Постанова

від 27.11.2024 по справі 910/340/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Справа№ 910/340/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мартинюк Є.В., Бабенко А.І.,

від відповідача-1 - Шевченко І.Є.,

від відповідача-2 - Шайко С.В.,

від відповідача-3 - Городницький П.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 (повний текст рішення складено 17.06.2024)

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

до: 1. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелетія"

3. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство"

про розірвання договорів та усунення перешкод у користуванні майном,-

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелетія" та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" про:

1) розірвати Інвестиційний договір №050-13/і/196 від 10.12.2018 року;

2) розірвати Договір №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року;

3) усунути перешкоди у здійсненні банком права володіння та розпорядження нерухомим майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелетія" з нежилих приміщень і споруд спортивного клубу ВО "Завод Арсенал", загальною площею 536,3 кв.м., та земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:033:0013, площею 1,9902 га, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 36.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем 2 вчинено істотне порушення умов Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року та Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року, у зв`язку з чим він просив їх розірвати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/340/24 відмовлено у позові.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вчинені відповідачем 2 дії (на обох будівлях добудовано третій поверх; в обох будівлях відбулися перепланування 1-го та 2-го поверхів, споруди літ. "В", "В'" не були ідентифіковані на земельних ділянках) не є істотним порушенням умов Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року, оскільки метою вказаного договору є реалізація інвестиційного проекту, а вчинення вищевказаних дій не позбавляє сторін як Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року, так і Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року того, на що вони розраховували при укладенні договору оренди - реалізація інвестиційного проекту. Отже, оскільки позивач не довів обставин, що дають підстави для розірвання договорів відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, а саме: істотність порушення відповідачем умов договору; завдання позивачеві шкоди, внаслідок якої позивач позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку "Укргазбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/340/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, дійсним обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що використання орендованого майна всупереч умовам договору оренди (у даному випадку, всупереч п.п. 5.1.8. та 5.18. Договору оренди) апріорі вважається істотним порушенням договору на підставі ст. 773 Цивільного кодексу України та має наслідком для орендодавця, зокрема, вимагати розірвання договору оренди. Також позивача зазначає, що з огляду на проведення реконструкції переданого в оренду нерухомого майна, Банк правомірно відмовився від договору в односторонньому порядку, шляхом направлення до ТОВ «МЕЛЕТІЯ», повідомлення вих. № 132/41621/2023 від 05.12.2023 року про дострокове припинення дії Договору оренди, на підставі п. 5.4.2. Договору оренди який передбачає право Банку достроково припинити дію Договору оренди, попередивши про це Орендаря за 30 днів до дня припинення дії Договору, та зобов`язання звільнити Об`єкт оренди. Крім того на думку скаржника суд першої інстанції взагалі не зазначив в оскаржуваному рішенні жодних мотивів незастосування до спірних правовідносин, в частині позовних вимог про розірвання Договору оренди, положень статті 773 Цивільного кодексу України, на які Банк посилався у позовній заяві як на нормативну підставу вимог про розірвання Договору оренди. Також позивач вважає, що місцевий господарський суд безпідставно прийняв до розгляду відзив ТОВ «МЕЛЕТІЯ» на позовну заяву.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Барсук М.А., судді - Шапран В.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/340/24, розгляд справи на 10.09.2024 року.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 року, у зв`язку з відпусткою суддів Кропивної Л.В. та Шапрана В.В., для розгляду справи №910/340/24 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/340/24.

У судовому засіданні 10.09.2024 року суддями Північного апеляційного господарського суду Барсук М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. заявлено про самовідвід по справі № 910/340/24, обґрунтовуючи його тим, що під час автоматизованого розподілу справи не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року заяву суддів Барсук М.А., Руденко М.А. та Пономаренко Є.Ю. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі № 910/340/24 задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 року сформовано для розгляду справи №910/340/24 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/340/24 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 23.10.2024 року.

22.10.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", надійшли додаткові пояснення.

23.10.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надійшло клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 року додаткові пояснення Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" у справі №910/340/24 залишено без розгляду, в судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2024 року.

26.11.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", надійшли додаткові пояснення.

26.11.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надійшло клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень.

В судовому засіданні 27.11.2024 року представники позивача надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представники відповідачів надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.12.2018 року між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор конкурсу), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" (замовник), Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" (АБ "Укргазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелетія" (інвестор) укладено Інвестиційний договір №050-13/і/196, відповідно до умов якого сторони здійснюють діяльність щодо проектування, облаштування, експлуатації об`єкта інвестування та вчинення інших дій, передбачених договором. (т.1, а.с. 29-36).

У розділі 1 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року зазначено, що договором є цей інвестиційний договір про облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі з додатками та змінами (в тому числі з тими, що будуть складені після підписання Договору Сторонами), належним чином підписаними представниками Сторін, скріпленими печатками (в разі наявності) та зареєстрованими Організатором конкурсу в установленому порядку, земельна ділянка для реалізації інвестиційного проекту - земельна ділянка орієнтовною площею 3,64 га, шо складається з Земельної ділянки-1 та Земельної ділянки-2, які розташовані за адресою вул. Михайла Грушевського. 36 у Печерському районі, на якій буде здійснюватись облаштування Об`єкта інвестування; Земельна ділянка-1 - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:033:0013, знаходиться у приватній власності Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" та має площу 19902,21 кв.м.; Земельна ділянка-2 - земельна ділянка, що має орієнтовну площу 1,65 га, обліковий код 82:033:0078 та знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва, Інформація щодо державної реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку з обліковим кодом 82:033:0078 в міському земельному кадастрі відсутня. Набуття Інвестором права власності або користування (оренди) Земельною ділянкою-2 на підставі Договору заборонено. Об`єкт інвестування - парк з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі. Орієнтовні техніко-економічні показники Об`єкта інвестування, зазначені у пункті 2.4 Договору. Тимчасова конструкція - конструкція функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, яка виготовляється з полегшених збірно-розбірних тимчасових конструкцій та встановлюється з урахуванням вимог до споруд відповідно до затвердженої Проектної документації або іншої документації, передбаченої законодавством України, без улаштування заглибленого фундаменту.

Відповідно до п. 4.2 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року інвестор розпочинає реалізацію інвестиційного проекту з моменту набрання чинності цим договором.

Строк облаштування об`єкта інвестування повинен бути не більше нормативного, що визначається затвердженою Проектною документацією або іншою документацією, передбаченою законодавством України, але не більше 2-х років з моменту набрання чинності договором (п. 4.8 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року).

Відповідно до п. 12.2 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року чинними і обов`язковими для виконання сторонами визнаються виключно ті зміни й доповнення, що здійснені за їх взаємною згодою уповноваженими особами сторін, оформлені в письмовій формі та скріплені підписами та печатками (за наявності) сторін, зареєстровані організатором конкурсу в установленому порядку.

Всі зміни, доповнення, додатки та додаткові угоди до договору, підписні сторонами, є його невід`ємними частинами (п. 12.3 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року).

29.01.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1, в якій сторони погодили, що строк облаштування об`єкта інвестування повинен бути не більше нормативного, що визначається затвердженою Проектною документацією або іншою документацією, передбаченою законодавством України, але не пізніше ніж до 31 серпня 2021 року. (т.1, а.с. 38-39).

22.11.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду №2, в якій сторони погодили, що строк облаштування об`єкта інвестування повинен бути не більше нормативного, що визначається затвердженою Проектною документацією або іншою документацією, передбаченою законодавством України, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року. (т.1, а.с. 40-41).

У п. 4.12 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року сторонами погоджено, що будівництво капітальних споруд та будь-яких об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці для реалізації інвестиційного проекту заборонено. Облаштування об`єкта інвестування (його складових) здійснюється шляхом встановлення виключно збірно-розбірних тимчасових конструкцій та елементів благоустрою.

Відповідно до п. 4.19 та п. 14.2 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року строк дії договору становить 15 років з моменту набрання ним чинності.

Згідно з п. 6.2.15 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року інвестор зобов`язаний здійснювати облаштування об`єкта інвестування шляхом встановлення виключно збірно-розбірних тимчасових конструкцій та елементів благоустрою. Інвестор зобов`язаний забезпечити технічну можливість демонтажу всіх складових частин об`єкта інвестування без завдання шкоди земельній ділянці.

Судом першої інстанції також встановлено, що протокольним рішенням від 20.04.2023 року №154/2023 постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об`єктів житлового, та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22,10.2007 року №1403, погоджено продовження строку облаштування Об`єкта інвестування до 31.12.2023 року.

Цим же протокольним рішенням Сторонам Інвестиційного договору доручено розробити та затвердити встановленим порядком Проектну документацію (коригування) та опрацювати відповідний проект Додаткової угоди до Інвестиційного договору від 10.12.2018 року №050-13/і/196.

23.01.2019 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелетія" (орендар) укладено Договір №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О., зареєстрований в реєстрі за №334, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендарю за плату на строк, передбачений умовами даного договору, в тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення і споруди спортивного клубу ВО "Завод Арсенал", загальною площею 536,3 кв.м., та земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:82:033:0013, площею 1,9902 га, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 36. (т.1, а.с. 45-54).

У п. 1.4 Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року вказано, що об`єкт оренди передається в користування з метою реалізації інвестиційного проекту відповідно до Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року строк оренди за цим договором - до 10.12.2033 року. У разі дострокового припинення інвестиційного договору, строк оренди за даним договором припиняється з дати припинення інвестиційного договору, з урахуванням п. 3.3 даного договору.

Згідно з п. 9.1 Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів відбитками печаток сторін та його нотаріального посвідчення і діє до 10.12.2033 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору.

Пунктами 6.3.17 та 6.3.18 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року №528/1189 передбачено, що Організатор конкурсу має право розірвати інвестиційний договір з інвестором у встановленому законом порядку, якщо інвестор порушує умови інвестиційного договору, зокрема порушує встановлені договором обсяги та строки фінансування, не виконує або виконує неналежним чином будь-які інші інвестиційні обов`язки.

У разі розірвання договору з інвестором організатор конкурсу вирішує питання про залучення нового інвестора, умови та обсяги компенсації попередньому інвестору понесених ним витрат на реалізацію інвестиційного проекту. Відшкодування витрат, понесених інвестором на реалізацію інвестиційного проекту, здійснюється новим інвестором відповідно до умов інвестиційного договору.

Згідно з п. 14.4 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року організатор конкурсу має право розірвати договір в односторонньому порядку у невиконання або неналежного виконання Інвестором зобов`язань, передбачених пунктами 6.2.3, 6.2.4, 6.2.6, 6.2.9, 6.2.10, 6.2.15, 6.2.23 пункту 6.2 Договору.

Пунктом 14.4.1 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року визначено, що у разі невиконання інвестором зобов`язань за договором питання розірвання договору за пропозицією Організатора конкурсу (якому такі пропозиції згідно з підпунктом 7.1.7 пункту 7.1 Договору може вносити Замовник) виноситься на розгляд Комісії.

Враховуючи зазначене вище нормативне регулювання спірних правовідносин, банк 31.10.2023 року звернувся до Організатора конкурсу з листом вих. №132/37962/2023, в якому повідомлялось про прийняття банком рішення про відмову у затвердженні змін до проектної документації "Облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі", з огляду на порушення строків реалізації інвестиційного проекту, та порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелетія" як Інвестором та Орендарем п. 6.2.15 Інвестиційного договору. (т.1, а.с. 111-113).

У вказаному листі банк також ставив перед організатором конкурсу питання внесення останнім пропозиції щодо розгляду на засіданні Комісії питання про розірвання Інвестиційного договору.

Також, відповідні листи було надіслано й іншим сторонам Інвестиційного договору.

Листом від 10.11.2023 року вих. № 050/13-4428 Організатор конкурсу повідомив, що засідання Комісії, заплановане на 09.11.2023 року не відбулося у зв`язку з відсутністю кворуму. (т.1, а.с. 128).

