Постанова

від 06.11.2024 по справі 910/236/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/236/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Золотарьова Ю.А. (самопредставництво)

від відповідачів-1,-2,-3,-4: не з`явилися

від третьої особи: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2024

за скаргою Київської міської ради на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 910/236/20 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Київської міської ради

до 1. Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Поліщук Вікторії Миколаївни

2. Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Поліщук Вікторії Миколаївни

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колорит"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедлізинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/236/20 відмовлено у задоволенні скарги Київської міської ради на протиправні дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюка Василя Вікторовича в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що скаржником (стягувачем) не доведено порушення державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюком В.В. вимог чинного законодавства в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 07.12.2023.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/236/20. Прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Київської міської ради на протиправні дії державного виконавця Шевченківського відділу міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга позивача (стягувача) мотивована тим, що здійснені дії державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 не є вичерпними, оскільки останнім не застосовано усі можливі передбачені Закону України "Про виконавче провадження" заходи для фактичного виконання судового рішення у даній справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників судового процесу

Відповідачі-1,-2,-3,-4, третя особа та ВДВС не скористались своїм правом подати відзиви/заперечення/пояснення на апеляційну скаргу, що в свою чергу, не перешкоджає розгляду даної апеляційної скарги по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024, апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/236/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/236/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/236/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про поновлення процесуального строку та заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/236/20; призначено розгляд апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 призначити справу № 910/236/20 до розгляду на 06.11.2024.

05.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про долучення до справи належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчого провадження 72412945, серед яких: постанова ВП № 72412945 від 07.12.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу; відповідь на запит до Міністерства внутрішніх справ України стосовно наявності даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби; відповідь на запит до Державної фіскальної служби України щодо наявності відкритих рахунків боржника у фінансових установах; постанова ВП № 72412945 від 04.08.2023 про відкриття виконавчого провадження; постанова ВП № 72412945 від 04.08.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

В судове засідання, яке відбулося 06.11.2024, з`явився представник позивача, який повністю підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідачі-1,-2,-3,-4, третя особа та ВДВС явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів поштовим зв`язком та в зареєстровані учасниками судового процесу електронні кабінети у підсистемі "Електронний суд".

Враховуючи, що явка представників відповідачів-1,-2,-3,-4, третьої особи та ВДВС у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами, за відсутності представників відповідачів-1,-2,-3,-4, третьої особи та ВДВС.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 у справі № 910/236/20 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Поліщук Вікторії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмедлізинг" від 10.12.2018 № 44512980 на земельну ділянку за адресою: хутір Микільський, 17 км Мінського проспекту, літ. Е в Оболонському районі м. Києва;

- визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Поліщук Вікторії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Колорит" від 14.06.2019 № 47367671 на земельну ділянку за адресою: хутір Микільський, 17 км Мінського проспекту, літ. Е в Оболонському районі м. Києва;

- присуджено до стягнення з Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Поліщук Вікторії Миколаївни на користь Київської міської ради судовий збір в сумі 960,50 грн;

- присуджено до стягнення з Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Поліщук Вікторії Миколаївни на користь Київської міської ради судовий збір в сумі 960,50 грн;

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колорит" на користь Київської міської ради судовий збір в сумі 960,50 грн;

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедлізинг" на користь Київської міської ради судовий збір в сумі 960,50 грн.

На виконання вказаного судового рішення, Господарським судом міста Києва видано відповідні накази від 05.10.2020 у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ від 05.10.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колорит" на користь Київської міської ради судовий збір в сумі 960,50 грн, позивачем було пред`явлено на виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - надалі ВДВС.

04.08.2023 державним виконавцем ВДВС Рабоволюком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72412945 на виконання згаданого вище судового наказу.

07.12.2023 постановою державного виконавця ВДВС Рабоволюком В.В. було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

02.01.2024 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС про визнання протиправною та скасування постанови виконавчого провадження № 72412945 від 07.12.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов`язання ВДВС відновити виконавче провадження № 72412945 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колорит" на користь Київської міської ради судового збору в сумі 960,50 грн - у поряду та спосіб, що передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Вказана скарга мотивована тим, що державним виконавцем ВДВС не вжито вичерпних заходів з примусового виконання судового рішення та безпідставно повернуто виконавчий документ стягувачу у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/236/20 відмовлено у задоволенні скарги Київської міської ради на протиправні дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюка Василя Вікторовича в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження": верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

Тобто здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених вказаним законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документа у встановлені законом строки з дотриманням прав учасників виконавчого провадження.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина третя вказаної статті містить перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та відповідно якими може скористатися для виконання рішення, а саме:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. Якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Зокрема встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Відповідно до частини другої цієї ж статті стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (ч. 4 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Положення ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язують виконавця проводити перевірку майнового стану боржника у 10- денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Частиною п`ятою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернене стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Крім того, ч. 1 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів.

З огляду на викладене, чинне законодавство України надає державному виконавцю значний обсяг повноважень для забезпечення основного завдання - виконання судового рішення. У такий спосіб права державного виконавця мають кореспондуватися з його обов`язками вжити вичерпних заходів у виконавчому провадженні.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 у даній справі, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому проваджені № 72412945 державним виконавцем ВДВС для перевірки майнового стану боржника 04.08.2023 було направлено запит до Міністерства внутрішніх справи України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та запит до Державної фіскальної служби України щодо відкритих рахунків.

Судова колегія констатує, що як свідчать матеріали справи, вказані вище запити були направлені ВДВС лише один раз У той час як положення ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язують виконавця проводити такі перевірки у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, а у подальшому не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Натомість доказів на вжиття інших вичерпних та дієвих заходів для забезпечення виконання судового рішення державним виконавцем до матеріалів справи не надано.

Водночас чинне законодавство України, зокрема Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" їх вживати.

За таких обставин, державний виконавець зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття доцільності вирішувати питання, чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 24.07.2024 у справі № 910/13240/19.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судова колегія вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що державний виконавець ВДВС не виконав усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи для виконання рішення суду у даній справі, зокрема, щодо виявлення майна (коштів) боржника. Натомість Відділом ДВС було перевірено лише наявність реєстрації транспортних засобів та відкритих рахунків, що не в повній мірі відповідає вимогам норм вказаного законодавства України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вказані вище обставини спростовують підстави на які посилався місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваної ухвали, що свою чергу, є такими, які неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді скарги на дії державного виконавця ВДВС.

За наведених мотивів, судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки скарга на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на ВДВС.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 910/236/20 скасувати.

Скаргу Київської міської ради на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документу стягувачу від 07.12.2023.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, ідентифікаційний код 34967593) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3028,00 грн.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/236/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.12.2024 після виходу головуючого судді Іоннікової І.А. з лікарняного.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська