Постанова

від 02.12.2024 по справі 911/2395/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа№ 911/2395/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024

у справі № 911/2395/24(суддя - Ейвазова А.Р.)

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Конча-Заспа Делюкс"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності,

Відповідно до ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Конча-Заспа Делюкс» (далі - відповідач, ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс) про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» земельні ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239га, які розташовані в межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області та скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239га, які розташовані в межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2024 повернуто позовну заяву та додані до неї документи прокурору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 30.09.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024 у справі № 911/2395/24, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024 у справі № 911/2395/24, в справу № 911/2395/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що громадянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на спірні земельні ділянки на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 30.09.2010 № 4062 свідчать додані до позовної заяви державні акти про право власності на земельні ділянки серії ЯЛ Nє 393943 та серії ЯЛ Nє 393938 від 11.11.2010, в яких зазначено відповідні відомості.

Прокурор звертає увагу суду, що достатнім є факт передачі на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 30.09.2010 № 4062 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0958 та 3222487000:03:001:0953.

Скаржник вказує, що підставою об?єднання позовних вимог у позовній заяві у даній справі є їх пов?язаність підставою виникнення спірних правовідносин у зв?язку винесенням Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області розпорядження від 30.09.2010 № 4062.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2395/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024 у справі № 911/2395/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

16.10.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/2395/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 поновлено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського Київської області від 16.09.2024 № 911/2395/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024 у справі № 911/2395/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024 у справі № 911/2395/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 21.10.2024 по 26.10.2024 перебував у відряджені, а з 27.10.2024 по 22.11.2024 перебував у відпустці.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, прокурор звернувся з позовними вимогами про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» земельні ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239га, які розташовані в межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області та скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239га, які розташовані в межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення та уповноважений орган не приймав рішень щодо їх вилучення із постійного користування Державного підприємства «Спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Київоблагроліс», тому вибуття їх з володіння та передача у власність інших осіб, відбулась з порушенням чинного законодавства.

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Як визначено п.1 ч.2 ст.173 ГПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Отже, необхідною передумовою для об`єднання позивачем декількох позовних вимог в одній позовній заяві, є: пов`язаність між собою таких вимог підставою виникнення або поданими доказами.

З позовної зави вбачається, що прокурором об`єднано в одній позовній заяві як вимоги, пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, так і ті, що не пов`язані між собою.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що прокурор фактично заявляє 4 позовні вимоги, при цьому, пов`язаними підставою виникнення або поданими доказами між собою є лише деякі з них, що можуть бути об`єднані за цим принципом (підстава виникнення або/та подані докази) у дві такі групи:

- вимоги витребування (перша вимога) та скасування (третя вимога) державної реєстрації, що стосуються нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2га, яка розташована в межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - перша група);

- вимоги витребування (друга вимога) та скасування державної реєстрації (четверта вимога), що стосуються нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239га, яка розташована в межах Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - друга група).

Підставою виникнення вимог першої групи, як вбачається з поданої позовної заяви, є належність держави права власності на таке майно - земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2га та передачу її у володіння спеціалізованому державному підприємству, вибуття саме цієї земельної ділянки з володіння власника поза його волею шляхом надання її у власність ОСОБА_2 , яка відчужила її ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», що у подальшому відчужило її відповідачу - ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» та перебування такого майна у незаконному володінні відповідача.

Підставою виникнення вимог другої групи, як вбачається з поданої позовної заяви, є належність державі права власності на таке майно - земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239га та передача її у володіння державного спеціалізованого підприємства, вибуття саме цієї земельної ділянки з володіння власника поза його волею шляхом надання її у власність ОСОБА_3 , яка відчужила її ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», що у подальшому відчужило її відповідачу - ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» та перебування такого майна у незаконному володінні відповідача.

У підтвердження відповідних юридичних фактів для кожної групи вимог прокурор надає докази, які не є повністю тотожними. При цьому, дослідження доказів, наданих на підтвердження фактів, що є підставою першої групи вимог, не має значення для розгляду вимог другої групи, а дослідження частини доказів, наданих на підтвердження фактів, визначених як підстава позову другої групи вимог, не має значення для розгляду вимог першої групи, що свідчить про те, що відповідні вимоги не є пов`язаними.

Так, у підтвердження вимог першої групи, що стосується спірного нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2га - витребування її та скасування державної реєстрації такої земельної ділянки - надані наступні докази: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №393938 від 11.11.2010; план меж земельної ділянки; договір від 21.07.2011 №896 купівлі-продажу земельної ділянки; договір від 22.10.2019 №754 купівлі-продажу земельної ділянки; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.09.2024 №393214277; довідка від 30.07.2024 про оцінку вартості об`єкта нерухомості; лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» від 09.02.2022 №110 з доданням до такого листа викопіювання фрагменту з публічної кадастрової карти України саме щодо спірного об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953.

У підтвердження вимог другої групи, що стосується спірного нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239га - витребування її та скасування державної реєстрації такої земельної ділянки - надані наступні докази: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №393943 від 11.11.2010; план меж земельної ділянки; договір від 21.07.2011 №899 купівлі-продажу земельної ділянки; договір від 28.09.2018 №666 купівлі-продажу земельної ділянки; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.09.2024 №393217090; довідка від 30.07.2024 про оцінку вартості об`єкта нерухомості- відповідної земельної ділянки; лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» від 09.11.2021 №964 з доданням до такого листа викопіювання фрагменту з публічної кадастрової карти України щодо спірного об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958.

Дослідження вищевказаних доказів, наданих у підтвердження першої групи (1,3 вимоги), не має значення для розгляду вимог другої групи (2,4 вимоги), а також навпаки.

Отже, заявлені перша та третя вимоги (вимоги першої групи) ніяким чином не пов`язані з другою та четвертою вимогами (вимоги другої групи) - ані підставою виникнення, ані усіма поданими доказами; докази, надані у підтвердження таких вимог, є різними, за виключенням доказів: листа Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (далї - ДП «СЛП «Київоблагроліс») від 13.01.2022 №11 з доданням викопіювань карт-схем; частини перспективного плану організації і ведення лісового господарства (пояснювальна записка); листів Київської обласної прокуратури від 14.08.2024 №12/2-677вих-24, 04.09.2024 №12/2-2731ВИХ-24, якими прокурор звертався до позивача щодо отримання інформації про вжиття останнім заходів відносно захисту своїх прав на спірні земельні ділянки, та листа-відповіді Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 30.08.2024 №816/31.01/31.02.01/2024 щодо запитів Київської обласної прокуратури, які стосувались обох земельних ділянок.

Для розгляду кожної групи вимог потрібно встановити окремо для кожної групи вимог різні обставини, що стосуються саме відповідної конкретної земельної ділянки та мають значення лише виключно для розгляду вимог цієї групи та підтверджують або спростовують факти: належності спірного нерухомого майна - саме певної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, належність державі права власності на саме на таке майно та передачі його у володіння спеціалізованого державного підприємства, вибуття саме певного майна - відповідної земельної ділянки з володіння поза волею власника, зміну цільового призначення такого майна, а також перебування саме спірної земельної ділянки у незаконному володінні відповідача.

Отже, для розгляду кожної із відповідних груп необхідно досліджувати різні докази, на підставі яких встановлювати наявність чи відсутність певних юридичних фактів щодо конкретного індивідуально визначеного майна - певної земельної ділянки.

Вимоги першої та другої групи не відносяться між собою, як основні та похідні, підстави для об`єднання вказаних вимог у позовній заяві не вказані.

При цьому, розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 №4062, на яке прокурор посилається у позовній заяві та в обґрунтування апеляційної скарги, як на підставу вибуття спірних земель із володінь позивача матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 №4062 не витребовувалось, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити пов`язаність між собою позовних вимог прокурора у даній справі за підставою виникнення, оскільки лише самі твердження прокурора щодо виділення спірних земельних ділянок розпорядженням не підтверджуються іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи прокуратури у відповідній частині, як необґрунтовані та безпідставні, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження пов`язаності між собою позовних вимог прокурора за підставою виникнення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу прокурора, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень (роз`єднання позовних вимог або підтвердження належними доказами пов`язаності позовних вимог за підставою виникнення).

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку, що позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Конча-Заспа Делюкс» та додані до неї документи підлягають поверненню прокурору..

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024 у справі №911/2395/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2024 у справі №911/2395/24 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв