Рішення

від 03.12.2024 по справі 927/790/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 927/790/24

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 65000 грн.без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 65000 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свої зобов`язань щодо повернення в повному обсязі безвідсоткової позики наданої згідно платіжних інструкцій від 26.10.2020 № 160, від 09.12.2020 № 204, від 18.01.2021 № 9.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 15.10.2024 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 31.10.2024 та встановлено відповідачу строк до 15.11.2024 для подачі заперечення на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази повернення в повному обсязі безвідсоткової позики наданої згідно платіжних інструкцій від 26.10.2020 № 160, від 09.12.2020 № 204, від 18.01.2021 № 9. Зобов`язано сторін у справі провести звірку взаєморозрахунків за спірними правовідносинами, надавши суду підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін акт звірки взаєморозрахунків із завірянням їх підписів печатками підприємства та фізичної особи-підприємця, за наявності в останньої печатки. Обов`язок проведення звірки взаєморозрахунків покласти на позивача.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Позивач на підставі платіжних інструкцій: від 26.10.2020 № 160 на суму 25000,00 грн. з призначенням платежу: «згідно договору безвідсоткової позики № 1 від 26.10.2020», від 09.12.2020 № 204 на суму 30000,00 грн. з призначенням платежу: «згідно договору безвідсоткової позики № 2 від 09.12.2020», від 18.02.2021 № 9 на суму 57000,00 грн. з призначенням платежу: «згідно договору безвідсоткової позики № 1 від 18.01.2021», перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму безвідсоткової позики в загальній сумі 112000,00 грн. Завірені копії перелічених платіжних інструкцій залучені до матеріалів справи.

Відповідач частково повернув позивачу суму позики в розмірі 47000,00 грн., а саме: 17.02.2021 перераховано позивачу 10000,00 грн., 05.05.2021 10000,00 грн., 02.07.2021 10000,00 грн., 11.08.2021 12500,00 грн., 15.08.2021 4500,00 грн. з призначенням платежу: «повернення коштів згідно договору безвідсоткової позики № 1 від 18.01.2021», на підтвердження чого позивачем надані банківські виписки з власного розрахункового рахунку, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Такими документами, які підтверджують укладення між позивачем та відповідачем договорів позики, є надані позивачем платіжні інструкції: від 26.10.2020 № 160 на суму 25000,00 грн. з призначенням платежу: «згідно договору безвідсоткової позики № 1 від 26.10.2020», від 09.12.2020 № 204 на суму 30000,00 грн. з призначенням платежу: «згідно договору безвідсоткової позики № 2 від 09.12.2020», від 18.02.2021 № 9 на суму 57000,00 грн. з призначенням платежу: «згідно договору безвідсоткової позики № 1 від 18.01.2021».

Близькі за змістом висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 924/556/20.

Отримавши від позивача грошові кошти за переліченими вище платіжними інструкціями, відповідач, у разі незгоди з призначенням платежу, а саме перерахування таких коштів як позики, проявляючи розумну обачливість, міг би врегулювати це питання з позивачем шляхом досягнення відповідних домовленостей або повернути йому кошти, як безпідставно отримані, проте таких дій не вчинив, що свідчить про погодження та визнання ним таких правовідносин. Про погодження та визнання відповідачем отримання ним перелічених вище коштів у вигляді безвідсоткової позики свідчить також те, що повертаючи суму позики в розмірі 47000,00 грн. відповідачем в призначені платежу вказано: «повернення коштів згідно договору безвідсоткової позики № 1 від 18.01.2021».

Враховуючи, що відповідачем не доведено жодними доказами отримання спірних коштів не як позики, а для будь-яких інших цілей, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли між сторонами саме з договорів позики, укладення яких відображено у наданих позивачем платіжних інструкціях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що відповідач надану суму позики в повному обсязі не повернув, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 14.12.2023 № 14-12/23, в якій просив в добровільному порядку повернути суму позики в розмірі 65000,00 грн. На підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції на адресу відповідача позивач надав суду фіскальний чек «Укрпошта» від 14.12.2023.

Позивачем вдруге надіслано відповідачу вимогу від 04.07.2024 № 30/24 про повернення позики в розмірі 65000,00 грн. Отримання вказаної вимоги відповідачем не заперечено.

Проте, відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення, отриману суму позики в повному обсязі позивачу не повернув, в зв`язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення отриманої позики в розмірі 65000,00 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною сумою наданої позики. Доказів протилежного відповідач суду не надав

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 65000,00 грн. боргу.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача в розмірі 65000,00 грн. перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 65000,00 грн. боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232-233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 65000 грн. боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» (вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14037, ідентифікаційний код 24554051) 65000 (шістдесят п`ять тисяч) грн. боргу, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 03.12.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк