Рішення

від 03.12.2024 по справі 904/4667/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4667/24За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмежено відповідальністю "ВікторіХом", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 47 770,67грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "ВікторіХом" заборгованість у розмірі 47 770,67грн, з яких:

- заборгованість за послуги постачання теплової енергії за період з 17.11.2022 по 28.03.2024 у розмірі 43 737,40грн;

- заборгованість за абонентське обслуговування за період з 17.11.2023 по 30.04.2024 у розмірі 309,24грн;

- пеня у розмірі 805,75грн;

- 3 % річних у розмірі 920,20грн;

- втрати від інфляції у розмірі 1998,08грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 справу №904/4667/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Героїв АТО, буд. 81-А, оф. 113, м. Кривий Ріг, 50086 (а.с. 59).

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 63-65).

Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2022 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВікторіХом" (орендар, відповідач) укладено договір №7/6 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади (а.с. 14-17).

За умовами пункту 1.1 договору орендодавець і балансоутримувач / ОКП передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно зазначене в пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену в пункті 6 Умов.

Інформація про об`єкт оренди - нерухоме майно: частина нежитлового приміщення №116, загальною площею 76,2кв.м., вбудованого в 1-й поверх житлового будинку за адерсою: м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Святогеоргіївська,11 (п. 4.1 Умов).

Пунктами 6.3.6, 6.3.7 договору визначено, що: орендар зобов`язаний укласти протягом тридцяти календарних днів договори з постачальниками комунальних послуг та з управителем багатоквартирного будинку про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, якщо майно розташоване в такому будинку / гуртожитку; протягом десяти календарних днів з моменту підписання договорів, визначених у п. 6.3.6 надати їхні копії балансоутримувачу / ОКП.

Строк договору - 5 років з дати набуття чинності договором (п. 12.1 Умов).

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" відповідно до приписів Закону України "Про природні монополії" відноситься до суб`єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії. Таким чином, в силу законодавства позивач не може відмовитися від надання послуг з теплопостачання споживачам.

Виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку №11 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська є позивач - Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа".

Будинок №11 по вул. Святогеоргіївська, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку. Нежитлове приміщення №116 є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку №11 по вул. Святогеоргіївська в м. Кривому Розі.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВікторіХом" отримувало теплову енергію для опалення приміщення площею 76,2кв.м., так як зазначене приміщення не відокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення будинків.

Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" як виконавцем послуг 05.11.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

26.09.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВікторіХом" (споживач) підписано заяву-приєднання до індивідуального договору №12624 від 17.11.2022 про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 13).

Цією заявою ТОВ "ВікторіХом" (споживач) приєднався до Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що розміщений на офіційному веб-сайті http: www.kpts.dp.ua (далі - договір).

Згідно пункту 1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://kpts.dp.ua/ (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Таким чином, з 17.11.2022 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (виконавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВікторіХом" (споживач, відповідач) укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 7-11).

За умовами пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://www.kpts.dp.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (п. 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця https://www.kpts.dp.ua.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).

Належне виконання зобов`язань КПТМ "Криворіжтепломережа" стосовно надання послуги з теплопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю "ВікторіХом" у період з 17.11.2022 по 28.03.2024 підтверджується Актами подачі та припинення подачі централізованого опалення на житлові будинки, а саме:

- Акт від 06.11.2022 (про подачу теплоносія);

- Акт від 27.03.2023 (про припинення подачі теплоносія);

- Акт від 14.11.2023 (про подачу теплоносія);

- Акт від 28.03.2024 (про припинення подачі теплоносія) (а.с. 18-19).

Акти подання теплоносія не є актами приймання-передачі теплової енергії, проте є документами фіксації певної події у часі, складеними та підписаними належними особами - представниками постачальника послуги з теплопостачання - КПТМ "Криворіжтепломережа" та представниками управляючих будинком організацій (ОСББ тощо).

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065,99грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 №530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа"); за період з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал 3481,81грн (з ПДВ) (згідно рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).

Згідно Закону України "Про теплопостачання" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315 від 22.11.2018 (п. 24 Правил).

У разі обліку постачання теплової енергії за приладом обліку - інформація отримана підприємством у "звітах за період" (як правило місячний) є підставою для внесення даних до систем автоматизованого розрахунку (програмних комплексів) споживання теплової енергії.

Після чого, програмні комплекси в автоматичному режимі здійснюють нарахування, формують рахунки на оплату для різних категорій споживачів. Отже для КПТМ "Криворіжтепломережа" вказані "звіти" є первинними документами в здійсненні господарської діяльності позивача.

Згідно приписів Правил надання послуги з постачання теплової енергії одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал). Для переведення одиниць вимірювання теплової енергії приладами обліку застосовуються коефіцієнти 1 Гкал = 1162,2 кВт*г, 1 кВт*г = 0,000859 Гкал, 1 Гкал = 4,1868 ГДж, 1 ГДж = 0,2388 Гкал (п. 18 Правил).

Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки (п. 19 Правил).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується наданими у справу звітами (а.с. 21-31).

Вказаними звітами фіксується кількість поставленої на житловий будинок теплової енергії - в Гігакалоріях (Гкал) згідно приладу обліку будинку, які (Гкал) в подальшому позивач розподіляє на спірні приміщення відповідача, у відповідності до відомостей (параметрів) нежитлових приміщень відповідача (розрахунок наведений на а.с. 45).

КПТМ "Криворіжтепломережа" виставило відповідачу на оплату рахунки - фактури №12624:

від 31.10.2023 на суму 203,04грн;

від 30.11.2023 на суму 26 426,39грн;

від 31.12.2023 на суму 5 769,79грн;

від 31.01.2024 на суму 4 685,33грн;

від 29.02.2024 на суму 4 074,73грн;

від 31.03.2024 на суму 3 444,75грн;

від 30.04.2024 на суму -557,39грн (а.с. 32-35).

Як вбачається зі змісту пункту 33 договору на вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживача.

В матеріалах справи міститься заява від 22.11.2023 відповідно до якої споживач просив надсилати рахунки-фактури та акти приймання-передачі по договору №12624 на електронну адресу: vatikan@vatikan.com.ua (а.с. 38 на звороті).

В матеріалах справи містяться докази направлення рахунків та актів приймання-передачі на електронну пошту vatikan@vatikan.com.ua (а.с. 37 на звороті - 38).

Також, 13 грудня 2023 року позивачем на адресу відповідача направлено вищезазначені рахунки та акти в паперовому вигляді (а.с. 36-37).

Позивач зазначає, що відповідач не здійснював розрахунок за надані послуги, у зв`язку з чим за період з 17.11.2022 по 28.03.2024 утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії (в тому числі з абонентської плати) на загальну суму 44 046,64грн.

У липні 2024 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія №12624/15177 за вих.№2805/13 від 31.05.2024 про сплату заборгованості у розмірі 44 064,34грн, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 47).

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 43 737,40грн, пеню у розмірі 805,75грн, 3% річних у розмірі 920,20грн, втрати від інфляції у розмірі 1998,08грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 309,24грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією із підстав виникнення цивільних права та обов`язків є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 1, 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною шостою статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Враховуючи умови спірного договору, строк оплати наданих послуг, є таким, що настав.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії та абонентське обслуговування:

за листопад 2022 року не пізніше 02 січня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.01.2023;

за грудень 2022 року не пізніше 31 січня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.02.2023;

за січень 2023 року не пізніше 28 лютого 2023 року, прострочка виконання настає з 01.03.2023;

за лютий 2023 року не пізніше 31 березня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.04.2023;

за березень 2023 року не пізніше 01 травня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.05.2023;

за квітень 2023 року не пізніше 31 травня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.06.2023;

за травень 2023 року не пізніше 30 червня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.07.2023;

за червень 2023 року не пізніше 31 липня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.08.2023;

за липень 2023 року не пізніше 31 серпня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.09.2023;

за серпень 2023 року не пізніше 02 жовтня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.10.2023;

за вересень 2023 року не пізніше 31 жовтня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.11.2023;

за жовтень 2023 року не пізніше 30 листопада 2023 року, прострочка виконання настає з 01.12.2023;

за листопад 2023 року не пізніше 01 січня 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.01.2024.

за грудень 2023 року не пізніше 31 січня 2024 року, прострочка виконання настає з 01.02.2024;

за січень 2024 року не пізніше 29 лютого 2024 року, прострочка виконання настає з 01.03.2024;

за лютий 2024 року не пізніше 01 квітня 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.04.2024;

за березень 2024 року не пізніше 30 квітня 2024 року, прострочка виконання настає з 01.05.2024;

за квітень 2024 року не пізніше 31 травня 2024 року, прострочка виконання настає з 01.06.2024.

Статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 43 737,40грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 309,24грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в частині першій ст. 230 та частині шостій ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини другої ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії, за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженою належним чином.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 805,75грн за загальний період з 01.12.2023 до 09.10.2024 (по кожному рахунку окремо) (а.с. 46). Поряд із цим, загальний розмір пені згідно розрахунку позивача становить 805,76грн.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 45 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування.

Однак, при розрахунку позивачем не вірно визначено кількість днів прострочення, зокрема на суму боргу 26 235,04грн підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 02.01.2024 до 02.07.2024 (183дн) у розмірі 480,10грн.

В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.

Вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 800,51грн, в решті заявлених вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 920,20грн за період з 01.12.2023 до 09.10.2024 та інфляційні втрати за період з грудня 2023 року по серпень 2024 року у розмірі 46 044,72грн (по кожному рахунку окремо) (а.с. 46).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що загальний розмір 3% річних становить 920,21грн.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Вимога про стягнення 3% річних задовольняється судом у розмірі 920,20грн.

Разом з тим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін , який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19).

Сума інфляційних втрат складає, зокрема:

на суму боргу 203,04грн * 105,6% (сукупний індекс інфляції за грудень 2023 року - серпень 2024 року) = 214,41грн - 203,04грн = 11,37грн;

на суму боргу 4004,81грн * 103,6% (сукупний індекс інфляції за квітень - серпень 2024 року) = 4148,98грн - 4004,81грн = 144,17грн;

на суму боргу 3241,16грн * 103,4% (сукупний індекс інфляції за травень - серпень 2024 року) = 3351,36грн - 3241,16грн = 110,20грн.

В іншій частині розрахунок втрат від інфляції є вірним.

Вимога про стягнення з інфляційних втрат задовольняється судом частково у розмірі 1 995,58грн.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 43 737,40грн, заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 309,24грн, пеня у розмірі 800,51грн, 3% річних у розмірі 920,20грн, втрати від інфляції у розмірі 1 995,58грн, а всього 47 762,93грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5460 від 16.10.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 57, 60).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2422,01грн (47762,93грн* 2422,40грн / 47770,67грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВікторіХом" про стягнення 47 770,67грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВікторіХом" (ідентифікаційний код 44787041, вул. Героїв АТО, буд. 81-А, офіс 113, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50086) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (ідентифікаційний код 03342184; пров. Цісик Квітки, 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000) заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 43 737,40грн (сорок три тисячі сімсот тридцять сім гривень 40коп.), заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 309,24грн (триста дев`ять гривень 24коп.), пеню у розмірі 800,51грн (вісімсот гривень 51коп.), 3% річних у розмірі 920,20грн (дев`ятсот двадцять гривень 20коп.), втрати від інфляції у розмірі 1 995,58грн (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 58коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,01грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 01коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано - 03.12.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва