Рішення

від 25.11.2024 по справі 903/835/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2024 року Справа № 903/835/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В, розглянувши матеріали по справі

за позовом: Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Ковельської міської ради, м. Ковель, Волинська обл.

до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, м. Ковель, Волинська обл;

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут, м. Луцьк

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 119 691,99 грн.

В засіданні приймали участь:

від позивача: н/з

від відповідачів: Бурчак О.В., Розгон О.В.

прокурор відділу прокуратури Волинської області: Рішко А.В.

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 через електронний суд надійшла позовна заява Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до Комунального некомерційного підприємства Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 27.10.2021, № 4 від 22.11.2021, укладених між Комунальним некомерційним підприємством Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут 119 691,99 грн.

Ухвалою суду від 08.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 04 листопада 2024 року о 11:00 год. Встановлено: відповідачам - строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати прокуратурі, позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання прокуратурі, позивачу; прокуратурі, позивачу строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачам.

Відповідачі ухвалу суду отримали 07.10.2024.

Строк для подання відзивів по 22.10.2024.

21.10.2024 надійшов відзив Комунального некомерційного підприємства Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що станом на 27.10.2021, 22.11.2024 (день укладення додаткових угод) порушення Закону не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину. Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель не визначено конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, то до таких суб`єктів можна віднести ТПП України, чиї висновки можуть використовуватись для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Таким чином висновок Харківської ТПП від 11.10.2021, 28.10.2021 є належним документальним підтвердження коливання ціни на електроенергію ринку. Спірні додаткові угоди відповідають вимогам ЗУ «Про публічні закупівля», оскільки збільшення ціни не перевищує 10% пропорційно збільшеній ціні товару на ринку, а коливання ціни підтверджено належними доказами. Зміна ціни електричної енергії здійснена з урахуванням зменшення обсягів закупівлі електричної енергії за договором, можливість чого передбачена ЗУ «Про публічні закупівля», не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі.

22.10.2024 надійшов відзив ТОВ Волиньелектрозбут, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що беручи до уваги неоднозначність норми п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», сторони не мали законних підстав не керуватися роз`ясненнями регулятора у сфері публічних закупівель, викладених у листах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Інформація про коливання ціни, яка міститься в усіх наданих цінових довідках, взята зі сайту ДП «Оператор ринку». Вартість закупівлі електроенергії постачальником для кожного споживача складається із суми добутків погодинних тарифів РДН, ВДР, які публікує ДП «Оператор ринку» та добутків погодинних тарифів купівлі на інших ринках, а також погодинного електроспоживання усіх об`єктів споживача. Сукупність зазначених чинників призводить до того, що кінцева собівартість купівлі електроенергії ТОВ «ВЕЗ» через специфічну форму графіка перевищує середньозважену ціну купівлі на РДН і змінюється з місяця в місяць пропорційно до розміру коливання ціни, що публікує ДП «Оператор ринку». Зобов`язання за договором та спірними додатковими угодами вже виконані сторонами, строк дії договору закінчився. Визнаючи недійсними виконані сторонами додаткові угоди до основного Договору, наголошуємо, що у сторін відсутня можливість змінити умови оспорюваних правочинів, зокрема, шляхом розірвання договору. Якщо на момент укладення договору про закупівлю ТОВ «ВЕЗ» було б відомо про відсутність у нього можливості змінювати ціну товару в разі її коливання на ринку, нами не було б вчинено такого правочину.

25.10.2024 надійшли відповіді прокуратури на відзиви відповідачів, згідно яких позовні вимоги підтримує. Зазначає, що укладаючи додаткову угоду № 4 від 22.11.2021, сторони більшили ціну за одиницю електроенергії на 17,1% від тієї ціни, яка була визначена при укладанні договору на закупівлю (з 1,91270497 грн/кВт/год до 2,239958 грн/кВт/год). При цьому, ціну електричної енергії як товару (без ПДВ) збільшено на 20,98% від тієї ціни, яка була визначена при укладанні договору на закупівлю (з 1,29999 грн/кВт до 1,572702 грн/кВт). Надані ТОВ «Волиньелектрозбут» документи (цінові довідки торгово-промислової палати) за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру, а тому не можуть слугувати належним доказом факту коливання ціни на електричну енергію, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію, в них відсутній аналіз вартості ціни станом на дату укладення договору та кожної з додаткових угод чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку у звітному періоді, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У судовому засіданні 04.11.2024 представники відповідачів зазначили, що заперечення на відповідь на відзив до суду подаватись не будуть.

Враховуючи вищевикладене, розумні строки розгляду справи, перебування справи на стадії підготовчого провадження, метою якого є збирання доказів, наявність в матеріалах справи всіх заяв по суті спору, відсутності згідно пояснень представників відповідачів необхідності подання заперечень на відповідь на відзив, виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 04.11.2024 закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 25.11.2024 о 14 год 00 хв.

Представник позивача правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважних представників не направив, хоч були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили з підстав викладених у відзивах на позов.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Ковельською окружною прокуратурою встановлено, що 07.06.2021 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro» КНП «Ковельське МТМО» оприлюднено оголошення UA-2021-07-06-010726-c про проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії (постачання та розподіл) на 2021 рік (ДК 021:2015:09310000-5) кількістю 1090550 кВт з терміном поставки товару (електричної енергії) до 31.12.2021 з очікуваною вартістю закупівлі 2 617 320,00 гривень.

За результатами проведеної процедури закупівлі, переможцем визнано ТОВ «Волиньелектрозбут» з ціновою пропозицією 2 085 900,41 грн.

12.08.2021 між КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради та ТОВ «Волиньелектрозбут» укладено договір № 23-21/482 про постачання електричної енергії споживачу, згідно умов якого постачальник передає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок, а споживач оплачує вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору (п. 3.1). Кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором визначається в додатку №1 та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електроенергії у відповідного оператора системи (п. 3.3). Строк поставки товару з 01.09.2021 по 31.12.2021 включно (п. 4.1). Загальна ціна договору становить 2 085 900,41 грн. (п. 6.1). Ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що оформлюються додатковою угодою, у порядку, визначеному у додатку 3 до цього договору. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов`язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції. У разі незгоди із зміною ціни чи інших умов договору споживач має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) договору, відповідно до законодавства України та умов цього договору. У разі відмови споживача від зміни ціни або інших умов договору, що запропоновані постачальником, а також у разі відсутності відповіді споживача на таку пропозицію постачальника протягом 20 днів з дня її отримання, постачальник має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) договору, відповідно до законодавства України та умов цього договору (п. 6.3). Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 (п. 15.1) (а.с. 41-46).

Додатками №1, №2 до договору сторони визначили загальну кількість товару 1 090550 кВт.год, ціну електричної енергії за 1 кВт/год - 1,912704974 грн/кВт.год (а.с. 47-49).

Додатком №3 визначено порядок зміни умов договору (а.с. 49-51).

Між КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради та ТОВ «Волиньелектрозбут» укладено додаткові угоди (а.с. 52-53, 55, 57-58):

-№1 від 12.08.2021, якою внесено зміни до додатку №2 до договору та заокруглено ціну за 1 кВт/год до шести знаків після коми. Викладено п. 6.1 договору у такій редакції: «загальна ціна договору становить 2 085 899,35 грн»;

-№2 від 24.09.2021, якою виключено з переліку об`єктів споживача окремі об`єкти;

-№3 від 27.10.2021, якою у зв`язку із збільшенням ціни за електроенергію на ринку сторони установили, що з 01.10.2021 ціна електричної енергії за договором становить 2,068547 грн за 1 кВт/год. Кількість товару зменшено до 1 019 706,37 кВт/год;

-№4 від 22.11.2021, якою у зв`язку із збільшенням ціни за електроенергію на ринку сторони установили, що з 01.11.2021 ціна електричної енергії за договором становить 2,239958 грн за 1 кВт/год. Кількість товару зменшено до 965 699,63 кВт/год;

-№5 від 02.12.2021, якою з вини постачальника припинено договірні відносини в частині постачання електроенергії за договором з 06.12.2021.

Підставою для укладання додаткових угод ТОВ "Волиньелектрозбут" визначено наявність обставин збільшення ціни за одиницю електричної енергії. Зокрема, в обґрунтування наявності факту коливання ціни на електричну енергію у спірний період та, відповідно, підстав для укладання оспорюваних додаткових угод відповідачем 2 надано листи з пропозицією щодо укладення додаткових угод до договору, інформацію з сайту ДП «Оператор ринку» та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати (а.с. 71-72, 74-75).

У відповідності до ст. 180 ГК України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В частині першій ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 4 Порядку зміни умов договору, зміна умов договору оформляється сторонами шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід`ємною частиною договору.

Судом встановлено, що між відповідачами укладено договір №23-21/482 від 12.08.2021 та дві додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю товару, внаслідок чого ціна на електричну енергію збільшилась із 1,912704 грн за 1 кВт/год до 2,239958 грн за 1 кВт/год, тобто на 17% від первинної ціни за договором.

В результаті виконання договірних зобов`язань відповідачем 2 з жовтня по грудень 2021 року поставлено відповідачу 1 електроенергію в кількості 451506 кВт/год на загальну суму 983288,43 грн, що підтверджується актами приймання передачі обсягу реалізованої електричної енергії та платіжними дорученнями (а.с. 27-37, 39-40).

Суд зазначає, що будь який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємство має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024 дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Додаткові угоди №№ 3-4 укладено на підставі роздруківки з сайту ДП «Оператор ринку», цінових довідок Харківської торгово-промислової палати.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять інформацію щодо ринкової вартості електричної енергії станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору до дати укладення оспорюваних додаткових угод.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Надаючи оцінку інформаційним довідкам торгово-промислових палат, суд вважає, що вони не підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку, не містять розрахунку її вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору; такими доказами не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, тому не можуть бути належним доказом у справі.

Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду № 910/15637/19 від 03.09.2020, №910/13436/19 від 10.09.2020, №910/14155/21 від 19.07.2022, ЗУ "Про торгово-промислові палати України" не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів.

Отже, відповідачі не довели обставин такого коливання цін станом на дату укладення кожної з додаткових угод, а тому їх укладенням порушено визначену зазначеним Законом граничну межу зміни ціни товару, що спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримано під час підписання договору та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку зі збільшенням ціни на електричну енергію обсяги поставки внаслідок укладення додаткових угод №№3-4 склали за жовтень грудень 2021 лише 451 506 кВт/год на суму 983 288,43 грн, замість визначених у договорі 817 913 кВт/год.

Разом з цим, при поставці відповідачем 2 такої ж кількості електричної енергії відповідачу 1 за первісною ціною 1,912704, визначеною в договорі від 12.08.2021, вартість поставленого товару за спірний період становила б 863 596,34 грн.

Відтак, відповідачем 2 недопоставлено відповідачу 1 електроенергії на суму 119692 грн 09 коп., що призвело до недоотримання позивачем товару, на який розраховувалося при укладенні вказаного договору, що жодним чином не узгоджується із загальними принципами, визначеними у Законі України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи вищевикладене, додатки №№ 3-4 до договору №23-21/482 від 12.08.2021 суперечать вимогам законодавства, зокрема, Закону України «Про публічні закупівлі» та положенням статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки товар поставлений за цінами вищими, ніж вказано в основному договорі про постачання, а об`єм спожитої електроенергії зменшився, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що такі угоди слід визнати недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №922/2321/22 від 24.01.2024.

Судом враховано, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами коливання ціни на ринку, необхідність збільшення ціни за товар, неможливість виконання договору, а також те, що договір для відповідача 2 був невигідним, збитковим.

Визнання недійсним попередніх вимог тягне недійсність наступних.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

КНП «Ковельске міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради зайво сплачені за поставлений товар грошові кошти в сумі 119 692,09 грн, внаслідок збільшення ціни та зменшення об`єму поставленого товару за укладеними всупереч законодавству спірними додатковими угодами.

Прокуратура просить стягнути з відповідача 2 ТОВ «Волиньелектрозбут» 119691,99 грн, суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, вважає їх підставними та такими, що підлягають стягненню з ТОВ «Волиньелектрозбут».

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 у справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави території та реалізуються у визначеному законом порядку належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електроенергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод відповідачем 1 фактично отримано менше електроенергії, ніж планувалося, у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих економічних і соціальних наслідків.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Пунктом 24 частини першої статті 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч. З ст. 19 БК України).

Органи місцевого самоврядування та його структурні підрозділи також можуть здійснювати контроль щодо законності закупівель за бюджетні кошти, в тому числі на потреби освіти, і звертатися до суду.

Ковельська окружна прокуратура звернулася до Ковельської міської ради з листами про надання інформації про намір звертатися до суду про визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення коштів (а.с. 65, 67-68), які міською радою проігноровані.

У даному випадку укладення спірних додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати по сплаті судового збору в сумі 7 267,20 грн слід віднести на них пропорційно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 27.10.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області" та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут до договору про закупівлю електроенергії від 12.08.2021 № 23- 21/482.

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.11.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області" та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут до договору про закупівлю електроенергії від 12.08.2021 № 23-21/482.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут (вул. Єршова, 11-А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Ковельської міської ради (вул. Незалежності, 73, м. Ковель, код ЄДРПОУ 21735504) 119 691,99 грн (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто одна грн 99 коп).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут (вул. Єршова, 11-А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 3 633,60 грн витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області (вул. Олени Пчілки, 4, м. Ковель, Волинська обл., код ЄДРПОУ 01982940) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 3633,60 грн витрат по сплаті судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

03.12.2024

СуддяС. В. Бідюк