Рішення

від 06.11.2024 по справі 907/783/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

06 листопада 2024 р. м. Ужгород Справа №907/783/23

За позовом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Туристичний центр Верховина, с. Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 381 237 грн упущеної вигоди,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Шикітка О.В.

представники:

Позивача Дашковська С.О., представник у порядку самопредставництва

Відповідача Мерза Д.Б., адвокат, ордер серії АО №1103037 від 10.10.2023

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Туристичний центр Верховина, с. Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 381 237 грн упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2023 відкрито провадження у справі №907/783/23 в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.11.2023. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

У підготовчому засіданні 14.11.2023 судом за участю уповноважених представників сторін проголошувалась перерва до 06.12.2023.

Ухвалою суду від 06.12.2023 підготовче засідання у справі призначено на 21.02.2024.

Ухвалою суду від 26.02.2024 судом у порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін справи №907/783/23 про те, що підготовче засідання призначено на 27.03.2024.

У підготовчих засіданнях 27.03.2024 та 08.04.2024 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/783/23 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 29.05.2024. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Ухвалами суду від 29.05.2024 та 15.08.2024 судові засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 24.09.2024 судом за участю уповноваженого представника відповідача постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 17.10.2024.

Ухвалою суду від 17.10.2024 судове засідання у справі відкладалось із підстав, наведених в ухвалі суду.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

В судовому засіданні 06.11.2024 після виходу з нарадчої кімнати судом у присутності уповноважених представників позивача та відповідача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач покликається на те, що в межах проведення державного фінансового аудиту та ревізії бюджету, окремих питань фінансово-господарської діяльності Оноківської сільської ради Управлінням Західного Офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проведено ревізію стану виконання дохідної частини спеціального фонду місцевого бюджету в частині своєчасності та повноти надходження до такого коштів пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури забудовниками, які здійснювали будівництво об`єктів на території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Позивач вказує, що за наслідками здійснення вищезгаданої ревізії Управлінням Західного Офісу Держаудитслужби в Закарпатській області складено акт №130720/2 від 27.06.2023, де, зокрема, зафіксовано, що відповідно до Договору купівлі продажу об`єкта державної власності групи А цілісного майнового комплексу Закарпатського міжнародного туристичного центру Верховина, що орендується ТОВ Туристичний центр Верховина, шляхом викупу №393 від 14.06.2010, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Закарпатській області та відповідачем у справі, до складу цілісного майнового комплексу (об`єкта приватизації) входять об`єкти рухомого і нерухомого майна, розташовані за адресами: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кам`яниця, вул. Ужанська, 100, 100а, 100б, на земельних ділянках площами: 1) 1,6660 га з кадастровим номером 2124882901:02:003:0074; 2) 6,4600 га з кадастровим номером 2124882901:02:003:0075; 3) 0,6213 га з кадастровим номером 2124884500:01:003:0004.

За твердженням позивача, ревізією встановлено, що згідно з витягом із Державного земельного кадастру №НВ-2102407162017 від 21.12.2017 про земельну ділянку з кадастровим номером 2124882901:02:003:0075, цільове призначення останньої 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, площа 6,46 га.

Як вказує позивач, Деклараціями про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), підтверджується здача наступних об`єктів в експлуатацію: 1) Будівництво лікувально-оздоровчого комплексу та котельні: код об`єкта 1264.9 (заклади лікувально-профілактичні та оздоровчі інші); загальна площа 3443,39 кв.м.; площа забудови 766,02 кв.м. (+ котельня площею забудови 31,98 кв.м, загальна площа 29,64 кв.м.); кошторисна вартість будівництва, затверджена проєктною документацією, 27 701,45 тис.грн. (Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ЗК 101201027752 від 27.10.2020); 2) Будівництво критого басейну: код об`єкта 1265.2 (басейни криті для плавання); загальна площа 1149,4 кв.м.; кошторисна вартість будівництва, затверджена проєктною документацією, 2887,8169 тис.грн. (Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ЗК 101200827698 від 28.08.2020); 3) Крита галерея перехід між основним корпусом і лікувальним корпусом: код об`єкта 1212.1 (туристичні бази та гірські притулки); загальна площа 99,50 кв.м.; кошторисна вартість будівництва, затверджена проєктною документацією, 27 701,45 тис.грн. (Декларація про готовність до експлуатації об`єкта №ЗК101200828865 від 28.08.2020); 4) Будівництво дворівневої стоянки на 45 автомобілів: код об`єкта 1242.3 (стоянки автомобільні криті); загальна площа об`єкта 1473,50 кв.м.; кошторисна вартість будівництва, затверджена проєктною документацією, 7956,9 тис.грн. (Декларація про готовність до експлуатації об`єкта №ЗК 101200828544 від 28.08.2020); 5) Перехід від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні: код об`єкта 1212.1 (туристичні бази та гірські притулки); загальна площа об`єкта 195,6 кв.м.; кошторисна вартість будівництва, затверджена проєктною документацією, 454,65 тис.грн. (Декларація про готовність до експлуатації об`єкта №ЗК 101200827935 від 28.08.2020).

Позивач звертає увагу, що на час отримання відповідачем Декларацій про готовність до експлуатації об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), діяльність у сфері охорони здоров`я ним не здійснювалась, відповідно, належала сплата пайової участі за будівництво критої галереї переходу між основним корпусом і лікувальним корпусом (код об`єкта 1212.1 (туристичні бази та гірські притулки)), дворівневої стоянки на 45 автомобілів (код об`єкта 1242.3 (стоянки автомобільні криті)), а також переходу від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні (код об`єкта 1212.1 (туристичні бази та гірські притулки)) в сукупному розмірі 381 237 грн.

Водночас позивач стверджує, що відповідач, у порушення вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент на виникнення спірних правовідносин) і Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута Кам`яницької сільської ради, затвердженого рішенням Кам`яницької сільської ради №3038-ІV від 22.12.2019, після введення вищезгаданих об`єктів в експлуатацію не надав до Оноківської сільської ради необхідні документи для укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута, тим самим порушивши право позивача на укладення такого договору і одержання від відповідача коштів пайової участі.

На переконання позивача, неправомірна бездіяльність ТОВ Туристичний центр Верховина у частині виконання обов`язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору та надання необхідних документів для його укладення, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Кам`яницька сільська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, та охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Таким чином, позивач як правонаступник Кам`яницької сільської ради Ужгородського району вказує на наявність правових підстав для стягнення на його користь суми 381 237 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, спричинених ухиленням відповідача від сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури територіальної громади.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву №0211/01 від 02.11.2023 (вх. №02.3.1-02/7728/23 від 03.11.2023), за змістом якого стверджує про те, що за приписами ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції до 01.01.2020), а також п. 3.2. Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута Кам`яницької сільської ради, затвердженого рішенням Кам`яницької сільської ради №1742-XXXVII-VII від 22.12.2019, до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, зокрема, будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

На переконання відповідача, ні нормами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, ні Порядком залучення пайової участі у розвиток інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута Кам`яницької сільської ради не встановлено, що замовники будівництва об`єктів звільняються/не залучаються до пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту на підставі наявності/відсутності певного виду економічної діяльності, який пов`язаний із будівництвом окремих типів об`єктів.

Відповідач звертає увагу на те, що з огляду на вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, яка забороняє експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, до подання декларацій про готовність до експлуатації комплексу діяльність по оздоровленню та відпочинку не здійснювалась, оскільки могла бути розпочата після одержання відповідних дозволів (ліцензій) та завершення будівництва; натомість, вже після дотримання зазначених вимог, що зайняло значного часу та ресурсу Товариства, відповідачем подано відомості про нові види діяльності, а також отримано ліцензію на право здійснення медичної практики на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України №1443 від 11.08.2023.

За твердженням відповідача, із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видами діяльності ТОВ Туристичний центр Верховина є, в тому числі, інша діяльність у сфері охорони здоров`я, загальна медична практика, спеціалізована медична практика, функціонування спортивних споруд, діяльність фітнес-центрів, діяльність із забезпечення фізичного комфорту.

Відповідач зауважує, що ним одночасно здійснювалось будівництво об`єктів на земельній ділянці з кадастровим номером 2124882901:02:003:0075 площею 6,4600 га, що входять до складу цілісного майнового комплексу ТОВ Туристичний центр Верховина, і загальна площа (100%) будівництва п`яти об`єктів складає 8009,08 кв.м.

Як вказує відповідач, перехід від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні і крита галерея перехід між основним корпусом і лікувальним корпусом не є будівлями для проживання, оскільки в них відсутні несучі стіни, перегородки, перекриття, а, натомість, є за своєю суттю допоміжними спорудами зі скла та металоконструкцій для обслуговування будівель спорту та оздоровлення, а саме, для переходу відвідувачами між існуючими об`єктами критим басейном та лікувально-оздоровчим корпусом, між лікувально-оздоровчим та основним корпусами.

Відповідач наголошує, що будь-яке інше функціональне призначення зазначених об`єктів відсутнє, в них не розміщені жилі чи нежилі приміщення, а також вони не можуть використовуватися для надання послуг чи у господарській діяльності Товариства, оскільки не підключені до жодних комунікацій, відсутні стіни, перегородки, несучі стіни, покрівля тощо.

За позицією відповідача, дворівнева автостоянка також використовується виключно для паркування транспортних засобів відвідувачів лікувального корпусу та критого басейну, Товариство не здійснює діяльність із надання послуг щодо продажу місць для паркування.

Водночас відповідач стверджує, що згадані об`єкти знаходяться на одній земельній ділянці з кадастровим номером 2124882901:02:003:0075 у с. Кам`яниця Ужгородського району по вул. Ужанська, 100 і є комплексом будівель, які входять до складу цілісного майнового комплексу.

Відповідач звертає увагу, що у комплексних будівлях, які складаються з декількох об`єктів, кожна будівля може класифікуватися окремо, проте, якщо дані не деталізовані чи відсутні, то комплекс відносять до класифікаційного угруповання за кодом з найбільшим відсотком від загальної площі.

Таким чином, відповідач вказує, що в побудованому комплексі на земельній ділянці рекреаційного призначення будівлі фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення становлять 77,91% (42,99+0,37+34,55) площі від загального будівництва, а допоміжні будівлі та будівлі обслуговування становлять 22,08% (18,40+2,44+1,24) від загальної площі будівництва, а отже об`єкти будівництва за найбільшим відсотком загальної площі (комплекс) належать до класифікаційного угрупування будівлі медичного і оздоровчого призначення, фізичної культури і спорту.

Заперечує відповідач і щодо належності та допустимості поданих позивачем листів б/н від 03.02.2020 (за яким представник ТОВ Туристичний центр Верховина звернувся до Кам`яницької сільської ради із клопотанням щодо укладення договору про пайову участь для здачі експлуатацію комплексу за адресою: Ужгородський район, с. Кам`яниця, б/н) та №114/02-06 від 03.02.2020 (за яким Кам`яницька сільська рада повідомила про необхідність надання пакету документів для укладення відповідного договору), оскільки звернення ТОВ Туристичний центр Верховина викладене не на фірмовому бланку Товариства, на ньому відсутні підпис уповноваженої особи та печатка останнього, а також сама довіреність із зазначенням її реквізитів. Водночас відповідач наголошує, що ним вказана довіреність не видавалася.

Крім того, звертає увагу, що лист-відповідь позивача №114/02-06 від 03.02.2020, нібито наданий у той самий день на неіснуюче звернення відповідача, не містить доказів його направлення на адресу ТОВ Туристичний центр Верховина чи відмітки про його отримання уповноваженим представником останнього.

За твердженням відповідача, пунктом 3.2. Порядку залучення пайової участі у розвиток інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута Кам`яницької сільської ради, а також частиною 4 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено ряд виключень із числа забудовників, що мають намір сплачувати пайову участь на розвиток інфраструктури населеного пункту, і це, зокрема, замовники будівництва об`єктів державного та соціально-культурного значення (будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, об`єктів соціальної інфраструктури, будинків житлового фонду соціального призначення, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства тощо).

Відповідач зауважує, що статтею 13 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні №132-ІХ від 20.09.2019 виключено статтю 40 із Закону Україну Про регулювання містобудівної діяльності, починаючи з 01.01.2020, а також визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання (пункти 1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень).

За позицією відповідача, підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону також прямо зазначено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, і вказане, у свою чергу, спростовує доводи позивача щодо необхідності звернення відповідача із заявою для отримання розрахунку на пайову участь до моменту здачі в експлуатацію об`єктів будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 2124882901:02:003:0075.

На переконання відповідача, з урахуванням того, що позивач не звертався до суду із позовною заявою до ТОВ Туристичний центр Верховина про укладання договору про пайову участь у примусовому порядку, а також того, що рішенням виконавчого комітету Кам`яницької сільської ради відповідачу присвоєно поштові адреси на новозбудовані об`єкти, ТОВ Туристичний центр Верховина підпадає під винятки, що виключають сплату пайової участі, які визначені Законом та Порядком, і це, як наслідок, вказує на відсутність в останнього обов`язку щодо укладання договору пайової участі або отримання розрахунку її розміру.

Відповідач звертає увагу і на те, що ним не укладено договір із Кам`яницькою сільською радою та не сплачено пайову участь на розвиток інфраструктури не через протиправну бездіяльність чи ухилення від такого обов`язку, як про це стверджує позивач, а в силу ряду виключень, передбачених чинним законодавством.

Відповідач наголошує, що враховуючи норми Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні та приписи Прикінцевих та перехідних положень, за якими, починаючи з 01.01.2020, у замовників будівництва відсутній обов`язок щодо укладання договору про пайову участь, а у відповідного органу місцевого самоврядування право спонукати до його укладання, позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між відсутністю сплати пайової участі (як втраченої вигоди/нанесених збитків) та зверненням до суду про їх стягнення, оскільки між сторонами відсутні договірні зобов`язання, з боку відповідача відсутня протиправна поведінка та вина, що виключає наявність елементів складу цивільного правопорушення.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Поданим через канцелярію суду клопотанням б/н від 08.04.2024 (вх. №02.3.1-02/2834/24 від 08.04.2024) представник позивача долучила до матеріалів справи копію Державного класифікатора будівель та споруд: ДК 018-2000.

Поданою через підсистему Електронний суд заявою б/н від 17.04.2024 (вх. №02.3.1-02/3140/24 від 17.04.2024) представник позивача долучила до матеріалів справи деталізовані розрахунки пайової участі.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 26.04.2024 (вх. №02.3.1-02/3408/24/24 від 26.04.2024) представник позивача долучила до матеріалів справи інформаційні довідки з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відносно об`єктів, щодо яких здійснено розрахунок пайової участі.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0001815142023 від 06.09.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю Туристичний центр Верховина (відповідач у справі) є власником земельної ділянки площею 6,4600 га з кадастровим номером 2124882901:02:003:0075, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, в межах села Кам`яниця.

28.08.2020 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області зареєстровано Декларацію №ЗК101200828865 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), стосовно об`єкта Будівництво критої галереї переходу між основним корпусом і лікувальним корпусом по вулиці Ужанська, 100 в с. Кам`яниця Ужгородського району (код ДКБС 1212.1 Туристичні бази та гірські притулки; вид будівництва: нове будівництво; дата початку будівництва 09.09.2019; дата завершення будівництва 20.08.2020; строк введення об`єкта в експлуатацію 25.08.2020; загальна площа об`єкта 99,50 кв.м.; площа забудови 119,40 кв.м.).

28.08.2020 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області зареєстровано Декларацію №ЗК101200828544 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), стосовно об`єкта Будівництво дворівневої стоянки на 45 автомобілів по вулиці Ужанська, 100 в селі Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області (код ДКБС 1242.3 Стоянки автомобільні криті; вид будівництва: нове будівництво; дата початку будівництва 14.09.2019; дата завершення будівництва 20.08.2020; строк введення об`єкта в експлуатацію 25.08.2020; загальна площа об`єкта 1473,50 кв.м.; площа забудови 961,00 кв.м.).

28.08.2020 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області зареєстровано Декларацію №ЗК101200827935 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), стосовно об`єкта Перехід від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні в селі Кам`яниця Ужгородського району (код ДКБС 1212.1 Туристичні бази та гірські притулки; вид будівництва: нове будівництво; дата початку будівництва 02.04.2019; дата завершення будівництва 20.08.2020; строк введення об`єкта в експлуатацію 25.08.2020; загальна площа об`єкта 195,58 кв.м.).

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області зареєстровано Декларацію №ЗК101200827698 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), стосовно об`єкта Будівництво критого басейну в селі Кам`яниця по вулиці Ужанська №100 Ужгородського району Закарпатської області (код об`єкта ДКБС 1265.2; дата початку будівництва 01.10.2019; дата закінчення будівництва 20.08.2020; строк введення об`єкта в експлуатацію ІІІ квартал 2020 року; загальна площа об`єкта 2767,47 кв.м.; площа забудови 1149,40 кв.м.).

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області зареєстровано Декларацію №ЗК101201027752 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), стосовно об`єкта Будівництво лікувально оздоровчого комплексу та котельні по вулиці Ужанська №100 в селі Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області (код ДКБС 1264.9; вид будівництва: нове будівництво; дата початку будівництва 09.09.2019; дата закінчення будівництва 22.10.2020; строк введення об`єкта в експлуатацію ІV квартал 2020 року; загальна площа об`єкта: - лікувально-оздоровчого комплексу 3443,39 кв.м., - котельні 29,64 кв.м.).

За твердженням позивача, до прийняття вищевказаних об`єктів в експлуатацію (за виключенням критого басейну і лікувально оздоровчого комплексу та котельні) відповідач був зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури c. Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області шляхом відрахування до місцевого бюджету коштів пайової участі за будівництво об`єктів, що не належать до будівель фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, а саме, критої галереї переходу між основним корпусом і лікувальним корпусом, дворівневої стоянки на 45 автомобілів та переходу від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні.

Невиконання відповідачем означеного обов`язку зумовило підстави для звернення позивача, як правонаступника Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, до суду із вимогою про стягнення із ТОВ Туристичний центр Верховина суми 381 237 грн упущеної вигоди (недоотриманих доходів у зв`язку з несплатою відповідачем пайової участі) у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон №3038-VI) визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), замовник фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону №3038-VI, планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

На час подання відповідачем повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва спірних об`єктів переходу від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні, критої галереї переходу між основним корпусом і лікувальним корпусом, дворівневої стоянки на 45 автомобілів (01.04.2019, 08.09.2019 та 13.09.2019 відповідно) статтею 40 Закону №3038-VI закріплювався обов`язок замовника будівництва, що має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 2, 3 ст. 40 Закону №3038-VI).

У свою чергу, органи місцевого самоврядування встановлювали порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (ч. 1 ст. 40 Закону №3038-VI).

Частиною 4 статті 40 Закону №3038-VI визначались виняткові умови, за яких замовники будівництва не підлягали залученню до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зокрема, у разі будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення (п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону №3038-VI).

Порядок укладення договору пайової участі за статтею 40 Закону №3038-VI передбачався у декілька етапів: замовник повинен був звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь, яка реєструвалась органами місцевого самоврядування. На підставі доданих замовником до заяви документів, що підтверджують кошторисну вартість будівництва об`єкта, протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви визначався розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, з органом місцевого самоврядування укладався договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, істотними умовами якого були розмір пайової участі, строк (графік) її сплати, відповідальність сторін, невід`ємною частиною такого договору був розрахунок величини пайової участі (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Замовник до прийняття об`єкта в експлуатацію повинен був сплатити в повному обсязі кошти пайової участі єдиним платежем або частинами, якщо договором було передбачено графік сплати пайової участі.

Зі змісту ст. 40 Закону №3038-VI вбачалося, що якщо об`єкт будівництва не відносився до переліку об`єктів, у разі будівництва яких замовники не залучалися до пайової участі, укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковував перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, було обов`язковим через пряму вказівку закону.

Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію, і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру (постанови Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21, від 04.04.2024 у справі №923/1306/21 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23).

Водночас на момент завершення будівництва спірних об`єктів (критої галереї переходу між основним корпусом і лікувальним корпусом, дворівневої стоянки на 45 автомобілів та переходу від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні) 20.08.2020 та до їх прийняття в експлуатацію 28.08.2020 (дата реєстрації декларацій про готовність до експлуатації об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва) статтю 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності було виключено на підставі пункту 13 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності №132-ІХ від 20.09.2019 (далі Закон №132-ІХ). Вказані зміни набули чинності з 01.01.2020 відповідно до підп. 2 п. 1 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020, передбачений статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання; установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва, зокрема, будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

У постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо вирішення правової проблеми, пов`язаної із застосуванням норм права до правовідносин, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а отже, і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

У постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що у зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними, і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

При цьому, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Аналогічні правові висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №909/1402/19, від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23.

22.12.2019 Кам`яницькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області прийнято рішення №1742-XXXVII-VII Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута Кам`яницької сільської ради.

Пунктами 1.2. та 1.3. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута Кам`яницької сільської ради (далі Порядок) визначено, що пайова участь у розвитку інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута є обов`язковою для всіх замовників фізичних осіб підприємців, фізичних та юридичних осіб, які здійснили, здійснюють або мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію об`єктів, що знаходяться на території Кам`яницької сільської ради, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об`єкта будівництва, окрім випадків, передбачених даним Порядком. Пайова участь у розвитку інфраструктури полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до бюджету Кам`яницької сільської ради коштів, які використовуються виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Кам`яниця та Гута. Прийняття об`єкта в експлуатацію без сплати пайової участі не звільняє замовника від обов`язку її сплатити.

Розмір пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури становить: - для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; - для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об?єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (п. 5.4. Порядку).

Тобто визначений вказаним Порядком обов`язок замовника будівництва сплатити пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури села Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-IX, якими встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у визначеному Законом України №132-IX розмірі та порядку.

Передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва був впроваджений законодавцем для: 1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва звернутися у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: - для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; - для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить, що норми абз. 1 та 2 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21, від 23.05.2024 у справі №915/149/23 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23.

З аналізу вищевикладеного випливає, що обов`язок відповідача в частині сплати коштів пайової участі за будівництво критої галереї переходу між основним корпусом і лікувальним корпусом, дворівневої стоянки на 45 автомобілів і переходу від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні до бюджету с. Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області виник із дати повідомлень про початок виконання будівельних робіт 09.09.2019, 14.09.2019 та 02.04.2019 відповідно. Водночас строк внесення коштів пайової участі сплинув з дати введення вказаних об`єктів в експлуатацію.

За встановлених судом обставин даної справи, відповідач не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області шляхом перерахування до місцевого бюджету означеного населеного пункту коштів пайової участі.

Відтак, суд визнає обґрунтованою наявність правових підстав для стягнення з ТОВ Туристичний центр Верховина суми 381 237 грн безпідставно збережених коштів пайової участі за будівництво спірних об`єктів, що обрахована позивачем із застосуванням показника 4% від вартості останніх, вказаної в деклараціях про готовність до експлуатації об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (за винятком об`єкта Крита галерея перехід між основним корпусом і лікувальним корпусом по вулиці Ужанська №100 в селі Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області, розрахунок пайової участі по якій проведено із застосуванням вартості 1 кв.м. площі (11 250 грн) та загальної площі об`єкта (99,5 кв.м.)).

У даному контексті слід зазначити, що вказаний об`єкт зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як об`єкт нежитлової нерухомості, із огляду на що сума пайової участі, належна до сплати за його будівництво, мала би визначатись із розрахунку 4% від загальної кошторисної вартості (2 770 145 х 4% = 110 805,80 грн).

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягають заявлені позивачем грошові кошти в розмірі 381 237 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем помилково кваліфіковано означену суму як упущену вигоду, оскільки відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, та Верховного Суду, викладеної в постановах від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 15.08.2024 у справі №914/2145/23, замовник будівництва зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, частина 1 якої передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

У даному контексті слід також врахувати, що згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення саме суд, а не позивач, вирішує, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу судів, що відповідно до принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц.

У постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Господарський суд при постановленні судового рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами на які посилаються сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Безпідставними є доводи відповідача про те, що він звільнений від сплати пайової участі за будівництво спірних об`єктів, оскільки такі належать до класифікаційного угрупування будівлі медичного і оздоровчого призначення, фізичної культури і спорту, виходячи з наступного.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно спірних об`єктів, що подані суду самим же відповідачем, крита галерея перехід між основним корпусом і лікувальним корпусом, дворівнева стоянка на 45 автомобілів і перехід від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні зареєстровані як окремі об`єкти нежитлової нерухомості, а не виступають складовими цілісного майнового комплексу ТОВ Туристичний центр Верховина.

При цьому, згідно з відомостями, наявними в деклараціях про готовність до експлуатації об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а також інформаційних довідках із Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, вказаним об`єктам присвоєні наступні коди за Державним класифікатором будівель та споруд:

- крита галерея перехід між основним корпусом і лікувальним корпусом код 1212.1 Туристичні бази та гірські притулки; вид будівництва нове будівництво;

- дворівнева стоянка на 45 автомобілів код 1242.3 Стоянки автомобільні криті; вид будівництва нове будівництво;

- перехід від готельного корпусу до критого плавального басейну та котельні код 1212.1 Туристичні бази та гірські притулки; вид будівництва нове будівництво.

Вказане, у свою чергу, об`єктивно свідчить про хибність доводів відповідача щодо належності означених об`єктів до будівель медичного і оздоровчого призначення, фізичної культури і спорту, яким у Державному класифікаторі будівель та споруд: ДК 018-2000 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) присвоєно класифікаційні угруповання 1264 Будівлі лікарень та оздоровчих закладів та 1265 Зали спортивні.

Відхиляється судом також і посилання відповідача на недопустимість поданих позивачем листів б/н від 03.02.2020 (за яким представник ТОВ Туристичний центр Верховина звернувся до Кам`яницької сільської ради із клопотанням щодо укладення договору про пайову участь для здачі експлуатацію комплексу за адресою: Ужгородський район, с. Кам`яниця, б/н) та №114/02-06 від 03.02.2020 (за яким Кам`яницька сільська рада повідомила про необхідність надання пакету документів для укладення відповідного договору), оскільки, як зазначалось судом попередньо, починаючи з 01.01.2020, передбачений статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати; при цьому, орган місцевого самоврядування у випадку відсутності заяви замовника будівництва про розрахунок пайової участі вправі самостійно здійснити останній та звернутися з вимогою про стягнення коштів у відповідному розмірі в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 381 237 грн безпідставно збережених грошових коштів є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 5718,55 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристичний центр Верховина, вул. Ужанська, будинок 100, с. Кам`яниця, Ужгородський район, Закарпатська область, 89411 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02704320) на користь Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, вул. Головна, будинок 59, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89412 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04350168) грошові кошти в розмірі 381 237 грн (Триста вісімдесят одна тисяча двісті тридцять сім гривень), а також 5718,55 грн (П`ять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 55 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 03.12.2024.

Суддя Л.І. Пригара