ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2024 Справа № 914/2338/24
За позовом:Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області, Львівська обл., м. Дрогобич, в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради, Львівська обл., м. Трускавецьдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС», Львівська обл., м. Сколепро:розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники учасників справи:прокурор:Германович Ю.А.;від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області (надалі Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради (надалі Позивач, Міська рада) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС» (надалі Відповідач, ТОВ «Сколівська ВЕС») про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Ухвалою від 30.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 28.10.2024.
Ухвалою від 28.10.2024 підготовче засідання відкладено на 18.11.2024.
Ухвалою від 18.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 02.12.2024.
У судове засідання 02.12.2024 прокурор з`явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання 02.12.2024, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Що стосується ТОВ «Сколівська ВЕС», то воно не забезпечило явки повноважного представника у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 02.12.2024. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 02.12.2024 відповідач не повідомляв.
Слід зазначити, що поштове відправлення №0600968114228, яким на юридичну адресу ТОВ «Сколівська ВЕС», що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, не було вручено відповідачу під час доставки у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Щодо вказаного вище поштового відправлення АТ «Укрпошта» листом-відповіддю вх. №27004/24 від 08.11.2024 повідомило, що рекомендований лист надійшов до пересувного відділення №21 Львівського регіону 04.10.2024 та того ж дня доставлявся за наданою адресою. Проте, вручити поштове відправлення було неможливо, адже за відповідною адресою знаходиться будинок культури, вивіска з назвою товариства і поштова скринька відсутні. Належні умови доставки і вручення поштових відправлень ТОВ «Сколівська ВЕС» не створило (договір/заява на доставку поштових відправлень відсутні, уповноважені на отримання поштової кореспонденції особи не визначені). Оскільки протягом встановленого строку зберігання за отриманням листа ніхто не звернувся, його було повернуто відправникові.
З аналогічних причин на адресу суду повернулося поштове відправлення №0600978847983, яким відповідачу надсилалася ухвала від 28.10.2024.
У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою ТОВ «Сколівська ВЕС» і останнє не повідомляло про зміну цієї адреси, то в силу вимог статті 242 ГПК України, воно вважається таким, що належним чином повідомлене про розгляд справи №914/2338/24.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи прокурора.
Позовна заява обґрунтована тим, що 20.11.2014 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі, згідно із яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,0000 га кадастровий номер 4624585200:03:000:0064 із земель сільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування вітрової електростанції, яка знаходиться за межами села Орів Сколівського району Львівської області (на даний час за межами села Орів в межах Трускавецької територіальної громади). Право власності на цю земельну ділянку позивач зареєстрував 13.12.2021
Як стверджує прокурор, вказана вище земельна ділянка була надана відповідачу у користування 20.11.2014 строком на 49 років. Разом з цим, він систематично порушує умови договори в частині внесення орендної плати за землю та не вносить орендних платежів з липня 2021 року по дату подання позову. При цьому позивач не вживає належних заходів реагування спрямованих на стягнення несплачених орендних платежів.
Зважаючи на це, прокурор просить розірвати договір оренди землі від 20.11.2014 та зобов`язати відповідача повернути на користь територіальної громади в особі позивача спірну земельну ділянку.
Аргументи позивача.
Позивач подав до суду клопотання вх. №25363/24 від 18.10.2024, у якому підтримав заявлені прокурором позовні вимоги у повному обсязі.
Аргументи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
20.11.2014 між ГУ Держземагенства у Львівській області (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди землі №53/20/11-14 (ділянка №5-о) (надалі Договір), згідно із яким орендодавець на підставі наказу ГУ Держземагенства у Львівській області №13-1681/16-14-СГ від 11.09.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» надає в оренду земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, а орендар приймає земельну ділянку для будівництва та обслуговування вітрової електростанції, яка знаходиться за межами села Орів Сколівського району Львівської області.
Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 1,0000 га із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064.
Пунктами 15, 16 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва, обслуговування, експлуатації вітрової електростанції ТОВ «Сколівська ВЕС», яка виробляє електричну енергію з відновлювальних джерел. Цільове призначення земельної ділянки за КВЦПЗ землі енергетики, код 14.01 для будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Додатками до Договору є:
- наказ ГУ Держземагенства у Львівській області №13-1681/16-14-СГ від 11.09.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» (Т.1; а.с. 38);
- схема розміщення земельної ділянки (Т.1; а.с. 39);
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів (Т.1; а.с. 40-41);
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (Т.1; а.с. 42);
- розрахунок орендної плати за земельну ділянку (Т.1; а.с. 43).
Згідно із пунктом 20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі.
Відповідачу було передано в оренду вказану вище земельну ділянку, що підтверджується Актом приймання-передачі земельної ділянки №5-о в оренду від 20.11.2014 (Т.1; а.с. 44). Право відповідача на користування спірною земельною ділянкою було зареєстроване 16.12.2014, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №396050032 від 23.09.2024 (Т.1; а.с. 30-31).
Пунктом 38 Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Судом встановлено, що 13.12.2021 право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064 перейшло до Трускавецької міської громади в особі Міської ради, а позивач виступає орендодавцем вказаної ділянки за Договором. Наведена обставина підтверджується уже згаданою вище Інформаційною довідкою №396050032 від 23.09.2024.
Згідно із пунктами 9, 11 Договору орендна плата складає 4 698,00 грн. на рік, встановлюється 3% від нормативної грошової оцінки згідно із статтею 288.5.2 пункту «а» розділу 13 Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі рівними частинами щомісячно. Орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку, рівними частинами, не пізніше як через 30 днів після закінчення звітного періоду.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови Договору, а саме не сплачував орендну плату за період з липня 2021 року по червень 2024 року, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість. Вказана обставина простежується зі змісту листа виконавчого комітету Міської ради №3442-24 від 09.07.2024, помісячного розрахунку заборгованості, у якому відображено борг відповідача за орендною платою у розмірі 31 425,03 грн., розрахунків орендної плати за 2021-2024 роки (Т.1; а.с. 48-56).
Факт систематичної несплати орендних платежів за користування земельною ділянкою підтверджується також листом ГУ ДПС у Львівській області №8896/5/13-01-04-13-9 від 25.07.2024. Податковий орган вказав, що станом на 01.07.2024 заборгованість відповідача за орендною платою за землю становить 228,3 тис.гривень. Відповідачу виставлено податкову вимогу, описано майно у податкову заставу, винесено рішення керівника №5/4-1328 від 20.05.2022 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Згідно із даними ІКС «Податковий облік» станом на 20.07.2024 від відповідача відсутня оплата орендної плати з юридичних осіб (Т.1; а.с. 62-63).
Відповідно до податкових декларацій за 2021-2024 роки (Т.1; а.с. 64-77) відповідачу нараховані такі суми орендної плати:
- за 2021 рік у розмірі 32 886,00 грн., з яких 4 698,00 грн. за спірну земельну ділянку;
- за 2022 рік у розмірі 64 745,94 грн., з яких 9 249,42 грн. за спірну земельну ділянку;
- за 2023 рік у розмірі 78 925,28 грн., з яких 11 275,04 грн. за спірну земельну ділянку;
- за 2024 рік у розмірі 82 950,42 грн., з яких 11 850,06 грн. за спірну земельну ділянку.
Відповідно до пункту 8 Договору його укладено на 49 років.
Як передбачено пунктом 36 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Згідно із пунктом 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду.
Орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у належному стані після закінчення строку оренди (пункт 31 Договору).
Зважаючи на порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, прокурор просить розірвати Договір у судовому порядку та повернути на користь позивача спірну земельну ділянку.
ОЦІНКА СУДУ.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до частини 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як визначено у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У даній справі прокурор вказав, що порушення інтересів держави полягає у користуванні відповідачем спірною земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за таке користування у обсязі і строки, які передбачені умовами Договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні суми грошових коштів.
Систематична несплата орендних платежів порушує право Трускавецької міської громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і у своїх інтересах майном, що належить їй, ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, зокрема у разі якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.
У спірних правовідносинах компетентним органом, уповноваженим захищати інтереси держави, є Міська рада, яка з 13.12.2021 є власником спірної земельної ділянки, відповідно до статей 140, 142, 145 Конституції України, статей 10, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 83, 90, 122 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), статей 4, 24 Закону України «Про оренду землі» (надалі Закон №161-XIV).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Судом встановлено, що прокурор звертався до Міської ради із листами №14.52/04-27-3292вих-24 від 12.06.2024 та №14.52/04-27-4686вих-24 від 02.09.2024 (Т. 1; а.с. 46-47, 78), у яких, серед іншого, просив повідомити, чи наявна у відповідача заборгованість зі сплати орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою, чи вживала Міська рада заходів представницького характеру щодо відповідача з метою стягнення боргу і розірвання Договору, чи знаходяться на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна.
У відповідь на ці листи Міська рада повідомляла, що у відповідача існує заборгованість, однак така не погашена. Заходи представницького характеру не вживатимуся, а тому орган місцевого самоврядування просить прокурора звернутись до суду із позовом в інтересах держави в особі Міської ради. Крім цього, позивач вказав, що на відповідній земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (Т.1; а.с. 48-49, 79).
В подальшому, прокурором направлено позивачу лист №14.52/04-27-4892вих-24 від 12.09.2024, у якому він повідомив про звернення до суду із цим позовом (Т.1; а.с. 80-82).
Таким чином, направляючи відповідні звернення позивачу, прокурор фактично повідомляв його про порушення інтересів держави та надав можливість відреагувати на стверджуване порушення шляхом вчинення відповідних дій. Міська рада володіла інформацією про допущені порушення. Разом з цим, попри наділені на законодавчому рівні повноваження, компетентний орган не вживав жодних заходів спрямованих на усунення таких порушень, зокрема не звертався до суду за захистом інтересів держави, що свідчить про його бездіяльність.
Відтак, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення таких інтересів та правильно встановив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у цих правовідносинах.
Щодо суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 13 Закону №161-XIV встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Судом встановлено, що 20.11.2014 між ГУ Держземагенства у Львівській області (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди землі №53/20/11-14 (ділянка №5-о), на виконання якого ТОВ «Сколівська ВЕС» була передана у строкове, платне користування земельна ділянка площею 1,0000 га із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064.
Варто зазначити, що 13.12.2021 право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064 перейшло до Трускавецької міської громади в особі Міської ради, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №396050032 від 23.09.2024.
Відповідно до частини 1 статті 1481 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Таким чином, суд доходить висновку, що з моменту набуття права власності на земельну ділянку площею 1,0000 га із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064, до Міської ради перейшли права та обов`язки попереднього орендодавця, тобто ГУ Держземагенства у Львівській області, за Договором оренди землі №53/20/11-14 від 20.11.2014.
Як передбачено частиною 4 статті 1481 ЗК України, внесення змін до договорів оренди із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
Статтею 32 Закону №161-XIV також передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
У даній справі сторони не вносили зміни до Договору у зв`язку зі зміною власника спірної земельної ділянки, а умовами цього Договору не передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 38).
Відповідно до статті 21 Закону №161-XIV орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Законом №161-XIV передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку (стаття 24), а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (стаття 25).
Умовами Договору передбачено, що орендар вносить орендну плату, яка складає 4 698,00 грн. на рік, у грошовій формі рівними частинами щомісячно. Орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку, рівними частинами, не пізніше як через 30 днів після закінчення звітного періоду.
Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064, а також наявність у ТОВ «Сколівська ВЕС» заборгованості за орендною платою за землю, яка виникла за період з липня 2021 року по червень 2024 року. Жодних платежів за означений період відповідачем здійснено не було. Доказів протилежного до суду не подано.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач порушив взяте на себе договірне зобов`язання, адже систематично не виконує взяті на себе обов`язки орендаря.
У даній справі прокурор звернувся до суду із матеріально-правовими вимогами немайнового характеру про розірвання Договору та повернення на користь позивача земельної ділянки із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064, посилаючись на систематичну несплату відповідачем орендних платежів.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Суд зазначає, що станом на дату ухвалення рішення, між сторонами продовжують існувати договірні орендні відносини. Так, згідно із пунктом 8 Договору його укладено на 49 років, тобто до 20.11.2063.
Вказане уможливлює застосування обраного прокурором способу захисту у спірних правовідносинах.
Згідно із статтями 31, 32 Закону №161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. На вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору. Схоже положення відображене і у пункті 36 Договору.
Статтею 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
При вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною (постанова Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №903/775/23).
За приписами статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №922/2216/19 вказано, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону №161-XIV основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі. Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає земельну ділянку в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. У результаті порушення цього інтересу сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (постанова Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №903/775/23).
Враховуючи те, що відповідачем взагалі не здійснювалася сплата орендних платежів за період з липня 2021 року по червень 2024 року, тобто більше як за три роки, суд доходить висновку, що таке неналежне виконання договірного зобов`язання значною мірою позбавило орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору.
Зважаючи на це, суд доходить висновку, що допущене відповідачем порушення слід визнавати істотним у розумінні статті 651 ЦК України, а тому позовна вимога про розірвання Договору є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 34 Закону №161-XIV у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Враховуючи розірвання судом Договору, вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку також підлягає задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду із позовом, Львівська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 4`844,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2174 від 18.09.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (Т.1; а.с. 24, 142).
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд доходить висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури у розмірі 4`844,80 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір оренди землі №53/20/11-14 від 20.11.2014, сторонами якого є Трускавецька міська рада і Товариство з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС» та який укладено щодо земельної ділянки площею 1,0000 га із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064.
3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС» (82610, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Орів, вул. Шевченка, буд. 174; код ЄДРПОУ 38740608) повернути на користь територіальної громади в особі Трускавецької міської ради (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, буд. 2; код ЄДРПОУ 26230588) земельну ділянку площею 1,0000 га із кадастровим номером 4624585200:03:000:0064.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС» (82610, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Орів, вул. Шевченка, буд. 174; код ЄДРПОУ 38740608) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 4 844,80 грн. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2024.
СуддяКрупник Р.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123461895 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Крупник Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні