як свідчить доданий до позовної заяви Реєстр файлів, відправлених через Інформаційну платформу, позивачем було направлено відповідачу в інформаційній платформі SAP відповідні документи (звіти використання замовленої потужності, рахунки на оплату та відповідні акти надання послуг) за спірні газові місяці, які були підписані з використанням електронного цифрового підпису.

З огляду на викладене, акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату є належними та допустимими доказами.

Замовник як користувач інформаційної платформи мав доступ до відомостей про перевищення замовленої (договірної) потужності та вартість таких послуг на такій інформаційній платформі. При цьому відповідно до пункту 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС позивач міг надсилати відповідачу таку інформацію на електронну пошту.

Ненадіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акта та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу (пункту 5.21 постанови Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №924/1135/20).

Подібна позиція наведена також у постановах Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі №924/362/21, від 29 червня 2022 року у справі №906/184/21.

Суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, правовідносини яких були подібні справі, яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції, Верховним Судом підтверджено, що не надіслання Замовнику послуг транспортування рахунку на оплату послуг не є свідченням того, що не наступив строк оплати таких послуг, оскільки взаємовідносини між Оператором ГТС та Оператором ГРМ відбуваються на інформаційній платформі у якій Позивач має право направляти такі документи через інформаційну платформу і вони вважаються такими, що отримані Відповідачем.

Як було зазначено вище, із наявних в матеріалах справи Актах наданих послуг перевищеної потужності вбачається, що за газові місяці березень червень, вересень грудень 2022 року, січень квітень, червень вересень 2023 року, вони підписані АТ «МИКОЛАЇВГАЗ» без зауважень. Отже, Відповідач отримав послуги та погодився з обсягами наданих послуг. При цьому, вказані Акти містять суми вартості перевищення замовленої потужності.

Крім того, на виконання постанови НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення» Операторами газорозподільних систем щомісячно надається Регулятору форма звітності №8в-НКРЕКП-газ-моніторннг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків».

На запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з листом № 5616/16.2.1/7-23 від 26.05.2023 надала позивачу звіти Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» (Форма 8в), в тому числі за газові місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень 2023 року.

З наданих Форм 8в вбачається, що відповідачем самостійно подано до НКРЕКП звіти, в яких відповідач у повному обсязі визнає обсяги переданого природного газу з газотранспортної системи та обсяги використаної потужності за газові місяці березень, квітень, травень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, травень, червень, липень та серпень 2023 року.

При цьому, вказані у Формах 8в обсяги природного газу в повному обсязі співпадають з даними інформаційної платформи Оператора щодо використаних Замовником обсягів замовленої і обсягів перевищення договірної потужності та відображеними у відповідних актах наданих послуг, звітах про використання замовленої потужності та рахунках за газові місяці лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень 2023 року.

Враховуючи викладене, ТОВ "Оператор ГТС України" належним чином виконав свої обов`язки передбачені пунктом 8.4 договору транспортування природного газу № 2002000111 від 04.02.2020, звіти про використання замовленої потужності у відповідному порядку та строки направлені відповідачу, долучені до матеріалів справи акт наданих послуг з перевищення замовленої (договірної) потужності є належними доказами, а відтак доведеним позивачем є момент з якого у апелянта виник обов`язок з оплати вартості спірної послуги та відповідного нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо спливу позовної давності про стягнення пені, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., було запроваджено на усій території України карантин, який, з урахуванням неодноразових продовжень, тривав до 30.06.2023 (постанова Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023).

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який станом на даний час ще триває.

Вказане свідчить про те, що строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України (загальна та спеціальна позовна давність), у спірних правовідносинах були продовжені з 12.03.2020 та тривають станом на даний час.

Отже, вимогу про стягнення пені за договором транспортування природнього газу пред`явлено позивачем в межах передбаченого строку позовної давності.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, в якій останній просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24 скасувати в частині відмови у стягненні 550 543,42 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно, обгрунтовано, відповідно до умов діючого законодавства, на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України зменшено розмір пені на 50%, зважаючи на наступне.

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно із приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас закріплений законодавцем в статті 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 викладено висновок про те, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені, штрафу.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас, тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Конституцій суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21).

Так, у п. 8.22 - 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 року у справі №910/353/19).

Проте, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 року у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 року у справі №916/553/19, від 22.11.2019 року у справі № 922/937/19).

Разом з тим, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі №902/855/18).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Судова колегія наголошує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК).

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, які мають юридичне значення, судом враховано:

-повне виконання відповідачем основного зобов`язання;

-відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору;

-очевидну неспівмірність заявлених до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання;

-правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

-пеня не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та суми інфляційних втрат;

-відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання;

-з урахуванням конкретних обставин і в їх сукупності, зменшення розміру пені на 50% є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що Господарським судом Миколаївської області правомірно, обгрунтовано, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, відповідно до умов діючого законодавства, на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України зменшено розмір суми пені на 50%.

Визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, і в даному випадку ним було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача, так і позивача у даній справі.

Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України (зокрема, статей 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України) та відповідає сформованій та сталій судової практиці, у тому числі суду касаційної інстанції, щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки їм вже було надано належну оцінку судом першої інстанції, вони не спростовують зроблених судом висновків про наявність підстав для часткового стягнення з відповідача суми пені.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційних скаргах порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24.

За таких обставин, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України та Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України та Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2024 у справі №915/23/24 - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.12.2024.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

К.В. Богатир