Ухвала

від 02.12.2024 по справі 910/14968/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/14968/22 (910/9453/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Мальченко А.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Доманській М.Л., Остапенку О.М. та Сотнікову С.В від розгляду справи №910/14968/22 (910/9453/22)

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024

у справі №910/14968/22 (910/9453/22) (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Компанії Базерт Дівелопмент Елелпі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення одноосібного учасника товариства

в межах справи №910/14968/22

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/14968/22 (910/9453/22) позов задоволено.

Визнано недійсним рішення від 20.09.2019 №20/09/19 одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (яким вирішено здійснити продаж частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест", яка становить 99%, ОСОБА_3 та надати повноваження Генеральному директору Товариства ОСОБА_1 на підписання договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест").

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на користь Компанії Базерт Дівелопмент Елелпі судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до з апеляційною скаргою, в якій просить cкасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові Bazert Development LLP повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14968/22 (910/9453/22). Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/14968/22 (910/9453/22).

21.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14968/22 (910/9453/22) у 3-х томах.

25.11.2024 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відвід головуючому судді Доманській М.Л. та суддям Остапенку О.М. і Сотнікову С.В. від розгляду справи № 910/14968/22 (910/9453/22), який обґрунтовано тим, що невірно визначено категорію даної справи.

Заява про відвід мотивована тим, що після ознайомлення зі Звітом про автоматизовниий розподіл встановлено, що у даній справі категорію спору визначено, як майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:\Господарське судочинство (з 01.01.2019)\ Справи позовного провадження\Справи про банкрутство, з них:\ "спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна", тоді як даний спір виник з корпоративних відносин, тобто є спором іншої категорії 207000000, а саме, спеціалізація 207010000 - оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління. При цьому, як зазначає заявник, до боржника - ТОВ "Укрбуд Девелопмент" не висунуто жодних позовних вимог, тому спеціалізація у даній справі визначена помилково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Доманській М.Л. , Остапенку О.М. та Сотнікову С.В. від розгляду справи № 910/14968/22 (910/9453/22).

Передано справу № 910/14968/22 (910/9453/22) для вирішення питання про відвід суддів Доманської М.Л., Остапенка О.М. та Сотнікова С.В. від розгляду справи № 910/14968/22 (910/9453/22) у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 заява ОСОБА_1 про відвід суддям Доманській М.Л., Остапенку О.М. та Сотнікову С.В передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Козир Т.П., судді Мальченко А.О., Тарасенко К.В.

Розглянувши заяву про відвід суддям Доманській М.Л. , Остапенку О.М. та Сотнікову С.В, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема, і про відвід колегії суддів.

Частиною 1 ст. 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Заявляючи відвід суддям Доманській М.Л., Остапенку О.М. та Сотнікову С.В., заявник посилається на те, що було порушено порядок визначення суддів для розгляду справи, оскільки даний спір виник з корпоративних відносин та має розглядатись другою судовою палатою Північного апеляційного господарського суду, однак внаслідок невірного визначення категорії спору (справи про банкрутство) переданий на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів Остапенка О.М. та Сотнікова С.В., які входять до складу третьої судової плати, спеціалізація якої не передбачає розгляду справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин.

Перевіривши вказані доводи заявника, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з пп. 17.4 п. 17 перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилом п.4 ч.1 ст. 35 ГПК України у випадку, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).

Персональна спеціалізація суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду затверджена рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 року (з подальшими змінами).

Справи у спорах про банкрутство та пов`язані з банкрутством цим же рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду віднесені до відання третьої судової палати суду.

Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства).

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у п. 8 ч.1 ст.20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 13 ст. 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах за участю боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування:

1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів;

2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника;

3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (аналогічний висновок викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).

Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами ст. 7 КУзПБ.

Відповідно до частини першої, абзацу першого ч.2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 ст. 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19, від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті усунення правової невизначеності.

Таким чином, розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 КУзПБ має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

При цьому, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень ст. 163 ГПК України, а й надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).

Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо спорів з вимогами до боржника, є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.

З огляду на вказані положення законодавства України, розгляд всіх спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство та щодо його майна, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/14968/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2032 прийнято справу №910/14968/22 (910/9453/22) за позовом Компанії Базерт Дівелопмент Елелпі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про визнання недійсним рішення одноосібного учасника товариства до розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва № 910/14968/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/14968/22 (910/9453/22), яке оскаржує ОСОБА_1 , позов задоволено.

Отже, позов Компанії Базерт Дівелопмент Елелпі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про визнання недійсним рішення одноосібного учасника товариства розглядався в межах справи про банкрутство №910/14968/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент".

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду у чинній редакції, автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів.

Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).

Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.

У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії.

У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Відповідно до п. 4.2. - 4.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 (із доповненнями, внесеними рішеннями зборів суддів ПАГС від 24.04.2024) автоматизований розподіл судових справ, які надходять до Північного апеляційного господарського суду, проводиться між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП "ДСС", із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді), у тому числі, якщо кількісний склад постійної колегії суддів більший ніж три судді. Для здійснення можливої заміни судді у складі постійної колегії суддів, за винятком судді-доповідача, до складу колегій вводяться резервні судді згідно з Додатком № 1 до цих Засад. Склад постійних колегій з урахуванням резервних суддів затверджується зборами суддів із числа суддів, що належать до складу відповідних судових палат згідно з спеціалізацією. У випадку відсутності судді, який не є суддею-доповідачем (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо), заміна такого судді у складі постійної колегії суддів здійснюється автоматизованою системою під час розподілу справи з числа резервних суддів відповідної колегії. У разі неможливості визначити суддю з числа резервних суддів, суддя визначається системою із складу відповідної судової палати з урахуванням спеціалізації.

Так, згідно з Персональною спеціалізацією суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду, затвердженої рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду в редакції від 30.10.2024, в суді утворена третя судова палата, до якої входять судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М., Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О., та Сотніков С.В., до спеціалізації якої входять розгляд справ про банкрутство та справи у спорах з вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (код спеціалізації 215000000).

Розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 КУзПБ має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Отже, автоматизований розподіл справи №910/14968/22 (910/9453/22) вірно проведено серед суддів третьої палати Північного апеляційного господарського суду, що відповідає персональній спеціалізації.

Таким чином, визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом встановлено, що у даному випадку не було порушено порядок визначення суддів для розгляду справи.

Відтак, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Доманській М.Л., Остапенку О.М. та Сотнікову С.В., Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаних суддів від розгляду даної справи, і заява не містить об`єктивних даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Доманській М.Л., Остапенку О.М. та Сотнікову С.В. від розгляду справи №910/14968/22 (910/9453/22).

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді К.В. Тарасенко

А.О. Мальченко