Рішення

від 26.11.2024 по справі 904/2462/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2462/24за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області , м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", м. Дніпро

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Дніпро

про зобов`язання усунути перешкоди

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від прокуратури: Карюк Д.В., прокурор

Від позивача: Скосарев І.Д., витяг з ЄДР, представник

Від відповідача-1: Чернецька О.А., ордер серія АЕ №1309326 від 27.08.2024, адвокат

Від відповідача-2: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", в якому з урахуванням заяв про зміну предмету позову просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 18,8 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 18,8 кв.м.;

- припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 18,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55426389 від 30.11.2020 (номер запису - 39449930) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2112343412101;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно будівлю загальною площею 18,8 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 2112343412101), за ОСОБА_1 , проведену 07.06.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. (номер відомостей про речове право 55368158), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2112343412101.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході здійснення представницьких повноважень окружною прокуратурою встановлено факт самовільного зайнятті земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (продавець) передав у власність ОСОБА_1 (покупця) нерухоме майно: будівлю, загальною площею 18,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці станом на 01.07.2024 є ОСОБА_1 .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, письмових пояснень не подав.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, зазначає, що набув право власності на спірний об`єкт на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Зевс-2021" від 30.11.2020, а тому вказує, що прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження факту здійснення самочинного будівництва відповідачем. ТОВ "Зевс-2021" вважає себе неналежним відповідачем у справі за позовною вимогою щодо усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою. Також відповідач-1 зазначає, що державна реєстрація за ТОВ "Зевс-2021" права власності на спірний об`єкт нерухомості не порушує безпосередньо прав Дніпровської міської ради, адже він не претендує на будівлю, а тому навіть у випадку скасування державної реєстрації права власності за ним на будівлю не призведе до відновлення запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт. Відповідач-1 вважає себе добросовісним набувачем даного майна, а даним позовом покладається на нього індивідуальний та надмірний тягар. У доповненнях до відзиву відповідач-1 вважає себе неналежним відповідачем у даній справ та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечує, зазначає, що реєстрація за нею права власності на спірний об`єкт не порушує безпосередньо прав позивача, оскільки останній не претендує на будівлю. Крім того, відповідач-2 наполягає на тому, що не використовує даний об`єкт з комерційною метою, а тому вважає, що даний позов не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та заявляє про закриття провадження у даній справі.

Прокурором подане клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності у павільйоні за адресою АДРЕСА_1 , після переходу права власності на цей об`єкт до співвідповідача ОСОБА_1 .

Також прокурором подані заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, у яких зазначає, що предметом у даній судовій справі є нежитлова будівля торгівельного павільйону площею 18,8 кв.м, а тому єдиним способом використання цього майна є господарська діяльність, що серед іншого підтверджено актами обстеження, протоколами огляду та допиту свідків, а тому не зважаючи на ту обставину чи є власник майна фізичною особою-підприємцем чи ні, спір підлягає розгляду виключно в порядку господарського судочинства. При цьому, щодо добросовісності набуття права власності на торговельний павільйон, прокурор зазначає, що засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" Чуйко Д.В. (станом на 23.10.2023), ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 є на думку прокурора взаємопов`язаними особами.

Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №914/1785/22 з аналогічного спору.

Протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Відповідач-2 у судове засідання 26.11.2024 не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа явку в судові засідання не забезпечила, письмових пояснень на позов не подала, про день, час та місце судових засідань повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Направлені за її місцезнаходженням ухвали суду від 09.07.2024, 31.07.2024, 19.08.2024, 28.08.2024, 12.09.2024, 25.09.2024, 10.10.2024, 30.10.2024, 14.11.2024 повернулися на адресу суду, як не вручені.

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження учасника судового процесу за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду третьою особою відбулося саме з її вини. Третя особа, у разі незнаходження за її адресою реєстрації, повинна була докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду третьою особою у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права сторін на розумний строк розгляду справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 26.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності факту зайняття земельної ділянки шляхом будівництва об`єкту самочинного будівництва, обставин користування відповідачами спірною земельною ділянкою, наявності/відсутності підстав для усунення перешкод позивачеві у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення нерухомого майна, належного відповідачеві.

Прокурор зазначає, що під час вивчення законності набуття речових прав на об`єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства окружною прокуратурою з`ясовано, що 26.06.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна будівля, загальною площею 18.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою ОСОБА_2 .

Підставою виникнення права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна зазначено реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1149-25, від 28.08.2003, видане КП "ДМБТІ ДОР".

30.11.2020 право власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 18,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 від ОСОБА_2 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" на підставі Акту прийому-передачі нерухомого майна №4336; 4337 від 30.11.2020 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2024 №1065, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 18,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2112343412101; індексний номер рішення: 73550441; номер запису про право власності: 55368158) за ОСОБА_1 .

Прокурор зазначає, що відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Згідно з протоколом обстеження земельної ділянки від 25.09.2023 №25/09/23-Г, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності, виявлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нежитлової нерухомості, а саме торгівельний кіоск з продажу тютюну. На момент перевірки кіоск працював та здійснював господарську діяльність. На момент перевірки були наявні документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: акт прийому-передачі нерухомого майна серія та номер 4336, 4337, виданий 30.11.2020, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Зевс-2021"(а.с.41-46, т.1).

Відповідно до протоколу огляду від 14.08.2024 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою на перехресті вул. Данила Галицького та вул. Ближня розташована будівля розміром приблизно 2,1м х 3м, корпус виконаний з металевого матеріалу, розміщена вивіска на прилавку розміщені тютюнові вироби. На момент проведення огляду віконце з лицевої сторони відчинене, в середині ввімкнене світло та здійснювалася господарська діяльність з продажу тютюнових виробів, у приміщенні присутній реалізатор (а.с.32, т.2).

Згідно з протоколом допиту свідка від 14.08.2024 ОСОБА_4 , яка працює реалізатором в кіоску " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 з жовтня 2023 року даний кіоск працює з 7 до 19 години, наявний касовий апарат.

Відповідно до інформації Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради викладеною у листі від 15.09.2023 №9572 (а.с.48, т.1) технічна інвентаризація та державна реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , Комунальним підприємством "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради не проводилась. Реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1149-25, від 28.08.2003 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , Комунальним підприємством "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради не оформлювалось та не надавалось.

Згідно з інформацією Дніпровської міської ради у листі № 7/11-1021 від 23.04.2024 (а.с.39, т.1), рішення виконкому Дніпропетровської міської ради 2003 року на підставі якого нібито видано реєстраційне посвідчення серія та номер: 1149-25, від 28.08.2003, не виявлено, будь-яких звернень не надходило.

Відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради наданої у листі від 15.09.2023 №12/19-312 (а.с.51, т.1) за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса " АДРЕСА_1 " офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась. Паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проєктування об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися.

Згідно з інформацією Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради у листі від 12.09.2023 №547/д-05 (а.с.54-55, т.1) договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням між Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 25Л, не укладались.

Відповідно до інформації Дніпровської міської ради викладеної у листі № 7/11-1021 від 23.04.2024 (а.с.39-40, т.1) з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного кіоску з продажу тютюну.

Прокурор вважає, що ОСОБА_2 уникаючи установленого чинним законодавством порядку набуття у користування земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, самочинно збудувала вказаний об`єкт та набула право власності на нього, на підставі документів, які уповноваженим органом не видавались, та у подальшому здійснила відчуження вказаного майна шляхом передачі за актом приймання передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021". А в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" відчужило вказаний об`єкт на користь ОСОБА_1 .

Прокурор зауважує, що безпідставне набуття права власності на нерухоме майно суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні, визначених Законом України "Про основи містобудування", є перешкодою у розв`язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури через відсутність можливості належного ведення містобудівного кадастру призводить до порушення майнових прав та інтересів держави.

Прокурор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_1 , вчиняючи дії, спрямовані на придбання, відчуження та здійснення державної реєстрації спірного нерухомого майна, не могли не усвідомлювати їх протиправність, їх дії не були направлені на добросовісне володіння майном, а мали на меті унеможливлення майбутнього виконання рішення господарського суду у даній справі, оскільки відчуження на користь ОСОБА_1 вже відбулося після подання позову до суду. Прокурор стверджує, що відповідачами незаконно використовується земельна ділянка, майно експлуатується з порушенням вимог містобудівного законодавства, що є підставою для скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у судовому порядку.

Крім того, прокурор звертає увагу щодо добросовісності набуття права власності на торговельний павільйон, та зазначає, що засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" ОСОБА_5 (станом на 23.10.2023), ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 є взаємопов`язаними особами. Так, ОСОБА_3 має спільну дитину з ОСОБА_5 та є рідною сестрою ОСОБА_1 .

На підставі викладеного прокурор просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 18,8 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 18,8 кв.м.;

- припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 18,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55426389 від 30.11.2020 (номер запису - 39449930) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2112343412101;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно будівлю загальною площею 18,8 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 2112343412101), за ОСОБА_1 , проведену 07.06.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. (номер відомостей про речове право 55368158), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2112343412101.

На підтвердження своєї позиції прокурором подані, зокрема, наступні докази (копії):

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з номером 2112343412101;

- матеріали електронної реєстраційної справи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

- лист окружної прокуратури №04-51-4847 ВИХ-23 від 08.09.2023 та докази отримання листа;

- лист окружної прокуратури №04-51-6877 ВИХ-23 від 15.12.2023 та докази отримання листа;

- лист Дніпровської міської ради з додатком № 7-11-1021 від 23.04.2024;

- лист окружної прокуратури №04-51-4844 ВИХ-23 від 08.09.2023;

- лист Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради №9572 від 15.09.2023;

- лист окружної прокуратури №04-51-4845 ВИХ-23 від 08.09.2023;

- лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №12/19-312 від 15.09.2023;

- лист окружної прокуратури номер 04-51-4846ВИХ-23 від 08.09.2023;

- лист Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради №547д-05 від 12.09.2023;

- лист окружної прокуратури № 04-51-4843ВИХ-23 від 08.09.2023;

- лист Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з додатками №10/1-159 від 25.09.2023;

- інформаційна довідка з ЄДРПОУ щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021";

- повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 21.05.2024 №51-3204вих-24 із доказами направлення;

- інформаційна довідка №384990416 від 01.07.2024;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.06.2024;

- інформаційна довідка №391050860 від 15.08.2024;

- протокол допиту свідка від 14.08.2024;

- дозвіл від 14.08.2024 на доступ до документів кримінального провадження №42023042000000155 від 13.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України;

- протокол огляду від 14.08.2024;

- фототаблиця до протоколу від 14.08.2024;

- протокол допиту свідка від 14.08.2024;

- витяг про народження ОСОБА_1 ;

- витяг про народження ОСОБА_3 ;

- витяг про народження спільної дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" проти позову заперечує та зазначає що набуло право власності на спірний об`єкт на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" від 30.11.2020, а тому вказує, що прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження факту здійснення самочинного будівництва відповідачем-1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" вважає себе неналежним відповідачем у справі за позовною вимогою щодо усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою. Також відповідач-1 зазначає, що державна реєстрація за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" права власності на спірний об`єкт нерухомості не порушує безпосередньо прав Дніпровської міської ради, адже вона не претендує на будівлю, а тому навіть у випадку скасування державної реєстрації права власності за ним на будівлю не призведе до відновлення запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт. Відповідач-1 вважає себе добросовісним набувачем даного майна, а даним позовом покладається на нього індивідуальний та надмірний тягар. У доповненнях до відзиву відповідач-1 вважає себе неналежним відповідачем у даній справ та просить в задоволенні позову відмовити.

На підтвердження своєї позиції Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" надало, зокрема, наступні докази (копії): виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021"; наказ про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021".

Відповідач-2, ОСОБА_1 , проти задоволення позову заперечує, зазначає, що реєстрація за нею права власності на спірний об`єкт не порушує безпосередньо прав позивача, оскільки останній не претендує на будівлю. Крім того, відповідач-2 наполягає на тому, що не використовує даний об`єкт з комерційною метою, а тому вважає, що даний позов не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та заявляє про закриття провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд зазначає наступне.

Щодо поширення юрисдикції господарського суду на розгляд даного спору.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07.02.2024 у справі №902/1159/22 наголосила, що предметна юрисдикція спору визначається на момент подання позову до суду. Подальша зміна суб`єктного складу сторін (зокрема, власника земельної ділянки) не впливає на визначення юрисдикції спору, тобто не змінює. У переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду справі №902/1159/22 прокурор пред`явив позов до ТОВ "Укрземрессурс", яке на момент звернення прокурора до суду було власником спірної земельної ділянки. Після пред`явлення цього позову прокурором ТОВ "Укрземрессурс" відчужило земельну ділянку фізичній особі, у зв`язку із чим прокурор був змушений звертатися до суду з заявою про заміну неналежного відповідача та зміну предмета позову.

У розглядуваній справі прокурор звернувся до суду з позовом 06.06.2024 через систему "Електронний суд" та в цей же день о 14:01 через систему "Електронний суд" направив копію позовної заяви з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", а вже наступного дня, 07.06.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" відчужило об`єкт, розташований на спірній земельній ділянці на користь ОСОБА_1 .

Отже на день подання позову прокурором правильно обрано суд, до компетенції якого відноситься вирішення спору. Зміна власника відбулася вже після подання позовної заяви, а тому дана обставина не впливає на юрисдикцію спору.

Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до сформованої судової практики, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, Західною окружною прокуратурою Дніпропетровської області направлялися листи Дніпровській міській раді (№04/51-4847ВИХ-23 від 08.09.2023, №04/51-6877ВИХ-23 від 15.12.2023) у яких зазначено про встановлення обставин, що вказують на безпідставне набуття речових прав на об`єкт нерухомого майна та міститься прохання проінформувати чи вживалися Дніпровською міською радою заходи цивільно-правового порядку в тому числі у судовому порядку про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Згідно відповіді №7/11-1021 від 23.04.2024 Дніпровська міська рада повідомила, що станом на час надання відповіді Дніпровська міська рада з позовом про скасування державної реєстрації речових прав на майно, знесення самочинно збудованого нерухомого майна або з іншими позовними заявами стосовно нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не зверталась.

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. (ст.391 Цивільного кодексу України).

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).

Як вказано вище, предметом даного позову є, зокрема, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 18,8 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 18,8 кв.м.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: друге речення першого абзацу дозволяє позбавлення майна тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання "законів". Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції. Принцип законності передбачає, що відповідні положення національного законодавства є досить доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

В питаннях оцінки "пропорційності" Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд зауважив, що потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Отож, державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovaandPinc v. theCzechRepublic), п.53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), п.38).

Так, прокурор при зверненні до суду зазначив, що під час вивчення законності набуття речових прав на об`єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства окружною прокуратурою з`ясовано, що 26.06.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна будівля, загальною площею 18,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою ОСОБА_2 .

Прокурор вказує, що підставою виникнення права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна зазначено реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1149-25, від 28.08.2003, видане КП ДМБТІ ДОР, яке в матеріалах електронної реєстраційної справи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутнє.

Суд звертає увагу, що прокурором не здійснено заходів для з`ясування підстав проведення реєстраційних дій безпосередньо у державного реєстратора та заявника державної реєстрації (Дришлюк С.М.), відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

Тобто визначаючи як первинну підставу виявлення, на думку прокурора, порушення закону, прокурором не з`ясовано підстави для державної реєстрації права власності.

Прокурор зазначає, що з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження № 25/09/23-Г від 25.09.2023 (а.с. 41-45, т.1), відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного кіоску з продажу тютюну (далі - кіоск), який розташований на перехресті вул. Данила Галицького, біля будинку №25 та вул. Ближньої. Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки на момент перевірки кіоск працював та здійснював господарську діяльність.

Прокурором залучено до матеріалів справи відповідь Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 15.09.2023 №9572 (а.с.48, т.1), у якій зазначено, що технічна інвентаризація та державна реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , Комунальним підприємством "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради не проводилась. Реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1149-25, від 28.08.2003 на нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 25Л, Комунальним підприємством "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради не оформлювалось та не надавалось.

Також надані відповіді Дніпровської міської ради про те, що рішення виконкому Дніпропетровської міської ради 2003 року на підставі якого нібито видано реєстраційне посвідчення серія та номер: 1149-25, від 28.08.2003, не виявлено, будь-яких звернень не надходило; Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо того, адреса " АДРЕСА_1 " офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась, паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проєктування об`єктів будівництва за адресою: вул. Данила Галицького, 25Л, в м. Дніпрі Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися; Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради, що договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням між Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 25Л, не укладались.

Отже, фактично прокурор вказує, що державна реєстрація права власності на об`єкт, розміщений на спірній земельній ділянці була проведена на підставі неіснуючих чи підроблених документів.

Прокурор посилається на матеріали кримінального провадження №42023042000000155 від 13.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України стосовно об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 197-1 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огороджуванні ділянки, знищенні і встановленні "своїх" межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як "власник" чи "законний користувач" і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.

Право подання позову до суду не залежить від наявності чи відсутності кримінальних проваджень, але суд звертає увагу, що кримінальне провадження щодо підроблення документів чи незаконних дій при реєстрації права власності відсутнє.

Реєстрація права власності на об`єкт, розташований на спірній земельній ділянці була вчинена 26.06.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. за зверненням громадянки ОСОБА_2 .

Як уже було зазначено, матеріали справи не містять доказів звернення прокурора ані до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., ані до громадянки ОСОБА_2 із запитами щодо обставин проведення вказаної реєстрації, отримання документів, на підставі яких відбулася дана реєстрація тощо.

Суд звертає увагу на наступне. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Встановлення обставин незаконності державної реєстрації повинно відбуватися шляхом безпосереднього дослідження підстав такої реєстрації. Це особливо актуально у зв`язку з існуванням реєстру спочатку у паперовій формі, потім в електронній та незавершеним процесом їх синхронізації.

Прокурор зазначає, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься посилання на реєстраційне посвідчення, однак при натисканні на нього документ не завантажується.

Суд знову звертає увагу, що до предмету судового розгляду входить з`ясування всіх обставин проведеної державної реєстрації права власності. Саме державний реєстратор завантажує до реєстру скановані копії документів, на підставі яких вчинено реєстраційну дію. Однак прокурором та позивачем не надано до матеріалів справи інформації щодо зазначених обставин.

У даному аспекті суд також звертає увагу на розподіл обов`язків щодо доказування при розгляді спору судом.

Так, документи щодо первинної реєстрації права власності та реєстрації права власності за ОСОБА_2 не повинні знаходитися у відповідачів. Отже неможливо покласти тягар доведення цих обставин на відповідачів.

ОСОБА_2 залучена до участі у справі як третя особа, але виходячи з статусу даного учасника вирішення питання про права відповідача не може залежати від подання чи неподання третьою особою доказів на спростування вимог позивача.

Отже єдина обґрунтована підстава для задоволення позову - це надання прокурором та позивачем вичерпної інформації щодо предмету спору. Наявність сумнівів виключає задоволення позову.

Суд звертає увагу, що прокурором надані непрямі докази, листи, щодо відсутності правовстановлюючих документів тощо. Однак відсутність прямих доказів щодо обставин та підстав вчинення реєстраційних дій не дає підстав для висновку про незаконність вчинення реєстраційних дій та, тим більше, для позбавлення відповідача майна.

Суд не вважає можливим витребувати цю інформацію за власною ініціативою. При спорі органів держави з юридичною особою приватного права та громадянином є необґрунтованим витребування за ініціативою суду доказів, надання яких входить до обов`язку доказування органу державної влади.

Також, стверджувана прокурором помилка органу державної реєстрації, за її наявності, повинна бути виправлена у розумні строки і не за рахунок нинішнього власника.

У цьому аспекті суд звертає увагу, що після стверджуваної прокурором помилки при державній реєстрації також здійснено реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Вказані дії щодо реєстрації декларацій вчинені Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Суд звертає увагу, що сукупність зазначених обставин (реєстрація права власності за ОСОБА_2 , реєстрація декларацій, проведення ремонту приміщення тощо) є достатнім для формування у відповідачів упевненості у законності оформлення права власності на нерухомість у продавця.

За таких умов позбавлення відповідача-2 права власності на нерухоме майно без належної компенсації буде надмірним індивідуальним тягарем та, відповідно, порушенням ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже позовні вимоги до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №384990416 від 01.07.2024 право приватної власності на будівлю загальною площею 18,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3112343412101), зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу № 1065 від 07.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. (індексний номер рішення 73550441; номер запису про право власності 55368158).

Відтак, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" за даними Державного реєстру речових прав припинене 07.06.2024.

Будь-яких належних та достовірних доказів користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , або здійснення будь-яких перешкод Дніпровській міській раді Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" у користуванні вказаною земельною ділянкою, після відчуження спірного нерухомого майна ОСОБА_1 прокурором до суду не надано.

З огляду на викладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" наразі не є власником спірної нерухомості та користувачем спірної земельної ділянки, господарський суд вважає, що позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на платника, Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди відмовити.

Судові витрати понесені Дніпропетровською обласною прокуратурою покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.12.2024

Суддя О.М. Крижний