Ухвала

від 03.12.2024 по справі 907/480/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" грудня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/480/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Шоляк О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ужгородська Агропромтехніка м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хеппі Норс м. Ужгород

про стягнення суми 602 481,84 грн. вартості майна, переданого на зберігання.

Представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 602 481,84 грн. вартості майна, переданого на зберігання, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 949 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.07.2021.

Ухвалами суду від 15.07.2021, 30.08.2021 року, 21.09.2021, 26.10.2021, 01.12.2021, 26.01.2022 р. розгляд справи відкладався.

Згідно наказу голови Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2022 року Про додаткові тимчасові заходи попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом Covid-19 рекомендовано розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу не здійснювати у зв`язку із припиненням їх пропуску до залів судових засідань; суддям здійснювати розгляд справ за відсутності учасників судового процесу у випадках, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України, або за умови надання учасниками заяв про розгляд справи за їх відсутності, а у випадку неподання такої заяви, відкласти судові засідання на дату після 04.02.2022 року.

Ухвалою суду від 26.01.2022 року відкладено підготовче засідання на 02.03.2022 року.

Згідно з Розпорядження голови суду №01-03/3 о/д від 24.02.2022 року встановлено особливий режим роботи суду, а саме: з 24 лютого на невизначений час рекомендувати суддям:- розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу не здійснювати, у зв`язку з припиненням їх пропуску до залів судових засідань;- суддям здійснювати розгляд справ за відсутності учасників судового процесу у випадках, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України, або за умови надання учасниками заяв про розгляд справи за їх відсутності, а у випадку не подання такої заяви-відкладати судові засідання.Рекомендовано учасникам судового процесу використовувати можливість участі у судовому засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.Рекомендовано учасникам судового процесу утриматися від відвідування суду, подавати документи до суду використовуючи електронну пошту, Електронний суд, факсимільний зв`язок, поштове відправлення або кур`єрська доставка. Тимчасово припинено забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку за дорученням інших судів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою від 01.03.2022 року розгляд справи №907/480/21 відкладено в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 11.04.2024 р. призначено підготовче засідання на 21.05.2024 р.

Ухвалою суду від 21.05.2024 р. відкладено підготовче засідання на 23.07.2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 23.07.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/24-к від 22.07.2024 р.

Ухвалою суду від 06.08.2024 р. відкладено підготовче засідання на 27.08.2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 27.08.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у невикористаній частині щорічної основної відпустки згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/29-к від 21.08.2024 р.

Ухвалою суду від 02.09.2024 р. відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 р.

В призначене на 08 жовтня 2024 р. на 12:00 год судове засідання, належним чином повідомлений позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року відкладено підготовче засідання на 13.11.2024 року.

Проте, судове засідання призначене на 13.11.2024 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни на навчанні про проходження підготовки суддів в режимі онлайн Національної школи суддів з 11.11.2024 року по 15.11.2024 року, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-06/70-к від 08.11.2024 року.

Ухвалою суду від 18.11.2024 р. відкладено підготовче засідання у справі №907/480/21 на 03 грудня 2024 р.

В призначене на 03 грудня 2024 р. на 11:30 год судове засідання, належним чином повідомлений позивач не з`явився.

02.12.2024 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ужгородська Агропромтехніка м. Ужгород про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з відрядженням представника позивача до м. Свалява для участі у іншій справі.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Судом взято до уваги також і те, що в разі відсутності в позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові № 910/16978/19 від 05 червня 2020 року, постанові №9901/278/21 від 12.01.2023.

У постанові №9901/278/21 від 12.01.2023 Верховний суд підсумував: залишення позовної заяви без розгляду можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Дослідивши клопотання позивача про відкладення судового засідання, суд залишає його без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 56 ГПК України установлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "УЖГОРОДСЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА" керівником юридичної особи ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач, за відсутності представника ОСОБА_2 , був не обмежений в представництві керівником товариства.

З огляду на наведене, враховуючи значний час розгляду справи та не з`явлення належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання представника позивача, суд доходить до висновку, що позовну заяву належить залишити без розгляду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив накласти арешт на належне ТОВ «Хеппі Норс» нерухоме майно, а саме, будинок, розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Північна, будинок 63 А, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1778290921101) та на земельну ділянку кадастровий номер: 2110100000:42:002:0242, шляхом заборони їх відчуження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2021 р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородська Агропромтехніка» про забезпечення позову. До набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/480/21 законної сили накладено арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс» (ідентифікаційний код юридичної особи 42869436, місцезнаходження: Україна, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л.Толстого, буд. 10 Б) нерухоме майно, а саме, -будинок, розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Північна, будинок 63 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1778290921101); - земельну ділянку кадастровий номер: 2110100000:42:002:0242 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1486379521101) шляхом заборони їх відчуження.

Відповідно до ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, який підтверджує здійснене ним забезпечення позову у відповідності до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову. Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Суд зауважує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, скасування заходів забезпечення позову можливо лише в таких випадках:

- у разі закінчення провадження у справі з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову, або шляхом закриття провадження у справі чи залишенням позову без розгляду;

- у випадку повного виконання рішення суду у разі задоволення позову;

- у разі, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення.

Враховуючи залишення позову без розгляду, необхідність у заходах забезпечення відпала, відтак, суд доходить до висновку про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2021 р. у справі № 907/480/21.

Керуючись ст. 13, 145, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ужгородська Агропромтехніка м. Ужгород - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2021 р. у справі № 907/480/21 в частині накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеппі Норс» (ідентифікаційний код юридичної особи 42869436, місцезнаходження: Україна, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л.Толстого, буд. 10 Б) нерухоме майно, а саме,

-будинок, розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Північна, будинок 63 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1778290921101);

-земельну ділянку кадастровий номер: 2110100000:42:002:0242 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1486379521101)

шляхом заборони їх відчуження.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала підписана 03.12.2024.

Суддя Ремецькі О.Ф.