Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/10881/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2024Справа № 910/10881/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської

міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

пл. Франка Івана, 5, м. Київ, 01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "С.Т.С."

вул. Митрополита Василя Липківського, 18, прим.181, м. Київ, 03035

про стягнення 474 607,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "С.Т.С." (далі-відповідач) про стягнення 474 607,46 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за послуги з постачання теплової енергії у зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 119 727,16 грн за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року та за послуги з постачання теплової енергії за особовим рахунком №031111301770100 у розмірі 227 110,16 грн за період з листопада 2021 року по травень 2024 року, а також позивачем нараховано відповідачу плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по травень 2024 року у розмірі 969,23 грн. та за період з березня 2020 по травень 2024 внески за обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 176,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10881/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

25.09.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що нежитлові приміщення, які на праві власності належать ТОВ "С.Т.С.", не забезпечуються теплопостачанням з центральної мережі, відповідач не отрмує послуги з постачання теплової енергії з вересня 2012 на підтвердження чого відповідач надав акт опломбування від 17.09.2012 та акт опломбування від 16.04.2015.

18.10.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в котрому просить відкласти ухвалення рішення у справі.

25.11.2024 позивачем подано письмові пояснення, в котрих просить відкласти ухвалення рішення у справі до завершення листопада 2024.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Позивач звертаючись до суду із вимогами про стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 119 727,16 грн за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року посилається на наступні обставини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «С.Т.С.», Код ЄДРПОУ 13680114 (далі - ТОВ ВКП «С.Т.С.») з 29.12.2005 року є власником нежитлового приміщення 107 загальною площею 248,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11.

Відповідно до ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила користування) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Законодавством України у сфері теплопостачання передбачено обов`язок споживача укласти відповідні договори на постачання теплової енергії, а також встановлено строки і порядок оплати поставленої теплової енергії, відповідно до яких отриманий товар оплачуються споживачем щомісячно. Такі положення законодавства у сфері теплопостачання свідчать про обов`язковість договорів про теплопостачання та неможливість споживача відмовитись від укладання договорів (за виключенням випадків та у порядку, встановлених законом). За таких обставин прийняття відповідачем оферти у вигляді поставленого товару може бути у вигляді мовчання.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договорів на постачання теплової енергії.

Водночас, відсутність підписаного Сторонами Договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019у справі№922/4239/16.

За твердженням Позивача, факт постачання до об`єкту споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон та відомостями споживання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11.

Облік споживання теплової енергії за даними будинкового засобу обліку по житловому будинку в цілому за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11 здійснюється за особовим рахунком: 311113.

Оскільки, Відповідач є споживачем теплової енергії, поставленої до нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11, окремий облік теплоспоживання Відповідача пропорційно його опалюваній площі здійснюється за особовим рахунком №311113-01.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У зв`язку зі встановленням під час розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах по категорії споживачів «Інші» перевищення фактичних нарахувань згідно зі встановленими тарифами з урахуванням Постанови КМУ від 10.11.2021 №1209 над фактичними витратами, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» виконало перерахунок коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для категорії споживачів «Інші» із застосуванням щомісячної середньозваженої фактичної вартості природного газу за одиницю продукції.

Таким чином у листопаді 2021 року Позивачем було здійснено коригування нарахувань за період з грудня 2020 року по березень 2021 року; у грудні 2021 року Позивачем було здійснено коригування нарахувань за жовтень 2021 року.

На підтвердження факту наявності у ТОВ ВКП «С.Т.С.» заборгованості Позивачем до матеріалів справи додані наступні документи: довідка про нарахування з відображенням: особового рахунку; адресу постачання теплової енергії; теплове навантаження; значення тарифу, грн. без ПДВ; обсяг** Гкал.; нараховано, грн. без ПДВ; тип розрахунку: Ігр. - за лічильником, 3 гр. - за навантаженням; ознака наявності теплолічильника (так/ні), тощо; акти приймання-передавання товарної продукції; облікові картки; розрахунок основного боргу за теплову енергію; деталізована інформація про коригування нарахувань за теплову енергію за період виникнення заборгованості з 01.10.2018 по 31.05.2024.

На переконання Позивача, Відповідач своєчасно не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 року по травень 2024 року включно (фактичні нарахування з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року) утворилась заборгованість у розмірі 119 727,16 грн., на яку позивачем нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 57 044,49 грн. та 3% річних у розмірі 15 583,29 грн.

Також Позивач посилається на ту обставину, що з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 року №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Як зазначалось вище, Відповідач є власником нежилого приміщення загальною площею 248,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11.

30.09.2021 року Позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.

Тож в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач, який є власником зазначених вище нежитлових приміщень, після публікування Позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (Позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

Отже, Позивач стверджує, що Договір про надання послуги з постачання теплової енергії між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ТОВ ВКП «С.Т.С.» є укладеним (далі - Договір) та відповідно Відповідачеві присвоєно особовий рахунок №031111301770100.

Відповідно до Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 7 Договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово- комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово- комунальні послуги".

Згідно п. 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

За змістом п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Згідно п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

На підставі п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Положеннями п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За твердженням Позивача, факт надання послуг з постачання теплової енергії, а також їх обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення житлового будинку на опалювальний сезон та відомостями споживання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11.

Облік споживання теплової енергії за даними будинкового засобу обліку за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11 здійснюється за особовим рахунком: 311113.

Оскільки, Відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11, окремий облік наданих Відповідачеві послуг здійснюється за особовим рахунком №031111301770100.

Обсяг наданої Відповідачеві послуги з постачання теплової енергії в Гкал., а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в Актах надання послуг з постачання теплової енергії за о/р №031111301770100.

Позивачем було складено акти надання послуг з постачання теплової енергії Відповідачу, в яких зазначено кількість Гкал., ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року (за місяці, в яких здійснені нарахування).

Позивачем сформовано: Розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії ТОВ ВКП «С.Т.С.» за період 11.2021-05.2024 за о/р №031111301770100; акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії за період 11.2021-05.2024; Деталізована інформація про коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за о/р №031111301770100 за період виникнення заборгованості (01.11.2021-31.05.2024).

За твердженням Позивача, Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі, та не сплатив вартість отриманої послуги з постачання теплової енергії повністю.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання Відповідачу теплової енергії за особовим рахунком №031111301770100 заборгованість станом на 05.2024 року становить 227 110,16 грн., на яку Позивачем здійснено нарахування інфляційної складової боргу у розмірі 43 251,97 грн. та 3 % річних у розмірі 10 744,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії № 250379-11 від 26.04.2021, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, на умовах, передбачених договором.

З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 року №1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг", внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року №1022.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на із об-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП «С.Т.С.» не прийняло рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклало з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником нежитлового приміщення загальною площею 248,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11.

30.09.2021 на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" https://kte.kmda.gov.ua/i було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4. Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії).

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів прийняття рішення відповідачем про вибір моделі договірних відносин та укладення з позивачем індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, враховуючи п. 4. Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, договір між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та ТОВ ВКП «С.Т.С.» є укладеним та відповідачеві присвоєно особовий рахунок №031111301770100.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З огляду на те, що відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 248,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11, відтак ТОВ ВКП «С.Т.С.» є особою, відповідальною за здійснення оплати за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Відповідно до пункту 29 Правил теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.

Згідно пункту 36 Правил теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

За умовами п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

На підтвердження постачання позивачем у період з квітня 2021 року по листопад 2021 року теплової енергії відповідачу позивач посилається на наявні у матеріалах справи акти прийняття-передавання товарної продукції, облікові картки, відомості обліку споживання теплової енергії, корінці нарядів на включення та відключення об`єкту від опалення, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи.

Судом враховано, що надані позивачем акти приймання-передавання товарної продукції не підписані представником відповідача.

При цьому, у пункті 3 Додатку №4 до договору передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: Волоська, 42:

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК);

- акт приймання-передавання товарної продукції;

- рахунок фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Поряд з тим, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що в нежитлових приміщеннях ТОВ ВКП «С.Т.С.» у період з вересня 2012 і до тепер теплопостачання не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається, що актом обстеження водопостачання та водовідведення №090799 від 16.04.2015 встановлено, що приміщення магазину «Фора» знаходиться у підвалі та на 1-му поверсі магазину житлового будинку за адресою вул. Курська 11. ГВ відсутнє. Накидні гайки опломбовані пломбою №6645759.

Судом досліджено наданий відповідачем до матеріалів справи Акт №1-09/11 від 17.09.2012, складений представником СВП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго", відповідно до якого представником зазначено, що на момент обстеження опалювальні прилади в приміщеннях орендарів ТОВ «С.Т.С.» та ТОВ «Політех» відключені. Представниками споживача надано Акт прихованих робіт на теплоізоляцію транзитних трубопроводів.

Окрім того, в матеріалах справи наявні листи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» №108/38-3744 від 17.09.2024 та №№108/38-3802 від 20.09.2024, яким підтверджено, що у вказаному нежитловому приміщенні прилади опалення відключені, централізоване постачання гарячої води відсутнє, нарахування за послуги з постачання гарячої води та теплової енергії з вересня 2012 не проводиться.

Наведені обставини позивачем жодним чином не спростовані, будь-яких доказів щодо підключення до внутрішньо будинкової системи опалення нежитлових приміщень ТОВ ТОВ ВКП «С.Т.С.» за адресою: м. Київ, , вул. Воробйова Генадія Генерала, буд. 11 у спірний період не надано.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням вище встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду обґрунтованих доказів, що підтверджують факт користування відповідачем послугами з постачання теплової енергії та їх об`єми у спірний період.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з постачання теплової енергії у зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 119 727,16 грн за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року, за послуги з постачання теплової енергії за особовим рахунком №031111301770100 у розмірі 227 110,16 грн за період з листопада 2021 року по травень 2024 року, плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по травень 2024 року у розмірі 969,23 грн. та за період з березня 2020 по травень 2024 внески за обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 176,40 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі у розмірі 57 044,49 грн. та 3% річних у розмірі 15 583,29 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 43 251,97 грн. та 3 % річних у розмірі 10 744,76 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "С.Т.С.".

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов