Рішення

від 03.12.2024 по справі 904/4271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4271/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Оілс енд Лубрікантс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ОЙЛ", с. Старі Кодаки, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 288 954,69 грн. за договором про переведення боргу

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Оілс енд Лубрікантс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ОЙЛ" про стягнення заборгованості в розмірі 288 954,69 грн. за договором про переведення боргу № 03/08-2023ТПК від 03.08.2023, яка складається з:

- основного боргу в розмірі 274 708,01 грн.,

- інфляційних втрат у розмірі 9 990,96 грн.,

-3% річних у розмірі 4 255,72 грн.

Ухвалою від 02.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

02.10.2024 через систему "Електронний суд " від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

03.12.2024 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про переведення боргу № 03/08-2023ТПК від 03.08.2023 в частині своєчасного погашення боргу.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ОЙЛ" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 25.10.2024 19:28.

Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 03.10.2024 було доставлено до електронного кабінету відповідача 03.10.2024 (а.с.63).

Станом на 03.12.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо укладання договору, встановлення факту поставки за договором, порушення відповідачем договору в частині повної та своєчасної поставки товару, наявність часткової оплати, наявність підстав для повернення боргу, правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Оілс енд Лубрікантс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ" (покупець) було укладено договір поставки та дистрибуції № 10/16П від 11.01.2016 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити продукцію (мастильні матеріали, технічні рідини, інші продукти нафтопереробки, супутні товари для автотранспорту та інше) у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженим представниками сторін та діє до 31.01.2017.

Додатковою угодою № 3 від 31.01.2017 сторони вирішили продовжити дію договору та викласти п. 9.1. договору в наступній редакції: «Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженим представниками сторін та його скріплення печатками сторін. Договір припиняє свою дію 31.12.2018. У випадку, якщо жодна з сторін протягом 30 днів до його закінчення не подала заяви про його розірвання, договір вважається пролонгований на кожний наступний період тривалістю в один календарний рік на тих же умовах.

Також, 03.08.2023 року між Позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Оілс енд Лубрікантс» (надалі ТОВ «Преміум Оілс енд Лубрікантс» або Позивач), Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ОЙЛ» (надалі ТОВ «ПРАЙМ ОЙЛ» або Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ПРАЙМ» (надалі ТОВ «ТВК «ПРАЙМ») укладено Договір № 03/08-2023ТПК про переведення боргу.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного Договору № 03/08-2023ТПК про переведення боргу від 03.08.2023 року у порядку та на умовах, визначених даним Договором, Первісний боржник - ТОВ «ТВК «ПРАЙМ» переводить частину свого боргу за Договором поставки № 10/16П від 11.01.2016 року, укладеним між Первісним боржником - ТОВ «ТВК «ПРАЙМ» та Кредитором-ТОВ «Преміум Оілс енд Лубрікантс» у розмірі 322 697,39 грн. на Нового боржника ТОВ «ПРАЙМ ОЙЛ», а Новий боржник замінює Первісного боржника у зобов`язанні, що виникає з Основного договору в частині грошових зобов`язань у вищевказаному розмірі.

Новий боржник у повному обсязі визнає вимоги кредитора щодо сплати боргу у 322 697,39 грн. та не має заперечень щодо їх дійсності (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.3. Договору № 03/08-2023ТПК про переведення боргу від 03.08.2023 року передбачено, що Новий боржник Відповідач ТОВ «ПРАЙМ ОЙЛ» зобов`язується за даним Договором погасити борг в строк до 31 жовтня 2023 року включно.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором в повному обсязі. (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.4. договору підписанням даного договору новий боржник підтверджує свою спроможність здійснити виконання зобов`язань щодо сплати боргу за Основним договором.

Сторони також уклали протокол № 03-твк/08/23 від 03.08.2023 про переведення боргу, зокрема і за договором постачання та дистрибуції №10/16П від 11.01.2016 в розмірі 322 697,39 грн.

В період з 08.08.2023 року по 21.03.2024 року Відповідачем здійснювалося часткове погашення боргу за Договором № 03/08-2023ТПК про переведення боргу від 03.08.2023 року, про що свідчать наступні платіжні інструкції: № 613 від 08.08.2023 на суму 2 887,68 грн., № 614 від 08.08.2023 на суму 2 381,40 грн., № 781 від 13.10.2023 на суму 8 499,26 грн, № 824 від 13.10.2023 на суму 20 000,00 грн., № 1219 від 09.02.2024 на суму 5 000,00 грн., № 1324 від 12.03.2024 на суму 6 666,50 грн., № 1366 від 21.03.2024 на суму 2 554,54 грн., всього на суму 47 989,38 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором № 03/08-2023ТПК про переведення боргу від 03.08.2023 року становить 274 708,01 грн.

Вказане стало причиною звернення до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Враховуючи умови договору, відсутність інших застережень в договорі, строк повернення боргу за спірним договором є таким, що настав.

Доказів своєчасного повернення боргу відповідач під час розгляду справи не надав, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.

Таким чином суд вважає позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 274 708,01 грн.

Щодо нарахування 3% річних.

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 4 255,72 грн 3% річних нараховані за період з 22.03.2024 до 26.09.2024.

При перевірці розрахунку судом помилок не виявлено, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 4 255,72 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати розмірі 9 990,96 грн. за період прострочення виконання зобов`язання з квітня 2024 по серпень 2024.

При перевірці розрахунку позивача, судом помилок не виявлено, тому позов в цій частині підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 9 990,96 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 274 708,01 грн., 3% річних у розмірі 4 255,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 990,96 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 39), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Оілс енд Лубрікантс до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ОЙЛ" про стягнення заборгованості в розмірі 288 954,69 грн. за договором про переведення боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 37806814, 52072, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Старі Кодаки, вул.Гагаріна, будинок 19Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Оілс енд Лубрікантс» (код ЄДРПОУ 36678067, 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф. 5) основний борг у розмірі 274 708,01 грн., інфляційні втрати в розмірі 9 990,96 грн., 3 % річних в розмірі 4 255,72 грн. та судовий збір в розмірі 3 467,46грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 03.12.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко