Рішення

від 02.12.2024 по справі 916/4226/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4226/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/4226/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) (65085, м. Одеса, Тираспольське шосе, 7 км; код ЄДРПОУ 25028040)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО (65080, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 135, офіс 6/7, код ЄДРПОУ 40811949)

про стягнення 193 975,47грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО про стягнення 193 975,47грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/4226/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

01.01.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО (Орендар) було укладено договір оренди №01/01, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування частину відкритого майданчика, що знаходиться на ринку будівельних матеріалів «Біля двох стовпів», надалі- Будівельний ринок, загальною площею 90кв.м., у тому числі 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-15); 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-16) що знаходиться за адресою: місто Одеса, Тираспольське шосе, 22 іменоване далі за текстом «Об`єкт оренди» (п.1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди 12 місяців з дати підписання Акту приймання-передачі в орендне користування (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, об`єкт оренди передається Орендарю на підставі Акту приймання-передачі в орендне користування, що свідчить про фактичну передачу його Орендареві у користування. Акт приймання-передачі підписується протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту укладання договору. В Акті приймання-передачі вказуються характеристики та технічний стан об`єкта оренди.

Орендар повертає Орендодавцю об`єкт оренди в день закінчення строку дії договору або дострокового припинення даного договору зі складанням Акту приймання-передачі (повернення) з орендованого користування (п.4.2 договору).

01.01.2023р. між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі в орендне користування за яким відповідно до умов договору оренди №01/01 від 01.01.2023р. орендодавець передав орендареві в користування частину відкритого майданчика, що знаходиться на ринку будівельних матеріалів «Біля двох стовпів», надалі- Будівельний ринок, загальною площею 90кв.м., у тому числі 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-15); 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-16) що знаходиться за адресою: місто Одеса, Тираспольське шосе, 22 іменоване далі за текстом «Об`єкт оренди»

Вартість орендної плати згідно із умовами Договору визначається згідно п. 5.1 Договору та Додатком № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору оренди № 01/01 від 01 січня 2023 року, щомісячна Орендна плата за Договором становить суму у розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ, та розраховується за формулою: Щомісячна орендна плата - Орендна ставках Площа Об`єкту оренди, де Орендна ставка за 1 кв. м. (на плані ринку відкритий майданчик Ло-15) 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.), без ПДВ, за 1 кв. м. Об`єкту оренди; Орендна ставка за 1 кв. м. (на плані ринку відкритий майданчик Ло-16) 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.), без ПДВ, за 1 кв. м. Об`єкту оренди; Площа Об`єкту оренди згідно Акту приймання-передачі в орендне користування.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати не здійснив, в наслідок чого у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 171 000грн., а саме за період з 01.02.2023 року по 31.12.2023 року 99 000,00 грн. та за період 01.01.2024 року по 31.08.2024 року 72 000,00 грн

За посиланнями позивача, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором оренди № 01/01 від 01 січня 2023 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО» ним було направлено претензію від 01.08.2024 № 0108/-1.24 з вимогою сплати заборгованості. Проте відповідна претензія була залишена останнім без відповідна та задоволення.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем умов договору щодо належної оплати орендної плати, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 3% річних в сумі 8 114,30грн. та інфляційні витрати в розмірі 14 861,17грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди №01/01 від 01.01.2023р., стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, 01.01.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) (Орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО (Орендар) було укладено договір оренди №01/01, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування частину відкритого майданчика, що знаходиться на ринку будівельних матеріалів «Біля двох стовпів», надалі- Будівельний ринок, загальною площею 90кв.м., у тому числі 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-15); 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-16) що знаходиться за адресою: місто Одеса, Тираспольське шосе, 22 іменоване далі за текстом «Об`єкт оренди» (п.1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди 12 місяців з дати підписання Акту приймання-передачі в орендне користування (п.3.2 договору).

01.01.2023р. між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі в орендне користування за яким відповідно до умов договору оренди №01/01 від 01.01.2023р. орендодавець передав орендареві в користування частину відкритого майданчика, що знаходиться на ринку будівельних матеріалів «Біля двох стовпів», надалі- Будівельний ринок, загальною площею 90кв.м., у тому числі 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-15); 45 кв.м (на плані ринку відкритий майданчик Ло-16) що знаходиться за адресою: місто Одеса, Тираспольське шосе, 22 іменоване далі за текстом «Об`єкт оренди»

В силу вимог ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи відсутність заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) проти продовження строку дії договору оренди №01/01 від 01.01.2023, відсутність доказів повернення відповідачем орендованого приміщення, господарський суд доходить висновку про продовження строку дії договору оренди на 2024рік.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Вартість орендної плати згідно із умовами Договору визначається згідно п. 5.1 Договору та Додатком № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору оренди № 01/01 від 01 січня 2023 року, щомісячна Орендна плата за Договором становить суму у розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ, та розраховується за формулою: Щомісячна орендна плата - Орендна ставках Площа Об`єкту оренди, де Орендна ставка за 1 кв. м. (на плані ринку відкритий майданчик Ло-15) 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.), без ПДВ, за 1 кв. м. Об`єкту оренди; Орендна ставка за 1 кв. м. (на плані ринку відкритий майданчик Ло-16) 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.), без ПДВ, за 1 кв. м. Об`єкту оренди; Площа Об`єкту оренди згідно Акту приймання-передачі в орендне користування.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2 Додатку №1 до договору оренди №01/01 від 01.01.2023р. орендна плата нараховується орендареві з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі в орендне користування. Орендна плата сплачується орендарем щомісяця, попередньою оплатою, в період з 1 (першого) по 5 (п`яте) число місяця, за яким здійснюється такий платіж.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем було належним чином виконано прийняті на себе зобов`язання на договором оренди №01/01 від 01.01.2023, а саме: передано відповідачу у користування приміщенні згідно з актом приймання-передачі в орендне користування від 01.01.2023.

Поряд з цим, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором зобов`язання, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі в загальному розмірі 171 000грн., а саме за період з 01.02.2023 року по 31.12.2023 року 99 000,00 грн. та за період 01.01.2024 року по 31.08.2024 року 72 000,00 грн

При цьому факт наявності заборгованості в зазначеній сумі відповідачем не спростована.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО грошових зобов`язань за договором оренди №01/01 від 01.01.2023 в частині сплати орендних платежів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 171 000грн.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 8 114,30 грн. та інфляційних витрат в розмірі 14 861,17 грн..

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних витрат судом встановлено його помилковість, оскільки в період з 01.02.2023р по 31.12.2023р. який входить в загальний період заборгованості за який обраховуються три відсотки річних та інфляційній витрати розмір заборгованості складав 99 000грн. тоді як позивачем розраховано з загальної суму в 171 000грн. , у зв`язку з чим за допомогою системи "Ліга-Закон" судом зроблено власний розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних витрат, згідно якого загальна сума 3% річних яка підлягає задоволенню становить 6 137,75грн. та інфляційних витрат становить 12 561,45грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи перерахунок штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) (65085, м. Одеса, Тираспольське шосе, 7 км; код ЄДРПОУ 25028040) до Царенко Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО (65080, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 135, офіс 6/7, код ЄДРПОУ 40811949) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ НОВЕ ЖИТЛО (65080, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 135, офіс 6/7, код ЄДРПОУ 40811949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" ЛТД (Комерційна компанія) (65085, м. Одеса, Тираспольське шосе, 7 км; код ЄДРПОУ 25028040) заборгованість з орендної плати в сумі 171 000 (сто сімдесят одна тисяча)грн. , 3% річних в сумі 6 137 (шість тисяч сто тридцять сім)грн. 75коп., інфляційні витрати в розмірі 12 561 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят одна)грн. 45коп. та судовий збір в сумі 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев`ять)грн.

3. В решіт позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 02 грудня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна