Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/11702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2024Справа № 910/11702/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротенбуд"

про стягнення 98 400,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротенбуд» про стягнення 98 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані завданням позивачу збитків внаслідок не реєстрації відповідачем податкової накладної за поставлений позивачу за Договором № 13КО/22 від 06.05.2022 товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11702/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 була направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана відповідачем 30.09.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротенбуд» (далі - продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (далі - покупець, позивач) укладено Договір № 13КО/22 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується на протязі дії Договору поставляти та передавати у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення в найменуванні, кількості і ціні згідно узгоджених сторонами специфікацій, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами цього Договору.

Найменування, характеристики, ціна за одиницю товару, кількість товару та/або вартість окремої партії товару, що підлягає поставці за цим Договором, умови та терміни поставки визначаються Специфікаціями, що з моменту підписання їх сторонами стають невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до 2.4 Договору передача товару та перехід права власності від продавця покупцю здійснюється відповідальними особами за товаророзпорядчими документами (видатковою накладною), в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару продавцем.

Згідно з п. 4.1 Договору загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару, протягом дії цього Договору та узгодженої на нього ціни відповідно до отриманих видаткових накладних.

Пунктом 6.1 Договору узгоджено, що розрахунки за даним Договором між продавцем та покупцем здійснюються у гривнях, згідно порядку оплати та в сумі, що зазначена у специфікації та/або видатковій накладній.

Цей Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2022. Припинення дії цього Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим Договором в повному обсязі (п. 10.1 Договору).

За умовами п. 11.12 Договору продавець зобов`язаний здійснити реєстрацію податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмету Договору у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку та в спосіб визначений чинним законодавством України.

Сторони домовились також, що у випадку не здійснення продавцем реєстрації податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, зобов`язання покупця перед продавцем по його оплаті зменшується на суму коштів, еквівалентну сумам податку на додану вартість, вказаних у відповідних незареєстрованих накладних та/або розрахунку коригування до податкової накладної (п. 11.13 Договору).

У пункті 11.14 Договору сторонами узгоджено, що у випадку визнання податковим органом та/або рішенням суду неправомірно сформованого податкового кредиту покупцем по податкових накладних продавця в тому числі, але не обмежуючись визнання продавця транзитером, надання продавцем невірної податкової накладної, анулювання (відміною) реєстрації ПДВ продавця, або виключенням продавця з реєстру платників податків на додану вартість (в тому числі анулювання свідоцтва платника ПДВ), а також в разі коли покупцем не застосовувався п. 11.13 Договору при не здійсненні продавцем реєстрації податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, продавець протягом 7 календарних днів з моменту пред`явлення покупцем мотивованої претензії зобов`язується відшкодувати покупцю всі пов`язані у зв`язку з цим збитки, в тому числі оплатити грошові кошти в розмірі суми податку на додану вартість, на яку покупцю зменшено податковий кредит, зменшені витрати в податковому обліку, донараховані податки та штрафні санкції, накладені контролюючими органами.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено специфікацію № 1 від 06.05.2022, відповідно до якої поставці підлягає товар вартістю 1 968 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 328 000,00 грн.

На виконання досягнутих домовленостей, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято без заперечень та зауважень товар на загальну суму 1 968 000,00 грн. згідно видаткової накладної № 8 від 08.08.2022, який оплачено позивачем згідно платіжних інструкцій № 1С3626 від 12.05.2022 на суму 1 377 600,00 грн. та № 1С8588 від 06.09.2022 на суму 590 400,00 грн.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем податкову накладну на поставлений товар відповідно до вказаної видаткової накладної, в частині оплати на суму 590 400,00 грн. згідно платіжної інструкції № 1С8588 від 06.09.2022, не зареєстровано, відповідач не надав позивачу зареєстровану податкову накладну з квитанцією про підтвердження реєстрації (прийняття) такої податкової накладної, чим завдав позивачу збитків в сумі 590 400,00 грн., у зв`язку з недоотриманням податкового кредиту на суму сплаченого позивачем податку на додану вартість у зв`язку з придбанням товару згідно зазначеної видаткової накладної.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов Договору, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято без заперечень та зауважень товар на загальну суму 1 968 000,00 грн. згідно видаткової накладної № 8 від 08.08.2022, який оплачено позивачем згідно платіжних інструкцій № 1С3626 від 12.05.2022 на суму 1 377 600,00 грн. та № 1С8588 від 06.09.2022 на суму 590 400,00 грн.

За умовами п. 11.12 Договору продавець зобов`язаний здійснити реєстрацію податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмету Договору у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку та в спосіб визначений чинним законодавством України.

Сторони домовились також, що у випадку не здійснення продавцем податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, зобов`язання покупця перед продавцем по його оплаті зменшується на суму коштів, еквівалентну сумам податку на додану вартість, вказаних у відповідних незареєстрованих накладних та/або розрахунку коригування до податкової накладної (п. 11.13 Договору).

У пункті 11.14 Договору сторонами узгоджено, що у випадку визнання податковим органом та/або рішенням суду неправомірно сформованого податкового кредиту покупцем по податкових накладних продавця в тому числі, але не обмежуючись визнання продавця транзитером, надання продавцем невірної податкової накладної, анулювання (відміною) реєстрації ПДВ продавця, або виключенням продавця з реєстру платників податків на додану вартість (в тому числі анулювання свідоцтва платника ПДВ), а також в разі коли покупцем не застосовувався п. 11.13 Договору при не здійсненні продавцем реєстрації податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, продавець протягом 7 календарних днів з моменту пред`явлення покупцем мотивованої претензії зобов`язується відшкодувати покупцю всі пов`язані у зв`язку з цим збитки, в тому числі оплатити грошові кошти в розмірі суми податку на додану вартість, на яку покупцю зменшено податковий кредит, зменшені витрати в податковому обліку, донараховані податки та штрафні санкції, накладені контролюючими органами.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, який підлягає застосуванню в редакції чинній на дату складення податкової накладної, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Умовами абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абзац 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відтак, за загальним правилом, приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року в справі №917/877/17.

З системного аналізу вище викладеного, вбачається, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Так, в силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Таким чином, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

У даному випадку, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, ТОВ «Агротенбуд», як продавцем не було зареєстровано на суму поставки товару та його оплату у розмірі 590 400,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати податковий кредит на відповідну суму податку на додану вартість у розмірі 98 400,00 грн.

Як вже було зазначено судом, за приписами пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Враховуючи те, що право на віднесення суми податку до податкового кредиту в Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» виникає з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, з огляду на наведені вище норми невиконання відповідачем зобов`язань щодо оформлення та реєстрації податкової накладної позбавило позивача права включити суму податку на додану вартість у розмірі 98 400,00 грн. до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 грудня 2018 року у справі №908/76/18.

За таких обставин, з огляду на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 98 400,00 грн. є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про реєстрацію податкової накладної на суму поставки та оплати у розмірі 590 400,00 грн., та відповідно відсутність збитків у позивача.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротенбуд» (03110, м. Київ, вул. Пироговського Олександра, буд. 19, корп. 3, кімн. 11; ідентифікаційний код: 41932538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (80250, Львівська обл., Червоноградський район, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39; ідентифікаційний код: 36153189) збитки у розмірі 98 400 (дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 03.12.2024

Суддя О.А. Грєхова