06.12.2023 року банк направив листи до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вих. №132/41622/2023 від 05.12.2023 року, т.1, 129-132), Комунального підприємства "Київське інвестиційне агентство" (вих. №132/41620/2023 від 05.12.2023 року, т.1, а.с. 135-138) та ТОВ "МЕЛЕТІЯ" (вих. №132/41619/2023 від 05.12.2023 року, т.1, а.с. 140-142), як сторонам Інвестиційного договору, з наступними умовами:

- провести у 7 (семи) денний термін з дня отримання листа банку засідання Комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Комісія) з розгляду питання щодо розірвання Інвестиційного договору;

- в разі не проведення засідання Комісії - в 7 (семи) денний термін з дня отримання листа Банку, попередити про намір банку достроково припинити дію Договору оренди №129/01-19/1-М від 23.01.2019 року, укладеного з ТОВ "МЕЛЕТІЯ" (далі - Договір оренди), та розірвати Інвестиційний договір, у зв`язку з порушенням Інвестором зобов`язань за Інвестиційним договором, при цьому до листа має бути додано відповідний проект договору/додаткової угоди про розірвання Інвестиційного договору з боку Банку;

- у разі не укладення між сторонами Інвестиційного договору відповідного договору/додаткової угоди про його розірвання, попередити про намір Банку розривати Інвестиційний договір у судовому порядку.

07.12.2023 року відбулося засідання Комісії за участю представників банку. За наслідком засідання Комісією не було прийнято рішення про розірвання Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року. (т.1, а.с. 150).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що всупереч положенням п.п. 4.12. та 6.2.15. Інвестиційного договору та п.п. 5.1.8. та 5.18. Договору оренди, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелетія" допущені істотні зміни Об`єкту оренди а саме:

1) на обох будівлях добудовано третій поверх;

2) в обох будівлях відбулися перепланування 1-го та 2-го поверхів. Споруди літ. "В", "В'" не були ідентифіковані на земельних ділянках;

3) відповідачем 2 порушено строки реалізації інвестиційного проекту.

Крім цього, у доповненнях підстав позову позивач вказував на те, що інша земельна ділянка, на якій реалізується інвестиційний проект, а саме Земельна ділянка-2 (земельна ділянка, що має орієнтовну площу 1,65 га, обліковий код 82:033:0078 та знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва, Інформація щодо державної реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку з обліковим кодом 82:033:0078 в міському земельному кадастрі відсутня) за час від дати укладення Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року була неодноразового поділена на інші земельні ділянки. Однак, до Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року не вносились будь-які зміни відносно цього. Позивач вважає, що такий поділ земельної ділянки №2 був проведений задля перешкоджання банку, як власника майна, у доступі до майна, обмеження під`їзду та заїзду, що може призвести до знецінення майна та неможливості виконання умов інвестиційного договору та договору оренди. (т.2, а.с. 201-206).

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову, відповідачі зазначили, що позивач помилково ототожнює об`єкт інвестування та об`єкт оренди, оскільки до складових об`єкту інвестування за інвестиційним договором не входять нежилі приміщення та споруди ВО "Завод Арсенал". Крім того, інвестиційний договір не містить жодних посилань на частину об`єкта оренди - нежитлові приміщення і споруди, а лише є посилання на земельну ділянку. Тобто, нежитлові приміщення і споруди не є частиною інвестиційного договору. Проведення будь-яких робіт відносно нежитлових приміщень і споруд не може вважатися порушенням умов інвестиційного договору. Також, відповідач 2 зауважив, що здійснений ним ремонт у приміщеннях є нічим іншим як поліпшеннями, відносно яких не було жодних заперечень зі сторони позивача у момент їх здійснення відповідачем 2. Крім того, відповідач 2 вказав на недобросовісну поведінку позивача.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на установлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог 11 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність").

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі № 916/4644/15.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на установлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це установлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України також передбачають, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

У постанові від 11.02.2020 року у справі № 910/15004/18 Верховний Суд вказав, що істотність порушення договору визначається за об`єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, умовами Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року передбачено право орендодавця на одностороннє розірвання вказаного договору шляхом відмови від нього в разі невиконання або неналежного виконання орендарем своїх зобов`язань за договором (пункти 5.4.2, 5.4.5, 9.5, 10.2 Договору).

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 09.12.2020 року у справі № 199/3846/19, порушення орендарем зобов`язань за договором повинно бути істотним.

У частині другій статті 651 Цивільного кодексу України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом вказаною нормою.

При цьому, загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони договору напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду, та викладені зокрема у постановах від 07 серпня 2018 року у справі № 910/22259/17, від 10 грудня 2019 року у справі № 926/1557/18, від 21 січня 2020 року у справі № 920/221/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/185 та інших.

Отже, суд першої інстанції, виходячи з норм права та судової практики Верховного Суду, вірно зазначив, що поняття "істотності порушення договору" є оціночним, яке законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Отже, надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, а також її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Колегія суддів зазначає, що банк в якості підстав для розірвання №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року вказує на порушення орендарем п.п. 5.1.8 та 5.1.18 договору оренди.

У п. 5.1.8 Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 сторони погодили, що орендар зобов`язаний здійснювати проектування, облаштування, експлуатацію об`єкта оренди в межах інвестиційного проекту, відповідно до умов Інвестиційного договору та цього договору. Облаштування об`єкта оренди здійснюється шляхом встановлення виключно збірно-розбірних тимчасових конструкцій та елементів благоустрою та з технічною можливістю демонтажу всіх складових частин об`єкта інвестування за інвестиційним проектом без завдання шкоди зовнішньому і внутрішньому вигляду об`єкта оренди відповідно до цього договору, а також нести витрати по утриманню об`єкта оренди.

Крім того, відповідно до п. 5.1.18 Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 орендар зобов`язаний не здійснювати не передбачені інвестиційним проектом, відповідно до умов інвестиційного договору, перепланування, реконструкції і поліпшення об`єкта оренди, без письмової згоди орендодавця, а також не дозволяти третім особам вчиняти такі дії. Будівництво капітальних споруд та будь-яких об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці, що є об`єктом оренди за цим договором, заборонено.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні акти огляду майна від 06.09.2021 року, від 06.01.2022 року та від 10.04.2023 року. (т.1, а.с. 87-92).

Зі змісту Акту огляду нерухомого майна від 06.09.2021 року, який складено ОСОБА_1 , начальником відділу операцій з майном управління реалізації майна департаменту врегулювання боргових зобов`язань був проведений огляд наступного нерухомого майна, що належить АБ "Укргазбанк" на праві власності: нерухоме майно - нежилі приміщення та споруди спортивного клубу ВО "Завод Арсенал" загальною площею 536,30 кв, м, в тому числі: роздягальня літ. А. загальною площею 163,3 кв.м., роздягальня з коментаторською літ. Б. загальною площею 153,4 кв.м., підсобні приміщення в літ. В, загальною площею 175,1 кв.м., підсобні приміщення загальною площею 44,5 кв.м., крім того споруди: асфальтний майданчик, тенісний майданчик, футбольне поле, баскетбольний майданчик, трибуни та комунікації літ. В', що знаходиться у м. Київ, по вулиці Грушевського, будинок 36; земельна ділянка площею 1,9902 га, на якій знаходиться нерухоме майно, розташована у м. Київ, по вулиці Грушевського, будинок 36. За результатами огляду встановлено:

1) роздягальня літ. А. загальною площею 163,3 кв.м. - добудований третій поверх (згідно технічної документації будівля двоповерхова);

2) роздягальня з коментаторською літ. Б. загальною площею 153,4 кв.м. - добудований третій поверх (згідно технічної документації будівля двоповерхова);

3) підсобні приміщення в літ. В загальною площею 175,1 кв.м., підсобні приміщення загальною площею 44,5 кв.м. на земельній ділянці площею 1,9902 га, розташованій у м. Київ, по вулиці Грушевського, будинок 36, відсутні;

4) на території вищевказаної земельної ділянки частково розташовані тенісні корти ангарного типу з фундаментом;

5) футбольне поле, трибуни знаходяться в процесі реконструкції;

6) асфальтний майданчик, тенісний майданчик, баскетбольний майданчик, комунікації візуально ідентифікувати неможливо.

Також, в Акті огляду нерухомого майна від 06.01.2022 року встановлено, що приміщення літ. В та В' ідентифіковані не були, а в іншому Акті огляду нерухомого майна від 06.01.2022 року встановлено, що у нерухомому майні літ. А було проведено перепланування на 1 та 2 поверхах та добудовано 3 поверх. Також, ще в одному Акті огляду нерухомого майна від 06.01.2022 року встановлено що в нерухомому майні літ. Б так само було проведено перепланування на 1 та 2 поверхах та добудовано 3 поверх.

Крім того, в Акті огляду нерухомого майна від 10.04.2023 року, який складено ОСОБА_1, начальником відділу операцій з майном управління реалізації майна департаменту врегулювання боргових зобов`язань, встановлено, що був проведений огляд наступного нерухомого майна, що належить АБ "Укргазбанк" на праві власності: нерухоме майно - нежилі приміщення та споруди спортивного клубу ВО "Завод Арсенал" загальною площею 536,30 кв. м., в тому числі: роздягальня літ. А. загальною площею 163,3 кв.м., роздягальня з коментаторською літ. Б. загальною площею 153,4 кв.м., підсобні приміщення в літ. В загальною площею 175,1 кв.м., підсобні приміщення загального площею 44,5 кв.м., крім того споруди: асфальтний майданчик, тенісний майданчик, футбольне поле, баскетбольний майданчик, трибуни та комунікації літ.В', що знаходиться у м. Київ, по вулиці Грушевського, будинок 36; земельна ділянка площею 1,9902 га, на якій знаходиться нерухоме майно, розташована у м. Київ, по вулиці Грушевського, будинок 36. За результатами огляду встановлено:

1) роздягальня літ. А. загальною площею 163,3 кв.м. - добудований третій поверх (згідно технічної документації будівля двоповерхова);

2) роздягальня з коментаторською літ. Б. загальною площею 153,4 кв.м. - добудований третій поверх (згідно технічної документації будівля двоповерхова);

3) підсобні приміщення в літ. В загальною площею 175,1 кв.м., підсобні приміщення загальною площею 44,5 кв.м. на земельній ділянці площею 1,9902 га, розташованій у м. Київ, по вулиці Грушевського, будинок 36, відсутні;

4) на території вищевказаної земельної ділянки частково розташовані тенісні корти ангарного типу з фундаментом та приблизно 50 сантиметрів кута будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 5;

5) трибуни знаходяться в процесі реконструкції;

6) асфальтний майданчик, тенісний майданчик, баскетбольний майданчик, комунікації візуально ідентифікувати неможливо.

7) на дату огляду будівельні роботи не проводились.

Водночас, відповідно до п. 1.4 Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року, об`єкт оренди передається в користування з метою реалізації інвестиційного проекту відповідно до Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1.4 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів, інвестиційний договір - угода, що укладається з переможцем конкурсу про інвестування та здійснення будівництва, реконструкції тощо об`єктів інвестування на умовах проведення інвестиційного конкурсу.

Згідно з п. 1.11. Інвестиційного договору об`єктом інвестування є парк з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі.

Пунктом 1.10. Інвестиційного договору передбачено, що парк з об`єктами спортивної інфраструктури - сукупність складових об`єкта інвестування згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Інвестиційного договору, розташованих на земельній ділянці для реалізації інвестиційного проекту.

Також, пунктом 2.3 Інвестиційного договору передбачено, що складові частини Об`єкта інвестування - основні об`єкти: - тимчасові конструкції (зблоковані); - спортивні майданчики; - елементи благоустрою.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, метою укладення Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року є саме реалізація сторонами інвестиційного проекту відповідно до Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року.

Колегія суддів зазначає, що нежилі приміщення і споруди спортивного клубу ВО «Завод Арсенал» не є Об`єктом інвестування за умовами Інвестиційного договору та на них не розповсюджуються вимоги щодо Облаштування Об`єкту інвестування, зокрема, пункт 4.12 та підпункт 6.2.15 Інвестиційного договору.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано встановив, що вчинені вищевказані дії (на обох будівлях добудовано третій поверх; в обох будівлях відбулися перепланування 1-го та 2-го поверхів, споруди літ. "В", "В'" не були ідентифіковані на земельних ділянках) не є істотним порушенням умов Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року, оскільки метою вказаного договору є реалізація інвестиційного проекту, а вчинення вищевказаних дій не позбавляє сторін як Договору №129/01-19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року, так і Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року того, на що вони розраховували при укладенні договору оренди - реалізація інвестиційного проекту.

Також колегія суддів звертає увагу, що на підставі підпунктів 1.5.1, 1.5.2 та пункту 1.5 Інвестиційного договору земельна ділянка, на якій здійснюється облаштування об`єкта інвестування, орієнтовною площею 3,64 га, складається з:

- земельної ділянки-1 - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:033:0013, яка знаходиться у приватній власності Позивача) та має площу 19902,21 кв. м.;

- земельної ділянки-2 - земельна ділянка, що має орієнтовну площу 1,65 га, обліковий код 82:033:0078 та знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва. Набуття інвестором права власності або користування (оренди) земельною ділянкою-2 на підставі інвестиційного договору заборонено.

Умовами пункту 4.14 Інвестиційного договору передбачено, що після набрання чинності Інвестиційним договором Інвестор та Позивач вчиняють всі необхідні дії для укладення договору оренди земельної ділянки-1.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, 23.01.2019 року між Позивачем та Інвестором укладено Договір оренди № 129/01-19/1-М, об`єктом якого є не тільки земельна ділянка-1, а й нежилі приміщення і споруди спортивного клубу ВО «Завод Арсенал», загальною площею 536,3 кв. м.

У зв`язку з тим, що пункт 4.14 Інвестиційного договору встановлює обов`язок для укладення договору оренди виключно щодо земельної ділянки-1, Договір оренди в частині нежилих приміщень і споруд спортивного клубу ВО «Завод Арсенал» не є похідним від Інвестиційного договору.

Вказане в котрий раз підтверджує те, що умови Інвестиційного договору не поширюються на нежилі приміщення і споруди спортивного клубу ВО «Завод Арсенал».

Відтак, колегія суддів зазначає, що позивач жодним чином не вказує та не обґрунтовує належними та допустимими доказами істотності порушення договору оренди, наявності обставин, які свідчать про те, що у зв`язку з вищевказаними діями (на обох будівлях добудовано третій поверх; в обох будівлях відбулися перепланування 1-го та 2-го поверхів, споруди літ. "В", "В'" не були ідентифіковані на земельних ділянках) позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а також не вказує про завдання позивачу будь-якої шкоди, в тому числі упущеної вигоди.

Також, підставою для розірвання Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року позивач визначає порушення п.п. 4.12. та 6.2.15. Інвестиційного договору та зазначає, що:

1) на обох будівлях добудовано третій поверх;

2) в обох будівлях відбулися перепланування 1-го та 2-го поверхів. Споруди літ. "В", "В'" не були ідентифіковані на земельних ділянках. Крім того, відповідачем 2 порушено строки реалізації інвестиційного проекту.

Також, у доповненнях підстав позову позивач вказав на те, що інша земельна ділянка, на якій реалізується інвестиційний проект, а саме Земельна ділянка-2 (земельна ділянка, що має орієнтовну площу 1,65 га, обліковий код 82:033:0078 та знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва, Інформація щодо державної реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку з обліковим кодом 82:033:0078 в міському земельному кадастрі відсутня) за час від дати укладення Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року була неодноразового поділена на інші земельні ділянки.

Однак, до Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року не вносились будь-які зміни відносно цього. Позивач вважає, що такий поділ земельної ділянки №2 був проведений задля перешкоджання банку, як власника майна, у доступі до майна, обмеження під`їзду та заїзду, що може призвести до знецінення майна та неможливості виконання умов інвестиційного договору та договору оренди.

Колегія суддів зазначає, що у п. 4.12 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року сторонами погоджено, що будівництво капітальних споруд та будь-яких об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці для реалізації інвестиційного проекту заборонено. Облаштування об`єкта інвестування (його складових) здійснюється шляхом встановлення виключно збірно-розбірних тимчасових конструкцій та елементів благоустрою.

Згідно з п. 6.2.15 Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року інвестор зобов`язаний здійснювати облаштування об`єкта інвестування шляхом встановлення виключно збірно-розбірних тимчасових конструкцій та елементів благоустрою. Інвестор зобов`язаний забезпечити технічну можливість демонтажу всіх складових частин об`єкта інвестування без завдання шкоди земельній ділянці.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивач навмисно ототожнює Об`єкт інвестування (тимчасові конструкції, спортивні майданчики, елементи благоустрою) з Об`єктом договору оренди (земельна ділянка-1, нежилі приміщення та споруди спортивного клубу ВО «Завод Арсенал»), намагається застосувати умови Інвестиційного договору, які не розповсюджуються на об`єкти спортивного клубу ВО «Завод Арсенал» та прагне безпідставно розірвати Інвестиційний договір.

Втім, колегія суддів зазначає, що обставин, які свідчать про істотне порушення відповідачем 2 умов інвестиційного договору, позивачем суду не наведено взагалі, а дії, вчинені відповідачем 2 (на обох будівлях добудовано третій поверх; в обох будівлях відбулися перепланування 1-го та 2-го поверхів. Споруди літ. "В", "В'" не були ідентифіковані на земельних ділянках), не є порушенням основних зобов`язань відповідача 2 за Інвестиційним договором №050-13/і/196 від 10.12.2018 року та не позбавляють позивача значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору, не завдають позивачу будь-якої шкоди, в тому числі упущеної вигоди.

Також, колегія суддів зазначає, що строк облаштування об`єкта інвестування повинен бути не більше нормативного, що визначається затвердженою Проектною документацією або іншою документацією, передбаченою законодавством України, але не більше 2-х років з моменту набрання чинності договором (п. 4.8 Інвестиційного договору від 10.12.2018 № 050-13/і/196).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 8.2.4 Інвестиційного договору, позивач зобов`язується розглянути та затвердити надану Інвестором на затвердження Проектну документацію або іншу документацію, передбаченої законодавством України, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня її отримання або в цей же строк повернути її Інвестору для доопрацювання з одночасним наданням письмових обґрунтованих зауважень до складу та змісту Проектної документації або іншої документації, передбаченої законодавством України.

Проєктна документація за проєктом була затверджена наказом Замовника від 15.11.2019 року № 78-ДО та погоджена листом позивача від 27.11.2019 року № 110/37178/2019. (т.1, а.с. 218).

Пунктом 4.11 Інвестиційного договору передбачено, що на підставі затвердженої проектної документації або іншої документації, передбаченої законодавством України, протягом 30 днів з моменту затвердження проектної документації або іншої документації, передбаченої законодавством України, Сторони визначають графік реалізації Інвестиційного проекту шляхом підписання додаткової угоди до Інвестиційного договору, яка буде його невід`ємною частиною.

22.05.2020 року Департамент економіки та інвестицій отримав супровідний лист з додатками від ТОВ «Мелетія», за результатом розгляду якого Організатор конкурсу надав Інвестору свої зауваження (лист № 050/13-4069 від 23.06.2020 року, т.1, зворот а.с. 219-220) до розробленого графіку реалізації Інвестиційного проєкту та просив терміново: направити Департаменту економіки та інвестицій уточнений/скоригований графік виконання робіт реалізації Інвестиційного проекту до Інвестиційного договору, сплатити пеню, передбачену пунктом 9.7 Інвестиційного договору. Відповідно до абзацу 11 пункту 1.4 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів, постійно діючим колегіальним органом, який створюється для організації, підготовки та проведення конкурсу є Комісія.

17.11.2020 року Комісією прийнято рішення погодити подовження строку облаштування об`єкта інвестування за інвестиційним договором до 31.08.2021 року та доручити Організатору конкурсу спільно з Замовником, Інвестором та позивачем укласти додаткову угоду до Інвестиційного договору. (т.1, а.с. 221).

На виконання вказаного рішення Комісії, додаткову угоду № 1 до Інвестиційного договору укладено 29.01.2021 року та підписано, зокрема, Позивачем. (т.1, а.с. 38-39).

Відповідно до витягу з протоколу № 141/2021, 02.06.2021 року Комісією прийнято рішення погодити внесення змін до проєктної документації за Інвестиційним проєктом в частині розміщення майданчику для тимчасового паркування автомобілів, про що 10.06.2021 року Департамент економіки та інвестицій повідомив Позивача листом № 050/13-3243. (т.1, а.с. 221-222).

Відповідно до витягу з протоколу № 144/2021, 01.09.2021 року Комісією прийнято рішення, зокрема, погодити подовження строку облаштування об`єкта інвестування за інвестиційним договором до 31.12.2021 року. (т.1, а.с. 222).

На виконання рішення Комісії між Організатором конкурсу, Замовником, Інвестором та позивачем укладено додаткову угоду від 22.11.2021 року № 2 до Інвестиційного договору. (т.1, а.с. 40-41).

Відповідно до витягу з протоколу № 149/2022, 08.02.2022 року Комісією прийнято рішення погодити подовження строку облаштування об`єкта інвестування за інвестиційним договором до 30.06.2022 року. (т.1, зворот а.с. 222).

17.06.2022 року Департамент економіки та інвестицій отримав лист № 15 від 03.06.2022 року від Інвестора, в якому останній повідомив про призупинення господарської діяльності, а також діяльності інших підприємств, які залучені до робіт для виконання інвестиційного договору та інформував про готовність до виконання своїх зобов`язань за інвестиційним договором, а також необхідність подовження строку реалізації інвестиційного проєкту на 1 (один) рік після закінчення воєнного стану. (т.1, а.с. 224).

10.04.2023 року Департамент економіки та інвестицій направив для опрацювання та підписання позивачу підписаний зі сторони Організатора конкурсу, Замовника та Інвестора проєкт додаткової угоди та копію протоколу від 08.02.2022 року № 149/2022. (т.1, зворот а.с. 224).

Поряд з цим, Департамент економіки та інвестицій повідомив, що 10.03.2023 року листом № 050/30-141 звернувся Замовник та повідомив про звернення Інвестора з проханням подовження терміну облаштування об`єкта інвестування до 31.12.2023 року. (т.1, а.с. 225).

Своїм листом від 19.04.2023 року № 110/14367/2023 позивач повідомив Департаменту економіки та інвестицій, що надані Інвестором техніко-економічні показники погоджував та просив Інвестора надати позивачу відповідний наказ Замовника, яким затверджено зазначені зміни техніко-економічних показників до Проектної документації. (т.1, зворот а.с. 225).

Колегія суддів звертає увагу, що позивач у вищезазначеному листі самостійно зазначає: «Враховуючи, вищезазначене та з метою належного виконання умов Інвестиційного договору, позивач пропонує розробити та підписати відповідну додаткову угоду до Інвестиційного договору поточною датою (на момент направлення листа 19.04.2023 року) та з терміном виконання робіт до кінця поточного року, тобто до 31.12.2023 року, з відповідними змінами до рішення постійно діючої Комісії (протокол від 08.02.2022 року № 149/2022) при умові отримання від всіх сторін Інвестиційного договору підтверджуючих документів про внесення змін до техніко-економічних показників до Проектної документації…».

Відповідно до протоколу № 154/2023, 20.04.2023 року Комісією прийнято рішення погодити внесення змін до рішення Комісії від 08.02.2022 року в частині подовження строку облаштування об`єкта інвестування до 31.12.2023 року, а також доручено Департаменту економіки та інвестицій звернутися до Інвестора та Замовника стосовно надання ними розробленої та затвердженої Замовником в установленному порядку проєктної документації (коригування) до позивача та після надання її останньому розробити відповідний проєкт додаткової угоди. (т.1, а.с. 226).

На виконання рішення Комісії, 01.06.2023 року Департамент економіки та інвестицій звернувся листом до Інвестора та Замовника, в якому повідомляв про прийняті 20.04.2023 року на засіданні Комісії рішення та просив терміново надати до позивача затверджену скориговану проєктну документацію за проєктом «Облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі», про що поінформувати Департамент економіки та інвестицій. (т.1, зворот а.с. 223).

14.09.2023 року Департамент економіки та інвестицій отримав від Інвестора лист № 14/09-1, в якому останній повідомив, що ним було підготовлено проєктну документацію (коригування), яка передана на погодження та затвердження до позивача супровідним листом за вих. № 16/06-1 від 16.06.2023 року, а також Інвестор зазначив, що він направив позивачу копії наказу Замовника від 04.08.2023 року № 31-ОД та техніко економічних показників по облаштуванню парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 у Печерському районі». Окрім того, Інвестор проінформував Департамент економіки та інвестицій про те, що станом на 14.09.2023 року жодні відповіді щодо подальшого розгляду та затвердження Проектної документації, та будь-які зауваження до неї від Позивача не надходили. (т.1, а.с. 224).

05.10.2023 року Замовник своїм листом № 050/30-518 повідомив Департаменту економіки та інвестицій про те, що 02.10.2023 року він направляв позивачу з приводу надання останнім інформації щодо розгляду та затвердження проєктної документації, проте, станом на 03.10.2023 року вказана інформація до Замовника не надходила. (т.1, а.с. 231).

07.11.2023 року Київська міська державна адміністрація отримала лист від Позивача (вих. № 132/37962/2023 від 31.10.2023 року, т.1, а.с. 111-113), в якому останній повідомив про те, що ним прийнято рішення про відмову у затвердженні змін до проєктної документації в частині розміщення майданчика для тимчасового паркування автомобілів, з врахуванням внесених коригувань Інвестора до проектної документації на вимогу Замовника, які були прийняті на засіданні постійно діючої Комісії (витяг протоколу від 02.06.2021 № 141/2021 року, т.1, а.с. 221-222) та були затверджені наказом Замовника від 04.08.2023 року № 31-ОД. Окрім того, у вказаному листі позивач зазначив про те, що питання розробки проєкту додаткової угоди за результатами прийнятого рішення Комісією від 20.04.2023 року (протокол № 154/2023) не є актуальним на даний час для позивача.

Отже, на початку 2023 року позивач пропонує розробити та підписати відповідну додаткову угоду до Інвестиційного договору поточною датою та з терміном виконання робіт до кінця поточного року, тобто до 31.12.2023 року, з відповідними змінами до рішення постійно діючої Комісії, а вже наприкінці 2023 року запевняє, що питання розробки проєкту додаткової угоди за результатами прийнятого рішення Комісією від 20.04.2023 року не є актуальним на даний час для позивача.

Колегія суддів вважає, що позивач діє всупереч своїй попередній поведінці чим порушує доктрину venire contra factum proprium

Також колегія суддів зазначає, що 13.07.2023 року Київська міська державна адміністрація отримала від позивача лист від 10.07.2023 № 110/25530/2023, в якому останній запропонував місту викупити його майно, а саме: нежитлові приміщення і споруди клубу ВО «Завод Арсенал», загальною площею 536,3 кв.м., та земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:033:0013, загальною площею 1,9902 га), яке знаходиться на вул. Грушевського, 36 у Печерському районі, а також зазначив: «Продаж майна, враховуючи суто комерційне цільове призначення земельної ділянки, з високою вірогідністю призведе до унеможливлення вдалого та своєчасного завершення фактично соціального Інвестиційного проекту, а саме облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури». (т.1, а.с. 232).

02.11.2023 року Київською міською радою прийнято рішення за № 7279/7320 «Про звернення Київської міської ради до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» щодо недопущення можливого продажу земельних ділянок».

Отже, дослідивши вище вказані листі, а також Додаткову угоду № 1 від 29.01.2021 року, Додаткову угоду № 2 від 22.11.2021 року та Протокольне рішення від 20.04.2023 року №154/2023 постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об`єктів житлового, та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22,10.2007 року № 1403, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прострочення виконання відповідачем 2 зобов`язання за інвестиційним договором в даному випадку не є істотним порушенням, так як не є значним, тривалим, не завдало позивачу шкоди (збитків), не позбавило позивача значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору.

Також, колегія суддів звертає увагу, що присвоєння земельній ділянці з обліковим кодом 82:033:0078 кадастрового(их) номера(ів) або поділ її на декілька земельних ділянок не свідчить про заміну земельної ділянки, оскільки з матеріалів справи вбачається, що фактично всі 5 земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:82:033:0042, 8000000000:82:033:0021, 8000000000:82:033:0050, 8000000000:82:033:0051, 8000000000:82:033:0054 утворюють земельну ділянку з обліковим кодом 82:033:0078, перебувають в комунальній власності територіальної громади міста Києва та не передавалися у встановленому законодавством порядку у власність іншим особам.

Таким чином, присвоєння кадастрового(их) номера(ів) або поділ її на декілька земельних ділянок не впливає на реалізацію Інвестиційного проєкту, на обсяг прав та обов`язків Сторін Інвестиційного договору та не позбавляє останніх того, що Облаштування Об`єкту інвестування буде здійснено на земельній ділянці з обліковим кодом 82:033:0078.

Колегія суддів вважає, що вказане також в повному обсязі спростовує доводи позивача про нібито самовільно зайняті земельні ділянки, оскільки умовами Інвестиційного конкурсу та Інвестиційного договору Інвестору надано право здійснювати Облаштування Об`єкту інвестування на земельній ділянці з обліковим кодом 82:033:0078.

Крім того колегія суддів зазначає, що позивач помилково вважає, що поділ земельної ділянки з обліковим кодом 82:033:0078, яка йому не належить, здійснено недобросовісно та без отримання погодження з ПАТ «УКРГАЗБАНК», оскільки в силу пункту «а» частини 1 статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади міста.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що поділ земельної ділянки 2 (відмінної від спірної земельної ділянки, належної позивачу), на якій реалізовується інвестиційний проект, без повідомлення про це позивача та без внесення відповідних змін до інвестиційного договору, не вказує про істотне порушення умов Інвестиційного договору № 050-13/і/196 від 10.12.2018 року та не є підставою для його розірвання в судовому порядку.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу що позивач в апеляційній скарзі не наводить жодного аргументу щодо причин неможливості завершення Інвестиційного проєкту у зв`язку з поділом земельної ділянки з обліковим кодом 82:033:0078.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 6.3.17 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів, організатор конкурсу має право розірвати інвестиційний договір з інвестором у встановленому законом порядку, якщо інвестор порушує умови інвестиційного договору, зокрема порушує встановлені договором обсяги та строки фінансування, не виконує або виконує неналежним чином будь-які інші інвестиційні обов`язки.

Пунктом 14.4 Інвестиційного договору передбачено, що Організатор конкурсу має право розірвати Інвестиційний договір в односторонньому порядку у разі невиконання або неналежного виконання Інвестором зобов`язань, передбачених підпунктами 6.2.3, 6.2.4, 6.2.6, 6.2.9, 6.2.10, 6.2.15, 6.2.23 пункту 6.2 Інвестиційного договору.

У разі невиконання Інвестором зобов`язань за Інвестиційним договором питання розірвання договору за пропозицією Організатора конкурсу (якому такі пропозиції згідно з підпунктом 7.1.7 пункту 7.1 Інвестиційного договору може вносити Замовник) виноситься на розгляд Комісії (підпункт 14.4.1 Інвестиційного договору).

В той же час, колегія суддів зазначає, що з умов Інвестиційного договору вбачається, що Організатором конкурсу є Департамент економіки та інвестицій, а Замовником - КП «Київське інвестиційне агентство».

Тобто, позивач не наділений правом ініціювати дострокове розірвання Інвестиційного договору.

Також скаржник зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосована норма матеріального права (частина 2 статті 651 та стаття 773 Цивільного кодексу України), посилаючись на практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 02.12.2020 року у справі № 910/5446/19 та у постанові від 04.07.2023 року у справі № 910/5528/22.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у справі № 910/5446/19 були вимоги про розірвання договору оренди та виселення, натомість предметом спору у даній справі № 910/340/24 є вимоги про розірвання Інвестиційного договору, розірвання Договору оренди нежитлових приміщень та земельної ділянки та усунення перешкод у здійсненні позивачем права володіння та розпорядження нерухомим майном шляхом виселення, тобто позовні вимоги Банку у даному спорі стосуються не окремого договору оренди та виселення, який укладений між Банком та ТОВ "Мелетія", а й Інвестиційного договору від 10.12.2018 року № 050-13/і/169, який укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА), КП виконавчого органу КМР (КМДА) "Київське інвестиційне агентство", ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Мелетія, для досягнення спільної мети сторін договору, адже основним способом реалізації інвестицій є інвестиційна діяльність, яка полягає у практичних організованих діях відповідних суб`єктів з метою знаходження інвестиційних ресурсів (майнових та інтелектуальних цінностей), виборі об`єктів підприємницької та інших видів діяльності і вкладення в ці об`єкти зазначених ресурсів для отримання прибутку (доходу) або досягнення певного соціального ефекту.

Відтак, встановивши наявність підстав для відмови у розірванні Інвестиційного договору, не можуть бути задоволені і інші вимоги про розірвання Договору оренди та виселення, зважаючи на те, що сторонами Інвестиційного договору є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) (Організатор конкурсу), КП виконавчого органу КМР (КМДА) "Київське інвестиційне агентство" (Замовник), ПАТ АБ "Укргазбанк" Банк) та ТОВ "Мелетія" (Інвестор), а поняття інвестиційного проекту, згідно пункту 1.7. Інвестиційного договору включає сукупність організаційних, фінансових та технічних заходів, які здійснюються Сторонами за Договором та спрямовані на Облаштування Об`єкта інвестування та здійснення інших дій, передбачених Договором та Умовами інвестиційного конкурсу.

Також, колегія суддів зазначає, що справа № 910/5528/22 та дана справа № 910/340/24 є відмінними за предметом спору, змістом позовних вимог, фактичними обставинами та доказами, які досліджувалися судами, а також має місце різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Що стосується позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні банком права володіння та розпорядження нерухомим майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелетія" з нежилих приміщень і споруд спортивного клубу ВО "Завод Арсенал", загальною площею 536,3 кв.м., та земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:033:0013, площею 1,9902 га, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 36, то такі вимоги судом першої інстанції правомірно відхилені, адже підстави користування відповідачем 2 вказаним нерухомим майном не припинили своє існування (відсутні підстави для розірвання Інвестиційного договору №050-13/і/196 від 10.12.2018 року та Договору №129/01- 19/1-М оренди нежилих приміщень та земельної ділянки від 23.01.2019 року).

Щодо доводів скаржника, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме: прийнято до розгляду відзив на позов ТОВ "Мелетія" після закінчення строків для подання такого відзиву та після закриття підготовчого засідання прийняття та долучення до матеріалів справи клопотання ТОВ "Мелетія" про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копія Акту № 22 від 28.03.2024 року, Висновку Торгово-промислової палати України № 936/1.5-7.1 від 16.04.2024 року, а також письмових пояснень ТОВ "Мелетія", до яких долучено нові письмові докази, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач 2 у клопотанні про долучення документів до матеріалів справи обґрунтував причини не подання Товариством на стадії підготовчого провадження у справі документів, та просив суд поновити строк для подання додаткових доказів, а саме: Акту комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 22 від 28.03.2024 року та Висновку про істотну зміну обставини № 936/1.5-7.1 від 16.04.2024 року (ТПП), які визнані судом поважними та долучені до матеріалів справи.

Водночас, відповідач 2 в клопотанні зазначив, що 27.03.2024 року Господарським судом міста Києва закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.04.2024 року. У свою чергу, 28.03.2024 року Комісією з обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації проведено обстеження території Стадіону заводу "Арсенал" з об`єктами спортивної інфраструктури та складено відповідний Акт № 22 комісійного обстеження об`єкта.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

В той же час, колегія суддів зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України у п 4. ч. 8 ст. 80 зазначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи те, що відповідачем 2 отримано додаткові докази по справі лише 28.03.2024 року та 16.04.2024 року, ТОВ «МЕЛЕТІЯ» просило суд першої інстанції поновити строк для надання додаткових доказів у справі, що не були залучені до відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив та залучити до матеріалів справи такі докази, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено клопотання ТОВ "Мелетія" та долучено до матеріалів справи додаткові докази.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі не було надано суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року з мотивів викладених в апеляційній скарзі, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/340/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі № 910/340/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/340/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.11.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир