Рішення

від 02.12.2024 по справі 906/886/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/886/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника позивача

від 21.11.2024 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"

про стягнення 2 228 880,96грн.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ": 2 041 775,60грн основного боргу, 12827,71грн 3% річних, 60 349,49грн інфляційних втрат, 31724,29грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

22.11.2024 на адресу суду через підсистему "Електронний Суд" від представника ТОВ "ОВОПРАЙМ" надійшла заява від 21.11.2024 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 10 500,00грн понесених ТОВ "Овопрайм" при розгляді справи витрат на правничу допомогу. До заяви додано договір про надання правової допомоги, Акт, Калькуляція, а також докази надіслання вказаних документів іншій стороні.

Ухвалою суду від 25.11.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №906/886/24 на 02.12.2024 о 15:00 без виклику сторін.

Сторони про час та місце розгляду заяви про розподіл судових витрат на надання правничої допомоги повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" про стягнення витрат на правничу допомогу та дослідивши надані позивачем в її обґрунтування докази, господарський суд приймає до уваги вищенаведене та таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 8статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні 18.11.2024 представник ТОВ "ОВОПРАЙМ" заявив про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу та просив суд це питання вирішувати після ухвалення рішення у даній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Однак така заява має бути чітко сформульована та належно обґрунтована. Процесуальний закон не визначає конкретну процесуальну стадію на якій має бути зроблена заява, але встановлює граничний строк звернення із такою заявою - до закінчення судових дебатів (схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

Як уже зазначалось, представником позивача зроблено заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів та докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи представником позивача подані у 5-ти денний строк після ухвалення рішення суду. При цьому судом враховується, що в заяві від 21.11.2024 представник позивача вказав, що витрати на правничу допомогу не зазначались у позові при його подачі, оскільки позов подавався до суду безпосередньо ТОВ "Овопрайм", а участь представника - адвоката Унінця І.М. у справі почалася на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги від 07.10.2024, тобто після відкриття судом провадження у даній справі. В поданій заяві представник просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу за участь адвоката в трьох судових засіданнях в загальній сумі 10 500,00грн. Зазначена сума узгоджена сторонами в Калькуляції №19/11-24 від 19.11.2024 та Акті від 19.11.2024 приймання-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг), які оформлені та підписані сторонами після ухвалення судом рішення.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №5682/10 від 03.06.2016 та ордер на надання правничої правової допомоги №1719464 від 07.10.2024, видане Унінець І.М. (а.с.77-78).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З поданих документів судом встановлено, що 07.10.2024 між Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (клієнт) та адвокатом Унінець І.М. (адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги (далі - договір) (а.с.139-141).

Судом враховується, що вказаний договір між позивачем та адвокатом укладено після звернення ТОВ "Овопрайм" з позовом до суду.

За умовами пункту 1.1 договору, КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ приймає на себе обов`язок надавати КЛІЄНТУ правничу допомогу в об`ємі і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, обсяг правничої допомоги та перелік питань, з яких вона надається (зміст доручення):

Представництво інтересів КЛІЄНТА у Господарському суді Житомирської області у справі №906/886/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (місцезнаходження: просп. Валерія Лобановського, буд. 56, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код юридичної особи: 43559004) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ" (місцезнаходження: вул. Шолом-Алейхема, буд. 62, м. Коростень, Житомирська обл., 11500, ідентифікаційний код юридичної особи: 39147619) про стягнення 2 228 880,96 грн, з усіма правами, які надані ГПК України позивачу.

Під представництвом інтересів мається на увазі необхідність участі АДВОКАТА у судових засіданнях.

Згідно з пунктом 2.1 договору, за надання правничої допомоги КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ винагороду. Факт надання послуг підтверджується калькуляцію АДВОКАТА та актом приймання-передачі наданих послуг.

За умовами пункту 2.2 договору, за представництво інтересів КЛІЄНТА у 1 (одному) судовому засіданні у Господарському суді Житомирської області під час розгляду справи №906/886/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ" про стягнення 2 228 880,96 грн, КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ винагороду у строк, що не перевищує 5 (п`ять) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням у вищевказаній справі законної сили, у розмірі - 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

Пунктом 2.3 договору сторони перебачили, що КЛІЄНТ зобов`язується прийняти належним чином надану АДВОКАТОМ правничу допомогу та оплатити її вартість. Підписання Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) свідчить про факт належного надання правничої допомоги та відсутність у КЛІЄНТА будь-яких претензій до АДВОКАТА щодо обсягу та якості наданих послуг.

Цей Договір укладений на термін до 31 грудня 2025 року і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами (пункт 9.1 договору).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

В обґрунтування витрат на оплату правничої допомоги представник позивача надав копію Акта прийняття-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) від 19.11.2024 та Калькуляції №19/11-24 від 19.11.2024 за вартість витраченого на надання послуг часу, в яких зазначено, що загальна вартість послуг за Калькуляцією та Актом без ПДВ складає 10 500,00грн, що включає: участь адвокату та представництво інтересів позивача в судових засіданнях: 10.10.2024, 28.10.2024, 18.11.2024, вартість 1 судового засідання складає 3500,00грн. Всього надано послуг на суму 10 500,00грн. Послуги надані у повному обсязі. Сторони претензій одна до одної не мають (а.с.135-138). Зазначені Акт та Калькуляція оформлені та підписані після ухвалення рішення у справі.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У ч.2. ст.126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу не подав, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

Водночас, згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі за рахунок відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У даній справі суд враховує, що розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. У підготовчому провадженні представник позивача подавав лише клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

На переконання суду, заявлені позивачем витрати на правову допомогу в частині вартості послуг за участь в судових засіданнях не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності в розумінні ст. ст. 126 та 129 ГПК України, з урахуванням часу витраченого адвокатом на зайнятість в судових засіданнях та тих обставин, що дана справа не є складною. Так, предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання, що складається основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат і, як наслідок, опрацювання адвокатом документів, які готувались ТОВ "Овопрайм" і були подані до суду безпосередньо керівником позивача, не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, аналізу великої кількості доказів, значних затрат часу та зусиль. Судова практика у спорах про стягнення заборгованості за договорами постачання є сталою, а розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат по справі не є складним та об`ємним, так як обраховується по існуючим формулам.

Відповідач відзиву на позов не подавав і його представник жодного разу не брав участь в судових засідання, тому не було необхідності готувати відповідь на відзив.

При визначенні суми відшкодування відповідачем витрат на правничу допомогу, суд виходить критерію реальності витраченого адвокатом часу в судових засіданнях, які не були тривалими за часом, зокрема, 10.10.2024 судове засідання тривало 20 хв., 28.10.2024 - тривало 20 хв., 18.11.2024 - тривало 40 хв.

За таких обставин, визначена представником позивача загальна вартість послуг адвоката у розмірі 10 500,00грн (по 3 500,00грн за кожне засідання х 3) є завищеною.

При цьому суд враховує, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, аналіз чинного законодавства з урахуванням предмета спору та предмета доказування - стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, підготовку до судових засідань.

Приймаючи до уваги предмет спору та підстави позовних вимог та те, що інтереси позивача в трьох судових засіданнях при розгляді справи представляв адвокат Унінець І.М., а також враховуючи прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною є загальна вартість послуг адвоката у розмірі 4 500,00грн (по 1 500,00грн за кожне судове засідання).

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При розподілі судових витрат суд також враховує те, що частина вимог (у розмірі 113 884,52грн пені та 143,64грн 3% річних) судом визнана безпідставною, тому у відповідності з п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, витрати на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача в сумі 4 269,98грн. Решта витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123,126,129,233,244Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" від 21.11.2024 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" (11500, Житомирська область, Коростень, Шолом-Алейхема, буд.62; ідентифікаційний код 39147619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (03037, м.Київ, проспект Валерія Лобановського, буд.56; ідентифікаційний код 43559004): 4 269,98грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" від 21.11.2024 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 03.12.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2 - позивачу (ЄДРПОУ 43559004) та представнику - Електронний Суд,

3 - відповідачу (ЄДРПОУ 39147619) та представнику- Електронний Суд.