Рішення

від 22.11.2024 по справі 916/2213/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2213/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС (37050, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Дейманівка, вул. Наглого Марка, буд. 46, код ЄДРПОУ 36313601)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ ПЛЮС (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 13, офіс 501, код ЄДРПОУ 20770740)

про стягнення 1480423,50 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Кінько О.В., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ ПЛЮС про стягнення 1480423,50 грн., з яких: 80423,50 грн. пені та 1400000 грн. штрафу.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №5219 від 05.04.2024, а саме: не поставленням позивачу товару в строк, обумовлений в договорі, в розмірі 1000,000 мт. на загальну суму 7000000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2213/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.06.2024 о 14:45. Ухвалою суду від 20.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/2213/24 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 19.07.2024 о 14:00. У підготовчому засіданні 19.07.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.09.2024 о 15:30.

12.09.2024 за вх.№33236/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із проведенням сторонами заходів, спрямованих на врегулювання спору.

У судовому засіданні 12.09.2024, з метою сприяння учасникам справи у врегулюванні спору, судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 03.10.2024 о 15:15.

03.10.2024 за вх.№36029/24 до суду позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.10.2024 відкладено розгляд справи на 24.10.2024 о 16:30. Ухвалою суду від 24.10.2024 відкладено розгляд справи на 22.11.2024 о 12:15.

У судовому засіданні 22.11.2024 представник позивача просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у підготовчі та судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на адресу, що значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовими повідомленнями з довідками Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Окрім того, судом було додатково направлено відповідачу ухвали суду на наявну в матеріалах справи адресу електронної пошти, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів. Також, відповідачем було подано клопотання за вх.№33236/24 від 12.09.2024, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність на розгляді суду даної справи. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи визначеним ГПК України способом зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/2213/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

05.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛ ПЛЮС (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №5219.

Відповідно до п.п. 1.1-1.6 договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію: пшениця 4-го класу, пшениця 3-го класу, українського походження, насипом (надалі іменований - товар); поставка товару здійснюється на умовах DAp (delivered at place постачання в місці призначення) - відповідно до міжнародних умов торгівлі Інкотермс 2020; у випадку, якщо будь-яке з положень цього договору суперечитиме відповідним умовам Інкотермс, застосовуються умови цього договору; місце поставки - Одеська область, м. Чорноморськ, Транспортна, 41 ДП МТП Чорноморськ (надалі - місце поставки або термінал); строк поставки - до 08.04.2024 включно; кількість товару, що підлягає поставці відповідно до цього договору, складає - 1000.000 мт (одна тисяча тонн 00 кілограмів) +/- 5,0% (п`ять) відсотків за вибором покупця.; ціна товару за одну метричну тонну у заліковій вазі складає: - для пшениця 4-го класу - 6140,35 (шість тисяч сто сорок гривень 35 копійок) без ПДВ; - для пшениця 3-го класу - 6140,35 (шість тисяч сто сорок гривень 35 копійок) без ПДВ; до вищевказаної ціни товар також додається 14% ПДВ.

Згідно з п.п. 3.1-3.3 договору поставка здійснюється шляхом надання товару в розпорядження покупця на території терміналу на транспортних засобах, готових до розвантаження. датою поставки є дата вивантаження транспортного засобу у місці поставки, про що складається видаткова накладна на партію товару; право власності на товар та ризики його пошкодження/загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту приймання товару покупцем у місці поставки, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною; поставка здійснюється автомобільним або залізничним транспортом за узгодженням сторін; постачальник зобов`язаний оформити залізничні накладні та товарно-транспортні накладні згідно з інструкціями покупця; інструкція щодо здійснення поставки та заповнення супровідних товаро-транспортних документів при поставці автомобільним та залізничним транспортом надсилаються покупцем шляхом електронного листування (e-mail) на електрону адресу постачальника або з застосуванням мессенджера Telegram; при поставці автотранспортом постачальник зобов`язаний забезпечити товар, що відвантажується, оригіналами товарно-транспортних накладних у кількості 5 (п`ять) шт., оформленими згідно з інструкціями покупця, з обов`язковим зазначенням номеру цього договору в ТТН; покупець має право не здійснювати оплату за товар до моменту приведення постачальником товарно-транспортних/залізничних накладних у відповідність до інструкцій покупця. у випадку, якщо в п.1.3 даного договору визначено декілька альтернативних місць поставки товару, точне місце поставки визначається за вибором покупця.

За п.п. 5.3, 5.4 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у наступному порядку: перерахування 86% вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту фактичного отримання товару у місці поставки та після отримання покупцем: - реєстру вивантаженого товару з переліком транспортних одиниць, залізничних накладних або ттн, ваги брутто і нетто (на вимогу покупця); - копії ттн з відміткою терміналу про прийняття товару при поставці автомобільним транспортом або залізничних накладних (на вимогу покупця); - рахунка-фактури; - видаткових накладних; - копії посвідчення якості на товар (форма №42) - при поставці залізничним транспортом; - копій протоколів на вміст ГМО і показники безпеки - при поставці залізничним транспортом; - копії карантинних та ветеринарних сертифікатів - при поставці залізничним транспортом (за вимогою Покупця); - копія довідки виробника (на вимогу покупця); перерахування 14% вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання покупцем: - податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) і оформлених згідно з вимогами чинного податкового законодавства; - оригіналу довідки виробника (на вимогу покупця); - оригіналів ТТН з відміткою терміналу про вивантаження товару або завірені терміналом копії - у разі поставки автомобільним транспортом або копія завірених постачальником залізничних накладних при поставці залізничним транспортом; - копії завірених підписом та печаткою постачальника документів (договір з виробником, видаткові накладні, форми державного статистичного спостереження №4-сг та №29-сг) - у разі, якщо постачальник є першим посередником. - завірена постачальником копія заповнених форм державних статистичних спостережень №29-сг підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду та форми №4-сг посівні площі сільськогосподарських культур виробника товару - у разі, якщо постачальник є виробником; - оригінал довідки виробника (на вимогу покупця); покупець має право не здійснювати оплату за поставлений товар до моменту отримання належно оформлених документів, зазначених у п.3.3, п.5.3.1 та п.5.3.2 договору, але залишає за собою право оплатити вартість товару, визначену з урахуванням положень цього договору, безпосередньо на підставі цього договору, незалежно від отримання документів від постачальника.

У відповідності до п.п. 6.1, 6.2, 6.4 договору сторона, яка порушила умови договору, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями чи бездіяльністю збитки в повному обсязі, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим договором; у випадку порушення встановлених цим договором строків поставки товару або недопоставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє постачальника від виконання зобов`язань з поставки та відшкодування покупцю збитків у повному обсязі; за не поставку, недопоставку або прострочення поставки товару, більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості непоставленої партії товару та відшкодовує документально підтверджені збитки покупця.

Згідно з п.п. 7.1, 7.5, 7.6, 7.7 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього договору; обмін документами за цим договором здійснюється в електронній формі із застосуванням та у відповідності до положень Закону України Про електронні довірчі послуги, Закону України Про електронні документи та електронний документообіг; для договору та будь-яких документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення, незалежно від дати накладення електронного підпису; пропозиція укласти договір (оферта), підписана однією стороною та надіслана іншій стороні в електронній формі з використання програмного забезпечення M.E.Doc та/або сервісу Вчасно є чинна протягом 5-ти (п`яти) робочих годин (09.00 - 18.00) з моменту відправлення такої пропозиції іншій стороні; договір вважається підписаним у разі прийняття/акцептуванні оферти шляхом накладення електронного підпису стороною що отримала оферту протягом вищезазначеного строку; сторони погодили, що направлення кореспонденції здійснюється за поштовими та електронними адресами, зазначеними у розділі 8 Реквізити сторін або з застосуванням програмного забезпечення M.E.Doc та/або сервісу Вчасно.

В матеріалах справи на підтвердження укладення між сторонами договору поставки №5219 в електронній формі наявний протокол руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, а також універсальний документ №5219 від 05.04.2024.

У листі-вимозі про виконання зобов`язань від 11.04.2024 №11/04-24 позивач повідомив відповідача, зокрема, про те, що за договором поставки №5219 від 05.04.2024 станом на 11.04.2024 постачальник не виконав своїх зобов`язань та не здійснив поставку покупцю товару у кількості 1000,000 мт (одна тисяча тонн 00 кілограмів), на загальну вартість 7000000 грн. 00 коп. з ПДВ 14%, у зв`язку з чим просив здійснити протягом трьох календарних днів з моменту отримання цього листа сплату штрафних санкцій у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що складає 1400000 грн. На підтвердження направлення вказаного листа відповідачу засобами електронного зв`язку в матеріалах справи наявний протокол руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, а також універсальний документ №11/04-24 від 11.04.2024.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №5219 від 05.04.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 80423,50 грн. пені та 1400000 грн. штрафу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ч.1 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це становлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ч.ч. 1, 2 ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі укладеного в електронній формі договору поставки №5219 від 05.04.2024. При цьому, господарський суд зауважує, що відповідачем не заперечено факт укладання вказаного договору, а в матеріалах справи відсутні відомості про визнання договору поставки недійсним чи не укладеним. Окрім того, господарський суд звертає увагу, що у поданому у даній справі клопотанні за вх.№33236/24 від 12.09.2024 відповідач повідомляв суд про намір врегулювати спір мирним шляхом, що також свідчить про обізнаність відповідача про перебування даної справи на розгляді суду та поданий до нього позов у зв?язку з неналежним виконанням договору поставки №5219 від 05.04.2024.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що за матеріалами справи доведений факт укладення між сторонами договору поставки №5219 від 05.04.2024, за яким відповідач (постачальник) взяв на себе зобов`язання з поставки і передачі у власність позивача (покупця) товару (пшениці) у кількості 1000,000 мт (одна тисяча тон), вартістю 7000000 грн., з ПДВ, в строк до 08.04.2024. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару позивачу вартістю 7000000 грн., з ПДВ, в строк до 08.04.2024, натомість наявний лист позивача від 11.04.2024, в якому відповідача повідомлено про порушення умов договору, а саме: не здійснення поставку товару на загальну вартість 7000000 грн., з ПДВ, а також вказано про необхідність сплати штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару. Відповідь/спростування від відповідача на вказаний лист позивача в матеріалах справи відсутні.

Так, як вбачається з умов договору поставки, у випадку порушення встановлених цим договором строків поставки товару або недопоставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє постачальника від виконання зобов`язань з поставки та відшкодування покупцю збитків у повному обсязі; за не поставку, недопоставку або прострочення поставки товару, більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості непоставленої партії товару та відшкодовує документально підтверджені збитки покупця.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного договору, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №5219 від 05.04.2024 (поставки товару у кількості 1000,000 мт (одна тисяча тон), вартістю 7000000 грн., з ПДВ, в строк до 08.04.2024), господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки та наявність у позивача права нарахування відповідачу за таке невиконання неустойки (штрафу та пені). Перевіривши розрахунки пені та штрафу та встановивши їх правильність та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про правомірність, доведеність, підставність та необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС позовних вимог про стягнення з відповідача 80423,50 грн. пені та 1400000 грн. штрафу.

Будь-яких заяв/клопотань щодо можливого зменшення розміру неустойки, із зазначенням відповідних обґрунтувань та наданням доказів, до суду від відповідача не надійшло.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в електронній формі через систему Електронний суд покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ ПЛЮС (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 13, офіс 501, код ЄДРПОУ 20770740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС (37050, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Дейманівка, вул. Наглого Марка, буд. 46, код ЄДРПОУ 36313601) 80423 /вісімдесят тисяч чотириста двадцять три/ грн. 50 коп. пені, 1400000 /один мільйон чотириста тисяч/ грн. штрафу та 17765 /сімнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять/ грн. 08 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02 грудня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля