Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/11427/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2024Справа № 910/11427/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу №910/11427/24

за позовом Комунального підприємства "Криворізька муніципальна гвардія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна

Транспортна Компанія"

про стягнення 502 074,24 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Криворізька муніципальна гвардія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Транспортна Компанія" про стягнення 502 074,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 2 про надання послуг охорони від 04.01.2022 щодо оплати наданих позивачем у січні-лютому 2022 року послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 502 074,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 відкрито провадження у справі №910/11427/24 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як установлено судом, відповідач має зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно ухвала суду від 19.09.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа, залученим до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач отримав 24.09.2024 ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.09.2024.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/11427/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 19.09.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальність "Українська Універсальна Транспортна Компанія" (за договором - Замовник) та Комунальним підприємством "Криворізька муніципальна гвардія" (за договором - Виконавець) було укладено Договір № 2 про надання послуг охорони (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується за плату надати послугу з охорони майна, розташованого на об`єкті замовника за адресою: Криворіжсталі, 1 (Перегон АМКР Промислова ГД-Бункерна) (надалі - об`єкт), на умовах передбачених даним договором. Кількість та ціна послуг, наведені в Специфікації (Додаток № 1 до Договору).

У розділі 2 договору визначено, що охорона об`єкту замовника здійснюється працівниками виконавця у час, визначений в п. 2.3. даного Договору.

Термін та час надання послуг: цілодобово з 04.01.2022 по 31.12.2022 включно. Кількість осіб персоналу охорони в зміну - 2 охоронники.

Відповідно до розділу 5 договору, загальна вартість послуг за даним договором становить 4 822 555,20 грн, у т.ч. ПДВ 803759,20 грн. Договірна ціна 1 (однієї) години надання послуг охорони складає 275,26 грн.

Після надання послуг, передбачених п. 1.1. даного договору, виконавець надає в адрес замовника Акт наданих послуг з охорони об`єктів за фактично надані послуги.

Платежі за надані послуги проводяться замовником в безготівковій формі в національній валюті України шляхом здійснення оплати за фактично надані послуги, на підставі рахунку та Акту наданих послуг з охорони об`єктів. Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником вказаних у цьому пунктів документів.

У п. 8.1. сторони визначили, що договір діє з моменту підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Як свідчать матеріали справи, оскільки відповідач в порушенням умов договору не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих позивачем у січні та лютому 2022 року послуг охорони, 15.02.2022 позивач цінним листом надіслав на адресу відповідача для оплати рахунки №3 від 17.01.2022, № 8 від 11.02.2022, а також для підписання акти наданих послуг з охорони за Договором № 2 від 04.01.2022 на загальну суму 502 074,24 грн.

Крім того, 01.11.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 18.10.2022 за вих. № 214 з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 502 074,24 грн.

Відповідач вказані вимоги позивача залишив без відповіді та виконання.

Таким чином, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач до теперішнього часу не здійснив оплату наданих позивачем за Договором № 2 від 04.01.2022 у січні та лютому 2022 року послуг охорони на загальну суму 502 074,24 грн.

Відповідач під час розгляду справи відзив на позовну заяву суду не подав і позовні вимоги не оспорив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення Договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як установлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу охоронні послуги у січні 2022 року на загальну суму 365 545,28 грн, у т.ч. ПДВ 60 924,21 грн, що підтверджується Актом № 3 наданих послуг з охорони від 17.01.2022, та у лютому 2022 року на загальну суму 136 528,96 грн, у т.ч. ПДВ 22 754,83 грн, що підтверджується Актом № 8 наданих послуг з охорони від 11.02.2022,

Вказані акти надання послуг за Договором № 2 від 04.01.2022 на загальну суму в розмірі 502 074,24 грн підписані в односторонньому порядку тільки позивачем.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Умовами п. 5.2., 5.3. визначено, що після надання послуг, передбачених п. 1.1. даного договору, виконавець надає в адрес замовника Акт наданих послуг з охорони об`єктів за фактично надані послуги.

Платежі за надані послуги проводяться замовником в безготівковій формі в національній валюті України шляхом здійснення оплати за фактично надані послуги, на підставі рахунку та Акту наданих послуг з охорони об`єктів. Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником вказаних у цьому пунктів документів.

Оскільки відповідач в порушенням умов договору не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих позивачем у січні та лютому 2022 року послуг охорони, 15.02.2022 позивач цінним листом надіслав на адресу відповідача для оплати рахунки №3 від 17.01.2022, № 8 від 11.02.2022, а також для підписання акти наданих послуг з охорони за Договором № 2 від 04.01.2022 на загальну суму 502 074,24 грн.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від підписання Актів надання послуг, суд приходить до висновку, що відповідно до умов Договору № 2 про надання послуг охорони від 04.01.2022 вказані послуги вважаються прийнятими відповідачем без зауважень.

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання послуг охорони становить 502 074,24 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є доведеними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Транспортна Компанія" (вул. Вільямса Академіка (Степана Рудницького), 6Д, офіс 43/1, м. Київ, 03195; код ЄДРПОУ 40619018) на користь Комунального підприємства "Криворізька муніципальна гвардія" (б-р Вечірній, 1-д, м. Кривий Ріг, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл., 50076, код ЄДРПОУ 37861566) заборгованість у розмірі 502 072 грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 7531 грн 11 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.12.2024.

Суддя А.І. Привалов