Постанова

від 24.09.2024 по справі 908/1574/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1574/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Чередко А.Є., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від скаржника: Голікова О.В. (поза межами суду);

від відповідача: Герасименко А.Ю. (поза межами суду);

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства Укргазбанк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023, постановлену за результатом розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр Сиротенка О.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1 , у зв`язку із доведенням до банкрутства у справі №908/1574/20 (суддя Сушко Л.М., м.Запоріжжя, повний текст якої підписаний 22.08.2023)

Кредитори 1/ Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)

2/ Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

3/ Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (пл. І. Франка, 5, м. Київ, 01001; вул. Жилянська, 83/53, м. Київ, 01032)

4/ Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк (поштова адреса: вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01030)

Боржник (заявник) ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 31669236) арбітражний керуючий Сиротенко Олександр Олександрович (04070, м. Київ, Андріївський узвіз, 38, офіс 1)

Відповідач - ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у даній справі у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" Сиротенка Олександра Олександровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Укргазбанк, в якій, з посиланням на порушення при її ухваленні норм матеріального та процесуального права, просить цю ухвалу скасувати, постановити нову про задоволення заяви арбітражного керуючого щодо покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 .

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що на переконання АБ «Укргазбанк» неефективне управління та відповідні рішення, ухвалені ОСОБА_2 , як керівником підприємства послугували підставою для збитковості підприємства та відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому тягар спростування цих тверджень ліквідатора переходить до цієї особи та вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Відповідач у справі не надав пояснень стосовно обставин здійснення господарської діяльності та добросовісності/недобросовісності своєї бездіяльності, яка виражена у ненаданні ліквідатору колишніми керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника.

Твердження відповідача про неотримання ним документів від попередніх власників не підтверджені жодними доказами (направлення відповідних запитів, звернення до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій попередніх власників боржника).

Ненадання ліквідатору керівником банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості (зазначена в фінансовому аналізі в розмірі 2 226,1 тис, грн.) або витребування інших активів на користь Боржника (власні оборотні засоби складали 37 865,8 тис, грн.) є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам Боржника та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута.

Тобто, причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю ОСОБА_2 та банкрутством підприємства полягає в не передачі первинних фінансових документів боржника, що зробило неможливим реалізацію активів боржника у вигляді дебіторської заборгованості та наповнення ліквідаційної маси (постанова ВС від 09.12.2021 у справі №916/313/20).

Однак, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (постанова ВС від 09.12.2021 у справі №916/313/20), а тому таке рішення підлягає перегляду в апеляційній інстанції з подальшим його скасуванням.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про будь-які непереборні обставини, в результаті яких товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" набуло стану неплатоспроможності, або інші обставини, які б свідчили про те, що банкрутство товариства настало в межах звичайного комерційного ризику за умови добросовісних дій по його управлінню з боку засновника та керівника.

Банк вважає таким, що не відповідає дійсним обставинам справи посилання відповідача на те, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" на момент отримання Вознюком права власності на частку у статутному капіталі товариства та зайняття посади керівника товариства вже була сформована і жодним чином не залежала від дій або бездіяльності останнього, оскільки судом встановлена бездіяльність саме ОСОБА_1 щодо невиконання вимог ухвали суду від 29.01.2021 та не передання ліквідатору документації та майна банкрута.

Кредитор, Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго, у відзиві на апеляційну скаргу її підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив щодо її задоволення, зазначив, що у апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» стверджує, що саме неефективне управління та відповідні рішення, ухвалені ОСОБА_2 , як керівником підприємства, послугували підставою для збитковості підприємства та відкриття провадження про банкрутство, не наводячи при цьому жодних конкретних даних.

У процесі аналізу, проведеного згідно «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», установлено: відсутність ознак доведення до банкрутства боржника, відсутність ознак приховування банкрутства, відсутність ознак фіктивного банкрутства.

Жодних документів з фінансово-господарської діяльності, податкових звітів, первинної документації, подання податкової звітності, рішення керівника, органів управління та засновників попередніми керівником та власниками ТОВ «Автомобільний центр» передано не було.

Звернення щодо передачі таких документів, були особисті за допомогою засобів мобільного зв`язку, які результату не дали.

Таким чином, заборгованість ТОВ «Автомобільний центр» на момент отримання ОСОБА_1 права власності на частку у статутному капіталі Товариства та зайняття посади керівника товариства вже була сформована і жодним чином не залежала від дій або бездіяльності останнього.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

12.09.2023 судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф. подали спільну заяву про самовідвід у справі № 908/1574/20.

Ухвалою суду від 12.09.2023 заяви суддів Мороза В.Ф. та Коваль Л.А. про самовідвід у справі №908/1574/20 - задоволені. Справу №908/1574/20 передано для визначення складу суду, в порядку встановленому ст.32 ГПК України.

З огляду на викладене, 13.09.2023 проведено повторний автоматизований розподілу судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Іванова О.Г., суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укргазбанк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі №908/1574/20 залишено без руху через неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

02.10.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 20.09.2023, надійшла заява про усунення недоліків скарги до якого додана платіжна інструкція №9835-429 від 01.09.2023.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укргазбанк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі №908/1574/20 залишено без руху через подання доказів сплати судового збору за помилковими реквізитами. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

13.10.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 03.10.2023, надійшла заява про усунення недоліків скарги до якого додані докази сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Вєрхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укргазбанк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі №908/1574/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16.01.2024.

В судовому засіданні 16.01.2024 оголошено перерву до 19.03.2024.

19.03.2024 до суду від представника Акціонерного товариства Укргазбанк адвоката Голікової Оксани Володимирівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.03.2024 це клопотання задоволено, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Укргазбанк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі № 908/1574/20 відкладено на 04.06.2024.

04.06.2024 до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Герасименко А.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване його тимчасовою непрацездатністю, на підтвердження чого наданий медичний висновок.

Ухвалою суду від 04.06.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.09.2024.

В судовому засіданні 24.09.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 відкрито провадження у справі № 908/1574/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Христенка В.В.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення за № 65142 від 18.08.2020.

Ухвалою суду від 03.09.2020 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

Ухвалою від 15.10.2020 визнано кредиторські вимоги:

1/ Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 161 740,74 грн., з яких: 61 477,00 грн основного боргу з третьою чергою задоволення, 100 263,74 грн (штрафні санкції та пеня) з шостою чергою задоволення, та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

2/ Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго у розмірі 79 851,24 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

Ухвалою суду 29.01.2021 припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр Вознюка Івана Сергійовича. Виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.

Ухвалою від 30.11.2021 визнано кредиторські вимоги:

1) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк у розмірі 101 007 194,71 грн., з яких: 99 494 790,36 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, 1 508 200,35 грн (штрафні санкції та пеня) з шостою чергою задоволення, та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

Ухвалою від 09.12.2021 визнано кредиторські вимоги до боржника Головного управління ДПС у м. Києві на суму 954 899,05 грн, з яких: 903 774,49 грн основного боргу з третьою чергою задоволення, 51 124,56 грн штрафні санкції та пеня з шостою чергою задоволення, 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення. Заявлені грошові вимоги у сумі 5 379 833,71 грн пені відхилені. Закрито попереднє засідання. Підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначено на 21.12.2021р. о 10-15.

Постановою господарського суду від 21.12.2021 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.

Ліквідатор боржника Сиротенко О.О. в межах справи про банкрутство ТОВ Автомобільний центр звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 112 973 170,25 грн субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства ТОВ Автомобільний центр.

Заява обґрунтована тим, що згідно аналізу фінансового становища боржника від 17.12.2021 підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність. Діяльність підприємства протягом 2017 - 2018 роках є збитковою (у 2017 році сума непокритих збитків склала 115 585,1 тис. грн, у 2018 році 120 188,6 тис. грн). За умови збитковості зроблено висновок про неефективність використання підприємством в особі керівника та засновника ОСОБА_1 економічних ресурсів протягом 2017 - 2021 років, що призвело до кризового фінансового стану підприємства та його банкрутства.

Судом встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Автомобільний центр" від 16.07.2019, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С., за реєстраційними номерами 868, 874 та 881, ОСОБА_1 16.07.2019 набув право власності на частку у статутному капіталі товариства в розмірі 100%.

Рішенням засновників ТОВ "Автомобільний центр" №1 від 05.07.2019 ОСОБА_1 призначено керівником товариства.

Таким чином, ОСОБА_1 виконував повноваження керівника ТОВ "Автомобільний центр" з 05.07.2019.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 18.08.2020 розпорядником майна було надіслано на адресу керівника ТОВ "Автомобільний центр" Вознюка І.С. лист № 301/20 від 16.10.2020 "Про надання документів", лист №302/20 від 16.10.2020 "Про проведення інвентаризації", лист №415/20 від 24.12.2020 "Про надання документів", лист " №416/20 від 24.12.2020 Про проведення інвентаризації", лист " №417/20 від 24.12.2020 Про правочини".

Станом на 07.11.2020 керівнику боржника було відомо про необхідність надання документів розпоряднику майна. Проте, ОСОБА_1 вимогу розпорядника майна не виконано, витребувані документи не надані. Керівником боржника створюються перешкоди діям розпорядника майна, здійснюється затягування процесу банкрутства наслідком яких, може бути порушено права та законні інтереси боржника і його кредиторів та допускаються інші порушення законодавства, що має за собою наслідком відповідальність у вигляді відсторонення від посади.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021, у даній справі клопотання розпорядника майна боржника про припинення повноважень керівника ТОВ "Автомобільний центр" Вознюка І.С. - задоволено. Припинено повноваження керівника ТОВ "Автомобільний центр" ОСОБА_1 . Виконання обов`язків керівника ТОВ "Автомобільний центр" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича. Зобов`язано ОСОБА_1 протягом 3-х днів з дати прийняття цієї ухвали передати розпоряднику майна ОСОБА_3 бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Автомобільний центр". Зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості щодо зміни керівника ТОВ "Автомобільний центр".

ОСОБА_1 вимоги ухвали господарського суду від 29.01.2021 не виконано та протягом 3-х днів з дати прийняття цієї ухвали не було передано розпоряднику майна Сиротенку О.О. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Автомобільний центр".

13.12.2021 ОСОБА_3 видано наказ №1 про проведення інвентаризації.

Ліквідатором було здійснено Аналіз фінансового становища товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" за період 2017 - 2021 роки. Для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства була використана фінансова звітність підприємства (фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва) за 2018 і 2019 роки.

Внаслідок проведеного аналізу встановлено, що Товариство не має можливості відновити свою платоспроможність. Діяльність підприємства протягом 2017 - 2018 років є збитковою (у 2017 році сума непокритих збитків склала 115 585,1 тис. грн, у 2018 році 120 188,6 тис. грн). За умови збитковості зроблено висновок про неефективність використання підприємством в особі керівника та засновника товариства - ОСОБА_1 , економічних ресурсів протягом 2017 - 2021 років, що призвело до кризового фінансового стану підприємства та його банкрутства.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення ліквідатора до Господарського суду Запорізької області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 .

Ліквідатором розмір субсидіарної відповідальності визначено у загальній сумі вимог кредиторів - 112 973 170, 25 грн, які визнані судом першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ Автомобільний центр Сиротенка О.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2023 апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 у справі № 908/1574/20 скасовано. Заяву ліквідатора ТОВ Автомобільний центр Сиротенка О.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 задоволено. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника ТОВ Автомобільний центр на ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Автомобільний центр 112 973 170,25 грн субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведення до банкрутства ТОВ Автомобільний центр.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2023 Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 у справі №908/1574/20 скасовано. Справу №908/1574/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

У своїй постанові від 26.04.2023 Верховний Суд зробив наступні висновки:

Для визначення статусу особи, як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника, ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Ухвалою суду від 30.05.2023 зобов`язано ліквідатора надати додаткові пояснення та відповідні докази до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023.

Ліквідатором додаткових пояснень та відповідних доказів до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023 суду не надано.

17.07.2023 від Комунального підприємства Виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго надійшли пояснення на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1 , у зв`язку із доведенням до банкрутства, які заявник просить суд врахувати при ухваленні судом рішення по ці справі.

Ухвалою суду від 18.07.2023, у зв`язку з неявкою у судове засідання представників сторін, неподанням витребуваних доказів, засідання у справі №908/1574/20 відкладено на 15.08.2023. Зобов`язано ліквідатора - надати додаткові пояснення та відповідні докази до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023, у т.ч. будь-які належні та допустимі докази (крім аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства) в обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута за шкоду інтересам банкрута та його кредиторів, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника; докази наявності вини ОСОБА_1 у банкрутстві боржника доведення до банкрутства, з моменту зайняття ним посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр; докази в підтвердження обставин, щодо господарської діяльності боржника, які потягли нездатність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами.

Представники кредиторів 1, 2 та ліквідатор своїм правом на участь у судовому розгляді справи 15.08.2023 не скористалися, у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ліквідатором вимог ухвали суду від 18.07.2023. не виконано, додаткових пояснень та відповідних доказів до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023, у т.ч. будь-які належні та допустимі докази (крім аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства) в обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута за шкоду інтересам банкрута та його кредиторів, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника; докази наявності вини ОСОБА_1 у банкрутстві боржника доведення до банкрутства, з моменту зайняття ним посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр; докази в підтвердження обставин, щодо господарської діяльності боржника, які потягли нездатність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами не надано.

За результатом нового розгляду справи, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у даній справі у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" Сиротенка Олександра Олександровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 відмовлено.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що із наявних у справі доказів, а саме аналізу фінансово-господарського стану боржника, вбачається, що заборгованість ТОВ Автомобільний центр на момент отримання ОСОБА_1 права власності на частку у статутному капіталі Товариства та зайняття посади керівника Товариства ( ОСОБА_1 було призначено керівником ТОВ Автомобільний центр рішенням засновників №1 від 05.07.2019) вже була сформована і жодним чином не залежала від дій або бездіяльності останнього.

Так, згідно аналізу фінансово-господарського стану боржника, діяльність підприємства протягом 2017 - 2018 роках є збитковою (у 2017 році сума непокритих збитків склала 115585,1 тис. грн, у 2018 році 120188,6 тис. грн), в той же час, згідно реєстру вимог кредиторів, загальна сума вимог кредиторів, яка визнана судом становить 112 973 170, 25 грн., що в свою чергу свідчить про тенденцію зменшення пасиву боржника під час виконання ОСОБА_1 повноважень керівника ТОВ Автомобільний центр.

Внаслідок чого суд прийшов до висновку, що ліквідатором банкрута не доведено належними та допустимими доказами факту виведення активів з балансу банкрута, вини колишнього керівника боржника ОСОБА_1 у вчиненні дій, які б призвели до банкрутства ТОВ Автомобільний центр, причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Нормами Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено правове регулювання підстав, умов та порядку застосування / притягнення до субсидіарної відповідальності юридичних осіб, яке водночас перебуває у взаємозв`язку з нормами КУзПБ, які встановлюють порядок провадження у справі про банкрутство на стадії кожної судової процедури, з огляду на таке.

Частина перша статті 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Водночас, частиною першою статті 619 ЦК України регламентовано, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно із частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Щодо субсидіарної відповідальності за правилами КУзПБ, то Суд зазначає, що за змістом преамбули цього Кодексу одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

За загальним правилом, визначеним частинами першою - третьою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

Порядок формування і використання ліквідаційної маси встановлено статтями 61- 65 КУзПБ та спрямовано на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

При цьому, визначена в абзаці першому статті 61 КУзПБ дискреція ліквідатора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід`ємним критерієм дотримання якого з огляду на положення частини другої статті 61 КУзПБ є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 14.09.2023 у справі № 908/2414/21, від 15.02.2024 у справі № 908/2538/22, від 14.03.2024 у справі № 34/5005/4591/2012 тощо).

Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії:

- з відчуження майна за заниженими цінами;

- придбання майна за завищеними цінами;

- надання послуг за цінами, нижчими за ринкові;

- здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо.

Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність становлять об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов`язань;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок про вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 Господарського кодексу України).

Тлумачення положень частини 2 статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Установлення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об`єктивної сторони цього правопорушення, обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.

Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.

Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей щодо визначення дій боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною 2 статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. За статтею 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини 2 статті 61 КУзПБ визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а його визначенню передує формування ліквідаційної маси.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18, заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду в разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Якщо після визнання боржника банкрутом за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи боржника погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника допоки такі особи не доведуть протилежного.

Як вже зазначалося, скасовуючи попередні судові рішення у цій справі, Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 зазначив, що:

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Частиною 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

За приписами частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, розгляд даної справи повинен відбуватися з обов`язковим урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 26.04.2023 у цій справі.

На виконання висновків, викладених у постанові Верховного Суду у цій справі, ухвалою господарського суду від 18.07.2023 було зобов`язано ліквідатора - надати додаткові пояснення та відповідні докази до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023 у т.ч.

- будь-які належні та допустимі докази (крім аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства) в обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута за шкоду інтересам банкрута та його кредиторів, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника;

- докази наявності вини ОСОБА_1 у банкрутстві боржника доведення до банкрутства, з моменту зайняття ним посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр;

- докази в підтвердження обставин, щодо господарської діяльності боржника, які потягли нездатність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, чого останнім зроблено не було.

Отже, ліквідатором крім поданого аналізу фінансового становища боржника, в якості доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), будь-яких інших документальних доказів не надано.

Відповідно до матеріалів справи Ліквідатором вимог ухвали суду від 18.07.2023. не виконано, додаткових пояснень та відповідних доказів до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови Верховного Суду у постанові від 23.04.2023 не надано.

Щодо проведеного Ліквідатором аналізу фінансового становища боржника колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно аналізу фінансового становища боржника, проведеного ліквідатором, коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) у 2017 році 0,17, у 2018 році 0,14 (в усіх роках значно нижче нормативного значення). Така ситуація свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства, яке працює в режимі постійної нестачі грошових коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності у 2017 році складав 7.19, у 2018 році 7.19 при нормі й іншому значенні 2.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу у 2017 році складав -0.41, у 2018 році -0.41 при нормативному значенні >0.1.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу у 2017 році складав 13.2, у 2018 році - 13,2, при нормативному значенні

Протягом 2017-2018 р.р. відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов`язань не перевищує 0.2, а має нульове значення, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва.

Як вбачається із викладеного, діяльність підприємства-боржника протягом 2017 - 2018 років є збитковою (у 2017 році сума непокритих збитків склала -115 585.1 тис. грн., у 2018 120 188,6 тис. грн.

Загальна сума кредиторської заборгованості становить 112 973 170,25 грн.

Підприємство - боржник не має активів за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість.

Отже, у процесі аналізу, проведеного згідно «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», установлено:

- відсутність ознак доведення до банкрутства боржника;

- відсутність ознак приховування банкрутства;

- відсутність ознак фіктивного банкрутства.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами, на протязі аналізованого періоду, значно нижче нормативного значення, що в свою чергу перекреслює можливість використання позасудових заходів відновлення платоспроможності ТОВ «Автомобільний центр». Коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан підприємства, набагато нижче норми, однак у зв`язку з об`єктивними умовами подальша діяльність підприємства є нерентабельною. Всі зобов`язання підприємства сформовані за рахунок кредиторської заборгованості, що знижує платоспроможність і фінансову стійкість підприємства, і збільшує його фінансову залежність перед кредиторами.

Крім цього, слід наголосити, що згідно сталої практики Верховного Суду, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (постанови Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 08.12.2022 у справі № 9044387/19, від 07.03.32023 у справі №911/101/21(911/3174/21), від 11.04.2023 у справі №904/5911/15).

Проте, ліквідатором в порушення ст.74 ГПК України (обов`язок доказування і подання доказів), крім поданого фінансового аналізу, в якості обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях ОСОБА_1 на шкоду інтересам банкрута та його кредиторів документально не навів та не представив суду документів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ОСОБА_1 ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів (договорів) на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання;

- наданні ОСОБА_1 вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні керівником на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні ОСОБА_1 такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні ОСОБА_1 документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні ОСОБА_1 істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу,

- отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом, на користь ряду осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;

- використанні і розпорядженні ОСОБА_1 майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчиненні ОСОБА_1 інших нераціональних управлінських рішень та дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці та, які вплинули на виробничу, торгівельну або іншу статутну діяльність товариства, чим було суттєво збільшена кредиторська заборгованість боржника, яка підтверджена первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені боржником під час їх здійснення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» тощо.

Так, відповідно до договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Автомобільний центр» 16.07.2019, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С., за реєстраційними номерами 868, 874 та 881, ОСОБА_1 лише 16.07.2019 набув право власності на частку у статутному капіталі Товариства в розмірі 100%.

Рішенням засновників №1 від 05.07.2019 ОСОБА_1 призначено керівником ТОВ «Автомобільний центр».

Таким чином, заборгованість ТОВ «Автомобільний центр» на момент отримання ОСОБА_1 права власності на частку у статутному капіталі Товариства та зайняття посади керівника товариства вже була сформована і жодним чином не залежала від дій або бездіяльності останнього.

Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.

За доводами ОСОБА_1 жодних документів з фінансово-господарської діяльності, податкових звітів, первинної документації, подання податкової звітності, рішення керівника, органів управління та засновників попередніми керівником та власниками ТОВ «Автомобільний центр» йому передано не було. Звернення щодо передачі таких документів, були особисті за допомогою засобів мобільного зв`язку, які результату не дали.

Протилежного Ліквідатором не доведено.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що ліквідатором банкрута не доведено належними та допустимими доказами факту виведення активів з балансу банкрута, вини колишнього керівника боржника ОСОБА_1 у вчиненні дій, які б призвели до банкрутства ТОВ Автомобільний центр, причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).

Крім того, колегія суддів зауважує, що КУзПБ (зокрема частині 2 статті 61) не містить заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились (зокрема на осіб, що були засновниками/керівниками боржника до ОСОБА_1 станом на 2017, 2018 рік), оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укргазбанк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі №908/1574/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі №908/1574/20 залишити без змін.

Судові витрати Акціонерного товариства Укргазбанк за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження постанови визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.12.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяА.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков