Постанова

від 20.11.2024 по справі 911/666/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа№ 911/666/24 (911/1245/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 20.11.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна"

на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024

у справі №911/666/24 (911/1245/24) (суддя Гребенюк Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк"

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021"

2) Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович

про визнання недійсним договору поруки

у справі №911/666/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) позов задоволено повністю; визнано недійсним Договір поруки від 04.01.2023 №04/01/2023, укладений між Приватним акціонерним товариством "Агріматко Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" 3028 грн 00 коп. судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" 3028 грн 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Агріматко-Україна" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строки на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 по справі №911/666/24 (911/1245/24) у повному обсязі, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" залишити без задоволення; судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О.; Сотніков С.В.

11.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайнс Парк" надійшли заперечення на відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/666/24 (911/1245/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021", Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" про визнання недійсним договору поруки; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову в поновлені строку на апеляційне оскарження; про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) до надходження матеріалів справи №911/666/24 (911/1245/24) до Північного апеляційного господарського суду.

25.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/666/24 (911/1245/24) у 2-х томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 клопотання Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) задоволено; поновлено Приватному акціонерному товариству "Агріматко-Україна" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24); розгляд апеляційної скарги призначено на 04.11.2024 об 11 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 15.10.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.10.2024.

07.10.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович зазначає, що порушення принципу добросовісності в даному випадку полягає у тому, що маючи достатні кошти для виконання прострочених зобов`язань перед ТОВ «Укравіт Сайенс Парк» в сумі 645 535,60 грн, Боржник спрямував свої кошти на оплату чужого боргу (боргу ТОВ «Агросвіт Фарм» перед ПрАТ «Агріматко Україна»), який не мав жодного відношення до господарської діяльності ТОВ «Фаворит Агро 2021». Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність наступних підстав для визнання недійсним спірного договору поруки: -договір укладено між заінтересованими особами; договір укладено у «підозрілий період»; боржник (поручитель) до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник (поручитель) оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник (поручитель) взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони та відмовився від власних майнових вимог; спірний договір є удаваним правочином. Поряд з цим, арбітражний керуючий зазначає, що спірний договір також підлягає визнанню недійсним і з загально-цивільних підстав, оскільки укладаючи спірний правочин боржник вийшов за межі здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України) та порушив принципи справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).

08.10.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач зазначає, що матеріали справи № 911/666/24 (911/1245/24) не містять договору(ів) суборенди, які ніби-то укладено між ТОВ «Фаворит Агро 2021» та ТОВ «Агросвіт Фарм». Крім того, невідомо чи взагалі існують такі договори. Також в оскаржуваному договорі поруки не зазначено про те, що даний договір зі сторони ТОВ «Фаворит Агро 2021» укладається для забезпечення виконання іншого зобов`язання (продовження договорів суборенди). Згідно з аналізом банківських виписок ТОВ «Фаворит Агро 2021» за період з 2021 по 2024 відсутні будь-які платежі з призначенням «за оренду»/«за суборенду», що виконувались на адресу ТОВ «Агросвіт Фарм». Результатом (наслідком) укладання спірного договору поруки стала повна неплатоспроможність ТОВ «Фаворит Агро 2021». Доказом таких обставин є ухвала господарського суду Київської області від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі № 911/666/24 про банкрутство ТОВ «Фаворит Агро 2021». Станом на дату подачі заперечень на апеляційну скаргу єдиним кредитором у справі № 911/666/24 про банкрутство ТОВ «Фаворит Агро 2021» є ТОВ «Укравіт Сайенс Парк» із загальною сумою кредиторських вимог (визнаною судом) 645 535,60 грн. Укладаючи оскаржуваний договір поруки та виступаючи поручителем ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» взяв на себе чужі зобов`язання. За взятими зобов`язаннями (договір поруки) боржник перерахував кошти у сумі 1 160 000,00 на користь ПрАТ «Агріматко-Україна», замість того щоб погасити свої зобов`язання (кошти за поставлені товари), які виникли безпосередньо внаслідок його господарської діяльності. Можна зробити висновок, що саме дії з укладання оскаржуваного договору поруки та часткового його виконання призвели до ситуації, у якій відносно ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» порушено справу про банкрутство. Щодо позиції Апелянта відносно того, що такий правочин (оскаржуваний договір поруки) не несе жодних негативних наслідків для Позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, то уклавши та частково сплативши кошти (1 160 000,00 грн) за оскаржуваним договором поруки ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» фактично позбавив Позивача (ТОВ «Укравіт Сайенс Парк») його коштів, які останній мав отримати за поставлений товар на користь ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021». Станом на дату подачі заперечень на апеляційну скаргу грошове зобов`язання ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» перед ТОВ «Укравіт Сайенс Парк» не виконано. Відповідно у Позивача існує законний інтерес і підстави для визнання оскаржуваного договору поруки недійсним, оскільки мало місце порушення його прав, а саме права на отримання коштів, які були спрямовані на погашення чужої кредиторської заборгованості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 виправлено описку, допущену у третьому пункті резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) та викладено цей пункт у наступній редакції: "Розгляд апеляційної скарги призначити на 20.11.2024 об 11 год. 00 хв., який відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1).".

28.10.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його до участі у судовому засіданні у справі №911/666/24 (911/1245/24), призначеному на 20.11.2024 об 11:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 клопотання арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24), призначений на 20.11.2024 об 11 год. 00 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).

15.11.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його представника - адвоката Чорного Дмитра Юрійовича до участі у судовому засіданні у справі №911/666/24 (911/1245/24), призначеному на 20.11.2024 об 11:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24), призначений на 20.11.2024 об 11 год. 00 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 20.11.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №911/666/24 (911/1245/24) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 20.11.2024 з`явились арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович та представник позивача в режимі відеоконференції. Представники інших учасників справи не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомленні у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович та представник позивача просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що Позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено протиправного впливу зі сторони відповідачів на майнові права та інтереси Позивача під час укладення та виконання спірного договору поруки. Скаржник зазначає, що основною метою підписання договору поруки з боку Відповідача 2 (ТОВ "Фаворит Агро 2021") було продовження договорів суборенди, від яких прямо та безпосередньо залежить вся господарська діяльність підприємства. На думку скаржника, оскаржуваний правочин не вплинув на платоспроможність ТОВ "ФАВОРИТ АГРО 2021", такий правочин не несе жодних негативних наслідків для Позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним. Як зазначає скаржник, матеріалами справи не підтверджено факту укладання спірного правочину між заінтересованими сторонами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2024 відкрито провадження у справі № 911/666/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіт Сайенс Парк» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021». Визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіт Сайенс Парк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021» у 645535,60 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Агро 2021» арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича. Призначено попереднє засідання господарського суду на 20.06.2024 о 10:00 год.

15.05.2024 ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ "Фаворит Агро 2021", ПрАТ "Агріматко-Україна" та ТОВ "Агросвіт Фарм" про визнання недійсним договору поруки від 04.01.2023 №04/01/2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» як поручителя за Договором поруки від 04.01.2023 № 04/01/2023 призвели до неможливості виконання його грошових зобов`язань перед його безпосередніми кредиторами, а саме, ТОВ «УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК», які виникли раніше 31.10.2022, тобто боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство, уклавши оскаржуваний правочин, взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним, виконання його грошових зобов`язань перед ТОВ «УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК» стало неможливим. Крім того, на думку позивача, Договір поруки було укладено у підозрілий період між заінтересованими особами - батьком та сином. Вищевказані обставини свідчать про наявність підстав для визнання договору недійсним згідно з положеннями статей 13, 215 Цивільного кодексу України і частин 1, 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

У суді першої інстанції арбітражний керуючий підтримав позовні вимоги, виходячи з підстав позову та, зокрема, звернув увагу, що Договір укладено економічно необгрунтувано, за наявності значного обсягу прострочених боргових зобов`язань, у підозрілий період та між пов`язаними (заінтересованими) особами, що харатеризує вказаний договір як такий, що укладений на шкоду кредиторам.

Відповідач 2 заперечив проти позовних вимог, виходячи з наступного: Договір поруки укладено не між пов`язаними особами, позивачем не доведено вказаних обставин; сторони є вільними у виборі контрагентів та укладання угод; сторони уклали Договір поруки з метою досягнення економічної цілі - продовження строків дії договорів оренди/суборенди; договір було частково виконано; при укладенні договору не було умислу довести підприємство до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) представників сторін.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) позов задоволено повністю; визнано недійсним Договір поруки від 04.01.2023 №04/01/2023, укладений між Приватним акціонерним товариством "Агріматко Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" 3028 грн 00 коп. судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" 3028 грн 00 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Договір поруки укладено між заінтересованими особами; у «підозрілий період»; суд послався на наявність підстав, передбачених ст. 42 КУзПБ та ЦК України для визнання недійсним оспорюваного Договору поруки від 04.01.2023: боржник (поручитель) до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник (поручитель) оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник (поручитель) взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони та відмовився від власних майнових вимог; спірний договір є удаваним правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2023 між ПрАТ "Агріматко-Україна" (кредитор), ТОВ "Фаворит Агро 2021" (поручитель) та ТОВ "Агросвіт Фарм" (боржник) укладено Договір поруки №04/01/2023 (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ "Агросвіт Фарм", свого обов`язку, що виник за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 24.04.2020 №24/05 (далі Основний договір), який був укладений між Боржником і Кредитором, що підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2021 по справі № 911/982/21. Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником свого обов`язку в повному обсязі і відповідає перед Кредитором за порушення зазначеного зобов`язання Боржником.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником, згідно з Основним Договором у сумі, що дорівнює 3943692,73 грн, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Згідно з п. 4.1. Договору поруки у разі неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Поручитель зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від Кредитора письмової вимоги виконати, як солідарний боржник, за Боржника його зобов`язання за Основним договором, на умовах, в обсязі та в порядку, які встановлені Договором поруки та Основним договором (п. 4.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 4.4. Договору поруки у разі виконання Поручителем зобов`язань Боржника за Основним договором, до поручителя відповідно до чинного законодавства переходять права кредитора за Основним договором й ті, що забезпечували його виконання, у частині обов`язку, що виконана ним.

24.02.2023 між Кредитором та Поручителем укладено Додаткову угоду №1 До Договору поруки, відповідно до п. 1.1. якої з метою врегулювання всього того, що може призвести до суперечностей, шляхом переговорів сторони дійшли згоди про наступне: ТОВ "Фаворит Агро" здійснює погашення заборгованості у відповідності до умов Договору поруки від 04.01.2023 за № 04/01/2023 за наступним графіком: дата платежів 28.02.2023 сума платежу - 500000,00 грн; п.п. 2 - 11 дата платежів 15-го числа місяця починаючи з 15.03.2023 по 15.11.2023 сума платежу - 150000,00 грн; п.п. 12-19 дата платежів 15-го числа місяця, починаючи з 15.12.2023 по 15.08.2024 сума платежу - 242961,00 грн.

В подальшому заборгованість перед ПрАТ "Агріматко-Україна" була частково погашена Поручителем в розмірі 1160000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 04.12.2023 №183118207 на суму 200000,00 грн, від 31.10.2023 №179796742 на суму 390000,00 грн, від 24.03.2023 №110 на суму 70000,00 грн., від 13.03.2023 №86 на суму 100000,00 грн, від 01.03.2023 №62 на суму 200000,00 грн., від 07.03.2023 №69 на суму 200000,00 грн та випискою по банківському рахунку відкритого в АБ "Укргазбанк".

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.

В кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Так, правочинами визнаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочині завжди присутня правова мета.

Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в спеціальному правовому режимі, під час якого, на відміну від позовного провадження, наявний особливий судовий контроль в усіх судових процедурах, починаючи від стадії прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і до завершення провадження у цих справах. Судовий контроль також охоплює майно боржника, за рахунок якого здійснюється задоволення вимог кредиторів. Вказаний контроль зумовлений дотриманням інтересів сторін у справі та збереженням ліквідаційної маси.

Якщо сторона у справі зловживає своїми правами, діє на шкоду боржника чи кредиторів, то суд застосовує всі заходи, які передбачені законом, з метою повного або максимально можливого задоволення вимог кредиторів. Якщо посадові особи боржника вчиняють дії по виведенню активів боржника перед відкриттям або після відкриття провадження у справі про банкрутство, то такі дії можуть бути спростовані, а ці особи будуть нести відповідальність відповідно до закону.

Зловживання матеріальними правами або недобросовісна поведінка боржника щодо виведення його активів з ліквідаційної (конкурсної) маси для унеможливлення задоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 3 ст.16 Цивільного кодексу України не може захищатися законом, якщо навіть в подальшому ці активи були використані добросовісними набувачами. В протилежному випадку боржник може за рахунок таких маніпуляцій зробити неможливим повернення майна до ліквідаційної маси.

Завдяки судовому контролю забезпечується баланс інтересів боржника та кредиторів, попереджуються можливі зловживання і гарантується справедливість процесу банкрутства.

Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів кредиторів чи боржника відповідно з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Колегія зауважує, що кредитори наділені правом на звернення до суду з позовом про визнання укладених боржником договорів фраудаторними, як заінтересовані особи, права яких порушено, враховуючи, що кредитори є «жертвою» фраудаторного правочину чи фраудаторної майнової дії боржника, оскільки такі правочини та дії безпосередньо направлені на зменшення активів боржника, що унеможливлює виконання основних зобов`язань боржника перед іншими кредиторами.

Колегія суддів звертається до практики Великої Палати Верховного Суду (постанова від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц), згідно з якою добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

При цьому у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 зроблено висновок, що з конструкції частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц звернуто увагу, що згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20), п.36).

Подібний підхід буде якнайбільше відповідати й принципу справедливості та розумності. У цьому Суд звертається до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (п.80), згідно з якою за змістом пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства належать саме розумність і справедливість. Отже, законодавство треба тлумачити так, щоб його застосування на практиці призводило до справедливих і розумних результатів для учасників цивільного обороту.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, майнові дії боржника повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 викладено правові висновки про те, що боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже, будь-який правочин/дія, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок яких боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Слід зауважити, що цивільні й господарські відносини, у межах яких передбачається виконання обов`язку боржника в майбутньому без забезпечення такого боргу, ґрунтуються в основному на довірі учасників відносин до свого контрагента, а також на впевненості в можливості захистити свої майнові права в спосіб, передбачений законом, зокрема, через суд.

Таким чином, слід дійти висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин між учасниками цивільних правовідносин, які вчинені на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом.

У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства, недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Одним із способів захисту порушених справ у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, який закріплено у статті 42 КУзПБ, і який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

Згідно з частиною першою статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (частина друга статті 42 КУзПБ).

Таким чином, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

На відміну від Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а встановлює спеціальні правила та врегульовує процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Позивач в обґрунтування позову, крім загальних засад, посилався на абз 3, 5 ч. 1 ст. 42 КУзПБ: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник оплатив іншій особі у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна та на абз 2, 3 ч. 2 ст. 42 КУзПБ: боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, строк, передбачений у статті 42 КУзПБ (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий "підозрілий період", у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника.

Так, спірний Договір поруки укладено 04.01.2023, а провадження у справі № 911/666/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Фаворит Агро 2021" відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2024.

Таким чином, ПрАТ "Агріматко-Україна", ТОВ "Фаворит Агро 2021" та ТОВ "Агросвіт Фарм" уклали спірний договір в підозрілий період.

За приписами ст. 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ "Фаворит Агро 2021" є ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ "АгросвітФарм" з 30.03.2016 є ОСОБА_2 .

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновниками ПрАТ "Агріматко-Україна" є: ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; кінцевими бенефіціарними власниками -ОСОБА_4. та ОСОБА_3.; керівником - ОСОБА_7.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що засновниками (учасниками) та керівниками вказаних трьох підприємств є різні особи, а матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є родичами, а, відтак, суд вірно відхилив доводи позивача у цій частині.

Поруч з цим, суд першої інстанції зауважив, що з відкритих даних, наявних в ЄДРЮОФОПГО вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно є кінцевими бенефіціарними власниками, директорами або учасниками інших юридичних осіб, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Плюс" (код ЄДРПОУ 38106351) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мічурінський" (код ЄДРПОУ 36598982). Крім цього, з аналізу доданих до відзиву ПрАТ "Агріматко-Україна" витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно можливо дійти висновку, що ТОВ "Агросвіт Фарм" та ТОВ "Фаворит Агро 2021" пов`язані відносинами оренди земельних ділянок, на яких ведуть господарську діяльність, що також підтверджується поясненнями ПрАТ "Агріматко-Україна". Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати, що Договір поруки зі сторони ТОВ "Фаворит Агро 2021" та ТОВ "Агросвіт Фарм" вчинено між заінтересованими особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки це є лише припущенням, яке не підтверджено наявними у справі доказами.

Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним спірного договору, передбачених абз.3 ч.1 ст. 42КУзПБ.

За змістом абз.3 ч.1 ст. 42КУзПБ господарський суд може визнати недійсним правочин з таких підстав: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Позивач у позові зазначав, що укладаючи Договір поруки, та, виступаючи поручителем, ТОВ "Фаворит Агро 2021" взяв на себе чужі зобов`язання, внаслідок чого став неплатоспроможним перед своїми кредиторами.

Як вірно втановлено судом першої інстанції, за даними звіту розпорядника майна арбітражного керуючого Данілова А.І. про проведення аналізу фінансово господарського стану ТОВ "Фаворит Агро 2021", що міститься у матеріалах справи № 911/666/24 (911/1245/24), слідує, що в 2023 у боржника існував пасив у сумі 15794,7 тис. грн. та актив у розмірі 4109,8 тис. грн. Отже, різниця між активом та пасивом складає - 11684,9 тис. грн.

Відтак, відображених у балансі станом на 31.12.2023 активів боржника в розмірі 4109,8 тис. грн. явно не вистачило б на задоволення вимог кредиторів в загальному розмірі 15794,7 тис грн та підприємство не могло самостійно погасити в повному обсязі кредиторську заборгованість за рахунок своїх активів.

Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним спірного договору, передбачених абз.5 ч.1 ст. 42КУзПБ:: боржник оплатив іншій особі у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

Позивач та арбітражний керуючий зауважували, що на момент укладення Договору поруки згідно з даними балансу у ТОВ "Фаворит Агро 2021" не було фінансової можливості для виконання зобов`язань за Договором поруки.

Згідно з даними фінансової звітності ТОВ "Фаворит Агро 2021" (станом на 01.01.2023) оборотні активи компанії складали 4 109,8 тис. грн., поточні зобов`язання 3850,6 тис. грн.

Укладаючи спірний договір поруки, ТОВ "Фаворит Агро 2021" прийняв на себе додаткові фінансові зобов`язання.

Різниця між вартістю активів ТОВ "Фаворит Агро 2021" та розміром кредиторських вимог склала: 3684,4 тис. грн.

Отже, станом на дату укладення Договору поруки боргові зобов`язання підприємства становили майже вдвічі більшу суму ніж активи товариства.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції вірно погодився з відповідними доводами позивача та дійшов вірного висновку, що станом на дату укладання оскаржуваного Договору поруки, заборгованість ТОВ "Фаворит Агро 2021" перед ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" складала 1 432 853,21 грн. Тобто, сума коштів, яка була спрямована на погашення кредиторської заборгованості ТОВ "Агросвіт Фарм" (за Договором поруки) могла б майже повністю перекрити власну кредиторську заборгованість боржника у даній справі.

Водночас, Судом встановлено, що Поручитель сплатив Кредитору 1160000,00 грн.

Наведені обставини свідчать про те, що ТОВ "Фаворит Агро 2021" сплатив кошти іншій особі по спірному договору поруки у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна боржника.

З витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень стосовно ТОВ "Агросвіт Фарм" вбачається, що станом на дату укладення Договору поруки стосовно товариства було відкрито низку виконавчих проваджень та накладено арешт на майно та рахунки підприємства.

З аналізу наявних в матеріалах справи банківських виписок слідує, що оплати за договором поруки виконувались за рахунок залучених коштів за договорами поворотної фінансової допомоги від фізичних осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) та юридичних осіб, які надавали для ТОВ "Фаворит Агро 2021" фінансову допомогу у день платежів за договором поруки.

Так, у дні оплат за договором поруки: 01.03.2023, 07.03.2023, 13.03.03.2023, 24.03.2023 вищевказаними фізичними особами було надано фінансову допомогу для ТОВ "Фаворит Агро 2021".

Дані обставини додатково підтверджують відсутність можливості у ТОВ "Фаворит Агро 2021" виконати взяті на себе фінансові зобов`язання за договором поруки.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, поручитель, укладаючи договір поруки, не може не розуміти, що у випадку невиконання боржником зобов`язання, саме йому доведеться виконувати зобов`язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє. Вказану позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 у справі № 922/3522/17.

Вступаючи у договірні відносини щодо поруки по боргах третіх осіб, учасники такого договору поруки, з урахуванням категорії "підприємницького ризику" та фраудаторності, у розрізі регулювання відносин неплатоспроможності повинні розкрити суду ті реальні мотиви, з яких вони виходили при укладенні спірного правочину, які б підтверджували реальні ринкові наміри учасників такого правочину щодо отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності.

Натомість, укладаючи договір щодо забезпечення виконання ТОВ "Агросвіт Фарм" зобов`язань на суму 3943692,73грн, ТОВ "Фаворит Агро 2021" не пересвідчилося у фінансовому становищі товариства, солідарний обов`язок по виконанню зобов`язань якого покладається на ТОВ "Фаворит Агро 2021" на підставі спірного договору.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що внаслідок укладення договору поруки ТОВ "Фаворит Агро 2021" прийняло на себе додаткові зобов`язання на суму 3943692,73 грн за відсутності фінансової можливості з погашення зобов`язань як перед існуючими кредиторами, так і за новим взятим грошовим зобов`язанням.

Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним спірного договору, передбачених абз.2 ч.2 ст. 42КУзПБ.

На думку позивача, уклавши Договір поруки, ТОВ "Фаворит Агро 2021" взяло на себе зобов`язання без будь-яких майнових дій з іншої сторони. Фактично відбулась порука за компанію, яка станом на 04.01.2023 перебувала у передбанкрутному стані.

Як встановлено судом першої інстанції, Поручитель сплатив Кредитору 1160000,00 грн.

Відповідно до п. 4.4. Договору поруки у разі виконання Поручителем зобов`язань Боржника за Основним договором, до поручителя відповідно до чинного законодавства переходять права кредитора за Основним договором й ті, що забезпечували його виконання, у частині обов`язку, що виконана ним.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами по суті було укладено договір щодо заміни боржника у зобов`язанні, тобто ТОВ "Фаворит Агро 2021" фактично виступило новим боржником перед ПрАТ "Агріматко-Україна".

Як вбачається з ЄДРСР, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/521/24 (суддя Лутак Т.В.) відкрито провадження у справі № 911/521/24 за заявою ПрАТ "Агріматко-Україна" про банкрутство ТОВ "Агросвіт Фарм" та визнано вимоги ПрАТ "Агріматко-Україна" до ТОВ "Агросвіт Фарм" у розмірі 2783692,73 грн, які виникли на підставі Договору купівлі-продажу№24/05 від 24.04.2020 (основного договору).

При цьому, якби між сторонами було дійсно укладено договір поруки, ТОВ "Фаворит Агро 2021", як поручителем, цілком логічно мали би вчинятись дії, спрямовані на повне виконання умов Договору поруки з метою недопущення виникнення загрози неплатоспроможності контагента або повернення сплачених коштів з боржника (пред`явлення претензій, подання позову про стягнення коштів тощо) з метою уникнення загрози власної неплатоспроможності, докази чого в цій справі відсутні.

Дані обставини свідчать про те що, ТОВ "Фаворит Агро 2021" взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони та відмовився від власних майнових вимог.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що договір поруки було укладено з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили - заміна боржника у правовідносинах.

За наведених обставин, Договір поруки було укладено всупереч власним фінансовим інтересам боржника та інтересам інших кредиторів, зокрема, ТОВ "Укравіт Сайенс Парк", боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

Суд першої інстанції встановив, що правовий інститут поруки та відповідний правочин були використані всупереч його призначенню, як інструмент заміни боржника у зобов`язанні, що свідчить про удаваність спірного правочину.

Як встановлено судом, предметом Договору поруки є надання ТОВ "Фаворит Агро 2021" поруки перед ПрАТ "Агріматко Україна" за повне виконання зобов`язань ТОВ "Агросвіт Фарм" за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №24/05 від 24,04.2020, який був укладений між Боржником і Кредитором, що підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2021 по справі №911/982/21, які полягають у сплаті ТОВ "Фаворит Агро 2021" заборгованості перед ПрАТ "Агріматко Україна" у розмірі 3943692,73 грн.

Так, згідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

За Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 24.04.2020 №24/05 ТОВ "Агросвіт Фарм", як особа, виконання зобов`язання якої було забезпечено порукою, мало поставити товар.

Згодом, зобов`язання з поставки товару було трансформовано в зобов`язання повернути суму попередньої оплати за товар, який не було поставлено .

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2021 у справі №911/982/21 стягнуто ТОВ "Агросвіт Фарм" на користь ПрАТ "Агріматко-Україна" 2403000,00 грн боргу, 93236,40 грн неустойки, 360450,00 грн 15% штрафу, 92168,78 грн пені, 378275,98 грн 50% річних, 480600,00 грн 20% штрафу та 77708,62 грн втрат від інфляції, а також 58252,95 грн. судового збору.

Таким чином, на момент укладення Договору поруки 04.01.2023 вже існувало зобов`язання не за договором поставки, а обов`язок щодо виконання рішення суду, про що вірно встановлено судом першої інстанції.

Надана поручителем порука як інститут забезпечення виконання зобов`язань має гарантувати кредиторові виконання зобов`язання, взятого на себе боржником, у разі його порушення (ст. 554 ЦК України).

У випадку з укладенням спірного договору, поручитель поручився за виконання вже порушеного зобов`язання. Більш того, за виконання зобов`язання, яке виникло не з договору, а з рішення суду як індивідуалізованого правозастосовного акту врегулювання судом суб`єктивних прав та обов`язків сторін, що забезпечене можливістю примусової реалізації, про що було відомо сторонам та зазначено в п. 1.1. Договору.

Отже, в цьому випадку, Договір поруки було укладено всупереч його призначенню, що визначено нормами ЦК України.

Удаваним є правочин який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ч.1. ст. 235 ЦК України).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що договір поруки було укладено з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили - заміна боржника у правовідносинах.

Стосовно доводів ПрАТ "Агріматко-Україна" про те, що основною метою підписання договору поруки з боку "Фаворит Агро 2021" було продовження договорів суборенди, від яких прямо та безпосередньо залежить вся господарська діяльність підприємства, то Суд першої інстанції їх вірно відхилив, адже, не спростовується обставина того, що Договір поруки укладено у "підозрілий період", 3 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство Поручителя, за відсутності фінансової спроможності виконати зобов`язання за цим Договором.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується здійснення Відповідачами, шляхом укладення Спірного договору у підозрілий період, умисних, недобросовісних дій, які спрямовано на ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань перед кредитором ТОВ "Укравіт Сайенс Парк", з метою завдання йому шкоди, що в свою чергу завдає такому кредитору збитків, що свідчить про наявність підстав для визнання договору недійсним згідно з положеннями статей 13, 215 Цивільного кодексу України і частин 1, 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) - без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2024 у справі №911/666/24 (911/1245/24) залишити без змін.

Матеріали справи № 911/666/24 (911/1245/24) повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 02.12.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков